Кокцидіозом уражено 76% свиноферм Європи

Кокцидіоз — досить поширене і підступне захворювання поросят. Кожен виробник повинен знати про небезпеку та наслідки захворювання, а також систему захисту тварин на своїй фермі. Збудник захворювання належить до паразитичних найпростіших і спричинює збитки свинарству, навіть у тих випадках, якщо у поросят немає діареї.

О. Гнатюк,
керівник відділу маркетингу,
О. Костюк,
менеджер із роботи з ключовими клієнтами,
ТОВ «Байєр», підрозділ захисту
здоров’я тварин

Кок­цидіоз у по­ро­сят вик­ли­ка­ють ви­со­ко­па­то­генні мікро­ор­га­­ніз­ми, що на­ле­жать до ти­пу Protozoa, кла­су Sporozoa, сімей­ст­ва Eimeri­idae, ро­ду Isospora, ви­ду I.suis, які жи­вуть і роз­ви­ва­ють­ся все­ре­дині ентероцитів — клітин, що ви­с­ти­ла­ють кишечник тварин. По­ро­ся­та особ­ли­во сприй­нят­ливі до кок­цидіозу в період із сьо­мо­го по 30-й день жит­тя.
Джерелом збудника є свиноматка та оточуюче середовище. Кап­су­ль­о­ва­на оо­ци­с­та про­ни­кає в ор­ганізм тва­ри­ни тільки алі­мен­­­тар­ним шля­хом і, по­­трап­ля­ю­чи на сли­зо­ву обо­лон­ку ки­шеч­ни­ка, впро­довж се­ми днів про­хо­дить усі стадії розмно­жен­ня. Розмножуючись всередині епітеліальних клітин кишечника, кокцидії спричиняють ін­тен­сив­не руй­ну­ван­ня сли­зо­во­го і підсли­зо­во­го шарів, що є ос­нов­ним фак­тором па­то­ге­не­зу. Та­ким чи­ном ство­рю­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви для на­ша­ро­ву­ван­ня вто­рин­ної інфекції, на наслідки якої, власне, і звер­та­ють ува­гу на фермі.
До­сить ча­с­то при кокцидіозі мож­на спо­с­теріга­ти інфекції зміша­но­го ге­не­зу з на­явністю бак­терій киш­ко­вої па­лич­ки. Слід за­зна­чи­ти, що з 1 г фе­ка­лій хво­рої тва­ри­ни виділяється до 100 000 оо­цист, стійких у зовнішньо­му се­ре­до­вищі, які збе­­ріга­ють па­то­генність ро­ка­ми. Тим ча­­сом ек­с­пе­ри­мен­таль­но вста­нов­ле­но, що для ви­ник­нен­ня за­хво­рю­ван­ня до­стат­ньо за­ков­ту­ван­ня тва­ри­ною із за­бруд­не­но­го се­ре­до­ви­ща всьо­го 100 оо­цист.
 Досліджен­ня­ми, про­ве­де­ни­ми на 180 тва­рин­ниць­ких підприємствах Ні­меч­­чи­ни, Австрії та Швей­царії, виз­на­че­но, що кок­цидіозом ура­же­но 76% усіх сви­но­ферм. В оцінці бра­ло участь по­над 1700 проб із 231 підприємства. Ос­нов­ним клінічним симп­то­мом у 94% ви­падків бу­ли скар­ги на про­нос у по­ро­сят у віці від дру­го­го до тре­ть­о­го тиж­ня жит­тя.
Мас­штабність по­ши­рен­ня кок­цидіо­зу по­яс­нюється особ­ли­во­с­тя­ми збуд­ни­ка цьо­го за­хво­рю­ван­ня: бли­с­ка­вич­не йо­го розмно­жен­ня і прямий роз­ви­ток без участі проміжного гос­по­да­ря, кап­су­ль­о­ва­на фор­ма, що надійно захищає збудника у зовнішньо­му се­ре­до­вищі, алі­мен­­тар­ний шлях за­ра­жен­ня.

