Спецможливості
Новини

Ко­ли там, де зміни, — стіна, не­вже ви­ну­ва­та війна?

23.10.2014
310
Ко­ли там, де зміни, — стіна, не­вже ви­ну­ва­та війна? фото, ілюстрація

В ЄС знову занепокоїлися ситуацією із реформами в Україні. Там стурбовані, що радикальні економічні зміни в нашій державі пробуксовують. Про сповільнення темпів упровадження необхідних перетворень, зокрема, йшлося на засіданні Комітету із питань іноземних справ Європарламенту, повідомили наприкінці вересня інформаційні агентства.

В ЄС знову занепокоїлися ситуацією із реформами в Україні. Там стурбовані, що радикальні економічні зміни в нашій державі пробуксовують. Про сповільнення темпів упровадження необхідних перетворень, зокрема, йшлося на засіданні Комітету із питань іноземних справ Європарламенту, повідомили наприкінці вересня інформаційні агентства.

Г. Квітка
Спеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»

Ба­га­то ук­раїнців не ли­ше ба­чать, що ре­фор­ми не про­су­ва­ють­ся, а й відчу­ва­ють це на собі. Від співвітчиз­ників я не раз чу­ла: впро­ва­д­жу­ють їх ли­ше на сло­вах. А ті пе­ре­тво­рен­ня, які втілю­ють­ся, ча­с­то про­штов­хує зацікав­лен­ня пев­них бізне­со­вих груп. Тим ча­сом ко­рупційна скла­до­ва про­дов­жує «за­шка­лю­ва­ти», а про про­зорість в еко­номіці годі й мріяти. Так, сільгоспви­роб­ни­ки пе­ре­повіда­ють ку­пу історій про «даішників», які ви­ма­га­ють сто­грив­не­ву «бла­годійну до­по­мо­гу» за проїзд че­рез блок­пост ма­ши­ни із зер­ном. По­бо­ри — ча­с­ти­на на­шо­го жит­тя. Зда­ва­ло­ся б, країна у такій важкій еко­номічній та політичній си­ту­ації, але за­ли­ша­ють­ся «про­фесійні гру­пи», для яких за­ко­ни не пи­сані. У школі, виші, ветінс­пекції, військко­маті… Уже після по­чат­ку на­вчаль­но­го ро­ку ва­шо­му си­нові або ону­ку (звісно, за хо­ро­шу ви­на­го­ро­ду) мо­жуть по­спри­я­ти всту­пи­ти до інсти­ту­ту, щоб уник­ну­ти мобілізації до зо­ни АТО. Здир­ни­ки ста­ють усе ви­нахідливіши­ми.
На най­ви­щих щаб­лях вла­ди (хо­четь­ся віри­ти) си­ту­ацію ба­чать і хибність цьо­го шля­ху ро­зуміють, але на­вряд чи до­сте­мен­но зна­ють, як ефек­тив­но про­тидіяти цій гідрі. Од­на з про­по­зицій Пе­т­ра По­ро­шен­ка на­га­дує крок відчаю. Пре­зи­дент до­ру­чив роз­г­ля­ну­ти мож­ливість прак­ти­ки відря­д­жень до зо­ни бой­о­вих дій військкомів рай­онів, міст, об­ла­с­тей, а на звільнені посади по­ста­ви­ти по­ра­не­них у ході АТО бійців. Про це Гла­ва дер­жа­ви за­явив під час на­ра­ди із керівни­ка­ми си­ло­вих відомств і за­кли­кав до до­три­ман­ня за­конів та рішу­чої бо­роть­би із фак­та­ми ко­рупції під час мобілізації.
 
