Спецможливості
Новини

Ко­ли там, де зміни, — стіна, не­вже ви­ну­ва­та війна?

23.10.2014
637
Ко­ли там, де зміни, — стіна, не­вже ви­ну­ва­та війна? фото, ілюстрація

В ЄС знову занепокоїлися ситуацією із реформами в Україні. Там стурбовані, що радикальні економічні зміни в нашій державі пробуксовують. Про сповільнення темпів упровадження необхідних перетворень, зокрема, йшлося на засіданні Комітету із питань іноземних справ Європарламенту, повідомили наприкінці вересня інформаційні агентства.

В ЄС знову занепокоїлися ситуацією із реформами в Україні. Там стурбовані, що радикальні економічні зміни в нашій державі пробуксовують. Про сповільнення темпів упровадження необхідних перетворень, зокрема, йшлося на засіданні Комітету із питань іноземних справ Європарламенту, повідомили наприкінці вересня інформаційні агентства.

Г. Квітка
Спеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»

Ба­га­то ук­раїнців не ли­ше ба­чать, що ре­фор­ми не про­су­ва­ють­ся, а й відчу­ва­ють це на собі. Від співвітчиз­ників я не раз чу­ла: впро­ва­д­жу­ють їх ли­ше на сло­вах. А ті пе­ре­тво­рен­ня, які втілю­ють­ся, ча­с­то про­штов­хує зацікав­лен­ня пев­них бізне­со­вих груп. Тим ча­сом ко­рупційна скла­до­ва про­дов­жує «за­шка­лю­ва­ти», а про про­зорість в еко­номіці годі й мріяти. Так, сільгоспви­роб­ни­ки пе­ре­повіда­ють ку­пу історій про «даішників», які ви­ма­га­ють сто­грив­не­ву «бла­годійну до­по­мо­гу» за проїзд че­рез блок­пост ма­ши­ни із зер­ном. По­бо­ри — ча­с­ти­на на­шо­го жит­тя. Зда­ва­ло­ся б, країна у такій важкій еко­номічній та політичній си­ту­ації, але за­ли­ша­ють­ся «про­фесійні гру­пи», для яких за­ко­ни не пи­сані. У школі, виші, ветінс­пекції, військко­маті… Уже після по­чат­ку на­вчаль­но­го ро­ку ва­шо­му си­нові або ону­ку (звісно, за хо­ро­шу ви­на­го­ро­ду) мо­жуть по­спри­я­ти всту­пи­ти до інсти­ту­ту, щоб уник­ну­ти мобілізації до зо­ни АТО. Здир­ни­ки ста­ють усе ви­нахідливіши­ми.
На най­ви­щих щаб­лях вла­ди (хо­четь­ся віри­ти) си­ту­ацію ба­чать і хибність цьо­го шля­ху ро­зуміють, але на­вряд чи до­сте­мен­но зна­ють, як ефек­тив­но про­тидіяти цій гідрі. Од­на з про­по­зицій Пе­т­ра По­ро­шен­ка на­га­дує крок відчаю. Пре­зи­дент до­ру­чив роз­г­ля­ну­ти мож­ливість прак­ти­ки відря­д­жень до зо­ни бой­о­вих дій військкомів рай­онів, міст, об­ла­с­тей, а на звільнені посади по­ста­ви­ти по­ра­не­них у ході АТО бійців. Про це Гла­ва дер­жа­ви за­явив під час на­ра­ди із керівни­ка­ми си­ло­вих відомств і за­кли­кав до до­три­ман­ня за­конів та рішу­чої бо­роть­би із фак­та­ми ко­рупції під час мобілізації.
 
