Карантинні організми в Україні: моніторинг 2014 року та прогноз на 2015 рік
Ні для кого не є новиною, що Україна поступово із країни-імпортера перетворюється на країну-експортера. Це стосується насамперед сільськогосподарського виробництва. Лише впродовж декількох останніх років обсяги експорту рослинних вантажів збільшились майже вчетверо.
Ні для кого не є новиною, що Україна поступово із країни-імпортера перетворюється на країну-експортера. Це стосується насамперед сільськогосподарського виробництва. Лише впродовж декількох останніх років обсяги експорту рослинних вантажів збільшились майже вчетверо.
А. Челомбітко, О. Башинська,
Департамент фітосанітарної безпеки
Держветфітослужби України
Серед великого розмаїття призначених для експорту рослин та товарів рослинного походження головне місце займають: продовольче і фуражне зерно, садивний матеріал плодових і квітково-декоративних культур, свіжі овочі, фрукти, деревина та вироби з неї.
Із цим прямо пов’язана і відповідальність Держветфітослужби України за виконання вимог щодо сертифікації експортованих об’єктів регулювання, зокрема: проведення постійного моніторингу території України та встановлення її фітосанітарного стану, оцінка фітосанітарного стану рослинної продукції відповідно до міжнародних стандартів із фітосанітарних заходів, а також виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.
Для цього щорічно впродовж вегетаційного періоду державні фітосанітарні інспектори проводять обстеження посівів сільськогосподарських культур, садів, лісів та інших багаторічних насаджень. Крім того, держслужбовці також оглядають тепличні господарства, місця для зберігання і переробки рослинної продукції.
Такий моніторинг, який є однією із головних функцій Держветфітослужби України, дає можливість своєчасно виявити нові вогнища карантинних організмів, а також підтвердити їхню відсутність у старих вогнищах. Тобто фактично моніторинг поширення карантинних шкідливих організмів засвідчує, що офіційний державний орган має достовірну інформацію (яка щороку оновлюється) про фітосанітарний стан України, що є необхідним для позитивного ставлення до нашої держави з боку іноземних партнерів.
Проведення фітосанітарного моніторингу у 2014 р. для державних фітосанітарних інспекторів було пов’язане з багатьма негативними чинниками. Насамперед — це анексія Криму, у зв’язку з чим сучасний фітосанітарний стан України вперше представлено без урахування площ зараження карантинними організмами АР Крим, що були зафіксовані на рівні 2013 р., а саме: американський білий метелик —
14 091 га, картопляна міль — 6019, південноамериканська томатна міль — 703,2816, амброзія полинолиста — 19 802,91, гірчак повзучий — 69 204,41, повитиця польова — 7167,54, повитиця Лемана — 0,91, ценхрус довгоголчастий — 3,55, сорго алепське — 86,7 га.
Також через військові дії у Донецькій і Луганській областях фітосанітарні інспектори не змогли повністю виконати свої функції щодо виявлення карантинних організмів на території всіх районів. Тому інформацію щодо фітосанітарного стану цих областей подано без змін, на рівні 2013 р.
Під час проведення планових обстежень багаторічних насаджень американського білого метелика виявляли у 20 областях України. Наявність шкідника зафіксували як на території старих вогнищ, так і в районах, де його раніше не було. Так, у Житомирському районі Житомирської області та Тлумацькому районі Івано-Франківської було вперше запроваджено карантинні режими щодо цього шкідника.
Оскільки цього шкідника не виявляли впродовж багаторічних обстежень на Херсонщині, було скасовано карантинний режим щодо нього у семи районах цієї області. Загалом площа під карантином щодо американського білого метелика становить 50 098 га, що, порівняно із торішнім показником, менше майже на 1400 га.
У 2015 р. у Житомирській, Кіровоградській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернігівській та Черкаській областях за сприятливих погодних умов (високі показники температури і вологості повітря) очікується збільшення площ, заселених американським білим метеликом.
2014 р. вперше для виявлення більшості видів карантинних шкідників, у тому числі і західного кукурудзяного жука, не використовували феромонні пастки. Моніторинг фітосанітарні інспектори проводили візуально, а також застосовували метод земляних розкопок.
Як і було прогнозовано, у 2014 р. площі заселення жуком збільшились у результаті виявлення нових вогнищ. Наразі шкідник поширений у 71 районі, 673 населених пунктах Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької та Чернівецької областей на загальній площі 33 491 га.