Ро­тація зе­мель­них махіна­торів?
У ве­ресні уряд ство­рив комісію із ре­ор­ганізації Держ­зе­ма­гент­ст­ва, яку очо­лює (хто б ви ду­ма­ли?) ко­лишній пер­ший за­ступ­ник го­ло­ви Держ­зе­м­­агент­ст­ва. На­пев­не, зло­вжи­ван­ня у на­вко­ло­зе­мель­них струк­ту­рах діста­ло не мен­ше, ніж у військко­ма­тах. Ад­же там і на­далі за­ли­ша­ють­ся умо­ви для по­борів, приміром, у сфері за­лу­чен­ня в об­робіток зе­мель дер­жав­ної влас­ності.
Од­на із про­блем для сільгоспви­роб­ництва — за­тя­гу­ван­ня із реєстрацією до­го­ворів орен­ди діля­нок. Керівни­ки аг­ропідприємств скар­жать­ся: цю про­це­ду­ру тре­ба прой­ти, інак­ше з’яв­лять­ся кон­трольні ор­га­ни і штра­фу­ва­ти­муть за те, що об­роб­ляєш не­за­реєстро­ва­ну зем­лю. Мов­ляв, реєстраційні служ­би свідо­мо за­тя­гу­ють про­цес: до них дзво­ниш, а во­ни ка­жуть, що за­реєстру­ва­ли де­сять діля­нок із п’яти­сот, але — от біда! — те­пер комп’ютер не ви­т­ри­мує, пра­цює по­га­но. Тож, аби при­швид­ши­ти спра­ву, тре­ба, щоб гос­по­дар­ст­во підсо­би­ло ку­пи­ти но­вий…
А для гро­ма­дян «прит­чею во язи­цях» ста­ли ка­да­с­т­рові но­ме­ри. Лю­ди сво­го ча­су пла­ти­ли не­малі гроші за ви­го­тов­лен­ня технічної до­ку­мен­тації для от­ри­ман­ня дер­жав­но­го ак­ту на зем­лю. Про­да­ва­ли ка­бан­чиків, щоб ма­ти мож­ливість оп­ла­ти­ти цю про­це­ду­ру. А те­пер їм у зе­мель­них ор­га­нах по­яс­ню­ють, що для «по­вно­го уза­ко­нен­ня» зно­ву тре­ба… шу­ка­ти гроші. Хо­ча на­чеб­то і дер­жакт, що посвідчує пра­во влас­ності, на ру­ках, але зно­ву чо­гось не ви­с­та­чає. З’ясо­вується, що ділянці, на яку ви­да­но пра­во­вста­нов­лю­ю­чий до­ку­мент, не при­своєно ка­да­с­т­ро­вий но­мер, а то­му її не на­не­се­но на Публічну ка­да­с­т­ро­ву кар­ту. Ви­хо­дить, знов, об­раз­но ка­жу­чи, за­роб­ляй гроші для чер­го­вих «витівок» справ­них хлопців-зе­мель­ників. Інак­ше є не­без­пе­ка, що на місці ва­шо­го наділу во­ни «на­ма­лю­ють» чийсь інший. Те­пер — ува­га (політич­ним партіям, які на­ма­га­ють­ся об­ра­ти­ся до пар­ла­мен­ту, на замітку): на по­чат­ку 2013 р. під час пре­зен­тації у Кабміні Національ­ної ка­да­с­т­ро­вої си­с­те­ми на­зи­ва­ли при­го­лом­шли­ву ци­ф­ру — кількість та­ких дер­жав­них актів ста­ро­го зраз­ка, які не ма­ють ка­да­с­т­ро­вих но­мерів, ста­но­вить близь­ко 7 млн! Ціла армія ви­борців! Вер­хов­на Ра­да нещодав­но на­ма­га­ла­ся «розібра­ти­ся» з цим пи­тан­ням, так би мо­ви­ти, по­лег­ши­ти жит­тя влас­ни­кам та­ких актів. З’яви­ла­ся за­ко­но­дав­ча нор­ма, згідно з якою «вне­сен­ня відо­мо­стей до Дер­жав­но­го зе­мель­но­го ка­да­с­т­ру, вне­сен­ня змін до них здійсню­ють­ся бе­зо­плат­но». Але на­родні об­ранці — чи то че­рез не­знан­ня, чи то із яки­хось інших при­чин — ска­су­ва­ли ли­ше не­суттєві тра­ти. А го­ловні (півто­ри-дві, а то і більше ти­сяч гри­вень) за роз­роб­лен­ня технічної до­ку­мен­тації «що­до вста­нов­лен­ня меж зе­мель­ної ділян­ки у на­турі (на місце­вості)» струк­ту­ра­ми, які нерідко пе­ре­бу­ва­ють під од­ним да­хом із рай­он­ни­ми чи об­ла­сни­ми зе­мель­ни­ми ор­га­на­ми, за­ли­ши­ли­ся. Роз­би­ра­ти­ся, яка ру­ка яку миє — мар­на пра­ця, бо ж ку­ди не кинь — всю­ди клин. То­му се­ля­ни­нові не ли­шається ви­бо­ру: зно­ву ко­ли ка­бан­чи­ка, тор­бу на плечі — і на ба­зар, бо «кро­восісі» (як ка­зав один із прем’єр-міністрів) та­ким чи­ном виріши­ли на­жи­ва­ти­ся. 

