Спецможливості
Статті

Керівництво до дії: вакцинуємо свинопоголів’я

10.01.2014
2767
Керівництво до дії: вакцинуємо свинопоголів’я фото, ілюстрація

Правильна організація ветеринарних заходів та їхнє успішне виконання сприяють виробленню своєчасного імунітету у тварин. Це забезпечує ветеринарному лікарю спокій щодо здоров’я його підопічних, а власникові господарства — щодо раціональності використання робочої сили, тваринницьких та фінансових ресурсів.

Правильна організація ветеринарних заходів та їхнє успішне виконання сприяють виробленню своєчасного імунітету у тварин. Це забезпечує ветеринарному лікарю спокій щодо здоров’я його підопічних, а власникові господарства — щодо раціональності використання робочої сили, тваринницьких та фінансових ресурсів.

А. Гулько, лікар вет. медицини,
5-те відділення, с. Озірне

Той, хто вирішив займатися розведенням свиней не тільки для особистих потреб, повинен врахувати, що сучасні вимоги до якості продукції досить високі. Наявність планових щеплень у тварин обов’язкова. За вирощування поросят рекомендується вкласти договір з державною або якою-небудь відомчою ветеринарною службою. У цьому випадку всі щеплення в потрібний час згідно з прийнятими нормами проведуть фахівці-ветеринари.
У той час як більшість бактеріальних інфекцій вдається лікувати за допомогою антибіотиків, надійних методів лікування вірусних захворювань практично немає. Найпростішим та надійнішим методом боротьби із вірусними інфекціями є імунопрофілактика (вакцинація).

Мар’ян Троцький,
начальник управління забезпечення протиепізоотичної роботи Департаменту ветеринарної медицини Держветфітослужби України:

— Відповідно до чинного законодавства все поголів’я свиней на території України, незалежно від форми власності, має бути щеплено проти класичної чуми свиней (КЧС). Вакцинопрофілактику інших хвороб: Ауєскі, Тешена, лептоспірозу, мікоплазмозу, бешихи, парвовірусної інфекції, репродуктивно-респіраторного синдрому свиней тощо – проводять залежно від епізоотичної ситуації відповідних господарства або території.
Щороку державна служба ветеринарної медицини проводить понад 7,5 млн щеплень проти КЧС як у великих промислових господарствах, так і в приватних господарствах населення та понад 260 тис. – проти лептоспірозу.
Слід зазначити, що всі лікувально-профілактичні обробки та щеплення у господарствах проводять за обов’язкового погодження із головним державним інспектором ветеринарної медицини певного району/міста. Усі щеплення, яким піддавали тварину, заносять у відповідний паспорт тварини із вказанням дати проведення процедури, назви вакцини та особи, яка провела вакцинацію.

Схема вакцинацій свинопоголів’я*

Свиноматки до осіменіння
За 35–30 днів проводять ревакцинацію проти бешихи свиней.
За 15 днів — заходи із дегельмінтизації (введення препарату Ivermec: ін’єктують внутрішньом’язово із розрахунку 1,0 мл на 33 кг живої ваги).
За 10 днів проводять ін’єкцію препарату Suiferrovit або Ferroglucinum (5 мл підшкірно).
Надалі дотримують такого режиму вакцинації: проти бешихи — кожні п’ять місяців, проти чуми — один раз на рік. Щовесни й щоосені проводять дегельмінтизацію тварин.

За 45–40 днів до опоросу проводять перше щеплення від сальмонельозу (1,0 мл внутрішньом’язово).
За 35–30 днів до опоросу — друге щеплення від сальмонельозу (1,0 мл внутрішньом’язово).
За 20–25 днів до опоросу проводять ін’єкцію препаратами Suiferrovit або Ferroglucinum (5 мл підшкірно).
За 15 днів до опоросу — ін’єкція вітаміну Trivitum (1,5 мл внутрішньом’язово).
За 1–2 дні до опоросу тварин ін’єктують препаратом ПДЕ (3,0 мл підшкірно).
Через 2 год після початку пологів вводять Oxytocin (3,0 мл внутрішньом’язово).
Через 3 дні після опоросу проводять другу ін’єкцію тканинного плацентарного препарату ПДЕ (3,0 мл підшкірно).

