Спецможливості
Статті

Коли свинина стає прибутковою

26.09.2008
230
Коли свинина стає прибутковою фото, ілюстрація

В умовах концентрації, спеціалізації і послідовного переходу до ринкових відносин у галузі свинарства розведення за лініями стало ще й методом найбільш економічно ефективного доведення породи до виробництва товарної продукції.

В умовах концентрації, спеціалізації і послідовного переходу до ринкових відносин у галузі свинарства розведення за лініями стало ще й методом найбільш економічно ефективного доведення породи до виробництва товарної продукції.

Послідовність і глибина цього процесу підкоряються біоекономічній залежності: що вище коефіцієнт розмноження й скоріше йде зміна поколінь, то раніше й глибше ця галузь підпадає під концентрацію, спеціалізацію та інтенсифікацію. Це пов’язано також зі швидкістю обігу та рівнем окупності капіталовкладень.
Що ж означає інтенсифікація галузі свинарства з погляду чисто зоотехнічних завдань? По-перше, це інтенсивне використання у виробництві товарної продукції найбільш високопродуктивного й економічно вигідного в даних умовах свинопоголів’я за інтенсивної годівлі. Затрати кормів реально можна довести до п’яти-шести кормових одиниць на 1 кг приросту за середньодобового збільшення ваги тварин на 550–600 г і рівня 2,6–2,8 к. о. на кормодень із вмістом 110–115 г перетравного протеїну на 1 к. о. Це значно скорочує селекційний процес формування високопродуктивних стад, а свинина стає прибутковою.
Встановлено також, що закономірним процесом для всіх цивілізованих країн є розвиток свинарства на індустріальній основі за умови розумної, в економічному й енергетичному сенсі, концентрації виробництва. А весь досвід сучасного інтенсивного ведення свинарства та досягнення селекційно-генетичної науки свідчать про те, що такими найбільш високопродуктивними і рентабельними в цих умовах є організми, які мають вищий ступінь прояву гетерозису. Тому в умовах інтенсифікації галузі свинарства всі роботи, пов’язані з племінною справою, підпорядковано створенню можливості масового використання у виробництві товарних продуктів свинарства вищого ступеня гетерозису, який генетично регулюється.

Вирощуванню високопродуктивних
кнурів-плідників української степової
білої породи в племзаводі “Асканія-Нова” приділяється особлива увага

Внутрішньопорідна диференціація першої вітчизняної породи свиней української степової білої створювалася способом організаційно-господарських заходів, а саме: територіальне поширення, обсяг і розміщення племінної бази. А також з допомогою системи селекційно-генетичних заходів: виведення заводських ліній кнурів і високопродуктивних родин маток; розведення за лініями за систематичного спрямованого добору, відбору й вирощування молодняку.
На сьогодні в породі розводять 18 високопродуктивних заводських ліній і 38 родин маток, які задовольняють основні вимоги й умови:
1. Лінії не лише високопродуктивні, але й мають груповий селекційний генотип. Тварини однієї лінії генетично оптимально схожі між собою за важливими в господарському відношенні ознаками, відселекційовані на гетерозис у кросах з іншими лініями тієї самої чи іншої породи. Використання кросів таких ліній з відповідними умовами годівлі забезпечує виробництво для товарного свинарства стандартно однорідних гетерозисних тварин, що надзвичайно важливо в разі переведення галузі на промислову основу.
2. Кожна заводська лінія за кількістю тварин сформована достатньо численною і має певну народно-господарську значущість у виробництві товарної продукції, а також для успішного розведення в племінній частині породи.
3. Розведення заводських ліній у породі між собою проводять неспоріднено в межах чотирьох і більше поколінь відповідно до методики академіка М.Ф. Іванова.
4. Нові заводські лінії сформовано з урахуванням внутрішніх можливостей для успішного розведення “в собі”, а також з додаванням “крові” породи ландрас без потреби при цьому вимушеного інбридингу й кросів у породі з ведучою племінною частиною породи.
У зв’язку з упровадженням штучного осіменіння свиноматок, проблема селекційно-генетичної диференціації породи піднялася на новий, вищий, рівень. При цьому враховано, що без чітко організованої племінної справи та підвищення питомої ваги чистопорідних тварин не можна досягти високої продуктивності.