   Ціка­во, що та­ка до­ку­мен­тація вже роз­роб­ля­ла­ся під час ви­го­тов­лен­ня дер­жактів навіть ста­ро­го зраз­ка, й цю ро­бо­ту зе­мель­ним інстанціям лю­ди тоді оп­ла­чу­ва­ли. Тож чо­му б не ви­ко­ри­с­та­ти ті на­пра­цю­ван­ня при вне­сенні діля­нок до Національ­ної ка­да­с­т­ро­вої си­с­те­ми, відо­б­ра­зив­ши відповідні зміни на Публічній ка­да­с­т­ровій карті? Дер­жав­ним зе­мель­ним струк­ту­рам вар­то ли­шень ско­ри­с­та­ти­ся го­то­вою інфор­мацією, для цьо­го не потрібно за­лу­ча­ти влас­ни­ка наділу. Чо­му так не роб­лять — у ме­не ли­ше од­не по­яс­нен­ня: са­ме то­му, що зе­мель­никам від цього — жодного зиску! 
Уза­галі, за моїми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, ка­да­с­т­ро­ва інфор­мація вря­ди-го­ди ви­ко­ри­с­то­вується чи­нов­ни­ка­ми як засіб для відби­ран­ня землі в од­них і пе­ре­да­ван­­ня іншим. Із ци­ми відо­мо­стя­ми пов’я­за­но не­ма­ло зло­вжи­вань.  
Ось свіжий при­клад то­го, як «баб­ло пе­ре­ма­гає до­б­ро». Ми­ну­лий місяць приніс відкрит­тя: на Публічній ка­да­с­т­ро­вій карті хвацькі зе­мельні чи­нов­ни­ки, які зна­ють ти­ся­чу й один спосіб за­роб­лян­ня на сот­ках та гек­та­рах ве­ли­ких гро­шей, уже «ма­лю­ють» ділян­ки «дер­жав­ної фор­ми влас­ності», але «для індивіду­аль­но­го садівництва». І з’яв­ля­ю­ть­ся такі наділи у ка­дастрі не за ста­рої, а са­ме за нинішньої вла­ди, після Ре­во­люції гідності. При­чо­му ак­ти по­го­д­жен­ня меж відхо­дять на дру­гий план, ко­ли на ко­ну — ма­теріаль­на ви­го­да. Дві та­ких ділян­ки (ка­да­с­т­рові но­ме­ри — 3220882600:04:002:1535, 3220882600:04:002:1536) «ви­гульк­ну­ли» у Бо­риспільсько­му рай­оні Київської об­ласті — не­по­далік Дніпра, прямісінько на ко­лек­торі Борт­ниць­кої станції ае­рації. Ділян­ки для на­чеб­то ве­ден­ня садівництва чи то об­ласні, чи то рай­онні зе­мель­ни­ки «при­тк­ну­ли» на… два до­вже­лезні ту­нелі півто­ра на два з по­ло­ви­ною ме­т­ри ко­жен, яки­ми пе­ре­ка­чу­ють­ся стічні во­ди Києва та при­лег­лих міст. Не зди­ву­ю­ся, як­що че­рез кілька днів ста­ран­ня­ми ріел­торів та «підго­до­ва­них» ни­ми чи­нов­ників дер­жав­на власність у ка­дастрі змінить­ся на при­ват­ну і до діля­нок під’їде кру­тий гос­по­дар на кру­то­му «мер­се­десі» з до­нець­ки­ми, приміром, но­ме­ра­ми. Влас­не, йо­му мож­на й не ка­за­ти, що прид­ба­ний наділ стоїть на гігантській ка­налізації. Дізнається, ко­ли за по­слу­ги роз­пла­тить­ся. Сюр­при­зом бу­де… Тут вар­то зга­да­ти про зібран­ня у Київобл­зе­ма­гентстві, де йшло­ся, зо­к­ре­ма, про ви­шу­ку­ван­ня по об­ласті наділів для учас­ників АТО. Мо­же, це і є од­на із роз­ро­бок у дії? А ще ціка­во, чи знає керівник обл­зе­ма­генції про витівки своїх підлег­лих? Вко­т­ре пе­ре­ко­нуєшся: пра­виль­но ка­жуть, що нічо­го не змінить­ся, як­що не здо­лаємо ко­рупцію!
   Тим ча­сом за­ступ­ник го­ло­ви Адмі­ністрації Пре­зи­ден­та Дми­т­ро Шимків повідо­мив: у їхній кан­це­лярії роз­по­ча­то ро­бо­ту з пе­ре­хо­ду на еле­к­трон­ний до­ку­мен­то­обіг. Приміром, ба­га­то пи­тань мож­на виріши­ти за до­по­мо­гою еле­к­трон­ної по­шти.
Хо­четь­ся ду­ма­ти, що та­кий крок у по­даль­шо­му і сільгоспви­роб­ни­кам піде на ко­ристь. Керівни­кові аг­ропід­приєм­ства не до­ве­деть­ся стри­ба­ти за кер­мо і чим­дуж мча­ти у рай­он, аби вирішу­ва­ти якісь па­пе­рові пи­тан­ня на кшталт по­дан­ня звітності. Мож­ли­во, еле­к­трон­ний до­ку­мен­то­обіг змо­же підсо­би­ти у по­до­ланні ко­рупції на місцях. Сподіва­ти­ме­мо­ся, ці західноєвро­пейські но­вації і в Ук­раїні бу­дуть спря­мо­вані на тіснішу співпра­цю по­са­довців із пе­ресічни­ми гро­ма­дя­на­ми, а не на те, як ефек­тив­но, за до­по­мо­гою еле­к­трон­ної по­шти, від нас відка­ра­с­ка­тись.  