Поросята
Для профілактики дефіциту заліза (анемії) на 2-й день життя тваринам проводять ін’єкцію залізовмісних препаратів, таких як Suiferrovit (5 мл підшкірно) або Ferroglucinum (1–2 мл внутрішньом’язово). Небажано змішувати зазначені препарати з іншими щепленнями.
На 8-й день життя поросят ін’єктують вітаміном Trivitum (0,5–1,0 мл внутрішньом’язово або підшкірно).
На 12-й день проводять повторну ін’єкцію залізовмісних препаратів згідно з інструкцією до застосування.
На 15-й день — повторна ін’єкція вітаміну Trivitum (0,5–1,0 мл внутрішньом’язово або підшкірно).
На 17-й день — перше щеплення від хвороби Ауєскі (1,0 мл підшкірно). Не допускається дегельмінтизація тварин (обробка проти глистів) протягом 7 діб до і 13–14 — після вакцинації.
На 37-й день життя проводять друге щеплення від хвороби Ауєскі (2,0 мл підшкірно). Не допускається дегельмінтизація тварин протягом 7 діб до і 13–14 — після вакцинації.
На 4-й день — перше щеплення від сальмонельозу (1,0 мл внутрішньом’язово). Забороняється застосовувати антибіотики протягом 3 діб до та 7 діб — після імунізації.
На 56-й день проводять друге щеплення від сальмонельозу (1,0 мл внутрішньом’язово). Забороняється застосовувати антибіотики впродовж 3 діб до та 7 діб — після імунізації.
На 65-й день життя поросят вакцинують перший раз проти чуми свиней. Вакцину слід розвести фізичним розчином (натрію хлорид 0,9%) із розрахунку 2 мл розчинника на дозу вакцини (ін’єктувати внутрішньом’язово по 2,0 мл препарату).
На 74-й день поросят вакцинують перший раз проти бешихи свиней. Радять використовувати вакцину ВР-2 (внутрішньом’язово по 1,0 мл).
На 85-й день — дегельмінтизація препаратом Ivermec (ін’єкція внутрішньом’язово, 1,0 мл на 33 кг живої ваги).
На 104-й день життя поросят проводять ревакцинацію проти бешихи свиней. Радять використовувати вакцину ВР-2 (внутрішньом’язово по 1,0 мл).
На 116-й день — третє щеплення від сальмонельозу (1,0 мл внутрішньом’язово). Заборонено застосовувати антибіотики протягом 3 діб до та 7 діб — після імунізації.
На 145-й день життя тварин вдруге вакцинують проти чуми свиней. Вакцину розводять фізіологічним розчином (натрію хлорид 0,9%) із розрахунку 2 мл розчинника на дозу вакцини. Ін’єктують внутрішньом’язово по 2,0 мл.
На 160-й день проводять третє щеплення від хвороби Ауєскі (2,0 мл підшкірно). Не вживати заходів із дегельмінтизації тварин протягом 7 днів до та 13–14 — після вакцинації.
На 260-й день життя поросят проводять третю вакцинацію проти бешихи свиней. Рекомендовано використовувати вакцину ВР-2 (ін’єкція внутрішньом’язово по 1,0 мл).    

