Кар­топ­ля на Півдні Ук­раїни

У більшості наукових праць, де наведено позитивні результати зрошення картоплі, автори не враховують економічні показники вирощування культури, без яких неможливо зробити об’єктивні висновки, оскільки зрошення потребує додаткових ресурсних і фінансових витрат.

Р. Во­же­го­ва, д-р с.-г. на­ук, про­фе­сор,
П. Пи­са­рен­ко, канд. с.-г. на­ук,
Г. Ба­ла­шо­ва, канд. с-г. на­ук,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН

Кар­топ­лю ви­ро­щу­ють прак­тич­но в усіх країнах світу, розміще­них у різних грун­то­во-кліма­тич­них зо­нах. Од­нак у ба­га­ть­ох регіонах при­родні умо­ви не відповіда­ють біологічним по­тре­бам куль­ту­ри і, в пер­шу чер­гу, це сто­сується тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му та кількості опадів. Ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри і не­ве­ли­ка кількість опадів у сте­по­вих і арид­них (зо­на з низь­ким при­род­ним зво­ло­жен­ням, де зем­ле­роб­ст­во мож­ли­ве ли­ше за умо­ви штуч­но­го зро­шен­ня) регіонах ду­же не­га­тив­но впли­вають на вро­жайність куль­ту­ри. За­сто­су­ван­ня різних ор­ганіза­ційних та тех­но­логічних за­ходів у краї­нах із по­­суш­­ли­вим кліма­том (зміщен­ня ве­ге­таційно­го періоду на се­зон дощів, розміщен­ня кар­топлі у пе­редгір’ях то­що) ли­ше ча­ст­ко­во розв’язують про­бле­му не­стачі во­ло­ги для от­ри­ман­ня ви­со­ко­го вро­жаю. Повністю виріши­ти її мож­на тільки за ор­ганізації штуч­но­го зро­шен­ня.
У більшості країн Аф­ри­ки, Півден­ної Аме­ри­ки, Ав­ст­ралії, Се­ред­ньої Азії, а та­кож у півден­но-західних шта­тах США, в Індії, Па­ки­с­тані та інших по­су­ш­ли­вих регіонах зем­ної кулі зро­шен­ня є не­од­мін­ною умо­вою стабільно­го ве­ден­ня зем­ле­роб­ст­ва. До цих регіонів на­ле­жить і Півден­ний Степ Ук­раїни, де річний дефіцит про­дук­тив­ної во­ло­ги че­рез не­знач­ну кількість опадів, ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри і низь­ку во­логість повітря у біль­шості років дорівнює 250–350 мм.
Під час ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур ве­ли­ке зна­чен­ня має не тільки за­галь­на кількість опадів, а й роз­поділен­ня їх про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду. В по­су­ш­ли­вих регіонах опадів за­зви­чай не­до­стат­ньо у найвідпо­відаль­ніші періоди роз­вит­ку рос­лин, ко­ли де­фіцит во­ло­ги при­зво­дить до знач­них втрат уро­жаю. За зро­шен­ня є мож­ли­вість за­без­пе­чу­ва­ти рос­ли­ни во­дою у різ­ні періоди їхньо­го роз­вит­ку, оп­тимі­зу­ва­ти вод­ний, по­жив­ний, повітря­ний і тем­пе­ра­тур­ний ре­жи­ми грун­ту, ак­тиві­зу­ва­ти йо­го мікробіологічну діяльність. Крім то­го, за­вдя­ки зро­шен­ню мож­на успішно ре­гу­лю­ва­ти фітоклімат у посі­вах куль­тур, що ду­же важ­ли­во під час повітря­ної по­су­хи.

Ефективність зрошення картоплі
У по­су­ш­ли­вих зо­нах, де зро­шен­ня є не­обхідною умо­вою стабільно­го ве­ден­ня зем­ле­роб­ст­ва, ви­сокі при­бав­ки вро­жаю кар­топлі завдяки за­сто­су­ван­ню по­ли­ван­ня — без­пе­реч­ний факт. Ос­тан­німи ро­ка­ми на земній кулі ви­ник­ла про­бле­ма гло­баль­но­го по­тепління кліма­ту, що мо­же не­га­тив­но впли­ну­ти на ви­роб­ництво кар­топлі не тільки у Півден­но­му регіоні, а й у зо­нах її тра­диційно­го ви­ро­щу­ван­ня. То­му вже те­пер оче­вид­но, що от­ри­ман­ня га­ран­то­ва­но ви­со­ких уро­жаїв кар­топлі мож­ли­ве тільки на пло­щах із ре­гу­ляр­ним зро­шен­ням і, на­сам­пе­ред, у сте­по­вих об­ла­с­тях.