У парувальній мережі свинарства використовували чистопорідних кнурів, а в маточних стадах було значно підвищено відсоток чистопорідних тварин, і навіть у товарних господарствах племінне ядро комплектували чистопорідними племінними свинками для того,

У племзаводі ТОВ “Прод-Альянс” найкраще племінне стадо маток української степової білої породи

щоб у міжпорідному промисловому схрещуванні використовувалися чистопорідні матки.

Останнім часом все більше господарств до парування залучають “доморощених” кнурів, що призводить до одержання низькопродуктивного потомства. Тому особливу увагу в племзаводах приділено вирощуванню високопродуктивних кнурів-плідників у відбірних групах за лініями.
Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” УААН розробив і успішно впроваджує у виробництво метод цілеспрямованого вирощування високопродуктивних кнурів у відбірних групах. Цим методом передбачено такі організаційно-зоотехнічні та методичні заходи.
1. Формування в окремі групи кращих елітних маток.
2. Проведення індивідуального однорідного підбору маток для поєднання з кращими кнурами.
3. Проведення зимових опоросів (січень, лютий).
4. Формування після відлучення кращих кнурців кожної лінії в окремі групи по 10–15 голів з індивідуальним утриманням і повноцінним годуванням.
У ведучих групах маток кожного стада племзаводу сформовано родини, з якими селекціонери здійснюють цілеспрямовану селекційно-племінну роботу. Основними методами відбору у ведучій селекційній частині племзаводів заведено як систему внутрішньолінійний та міжлінійний відбір.
Аналіз селекційно-генетичної диференціації за лініями свиней української степової білої породи протягом останніх 20 років вказує на те, що консолідованішими є лінії Степняка, Мирного, Нового, Арсенала та Асканія, в яких питома вага тварин внутрішньолінійного походження становить 20,8–39,6% (табл. 1).

Вирощування ремонтних кнурців у відбірній групі, п/з “Асканія-Нова”

У лініях Асканійця, Аспекта, Алмаза, Бійця, Бериславця, Забавного, Задорного, Смєлого, Статного цей показник коливається від 1,3 до 17,6%. В лініях Амура, Дружка і Крона внутрішньолінійного поєднання немає. Міжлінійні поєднання в лінії Асканія з матками лінії Степняка становлять 18,8%, Задорного — 13,2, Асканійця, Арсенала — по 11,8 і з матками нової лінії Крона — 7,5 відсотка.
У лінії Асканійця міжлінійні поєднання з матками лінії Асканія найвищі й становлять 25,6%, а в лінії Арсенала кращі міжлінійні поєднання з матками лінії Асканійця сягають 26,7 відсотка.
У лінії Аспекта кращі міжлінійні поєднання мали також з матками лінії Асканійця — 37,5%, а в лінії Алмаза поєднання з матками лінії Асканія становлять 40,8 відсотка.
В лінії Амура кращі міжлінійні поєднання одержали з матками лінії Нового — 36,5% і Асканія — 35,1; в лінії Бійця — з матками лінії Асканія — 21,8; в лінії Бериславця — з матками ліній Асканія і Степняка — по 29,4 відсотка.
У лінії Доброго міжлінійні поєднання кращі з матками лінії Нового — 26,6%. В лінії Дружка — з матками лінії Задорного — 32,1, а в лінії Забавного, відповідно, 3–2,5 відсотка.
У лінії Задорного найкращі міжлінійні поєднання мали з матками лінії Степняка — 39,1 та Арсенала — 26,2 відсотка.
У лінії Крона продуктивніші міжлінійні поєднання з матками лінії Мирного — 25%, у лінії Нового з матками лінії Асканія — 20, у лінії Мирного з матками лінії Арсенала — 19,3, у лінії Смєлого з матками лінії Асканія — 30,1, у лінії Статного з матками лінії Асканія — 28,8, у лінії Степняка з матками ліній Асканійця й Арсенала — по 11,6 відсотка.
Тож на перспективу для більшої консолідації ліній Амура, Дружка і Крона потрібне застосування внутрішньолінійного відбору, а в лінії Асканійця внутрішньолінійні парування треба довести до 25%, в лінії Аспекта — до 20, в лінії Алмаза — до 25, в лінії Амура — до 15, в лінії Бійця — до 20, в лінії Бериславця — до 25, в лінії Доброго — до 15, в лініях Дружка й Забавного — до 15, в лінії Задорного до 25, в лінії Крона — до 10, в лініях Нового й Мирного — до 25, в лініях Алмаза, Смєлого, Статного — до 15 відсотків.
Встановлено, що більший відсоток внутрішньолінійних парувань у лініях Степняка, Нового, Мирного, Арсенала, Асканія характеризує їх як значно консолідованіших із наявністю в цих лініях більшого маточного поголів’я. Тому в племзаводах і племрепродукторах на перспективу для підтримки внутрішньолінійної і внутрішньопорідної консолідації слід більше вирощувати й залишати високопродуктивних ремонтних свинок ліній Аспекта, Алмаза, Доброго, Забавного, Смєлого, Статного, Задорного, Крона.
У лінії Алмаза треба обмежити парування кнурів з матками лінії Асканія; кнурів лінії Задорного — з матками лінії Степняка; кнурів лінії Аспекта — з матками лінії Асканійця; кнурів лінії Амура — з матками лінії Асканія; кнурів лінії Дружка — з матками лінії Задорного та