Зер­но міцніше за ме­тал
У країні аг­рар­ний ек­с­порт, на­пев­не, вже обігнав ме­та­лургійний. При­кро, що по­зи­тив­на, на пер­ший по­гляд, тен­денція скла­дається у ре­зуль­таті ско­ро­чен­ня про­дажів ме­та­лу на зовнішні рин­ки. З од­но­го бо­ку, зро­с­та­ють об­ся­ги ви­ве­зен­ня цьо­горічно­го вро­жаю, з дру­го­го — па­да­ють по­став­ки іншої ук­раїнської про­дукції. Що­прав­да, ще­д­рий уро­жай визрів не ли­ше у нас, а в ба­га­ть­ох країнах. При­род­но, що ми на­ма­гаємо­ся про­да­ти свою аг­ро­про­дукцію як­найш­вид­ше, ад­же цілком оче­вид­на річ: що більше зби­рається у світі цьо­горічно­го зер­на, то більше про­по­зиція пе­ре­ви­щує по­пит. Не­важ­ко зро­зуміти, що ціни на зовнішніх рин­ках і на­далі зни­жу­ва­ти­муть­ся. На світо­во­му рин­ку за рік пше­ни­ця по­де­шев­ша­ла на 22, а ку­ку­руд­за — на 26%.
Ціка­во, що курс до­ла­ра, ціна бен­зи­ну впли­ва­ють на вартість про­дуктів хар­чу­ван­ня, навіть на го­ро­ди­ну на ба­зарі. На пер­ший по­гляд, зда­ва­ло­ся б, який сто­су­нок до ва­лют­них ко­ти­ру­вань має ви­ро­ще­на на при­са­дибній ділянці кар­топ­ля, морк­ва і ка­пу­с­та, що ми ку­пуємо на рай­он­но­му рин­ку? Без­по­се­реднє. Ад­же дядь­ко овочі із го­ро­ду до місця їхньої ре­алізації на собі не по­ве­зе — в усь­о­му є транс­порт­на скла­до­ва ви­т­рат. Тож ко­ли про­да­вець на ба­зарі до­рож­не­чу своїх помідорів по­яс­нює ви­со­ким кур­сом до­ла­ра та євро — він та­кож має рацію: знач­на кількість паль­но­го, яке над­хо­дить в Ук­раїну, ку­пується за ва­лю­ту.