У більшості на­уко­вих праць, де на­ве­де­но по­зи­тивні ре­зуль­та­ти зро­шен­ня кар­топлі, ав­то­ри не вра­хо­ву­ють еко­но­мічні по­каз­ни­ки ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри, без яких не­мож­ли­во зро­би­ти об’єктивні вис­нов­ки, оскільки зро­шен­ня по­тре­бує до­дат­ко­вих ре­сурс­них і фінан­со­вих ви­т­рат. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, ми зро­би­ли роз­ра­хун­ки еко­номічної ефек­тив­ності зро­шен­ня кар­топлі у зоні Півден­но­го Сте­пу. Під час підго­тов­ки ма­теріалів вра­хо­ву­ва­ли такі ви­т­ра­ти: про­ве­ден­ня тех­но­логічних опе­рацій, пов’яза­них без­по­се­ред­ньо з особ­ли­во­с­тя­ми ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри на зро­шенні (ек­сплу­а­таційне вирівню­ван­ня грун­ту, ут­во­рен­ня тим­ча­со­вої зро­шу­валь­ної ме­режі, вне­сен­ня хімічних меліорантів то­що), вартість міне­раль­них до­б­рив, потрібних для фор­му­ван­ня до­дат­ко­вої про­дукції (з ура­ху­ван­ням ко­ефіцієнтів ви­ко­ри­с­тан­ня еле­ментів жив­лен­ня), вне­сен­ня спе­ци­фічних за­собів за­хи­с­ту рос­лин. Вартість аг­ро­номічних і енер­ге­тич­них ре­сурсів, гек­та­ро-по­ли­вань, а та­кож то­вар­ної кар­топлі у роз­ра­хун­ках бра­ли за біржо­ви­ми ціна­ми 2012 р. Це да­ло мож­ливість зро­би­ти не­упе­ре­д­же­не оціню­ван­ня ефек­тив­ності зро­шен­ня кар­топлі на Півдні Ук­раїни. Ре­зуль­та­ти роз­ра­хунків по­ка­за­ли, що зро­шен­ня кар­топлі у цьо­му регіо­ні дає змо­гу от­ри­ма­ти до­дат­ко­вий чи­с­тий при­бу­ток на ранніх сор­тах на рівні 5966 грн/га, на се­ред­нь­о­с­тиг­лих — 5961, на пізньо­с­тиг­лих — 6236 грн/га. Порів­нян­ня до­дат­ко­во­го чи­с­то­го при­бут­ку від зро­шен­ня кар­топлі з та­ки­ми са­ми­ми по­каз­ни­ка­ми що­до інших куль­тур свідчить про те, що во­на на­ле­жить до най­рен­та­бельніших куль­тур зо­ни зро­шен­ня.

Су­мар­не та се­ред­нь­о­до­бо­ве ви­па­ро­ву­ван­ня кар­топ­лею
Ос­таннім ча­сом в Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва роз­роб­ле­но нові під­хо­ди до виз­на­чен­ня су­мар­но­го ви­па­ро­ву­ван­ня во­ло­ги сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми куль­ту­ра­ми. Ці по­каз­ни­ки грун­тують­ся на да­них по­льо­вих досліджень що­до фак­тич­них ви­т­рат во­ло­ги рос­ли­на­ми про­тя­гом ве­ге­тації. Сто­сов­но більшості куль­тур для роз­ра­хунків ви­ко­ри­с­то­ву­ють ре­зуль­та­ти дослідів за 15–25 років, що дає змо­гу от­ри­ма­ти ре­пре­зен­та­тивні дані із су­мар­но­го і се­ред­нь­о­до­бо­во­го ви­па­ро­ву­ван­ня рос­ли­на­ми пев­них куль­тур за де­ка­да­ми їхньо­го ве­ге­таційно­го періоду.