Ро­тація зе­мель­них махіна­торів?
У ве­ресні уряд ство­рив комісію із ре­ор­ганізації Держ­зе­ма­гент­ст­ва, яку очо­лює (хто б ви ду­ма­ли?) ко­лишній пер­ший за­ступ­ник го­ло­ви Держ­зе­м­­агент­ст­ва. На­пев­не, зло­вжи­ван­ня у на­вко­ло­зе­мель­них струк­ту­рах діста­ло не мен­ше, ніж у військко­ма­тах. Ад­же там і на­далі за­ли­ша­ють­ся умо­ви для по­борів, приміром, у сфері за­лу­чен­ня в об­робіток зе­мель дер­жав­ної влас­ності.
Од­на із про­блем для сільгоспви­роб­ництва — за­тя­гу­ван­ня із реєстрацією до­го­ворів орен­ди діля­нок. Керівни­ки аг­ропідприємств скар­жать­ся: цю про­це­ду­ру тре­ба прой­ти, інак­ше з’яв­лять­ся кон­трольні ор­га­ни і штра­фу­ва­ти­муть за те, що об­роб­ляєш не­за­реєстро­ва­ну зем­лю. Мов­ляв, реєстраційні служ­би свідо­мо за­тя­гу­ють про­цес: до них дзво­ниш, а во­ни ка­жуть, що за­реєстру­ва­ли де­сять діля­нок із п’яти­сот, але — от біда! — те­пер комп’ютер не ви­т­ри­мує, пра­цює по­га­но. Тож, аби при­швид­ши­ти спра­ву, тре­ба, щоб гос­по­дар­ст­во підсо­би­ло ку­пи­ти но­вий…
А для гро­ма­дян «прит­чею во язи­цях» ста­ли ка­да­с­т­рові но­ме­ри. Лю­ди сво­го ча­су пла­ти­ли не­малі гроші за ви­го­тов­лен­ня технічної до­ку­мен­тації для от­ри­ман­ня дер­жав­но­го ак­ту на зем­лю. Про­да­ва­ли ка­бан­чиків, щоб ма­ти мож­ливість оп­ла­ти­ти цю про­це­ду­ру. А те­пер їм у зе­мель­них ор­га­нах по­яс­ню­ють, що для «по­вно­го уза­ко­нен­ня» зно­ву тре­ба… шу­ка­ти гроші. Хо­ча на­чеб­то і дер­жакт, що посвідчує пра­во влас­ності, на ру­ках, але зно­ву чо­гось не ви­с­та­чає. З’ясо­вується, що ділянці, на яку ви­да­но пра­во­вста­нов­лю­ю­чий до­ку­мент, не при­своєно ка­да­с­т­ро­вий но­мер, а то­му її не на­не­се­но на Публічну ка­да­с­т­ро­ву кар­ту. Ви­хо­дить, знов, об­раз­но ка­жу­чи, за­роб­ляй гроші для чер­го­вих «витівок» справ­них хлопців-зе­мель­ників. Інак­ше є не­без­пе­ка, що на місці ва­шо­го наділу во­ни «на­ма­лю­ють» чийсь інший. Те­пер — ува­га (політич­ним партіям, які на­ма­га­ють­ся об­ра­ти­ся до пар­ла­мен­ту, на замітку): на по­чат­ку 2013 р. під час пре­зен­тації у Кабміні Національ­ної ка­да­с­т­ро­вої си­с­те­ми на­зи­ва­ли при­го­лом­шли­ву ци­ф­ру — кількість та­ких дер­жав­них актів ста­ро­го зраз­ка, які не ма­ють ка­да­с­т­ро­вих но­мерів, ста­но­вить близь­ко 7 млн! Ціла армія ви­борців! Вер­хов­на Ра­да нещодав­но на­ма­га­ла­ся «розібра­ти­ся» з цим пи­тан­ням, так би мо­ви­ти, по­лег­ши­ти жит­тя влас­ни­кам та­ких актів. З’яви­ла­ся за­ко­но­дав­ча нор­ма, згідно з якою «вне­сен­ня відо­мо­стей до Дер­жав­но­го зе­мель­но­го ка­да­с­т­ру, вне­сен­ня змін до них здійсню­ють­ся бе­зо­плат­но». Але на­родні об­ранці — чи то че­рез не­знан­ня, чи то із яки­хось інших при­чин — ска­су­ва­ли ли­ше не­суттєві тра­ти. А го­ловні (півто­ри-дві, а то і більше ти­сяч гри­вень) за роз­роб­лен­ня технічної до­ку­мен­тації «що­до вста­нов­лен­ня меж зе­мель­ної ділян­ки у на­турі (на місце­вості)» струк­ту­ра­ми, які нерідко пе­ре­бу­ва­ють під од­ним да­хом із рай­он­ни­ми чи об­ла­сни­ми зе­мель­ни­ми ор­га­на­ми, за­ли­ши­ли­ся. Роз­би­ра­ти­ся, яка ру­ка яку миє — мар­на пра­ця, бо ж ку­ди не кинь — всю­ди клин. То­му се­ля­ни­нові не ли­шається ви­бо­ру: зно­ву ко­ли ка­бан­чи­ка, тор­бу на плечі — і на ба­зар, бо «кро­восісі» (як ка­зав один із прем’єр-міністрів) та­ким чи­ном виріши­ли на­жи­ва­ти­ся. 