Сек­тор без га­зу
Що ближ­че до хо­лодів та пар­ла­ментсь­ких ви­борів, то більше на офіційно­му рівні то­чить­ся роз­мов про теп­ло­по­с­та­чан­ня. Ми­ну­ло­го міся­ця, аби зігріти країну, аг­рар­ний міністр Ігор Швай­ка за­про­по­ну­вав до­дат­ко­вих 10 млрд ку­бо­метрів га­зу. Що­прав­да, рятівні теп­ло­носії, а з ни­ми й омріяна енер­ге­тич­на не­за­лежність за цим пла­ном надійдуть років че­рез п’ять, ко­ли 3 млн га торф’яників, які по­ки що «гу­ля­ють», сільгоспви­роб­ни­ки за­са­дять енер­ге­тич­ни­ми рос­ли­на­ми, зо­к­ре­ма — вер­ба­ми. «Ці куль­ту­ри та ви­роб­ництво із них теп­ло­вої енергії є вдвічі де­шев­ши­ми за російські ви­мо­ги роз­ра­хунків за газ», — по­яс­нив міністр у ко­мен­тарі од­но­му із те­ле­ка­налів під час все­ук­раїнської на­ра­ди «Енер­го­по­ле — май­бутнє Ук­раїни». Але навіть най­пер­спек­тивніши­ми пла­на­ми не зігрієшся…
Тим ча­сом, за­зна­чив під час брифінгу в Кабміні віце-прем’єр Во­ло­ди­мир Гройс­ман, дефіцит га­зу на опа­лю­валь­ний се­зон ста­но­вить близь­ко 5 млрд ку­бо­метрів.
Тре­ба до­да­ти, що в АПК дефіцит енер­го­носіїв суттєво впли­не на ро­бо­ту олійно-жи­ро­вих комбінатів, цу­к­ро­за­водів, мо­ло­ко­пе­ре­роб­них підприємств. 
Як­що уя­ви­ти, що цу­к­ро­во­му за­во­ду на по­чат­ку ро­бо­ти рап­том пе­ре­кри­ли газ, то це оз­на­чає зрив усь­о­го се­зо­ну, ад­же за­го­тов­лені з та­ки­ми по­ту­га­ми бу­ря­ки про­сто про­па­дуть. Нині подіб­ні під­приємства як ніко­ли по­тер­па­ють від енер­­ге­тич­ної не­послідо­вності. Цу­к­ро­за­во­ди сво­го ча­су ма­со­во пе­ре­хо­ди­ли з ма­зу­ту на газ: так чистіше, а ма­зут до­во­ди­ло­ся во­зи­ти у ци­с­тер­нах. Ємності для ма­зу­ту за не­потрібності поріза­ли на брухт. Те­пер ок­ремі за­во­ди не про­ти по­вер­ну­ти­ся до ма­зу­ту чи навіть пра­цю­ва­ти на де­шев­шо­му за газ вугіллі. Оче­вид­на річ: об­ме­жен­ня в енер­го­ре­сур­сах спри­чи­нює по­даль­ше падіння еко­номіки. Тут го­ло­вне — аби «не вих­люп­ну­ли ди­ти­ну ра­зом з во­дою», бо мож­на гуч­но звіту­ва­ти, як ба­га­то га­зу «за ра­ху­нок за­водів» зе­ко­но­ми­ли, а ре­зуль­та­том цієї «еко­номії» ста­не не­до­от­ри­ман­ня про­дукції. Віялові відклю­чен­ня стру­му, які вже ма­со­во прак­ти­ку­ють нині, за­гро­жу­ють і мо­лоч­ним фер­мам. Ад­же усіх корів ру­ка­ми не ви­доїш. Тож на до­по­мо­гу у цій си­ту­ації за­лу­ча­ють ди­зель-ге­не­ра­то­ри. Що ж сто­сується олійно-жи­ро­вих підприємств, во­ни дав­но пішли шля­хом заміни до­ро­го­го га­зу насіннєвим лу­ш­пин­ням.
Влас­не, са­ме че­рез це вітчиз­ня­на олія кон­ку­рен­то­с­про­мож­на на зовнішньо­му рин­ку — бо ж менші за­тра­ти на її ви­роб­ництво. Але як­що від’єдну­ва­ти такі підприємства від еле­к­т­ро­е­нергії, спра­цює не­ба­жа­на лан­цю­го­ва ре­акція: бу­де ви­роб­ле­но мен­ше олії — мен­ше її піде на ек­с­порт — країна не­до­от­ри­має ва­лю­ту — працівни­ки комбінатів не одер­жать зар­пла­ту — бю­д­жет не­до­бе­ре по­датків.