Досліджен­ня що­до во­до­спо­жи­ван­ня та ре­жи­му зро­шен­ня ран­нь­о­с­тиг­лих сор­тів кар­топлі про­во­ди­ли про­тя­гом вось­ми років, після чо­го бу­ло об­роб­ле­но ре­зуль­та­ти спо­с­те­ре­жень що­до ви­т­рат во­ло­ги рос­ли­на­ми і виз­на­че­но по­каз­ни­ки су­мар­но­го і се­ред­нь­о­до­бо­во­го ви­па­ро­ву­ван­ня. Бе­зу­мов­но, та­ка кількість років за­ма­ла для от­ри­ман­ня ви­со­ко­точ­них по­каз­ників ви­па­ро­ву­ван­ня, од­нак дає змо­гу ма­ти до­стат­ньо об’єктивні уяв­лен­ня що­до ви­т­рат во­ди ран­нь­ою кар­топ­лею за оп­ти­маль­но­го во­ло­го­за­без­пе­чен­ня рос­лин. Крім то­го, слід вра­хо­ву­ва­ти, що ці дані от­ри­мані у Півден­но­му Сте­пу і за за­сто­су­ван­ня їх в інших регіо­нах потрібно вно­си­ти певні по­прав­ки (табл. 1).

Спо­со­би по­ли­ван­ня кар­топлі
Крап­лин­не зро­шен­ня в Ук­раїні — по­рів­ня­но но­вий і не­до­стат­ньо вив­че­ний у тех­но­логічно­му плані спосіб по­ли­ван­ня, і то­му він по­чав роз­ви­ва­ти­ся швид­ки­ми тем­па­ми вже у ХХІ ст. Про­те технічні за­со­би та кон­ст­рукції си­с­тем крап­лин­но­го зро­шен­ня роз­роб­лені на­уко­ви­ми співро­біт­ни­ка­ми Інсти­ту­ту гідро­техніки і ме­ліо­рації під керівництвом ака­деміка НААН М. І. Ро­ма­щен­ка ще у 80-ті ро­ки ми­ну­ло­го століття.
За­сто­су­ван­ня крап­лин­но­го зро­шен­ня за­без­пе­чує:
Œ   ство­рен­ня оп­ти­маль­но­го вод­но-повітря­но­го, теп­ло­во­го і по­жив­но­го ре­жимів грун­ту відповідно до біологічних особ­ли­во­с­тей куль­тур та умов їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня;
   мож­ливість своєчас­но­го і якісно­го про­ве­ден­ня по­ли­вань та аг­ро­технічних за­ходів;
Ž   еко­номію по­лив­ної во­ди у 1,5–5,0 ра­зів, порівня­но з тра­диційни­ми спо­со­ба­ми по­ли­ван­ня, а та­кож у 1,5–2,5 ра­за змен­шен­ня ви­т­рат еле­к­т­ро­­енергії на її по­да­ван­ня;
    змен­шен­ня за­трат руч­ної праці на ек­сплу­а­тацію і технічне об­слу­го­ву­ван­ня за­вдя­­ки повній ав­то­ма­ти­зації роз­поді­лен­ня по­лив­ної во­ди;
    ви­со­ку про­дук­тивність куль­тур то­що.
У су­час­них умо­вах крап­лин­не зро­шен­ня у сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві за­сто­со­ву­ють здебільшо­го для по­ли­ван­ня пло­до­вих, ягідних, ово­че­вих куль­тур і ви­но­гра­ду. В Ук­раїні, по­при ве­ли­ку кількість досліджень із ви­ко­ри­с­тан­ня по­лив­них зе­мель, ду­же ма­ло да­них із порівняль­но­го оціню­ван­ня ефек­тив­ності різних спо­собів по­ли­ван­ня. Зва­жа­ю­чи на це, в Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва роз­по­ча­то досліджен­ня що­до вив­чен­ня впли­ву різних спо­собів по­ли­ван­ня на вро­жайність ок­ре­мих куль­тур, ви­т­ра­ти по­лив­ної во­ди за кон­крет­них по­год­них умов. Крім то­го, од­ним із за­вдань є вив­чен­ня ефек­тив­ності за­сто­су­ван­ня крап­лин­но­го зро­шен­ня на так зва­них не­тра­диційних куль­ту­рах. Досліди бу­ло роз­по­ча­то у 1998 р. на ста­ціонарній ділянці, спро­ек­то­ваній та по­бу­до­ваній фахівця­ми Інсти­ту­ту гідро­техніки і меліорації, об­лад­наній відпо­відним ус­тат­ку­ван­ням для про­ве­ден­ня по­ли­вань різни­ми спо­со­ба­ми: мікро­до­щу­ван­ням, бо­роз­на­ми і крап­лин­ним зро­шен­ням (табл. 2).
