Спецможливості
Новини

Китай — аграрне чудо світу

10.04.2009
718
Китай — аграрне чудо світу фото, ілюстрація

Упродовж останніх п'яти років компанія "Дикун Глобал Консалт" організовує навчально-пізнавальні поїздки в різні країни світу. Ось і цього разу разом із 17 представниками українського агробізнесу ми вирушили вивчати аграрний Китай.

Упродовж останніх п'яти років компанія "Дикун Глобал Консалт" організовує навчально-пізнавальні поїздки в різні країни світу. Ось і цього разу разом із 17 представниками українського агробізнесу ми вирушили вивчати аграрний Китай.

Після дев'ятигодинного перельоту прибули до Піднебесної. Аеропорт Пекіну - ворота Китаю - не дарма вважають найбільшим у світі: для переходу з терміналу в термінал потрібно користуватися метро. Пекін вразив одразу: чотириярусні автомобільні розв'язки при в'їзді в місто з населенням понад 16 мільйонів. Слід зазначити, що протягом усього перебування в Китаї ми жодного разу не стояли в автомобільній пробці - це, незважаючи на те, що китайці практично не дотримуються правил дорожнього руху.
Здивувало й те, що ми не побачили великої кількості автомобілів китайських марок на дорогах, мабуть, їх продають лише нам.
Відпочивши та акліматизувавшись (у Китаї температура була 5°С), розпочали технічну частину програми. Першим підприємством, на яке ми приїхали, була молочна ферма на 1800 голів дійного стада. Такий собі каліфорнійський Dry Lot ( технологія утримання молочного стада на відкритих майданчиках, яку широко використовують у Каліфорнії, США). Тут від однієї корови за рік надоюють по 8000 літрів молока. На фермі 400 га землі під кормовою базою, решта кормів - покупні. Наприклад, соєвий шрот завозять із Бразилії. Доїльна зала складається з двох ялинок 2х16, застосовують триразове доїння. Середня заробітна плата одного працівника (якщо перевести в гривні) становить 2000- 3000 грн. На запитання щодо забезпеченості працівниками менеджер ферми лише усміхнувся: 20 чоловік на одне місце (тут ми китайцям не конкуренти).
Ще одне молочне підприємство, яке ми відвідали, має дещо іншу організацію. Власником приміщень є менеджер ферми, а тварини належать селянам, які отримали їх згідно з державною програмою. Худобу підприємство орендує, власної землі не має, всі корми куповані. Силос та сінаж заготовляють місцеві фермери на замовлення. Менеджер розповіла, що цим бізнесом займається вже кілька років і досить успішно, адже з кожного літра надоєного молока вона одержує 40 копійок чистого прибутку. Собівартість виробництва одного літра молока становить 2 грн, реалізують його по 2,50- 2,60 грн за один літр.
Під час зустрічі з експертом із молочного скотарства з Нової Зеландії стало очевидним, що в Китаї катастрофічно не вистачає молока. Кілька років діє державна програма, згідно з якою селяни безоплатно одержують худобу для розвитку підсобного господарства. На жаль, значного позитивного результату програма не дає, а лише збільшує кількість неякісного молока на ринку, що ускладнює роботу відомих світових компаній у галузі переробки цієї продукції. Китайці здавна люблять торгувати й заробляти гроші, тому розбавлення молока водою для них - звична річ. Значну частину сухого молока доводиться імпортувати, в тому числі із Нової Зеландії. Зі свого боку, Нова Зеландія відрядила до Китаю для консалтингової роботи в молочному скотарстві своїх експертів. Показовий приклад того, як треба піклуватися про клієнта.
Китай, як відомо, один із ринків, що найбільш динамічно розширюється. Його населення сьогодні - понад 1,5 мільярда людей, що становить 25% населення світу. Сільськогосподарське виробництво Китаю - одне з найбільших у світі за обсягами виробленої продукції. Головною особливістю сільського господарства цієї країни є постійна нестача угідь. Загальна площа орних земель - близько 110 млн га, що становить 7% світової. Валовий збір зернових у 2008 році перевищив 500 млн т. Земля в Китаї належить державі, хоча є розпайованою. Один пай - це близько 15 соток, китайською мовою він називається "му". Кожен член сільської сім'ї отримує один "му". Після смерті людини земля переходить у власність держави й потім знову її передають в оренду новонародженим. Селянам доводиться об'єднуватися, щоб спільними зусиллями обробляти землю. Тому наймають техніку як для обробітку, так і для збирання врожаю.