   Ціка­во, що та­ка до­ку­мен­тація вже роз­роб­ля­ла­ся під час ви­го­тов­лен­ня дер­жактів навіть ста­ро­го зраз­ка, й цю ро­бо­ту зе­мель­ним інстанціям лю­ди тоді оп­ла­чу­ва­ли. Тож чо­му б не ви­ко­ри­с­та­ти ті на­пра­цю­ван­ня при вне­сенні діля­нок до Національ­ної ка­да­с­т­ро­вої си­с­те­ми, відо­б­ра­зив­ши відповідні зміни на Публічній ка­да­с­т­ровій карті? Дер­жав­ним зе­мель­ним струк­ту­рам вар­то ли­шень ско­ри­с­та­ти­ся го­то­вою інфор­мацією, для цьо­го не потрібно за­лу­ча­ти влас­ни­ка наділу. Чо­му так не роб­лять — у ме­не ли­ше од­не по­яс­нен­ня: са­ме то­му, що зе­мель­никам від цього — жодного зиску! 
Уза­галі, за моїми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, ка­да­с­т­ро­ва інфор­мація вря­ди-го­ди ви­ко­ри­с­то­вується чи­нов­ни­ка­ми як засіб для відби­ран­ня землі в од­них і пе­ре­да­ван­­ня іншим. Із ци­ми відо­мо­стя­ми пов’я­за­но не­ма­ло зло­вжи­вань.  
Ось свіжий при­клад то­го, як «баб­ло пе­ре­ма­гає до­б­ро». Ми­ну­лий місяць приніс відкрит­тя: на Публічній ка­да­с­т­ро­вій карті хвацькі зе­мельні чи­нов­ни­ки, які зна­ють ти­ся­чу й один спосіб за­роб­лян­ня на сот­ках та гек­та­рах ве­ли­ких гро­шей, уже «ма­лю­ють» ділян­ки «дер­жав­ної фор­ми влас­ності», але «для індивіду­аль­но­го садівництва». І з’яв­ля­ю­ть­ся такі наділи у ка­дастрі не за ста­рої, а са­ме за нинішньої вла­ди, після Ре­во­люції гідності. При­чо­му ак­ти по­го­д­жен­ня меж відхо­дять на дру­гий план, ко­ли на ко­ну — ма­теріаль­на ви­го­да. Дві та­ких ділян­ки (ка­да­с­т­рові но­ме­ри — 3220882600:04:002:1535, 3220882600:04:002:1536) «ви­гульк­ну­ли» у Бо­риспільсько­му рай­оні Київської об­ласті — не­по­далік Дніпра, прямісінько на ко­лек­торі Борт­ниць­кої станції ае­рації. Ділян­ки для на­чеб­то ве­ден­ня садівництва чи то об­ласні, чи то рай­онні зе­мель­ни­ки «при­тк­ну­ли» на… два до­вже­лезні ту­нелі півто­ра на два з по­ло­ви­ною ме­т­ри ко­жен, яки­ми пе­ре­ка­чу­ють­ся стічні во­ди Києва та при­лег­лих міст. Не зди­ву­ю­ся, як­що че­рез кілька днів ста­ран­ня­ми ріел­торів та «підго­до­ва­них» ни­ми чи­нов­ників дер­жав­на власність у ка­дастрі змінить­ся на при­ват­ну і до діля­нок під’їде кру­тий гос­по­дар на кру­то­му «мер­се­десі» з до­нець­ки­ми, приміром, но­ме­ра­ми. Влас­не, йо­му мож­на й не ка­за­ти, що прид­ба­ний наділ стоїть на гігантській ка­налізації. Дізнається, ко­ли за по­слу­ги роз­пла­тить­ся. Сюр­при­зом бу­де… Тут вар­то зга­да­ти про зібран­ня у Київобл­зе­ма­гентстві, де йшло­ся, зо­к­ре­ма, про ви­шу­ку­ван­ня по об­ласті наділів для учас­ників АТО. Мо­же, це і є од­на із роз­ро­бок у дії? А ще ціка­во, чи знає керівник обл­зе­ма­генції про витівки своїх підлег­лих? Вко­т­ре пе­ре­ко­нуєшся: пра­виль­но ка­жуть, що нічо­го не змінить­ся, як­що не здо­лаємо ко­рупцію!
   Тим ча­сом за­ступ­ник го­ло­ви Адмі­ністрації Пре­зи­ден­та Дми­т­ро Шимків повідо­мив: у їхній кан­це­лярії роз­по­ча­то ро­бо­ту з пе­ре­хо­ду на еле­к­трон­ний до­ку­мен­то­обіг. Приміром, ба­га­то пи­тань мож­на виріши­ти за до­по­мо­гою еле­к­трон­ної по­шти.
Хо­четь­ся ду­ма­ти, що та­кий крок у по­даль­шо­му і сільгоспви­роб­ни­кам піде на ко­ристь. Керівни­кові аг­ропід­приєм­ства не до­ве­деть­ся стри­ба­ти за кер­мо і чим­дуж мча­ти у рай­он, аби вирішу­ва­ти якісь па­пе­рові пи­тан­ня на кшталт по­дан­ня звітності. Мож­ли­во, еле­к­трон­ний до­ку­мен­то­обіг змо­же підсо­би­ти у по­до­ланні ко­рупції на місцях. Сподіва­ти­ме­мо­ся, ці західноєвро­пейські но­вації і в Ук­раїні бу­дуть спря­мо­вані на тіснішу співпра­цю по­са­довців із пе­ресічни­ми гро­ма­дя­на­ми, а не на те, як ефек­тив­но, за до­по­мо­гою еле­к­трон­ної по­шти, від нас відка­ра­с­ка­тись.  