Епізоди з історії вакцинації
    Едуард Дженнер
Геніальність відкриття англійського медика Едуарда Дженнера полягала в доведенні теорії, що людину можна заразити легкою формою схожої хвороби і після одужання вона набуде надійного захисту від цього захворювання. Так, 14 травня 1796 р. Дженнер, у присутності лікарської комісії, провів дослід на восьмирічному хлопчикові: він вніс йому в надрізи шкіри руки (прищепив) рідину, яку взяв із віспових пухирців на шкірі жінки, що заразилася під час доїння корови, хворої на віспу корів. Через кілька днів у хлопчика на місці надрізів утворилися ранки, підвищилася температура, з'явилася лихоманка, а невдовзі дитина повністю одужала. Через місяць Дженнер зробив досить ризикований крок: він заразив цього самого хлопчика тим же способом, але вже натуральною віспою. Людина в такому разі мала б неодмінно важко занедужати, а то й померти (ймовірність — 20-30%). Однак цього не сталося.
Стан несприйнятливості до інфекційного захворювання назвали «імунітетом» (від англ. immunity –– несприйнятливість).
І хоча про природу збудників як віспи корів, так і натуральної віспи тоді ще нічого не знали, проте метод щеплень проти віспи, який запропонував Едуард Дженнер, отримав назву вакцинація (від лат. vaccus – корова).
    Луї Пастер
Роботи великого французького мікробіолога Луї Пастера довели, що мікроб – убивця може стати мікробом – захисником від інфекції, якщо в лабораторії послабити його патогенні властивості. У 1879–1880 р. учений вивчав курячу холеру. Він помітив, що ізолюючи та пересіваючи збудника захворювання на живильних середовищах, введення бактерій курям неминуче спричиняло їхню смерть. Але введення мікроба, що тривалий час простояв у термостаті, не призвело до загибелі птиці. Аналогічні досліди Пастер провів із паличкою сибірки: 31 травня 1881 р. на фермі в Пуйі-Ле-Фор вівцям ввели ослаблений збудник палички сибірки. Всі щеплені тварини залишилися живими, інші – загинули. Але найбільше відкриття Пастер зробив 6 липня 1885 р.: він прищепив ослаблений збудник сказу хлопчикові, якого покусав скажений пес. Замість неминучої загибелі дитина видужала. Як визнання заслуги Дженнера в розробці методу імунізації проти віспи, свій метод захисту від сказу Пастер теж назвав вакцинацією. Відтоді способи профілактичного щеплення проти інфекційних захворювань називають вакцинацією, а препарати, які для цього використовують, – вакцинами.
   Еміль  Берінг та Сибасабуро Кітасато
Берінг та Кітасато  в 1890 р. виявили у крові тварини речовину, що знешкоджувала дифтерійний та  правцевий токсин, яким імунізували худобу. Цей чинник здатний нейтралізувати або руйнувати відповідний токсин і  таким способом запобігти захворюванню. Згодом цей чинник отримав термін «антитіло», а те, що спричинює утворення цих антитіл, назвали антигеном.

КОМЕНТАР СПЕЦІАЛІСТА

Руслан Семенчук, головний лікар ТзОВ «Чебені плюс»:

— У нашому господарстві проводять усі обов’язкові та профілактичні щеплення свинопоголів’я.
Раніше для вакцинації на комплексі я застосовував вакцини компанії Pfizer. Однак на початку 2013 р. були перебої з доставкою (нестача вакцини або її непридатність за терміном дії), тому я перейшов на щеплення вакцинами інших виробників.
Зокрема, обов’зкову вакцинацію проти КЧС ми здійснюємо вірус-вакциною (АСВ) зі штаму К, що виготовляє Державна сумська біофабрика. Так, свиноматкам за 20–30 днів до запліднення ми вводимо вакцину в дозі 2 см3, кнурам — у дозі 2 см3 один раз на рік, поросятам — у віці 40-–45 днів (ревакцинація — у віці 85–100 днів у дозі 2 см3).
Здійснюємо профілактичну вакцинацію свиней віком від двох тижнів проти другого типу цирковірусу свиней вакциною Porcilis PCV (Intervet, Голландія) у дозі 2 см3. З профілактичною метою ми щеплюємо свиноматок від парвовірозу та бешихи вакциною Parvoruvax фірми Merial: двома дозами з інтервалом три-п’ять тижнів (другу дозу вводимо за два-чотири тижні до осіменіння у дозі 2 см3). Ревакцинуємо 1 дозу перед кожним осеменінням.
Проводимо вакцинацію свиноматок та ремонтних свинок для пасивного передавання поросятам захисних материнських (колостральних) антитіл, що боротимуться проти неолатальної діареї, — двома дозами з інтервалом у три тижні в другій половині їхньої поросності. Другу дозу вводимо за два тижні до опоросу в дозі 4 мл. Ревакцинуємо тварин у період кожної поросності однією дозою препарату за два тижні до опоросу.
Проводимо профілактичне щеплення тритижневих поросят інактивованою вакциною проти ензоотичної пневмонії свиней одноразово у дозі 1 мл (в область шиї) вакцинами фірм «Інгельвак», «Міко ФЛЕКС», «Берінгер Інгельхайм Ветмедіка».