Тех­но­логічні особ­ли­вості за­сто­су­ван­ня різних спо­собів по­ли­ван­ня на кар­топлі обу­мов­лю­ва­ли ос­новні по­каз­ни­ки ре­жи­му зро­шен­ня. У се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень кількість по­ли­вань за­леж­но від спо­со­бу ста­но­ви­ла: за мікро­до­щу­ван­ня — 3, по­ли­ван­ня бо­роз­на­ми — 2,5 і крап­лин­но­го зро­шен­ня — 14,5. За зро­шу­валь­ни­ми нор­ма­ми тра­диційні спо­со­би по­ли­ван­ня знач­но по­сту­па­ють­ся крап­лин­но­му зро­шен­ню, за яким во­ни ста­но­ви­ли у ро­ки досліджень 300 і 660 м3/га та бу­ли мен­ши­ми у 2,8–3,6 ра­за. Сто­сов­но зви­чай­них спо­собів по­ли­ван­ня, то в се­ред­нь­о­му за два ро­ки дослі­джень зро­шу­валь­на нор­ма за по­ли­ван­ня бо­роз­на­ми бу­ла на 260 м3/га (15,4%) мен­шою, ніж за мікро­до­щу­ван­ня.
Крім по­каз­ників ви­т­рат по­лив­ної во­ди, пе­ре­ва­гу то­го чи іншо­го спо­со­бу по­ли­ван­ня да­ють змо­гу виз­на­чи­ти по­каз­ни­ки вро­жай­ності та окуп­ності по­лив­ної во­ди. На ранній кар­топлі мак­си­маль­ний рівень уро­жай­ності за ро­ка­ми і в се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень був за крап­лин­но­го зро­шен­ня, од­нак різни­ця з інши­ми спо­со­ба­ми по­ли­ван‑­ня — у ме­жах по­хиб­ки досліду. Сто­сов­но окуп­нос­ті по­лив­ної во­ди, то за крап­лин­но­го зро­шен­ня во­на бу­ла в 3,9–5,7 ра­за більшою, ніж за тра­диційних спо­собів по­ли­ван­ня.
Порівнян­ня да­них уро­жай­ності та окуп­ності по­лив­ної во­ди за по­ли­вань бо­роз­на­ми та мікроз­ро­шен­ня по­ка­зує, що в ро­ки досліджень во­ни прак­тич­но не відрізня­ли­ся.
Вис­нов­ки, от­ри­мані у на­ших дослі­дах, повністю відповіда­ють ре­зуль­та­там досліджень в інших сте­по­вих регіонах світу. На­при­клад, у штаті Півден­на Да­ко­та (США) про­во­ди­ли порівняльні до­сліджен­ня що­до ефек­тив­ності крап­лин­но­го зро­шен­ня та до­щу­ван­ня. Вста­нов­ле­но, що за крап­лин­но­го зро­шен­ня еко­номія по­лив­ної во­ди ста­но­ви­ла 20%, а вро­жай бульб ста­но­вив 557 ц/га, за до­щу­ван­ня — 465 ц/га.
Та­ким чи­ном, у по­су­ш­ли­вих умо­вах Півдня Ук­раїни кар­топ­лю доцільно роз­мі­щу­ва­ти на пло­щах, які зро­шу­ють крап­лин­ним спо­со­бом. Це дасть мож­ли­вість ство­рю­ва­ти на них на­уко­во об­грун­то­вані сівозміни, а та­кож зни­зи­ти ви­т­ра­ти по­лив­ної во­ди та підви­щи­ти вро­жайність кар­топлі.