Вирощування ремонтних кнурців нового заводського типу у відбірній групі, п/з ТОВ “Прод-Альянс”

кнурів лінії Смєлого — з матками лінії Асканія. Питома вага цих поєднань у породі досить висока, а тому слід більше уваги приділити поєднанням, наведеним у табл. 2.
Консолідація в п’яти племзаводах 18 ліній кнурів та 38 родин маток уже тепер дає змогу виконувати замовлення й завдання щодо комплектування та ремонту дочірніх стад-племрепродукторів практично неспорідненими між собою кнурцями й свинками з добрим поєднанням.
Що стосується спрямування спеціалізації заводських ліній у породі, то селекція, в основному, спрямована на отримання у виробництві високоякісного племінного молодняку, який вирізняється високою скороспілістю, окупністю кормів, виходом і якістю продукції.
Така спеціалізація доцільна, оскільки її проводять методами селекційно-генетичної диференціації в породі. При цьому тварини вирізняються скороспілістю, мають високі відтворні якості в дорослому віці, міцну конституцію й довговічність високопродуктивного використання. А без цих якостей племзаводи й племрепродуктори не можуть бути високорентабельними. Тому відпрацювання всіх методичних рішень щодо селекційно-генетичної диференціації під силу лише племзаводам і племрепродукторам у співпраці з науковцями.
Українська степова біла порода свиней на сьогодні за відтворними якостями не поступається, а іноді й перевершує кращі зарубіжні породи. Тож дальшим завданням є: найбільш цінні заводські лінії Арсенала, Аспекта, Крона, Асканійця, Бериславця й Мирного, на базі яких створюється новий заводський тип, консолідувати з допомогою внутрішньолінійного відбору; переформувати їх у цінні лінії, неспоріднені між собою, які, за подальшого поєднання в кросах, даватимуть гетерозисних тварин — міцних за конституцією, з високою відтворною здатністю.
Щороку під час проведення бонітування спеціалісти підбивають підсумки роботи з лініями кнурів і родинами маток щодо кількості тварин, їхньої якісної характеристики, збільшення продуктивності. Наявність внутрішньопорідної диференціації в породі, яка має широкий ареал, створює додаткові можливості для її поліпшення, створення нових генотипів та збільшення товарної продукції. 

Л. Крилова,
д-р с.-г. наук,
Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова
“Асканія-Нова” УААН

Попередня стаття

Інтерв'ю
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло
З лютого цього року підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні очолив Франк Хатке, який водночас займає посаду керівника регіонального маркетингу в країнах Центральної та Східної Європи і нещодавно приїхав у нашу країну з Польщі.... Подробнее

1
0