Північно-Західний Китай - найбільший регіон вирощування зернових. Саме цей регіон країни був нашим дальшим місцем у технічній програмі: хотілося на власні очі побачити аграрне диво Китаю. Вважають, що Піднебесна - світовий лідер з виробництва зернових. Наші сподівання були марні: ніякої широкозахватної техніки, сучасних комбайнів чи тракторів, без яких важко уявити аграрні підприємства України. Маленькі клаптики землі, на яких з ранку до ночі працюють люди, адже врожай - це засіб існування китайських селян. Середня врожайність пшениці - 60 ц/га, збирають по два врожаї на рік. Після пшениці сіють кукурудзу. Агрономічну службу ведуть на державному рівні, й районні агрономи дають рекомендації селянам. Секрет аграрного успіху Китаю один: важка праця селян і стовідсоткове виконання рекомендацій агрономічної служби. Як наслідок, на маленьких полях ручною працею їм вдається досягти високої культури землеробства. Практично половину земель регіону зрошують, воду беруть із криниць без обмежень. У Китаї ще й досі не всі поля обробляють механізовано. Китайські МТС за рівнем техніки відповідають рівню забезпеченості радянських колгоспів початку 70-х років минулого століття.
Останні дні нашої подорожі ми вирішили провести на тропічному острові Хайнань і трошки відпочити. Острів Хайнань - найпівденніша провінція Китаю. Територіально острів займає 34000 кв. км. З китайської "Хайнань" перекладається як острів південніше моря. Острів лежить на одній широті з відомими Гаваями, має практично ідентичні кліматичні умови. Протягом багатьох віків Хайнань порівнювали з міфічним райським островом.
Неоднозначні враження залишило відвідування перлинової ферми. Китай, до речі, - найбільший у світі виробник перлів. Та попри всю привабливість і прибутковість перлинового бізнесу, селяни, які ним займаються, живуть у надзвичайно жалюгідних умовах. Китай - країна контрастів.
Ще більше здивував наш останній технічний візит на свинокомплекс (маточник та відгодівельник). Сучасне підприємство збудоване відповідно до нових технологій з генетикою від компанії "Данбред" (Данія). Тут утримують 1200 шт. свиноматок, приплід на одну свиноматку за рік - 22 поросят, кількість опоросів за рік - 2,3, середньодобовий приріст - 700 г. На підприємстві використовують схему тригібридного схрещування.
Комплекс оснащено біогазовою установкою, до слова, китайського виробництва. Завдяки переробці гною, мають електроенергію, якої достатньо для власних потреб та ще й на продаж. Побічним продуктом біогазової установки є органічні добрива, які використовують у своїх же теплицях. Рівень культури на підприємстві заслуговує окремої уваги, адже все чисто, заасфальтовано - такий собі тропічний рай. Спершу закралася думка, що це підприємство є показовим і розраховане на туристів, але власниця відразу розвіяла сумніви. Прибуток на одну реалізовану голову становить 200 грн. Крім того, продають генетичний матеріал, органічні добрива, електроенергію, дині та кавуни, які вирощують у теплицях. Таких ферм на острові понад 20. Для довідки: Китай - найбільший у світі виробник свинини. Саме так, в умовах китайських Гаваїв, китайці займаються аграрним бізнесом.
Щодо самих китайців, то варто зазначити: вони - надзвичайно гостинні та працьовиті. Закон для китайця - це святе. На запитання, яку релігію сповідують, відповідь у всіх була одна: комунізм. Мао Дзе Дун - це справжній лідер нації, і говорять про нього лише з повагою. Вражає те, що менталітет китайців, як на мене, нам ближчий за європейський. Китайці були здивовані, що в Україні п'ють зелений чай. До речі, чай китайською звучить "чао", на відміну від європейського "tea" (ті). Говорити про культуру чаю та традиції Китаю можна багато, але це вже тема для нової розповіді.
Таким ми побачили аграрний Китай - райський куточок земної кулі, створений тяжкою працею китайських селян.

Попередня стаття
Наступна стаття

Інтерв'ю
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya

1
0