Зер­но міцніше за ме­тал
У країні аг­рар­ний ек­с­порт, на­пев­не, вже обігнав ме­та­лургійний. При­кро, що по­зи­тив­на, на пер­ший по­гляд, тен­денція скла­дається у ре­зуль­таті ско­ро­чен­ня про­дажів ме­та­лу на зовнішні рин­ки. З од­но­го бо­ку, зро­с­та­ють об­ся­ги ви­ве­зен­ня цьо­горічно­го вро­жаю, з дру­го­го — па­да­ють по­став­ки іншої ук­раїнської про­дукції. Що­прав­да, ще­д­рий уро­жай визрів не ли­ше у нас, а в ба­га­ть­ох країнах. При­род­но, що ми на­ма­гаємо­ся про­да­ти свою аг­ро­про­дукцію як­найш­вид­ше, ад­же цілком оче­вид­на річ: що більше зби­рається у світі цьо­горічно­го зер­на, то більше про­по­зиція пе­ре­ви­щує по­пит. Не­важ­ко зро­зуміти, що ціни на зовнішніх рин­ках і на­далі зни­жу­ва­ти­муть­ся. На світо­во­му рин­ку за рік пше­ни­ця по­де­шев­ша­ла на 22, а ку­ку­руд­за — на 26%.
Ціка­во, що курс до­ла­ра, ціна бен­зи­ну впли­ва­ють на вартість про­дуктів хар­чу­ван­ня, навіть на го­ро­ди­ну на ба­зарі. На пер­ший по­гляд, зда­ва­ло­ся б, який сто­су­нок до ва­лют­них ко­ти­ру­вань має ви­ро­ще­на на при­са­дибній ділянці кар­топ­ля, морк­ва і ка­пу­с­та, що ми ку­пуємо на рай­он­но­му рин­ку? Без­по­се­реднє. Ад­же дядь­ко овочі із го­ро­ду до місця їхньої ре­алізації на собі не по­ве­зе — в усь­о­му є транс­порт­на скла­до­ва ви­т­рат. Тож ко­ли про­да­вець на ба­зарі до­рож­не­чу своїх помідорів по­яс­нює ви­со­ким кур­сом до­ла­ра та євро — він та­кож має рацію: знач­на кількість паль­но­го, яке над­хо­дить в Ук­раїну, ку­пується за ва­лю­ту.

