Китаю не вистачає води, що спричинить катастрофу для половини Азії

Одна з головних проблем Китаю на сьогоднішній день — це погіршення екологічної ситуації й закінчення природних ресурсів. Через проблеми з водою Китай готовий міняти всю міжнародну систему. Й це може спричинити конфлікти як усередині країни, так і з сусідами.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на glavcom.

У матеріалі Bloomberg йдеться, що природні ресурси завжди були критично важливими для економічної та світової влади. 

Капіталістичні реформи та добра демографія дозволили Китаю стати світовим економічним гігантом. Той факт, що Китай був самодостатнім у природних ресурсах і водночас міг експортувати товари за допомогою дешевої робочої сили, дав країні змогу агресивно просуватися й агресивно експлуатувати свої ресурси.

Однак ресурси Китаю теж не нескінченні. Так, Пекін уже десятиліття є найбільшим у світі імпортером їжі.

Сільськогосподарські землі в Китаї деградують. Швидкісний розвиток також змусив країну купувати три чверті нафти з-за кордону.

Але найгірша ситуація з водою. Китай має 20% усього населення землі — однак лише 7% прісної води. Цілі регіони, особливо на півночі, потерпають від гіршого браку води, ніж на Близькому Сході. Тисячі рік уже зникли, а решта забруднені через індустріалізацію.

80–90% підземних вод Китаю та половина річкової води надто брудні, щоб їх можна було очистити для пиття. Половина підземних вод і чверть річковою навіть неможливо використовувати у сільському господарстві. Й це дуже дорога проблема.

Китай мусить переводити воду з порівняно вогких регіонів на північ, яка потерпає від посухи. Через це країна втрачає щороку понад 100 мільярдів доларів.

У січні 2022 року влада оголосила, що Гуанчжоу та Шеньчжень — два регіони в порівняно вогкому регіоні — зазнають серйозної посухи.
Й наслідки цього всього можуть стосуватися не самого лише Китаю.

Ще у 2005 році Вень Цзябао, тодішній прем'єр, заявив, що брак води загрожує «самому виживанню китайського народу», а міністр водних ресурсів, що Китай має «боротися за кожну краплину води або померти». Перебільшення чи ні, а брак ресурсів часто супроводжується політичною нестабільністю.

Якщо Компартія КНР почувається непевно вдома, вона може почати відігруватися на міжнародних суперниках. Значна частина прісних запасів Китаю розташована, наприклад, в окупованому Тибеті. А збудувавши серію велетенських дамб на річці Меконг, Китай спричинив кліматичні проблеми в Таїланді й Лаосі.

Зміна річищ рік у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі вже спричинила посухи у країнах Центральної Азії.