То­му пи­тан­ня: чо­го вар­та та­ка «еко­номія»?

З 1 жовт­ня відшко­до­ву­ва­ти зер­но-ек­с­порт­ний ПДВ бу­дуть тільки аг­раріям

1 жовт­ня 2014 на­бу­ва­ють чин­ності зміни до пунк­ту 151 підрозділу 2 «Особ­ли­вості справ­лян­ня по­дат­ку на до­да­ну вартість» розділу ХХ «Пе­рехідні по­ло­жен­ня» По­дат­ко­во­го ко­дек­су Ук­раїни, пе­ред­ба­чені За­ко­ном Ук­раїни «Про вне­сен­ня змін до По­дат­ко­во­го ко­дек­су Ук­раїни та де­я­ких інших за­ко­но­дав­чих актів Ук­раїни» № 1621 від 31 лип­ня 2014 ро­ку.
Внаслідок цьо­го за­ко­но­давчі пе­ре­по­ни для бю­д­жет­но­го відшко­ду­ван­ня ПДВ ек­с­пор­те­рам зер­но­вих і технічних куль­тур, які є їх без­по­се­редніми то­ва­ро­ви­роб­ни­ка­ми, бу­дуть усу­нені, за­зна­чив за­віду­вач відділом по­дат­ко­во-бю­д­жет­ної політи­ки Національ­но­го на­уко­во­го цен­т­ру «Інсти­тут аг­рар­ної еко­номіки» Ле­онід Ту­луш. А це по­зи­тив­но впли­не на кон­ку­ренцію на зер­но­во­му рин­ку.
З 1 жовт­ня 2014 ро­ку, повідо­мив ек­с­перт, звільнен­ня від опо­дат­ку­ван­ня ПДВ не торк­неть­ся опе­рацій з ви­ве­зен­ня зер­на в мит­но­му ре­жимі ек­с­пор­ту, здійсню­ва­но­му сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми під­приємства­ми — ви­роб­ни­ка­ми зер­но­вих і технічних куль­тур, які бу­ли ви­ро­щені на орен­до­ва­них зем­лях, за­реєстро­ва­них на­леж­ним чи­ном відповідно до вста­нов­ле­но­го за­ко­ном по­ряд­ку, на да­ту та­ко­го ек­с­пор­ту.
До 1 жовт­ня 2014 ця нор­ма по­ши­рю­ва­ла­ся ли­ше на тих ви­роб­ників зер­но­вих та технічних куль­тур, які ек­с­пор­ту­ва­ли про­дукцію, ви­ро­ще­ну на зем­лях сільсь­ко­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня, що пе­ре­бу­ва­ють у їх влас­ності або постійно­му ко­ри­с­ту­ванні (дефініція «постійне ко­ри­с­ту­ван­ня» сто­сується тільки зе­мель дер­жав­ної та ко­му­наль­ної влас­ності, що зву­жу­ва­ло за­ко­но­давчі мож­ли­вості для відшко­ду­ван­ня ПДВ сільгоспто­ва­ро­ви­роб­ни­кам-ек­с­пор­те­рам зер­на — прім. УАК) на да­ту та­ко­го ек­с­пор­ту.
Та­ким чи­ном, мож­ли­вості для от­ри­ман­ня бю­д­жет­но­го відшко­ду­ван­ня сум по­дат­ку на до­да­ну вартість при ек­с­порті зер­но­вих і технічних куль­тур збільшать­ся, за­зна­чив Ле­онід Ту­луш.
Од­нак, за­зна­че­на нор­ма є тим­ча­со­вою і діяти­ме до 31 груд­ня 2014 ро­ку включ­но.
ІЦ УАК

Інтерв'ю
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее
10 квітня український підрозділ французької компанії MAS Seeds та фірма Innovation Agro Technologies підписали меморандум про співпрацю, який передбачає впровадження в господарствах, що є клієнтами MAS Seeds, створеної в Ізраїлі... Подробнее

1
0