Поросята
Для профілактики дефіциту заліза (анемії) на 2-й день життя тваринам проводять ін’єкцію залізовмісних препаратів, таких як Suiferrovit (5 мл підшкірно) або Ferroglucinum (1–2 мл внутрішньом’язово). Небажано змішувати зазначені препарати з іншими щепленнями.
На 8-й день життя поросят ін’єктують вітаміном Trivitum (0,5–1,0 мл внутрішньом’язово або підшкірно).
На 12-й день проводять повторну ін’єкцію залізовмісних препаратів згідно з інструкцією до застосування.
На 15-й день — повторна ін’єкція вітаміну Trivitum (0,5–1,0 мл внутрішньом’язово або підшкірно).
На 17-й день — перше щеплення від хвороби Ауєскі (1,0 мл підшкірно). Не допускається дегельмінтизація тварин (обробка проти глистів) протягом 7 діб до і 13–14 — після вакцинації.
На 37-й день життя проводять друге щеплення від хвороби Ауєскі (2,0 мл підшкірно). Не допускається дегельмінтизація тварин протягом 7 діб до і 13–14 — після вакцинації.
На 4-й день — перше щеплення від сальмонельозу (1,0 мл внутрішньом’язово). Забороняється застосовувати антибіотики протягом 3 діб до та 7 діб — після імунізації.
На 56-й день проводять друге щеплення від сальмонельозу (1,0 мл внутрішньом’язово). Забороняється застосовувати антибіотики впродовж 3 діб до та 7 діб — після імунізації.
На 65-й день життя поросят вакцинують перший раз проти чуми свиней. Вакцину слід розвести фізичним розчином (натрію хлорид 0,9%) із розрахунку 2 мл розчинника на дозу вакцини (ін’єктувати внутрішньом’язово по 2,0 мл препарату).
На 74-й день поросят вакцинують перший раз проти бешихи свиней. Радять використовувати вакцину ВР-2 (внутрішньом’язово по 1,0 мл).
На 85-й день — дегельмінтизація препаратом Ivermec (ін’єкція внутрішньом’язово, 1,0 мл на 33 кг живої ваги).
На 104-й день життя поросят проводять ревакцинацію проти бешихи свиней. Радять використовувати вакцину ВР-2 (внутрішньом’язово по 1,0 мл).
На 116-й день — третє щеплення від сальмонельозу (1,0 мл внутрішньом’язово). Заборонено застосовувати антибіотики протягом 3 діб до та 7 діб — після імунізації.
На 145-й день життя тварин вдруге вакцинують проти чуми свиней. Вакцину розводять фізіологічним розчином (натрію хлорид 0,9%) із розрахунку 2 мл розчинника на дозу вакцини. Ін’єктують внутрішньом’язово по 2,0 мл.
На 160-й день проводять третє щеплення від хвороби Ауєскі (2,0 мл підшкірно). Не вживати заходів із дегельмінтизації тварин протягом 7 днів до та 13–14 — після вакцинації.
На 260-й день життя поросят проводять третю вакцинацію проти бешихи свиней. Рекомендовано використовувати вакцину ВР-2 (ін’єкція внутрішньом’язово по 1,0 мл).    

 

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Враховуючи насиченість ринку сучасною багатофункціональною технікою, завоювати позиції лідера продажів доволі не просто. Пропонований продукт чи послуга повинні мати власні унікальні технічні рішення, що робить їх особливим та затребуваним... Подробнее

1
0