Сек­тор без га­зу
Що ближ­че до хо­лодів та пар­ла­ментсь­ких ви­борів, то більше на офіційно­му рівні то­чить­ся роз­мов про теп­ло­по­с­та­чан­ня. Ми­ну­ло­го міся­ця, аби зігріти країну, аг­рар­ний міністр Ігор Швай­ка за­про­по­ну­вав до­дат­ко­вих 10 млрд ку­бо­метрів га­зу. Що­прав­да, рятівні теп­ло­носії, а з ни­ми й омріяна енер­ге­тич­на не­за­лежність за цим пла­ном надійдуть років че­рез п’ять, ко­ли 3 млн га торф’яників, які по­ки що «гу­ля­ють», сільгоспви­роб­ни­ки за­са­дять енер­ге­тич­ни­ми рос­ли­на­ми, зо­к­ре­ма — вер­ба­ми. «Ці куль­ту­ри та ви­роб­ництво із них теп­ло­вої енергії є вдвічі де­шев­ши­ми за російські ви­мо­ги роз­ра­хунків за газ», — по­яс­нив міністр у ко­мен­тарі од­но­му із те­ле­ка­налів під час все­ук­раїнської на­ра­ди «Енер­го­по­ле — май­бутнє Ук­раїни». Але навіть най­пер­спек­тивніши­ми пла­на­ми не зігрієшся…
Тим ча­сом, за­зна­чив під час брифінгу в Кабміні віце-прем’єр Во­ло­ди­мир Гройс­ман, дефіцит га­зу на опа­лю­валь­ний се­зон ста­но­вить близь­ко 5 млрд ку­бо­метрів.
Тре­ба до­да­ти, що в АПК дефіцит енер­го­носіїв суттєво впли­не на ро­бо­ту олійно-жи­ро­вих комбінатів, цу­к­ро­за­водів, мо­ло­ко­пе­ре­роб­них підприємств. 
Як­що уя­ви­ти, що цу­к­ро­во­му за­во­ду на по­чат­ку ро­бо­ти рап­том пе­ре­кри­ли газ, то це оз­на­чає зрив усь­о­го се­зо­ну, ад­же за­го­тов­лені з та­ки­ми по­ту­га­ми бу­ря­ки про­сто про­па­дуть. Нині подіб­ні під­приємства як ніко­ли по­тер­па­ють від енер­­ге­тич­ної не­послідо­вності. Цу­к­ро­за­во­ди сво­го ча­су ма­со­во пе­ре­хо­ди­ли з ма­зу­ту на газ: так чистіше, а ма­зут до­во­ди­ло­ся во­зи­ти у ци­с­тер­нах. Ємності для ма­зу­ту за не­потрібності поріза­ли на брухт. Те­пер ок­ремі за­во­ди не про­ти по­вер­ну­ти­ся до ма­зу­ту чи навіть пра­цю­ва­ти на де­шев­шо­му за газ вугіллі. Оче­вид­на річ: об­ме­жен­ня в енер­го­ре­сур­сах спри­чи­нює по­даль­ше падіння еко­номіки. Тут го­ло­вне — аби «не вих­люп­ну­ли ди­ти­ну ра­зом з во­дою», бо мож­на гуч­но звіту­ва­ти, як ба­га­то га­зу «за ра­ху­нок за­водів» зе­ко­но­ми­ли, а ре­зуль­та­том цієї «еко­номії» ста­не не­до­от­ри­ман­ня про­дукції. Віялові відклю­чен­ня стру­му, які вже ма­со­во прак­ти­ку­ють нині, за­гро­жу­ють і мо­лоч­ним фер­мам. Ад­же усіх корів ру­ка­ми не ви­доїш. Тож на до­по­мо­гу у цій си­ту­ації за­лу­ча­ють ди­зель-ге­не­ра­то­ри. Що ж сто­сується олійно-жи­ро­вих підприємств, во­ни дав­но пішли шля­хом заміни до­ро­го­го га­зу насіннєвим лу­ш­пин­ням.
Влас­не, са­ме че­рез це вітчиз­ня­на олія кон­ку­рен­то­с­про­мож­на на зовнішньо­му рин­ку — бо ж менші за­тра­ти на її ви­роб­ництво. Але як­що від’єдну­ва­ти такі підприємства від еле­к­т­ро­е­нергії, спра­цює не­ба­жа­на лан­цю­го­ва ре­акція: бу­де ви­роб­ле­но мен­ше олії — мен­ше її піде на ек­с­порт — країна не­до­от­ри­має ва­лю­ту — працівни­ки комбінатів не одер­жать зар­пла­ту — бю­д­жет не­до­бе­ре по­датків.