Дезінфекція або ан­тибіоти­ко­те­рапія
 Важ­ли­вою скла­до­вою кок­цидійно­го бла­го­по­луч­чя на сви­но­фер­мах є їхній ви­­со­кий санітар­но-гігієнічний рівень. Про­бле­ма по­си­люється тим, що кап­су­ла (зов­нішня обо­лон­ка) па­ра­зи­та до­стат­ньо міц­на, що ро­­бить йо­го не­чут­ли­вим до дезінфек­тантів у звичайних розведеннях. Хо­ча слід за­­зна­чи­ти, що тварини на підприємствах із гіршою якістю гігієни особ­ли­во схильні до роз­вит­ку кок­­цидіозу. І на­впа­ки, на ве­ликих сви­но­фер­мах на північно­му за­ході і сході Ні­меч­чи­ни з ви­со­ким рівнем санітар­но-гі­гієнічних за­ходів поросята ура­жені цим за­хво­рю­ван­ням мен­шою мірою. Особ­ли­ву ува­гу слід при­діля­ти твер­до­му по­крит­тю у стійлах: що мен­ше в ньо­му безщілин­ної площі, то ма­­лой­мовірніша мож­ли­вість заражен­ня.
 Ліку­ван­ня ан­тибіоти­ка­ми в гострій стадії за­хво­рю­ван­ня здебільшо­го ви­­яв­ляється бе­зуспішним, що та­кож є до­дат­ко­вою оз­на­кою для пра­виль­но­го вста­нов­лен­ня діаг­но­зу. Для за­хи­с­ту ки­шеч­ни­ка від кок­цидіозу сви­нарі в своїй прак­тиці з успіхом ви­ко­ри­с­то­ву­ють про­ти­кок­цидійний пре­па­рат з ді­­ючою ре­чо­ви­ною тол­тра­зу­рил (Бай­кокс® 5%). За пе­ро­раль­но­го за­сто­су­ван­ня тол­т­ра­зу­рил повільно всмок­тується в шлун­ко­во-киш­ко­во­му тракті і справ­ляє кок­цидіоцид­ну дію на всі внутрішньоклітинні стадії роз­вит­ку паразита, та­ким чи­ном зберіга­ю­чи ці­­лісність епітелію ки­шеч­ни­ка. Ви­во­дить­ся тол­т­ра­зу­рил з ор­ганізму, в ос­­нов­но­му, в незмінно­му ви­гляді, а та­кож у ви­гляді ме­та­болітів (суль­фон) із фе­каліями і ча­ст­ко­во — із се­­чею. Ви­роб­ни­ки ре­ко­мен­ду­ють од­­но­­­ра­зо­ве за­сто­су­ван­ня препарату в період із тре­ть­о­го по п’ятий дні жит­тя.

Кок­цидіоцидні пре­па­ра­ти: еко­но­міч­на доцільність за­сто­су­ван­ня
 Кок­цидіоз — за­хво­рю­ван­ня, що має чи не найбільше зна­чен­ня у сви­нарстві з точ­ки зо­ру еко­номіки. Хво­ро­ба рідко спри­чи­нює за­ги­бель тва­рин, але навіть після то­го, як тва­ри­на ви­ду­жа­ла, ми не мо­же­мо сподіва­ти­ся на по­вне ви­ко­ри­с­тан­ня по­тенціалу про­дук­тив­ності: у по­ро­сят, які пе­ре­хворіли, спо­с­теріга­ють уповільне­ний ріст та роз­ви­ток, нижчі при­ро­с­ти, ви­со­ку сприй­нят­ливість до шлун­ко­во-киш­ко­вих за­хво­рю­вань.
 Усі ці не­га­тивні наслідки кок­цидіозу пов’язані з тим, що ки­шеч­ник тва­ри­ни після впли­ву па­ра­зи­та за­ли­шається по­шко­д­же­ним, тоб­то вор­син­ки, че­рез які відбу­вається всмок­ту­ван­ня по­жив­них ре­чо­вин, ста­ють ко­рот­ши­ми, де­­фор­­му­ють­ся, а фер­мен­ти, потрібні для пе­ре­трав­лен­ня, ви­роб­ля­ють­ся в не­до­статній кількості. Са­ме то­му нерівномірність роз­вит­ку та «стро­катість» по­­голів’я по­ро­сят на мо­мент відлу­чен­ня ча­с­то спо­с­теріга­ють­ся на сви­но­фер­мах, які потерпають від кок­цидіозу.
 Для успішно­го вирішен­ня про­бле­ми кок­цидіозу в гос­по­дарстві найдієвішим спо­со­бом є пре­вен­тив­не за­сто­су­ван­ня по­ро­ся­там кок­цидіоцид­них пре­па­ратів у перші дні їхньо­го жит­тя. За­хи­ща­ю­чи ки­шеч­ник но­во­на­ро­д­же­них по­ро­сят від кок­цидіозу, фер­мер за­без­пе­чує не ли­ше кон­троль над інвазією, а й кращі при­ро­с­ти, поліпше­ну кон­версію кор­му, мен­ший рівень за­хво­рю­ва­ності і, як наслідок, — мен­ше ви­ко­ри­с­тан­ня ан­ти­біо­тиків. Ба­га­ть­ма ве­те­ри­на­ра­ми бу­ло відміче­но по­зи­тив­ний вплив за­сто­су­ван­ня кок­цидіоцид­них пре­па­ратів на про­яв та­ких інфекцій, як ілеїт, ди­зен­терія, кло­ст­ридіоз та колібак­теріоз у по­ро­сят. Учені та­кий по­зи­тив­ний вплив пов’язу­ють із тим, що, профілак­ту­ю­чи кок­цидіоз, ми зберігаємо цілісність ки­шеч­ни­ка і та­ким чи­ном за­побігаємо про­ник­нен­ню та роз­вит­ку па­то­ген­них бак­терій.
То­му до пи­тан­ня про еко­номічну до­цільність за­сто­су­ван­ня кок­цидіоцид­них пре­па­ратів у про­грамі ве­те­ри­нар­них об­ро­бок слід підхо­ди­ти всебічно, вра­хо­ву­ю­чи не ли­ше пря­мий ефект від пре­па­ра­ту (зни­щен­ня збуд­ни­ка), а й інший по­зи­тив­ний вплив.