То­му пи­тан­ня: чо­го вар­та та­ка «еко­номія»?

З 1 жовт­ня відшко­до­ву­ва­ти зер­но-ек­с­порт­ний ПДВ бу­дуть тільки аг­раріям

1 жовт­ня 2014 на­бу­ва­ють чин­ності зміни до пунк­ту 151 підрозділу 2 «Особ­ли­вості справ­лян­ня по­дат­ку на до­да­ну вартість» розділу ХХ «Пе­рехідні по­ло­жен­ня» По­дат­ко­во­го ко­дек­су Ук­раїни, пе­ред­ба­чені За­ко­ном Ук­раїни «Про вне­сен­ня змін до По­дат­ко­во­го ко­дек­су Ук­раїни та де­я­ких інших за­ко­но­дав­чих актів Ук­раїни» № 1621 від 31 лип­ня 2014 ро­ку.
Внаслідок цьо­го за­ко­но­давчі пе­ре­по­ни для бю­д­жет­но­го відшко­ду­ван­ня ПДВ ек­с­пор­те­рам зер­но­вих і технічних куль­тур, які є їх без­по­се­редніми то­ва­ро­ви­роб­ни­ка­ми, бу­дуть усу­нені, за­зна­чив за­віду­вач відділом по­дат­ко­во-бю­д­жет­ної політи­ки Національ­но­го на­уко­во­го цен­т­ру «Інсти­тут аг­рар­ної еко­номіки» Ле­онід Ту­луш. А це по­зи­тив­но впли­не на кон­ку­ренцію на зер­но­во­му рин­ку.
З 1 жовт­ня 2014 ро­ку, повідо­мив ек­с­перт, звільнен­ня від опо­дат­ку­ван­ня ПДВ не торк­неть­ся опе­рацій з ви­ве­зен­ня зер­на в мит­но­му ре­жимі ек­с­пор­ту, здійсню­ва­но­му сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми під­приємства­ми — ви­роб­ни­ка­ми зер­но­вих і технічних куль­тур, які бу­ли ви­ро­щені на орен­до­ва­них зем­лях, за­реєстро­ва­них на­леж­ним чи­ном відповідно до вста­нов­ле­но­го за­ко­ном по­ряд­ку, на да­ту та­ко­го ек­с­пор­ту.
До 1 жовт­ня 2014 ця нор­ма по­ши­рю­ва­ла­ся ли­ше на тих ви­роб­ників зер­но­вих та технічних куль­тур, які ек­с­пор­ту­ва­ли про­дукцію, ви­ро­ще­ну на зем­лях сільсь­ко­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня, що пе­ре­бу­ва­ють у їх влас­ності або постійно­му ко­ри­с­ту­ванні (дефініція «постійне ко­ри­с­ту­ван­ня» сто­сується тільки зе­мель дер­жав­ної та ко­му­наль­ної влас­ності, що зву­жу­ва­ло за­ко­но­давчі мож­ли­вості для відшко­ду­ван­ня ПДВ сільгоспто­ва­ро­ви­роб­ни­кам-ек­с­пор­те­рам зер­на — прім. УАК) на да­ту та­ко­го ек­с­пор­ту.
Та­ким чи­ном, мож­ли­вості для от­ри­ман­ня бю­д­жет­но­го відшко­ду­ван­ня сум по­дат­ку на до­да­ну вартість при ек­с­порті зер­но­вих і технічних куль­тур збільшать­ся, за­зна­чив Ле­онід Ту­луш.
Од­нак, за­зна­че­на нор­ма є тим­ча­со­вою і діяти­ме до 31 груд­ня 2014 ро­ку включ­но.
ІЦ УАК

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Вкрай важливо не лише готуватися до придбання землі, але й не втратити земельні ділянки, що є в користуванні агропідприємств уже сьогодні. В цьому контексті вкрай важливо розуміти, на які умови договору оренди, емфітевзису слід звертати... Подробнее

1
0