У 2014 р. нові вогнища шкідника (площею 443 га) було виявлено в Городенківському та Тлумацькому районах Івано-Франківської області.
Прогнози щодо розвитку цього шкідника у 2015 р. майже не відрізняються від попередніх. За виявлення нових вогнищ західного кукурудзяного жука можливе збільшення площ під карантином.
У результаті проведених у 2014 р. обстежень тепличних господарств на території двох підприємств у Херсонській області було виявлено нові вогнища карантинних шкідників — західного квіткового трипса та тютюнової білокрилки. Відразу було запроваджено карантинний режим і застосовано комплекс фітосанітарних заходів щодо локалізації і ліквідації їхніх вогнищ.
Також 2014 р. після проведення комплексу раніше визначених фітосанітарних заходів та за результатами моніторингу було повністю скасовано карантинний режим щодо тютюнової білокрилки у Львівській області.
У цілому площа під карантином щодо західного квіткового трипса становить 13,44 га (заражені тепличні господарства є у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській та Херсонській областях). Карантинний режим стосовно тютюнової білокрилки встановлено в одному із господарств Херсонської області (на площі 0,34 га).
Прогнозувати виявлення тих чи інших карантинних організмів у тепличних господарствах дуже важко, адже ніхто не може передбачити можливість висадження неперевіреного садивного матеріалу, який несе у собі ризик наявності шкідників у прихованих фазах їхнього розвитку (яйця, личинки). Тому і надалі державні фітосанітарні інспектори продовжуватимуть обстежувати тепличні господарства, приватні теплиці та оранжереї ботанічних садів.
Що стосується уже виявлених в Україні карантинних шкідників тепличних культур, то в 2015 р., за прогнозами фахівців, площі зараження тютюновою білокрилкою залишаться без змін, а от під західним квітковим трипсом — можуть зменшитись.
Незвичного для України шкідника плодових культур — середземноморську плодову муху часто виявляють під час інспектування та фітосанітарної експертизи імпортних фруктів. Однак
2007 р. її виявили на території Одеської області у м. Іллічівськ (у падалиці та на деревах сливи). Карантинні обмеження було встановлено на площі 9,9 га.
Звідтоді Держветфітослужба України щороку проводила моніторинг території країни на виявлення цього шкідника візуально та за допомогою феромонних пасток. Фахівці обстежували першочергово території первинних пунктів увезення імпортних плодів, плодоовочеві склади і бази, приватні та промислові фруктові сади. У 2008–2010 рр. середземноморську плодову муху виявляли тричі (на території старого вогнища).
Зважаючи на отримані результати моніторингу мухи та за невиявлення ознак пошкодження, а також випадків потрапляння комах у феромонні пастки у 2015 р. карантинні обмеження щодо цього шкідника в Одеській області буде скасовано.
Картопляна міль поширена в п’яти областях України (Донецька, Запорізька, Одеська, Харківська та Херсонська). Станом на 01.01.2015 р. загальна площа під карантином стосовно цього шкідника не змінилась і становить 1691,5 га (без урахування площ зараження в АР Крим).
У 2015 р. збільшення площ заселення картопляною міллю не очікується.
Як і передбачали фахівці Держветфітослужби України у 2014 р., площі зараження південноамериканською томатною міллю в Україні збільшились. За їхніми прогнозами, у 2015 р. можливе збільшення площ під карантином у разі виявлення нових вогнищ цього шкідника.
У 2014 р. було виявлено нові вогнища молі у Березанському та Очаківському районах Миколаївської області. Запроваджено карантинний режим на площі понад 465 га. На сьогодні площа зараження шкідником становить 883,9 га, карантинні обмеження діють у Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.
Карантинні хвороби
Справдились тогорічні прогнози фахівців і щодо поширення такого карантинного захворювання, як пасмо льону. Після проведення комплексу карантинних заходів та за результатами обстежень у 2014 р. повністю скасовано карантинний режим у Буському та Золочівському районах Львівської області на площі 56 га та частково — в Яворівському районі на площі 27 га. Загальна площа зараження пасмом льону на сьогодні становить 529 га. Зменшення площ під карантином очікують також і цього року.
Загальна площа зараження раком картоплі становить 2915 га. На сьогодні захворювання поширене у семи областях України.
За результатами проведеного моніторингу площ, відведених під посадку картоплі, виявлено нове вогнище раку картоплі у Кам’янка-Бузькому районі Львівської області на площі 15 га.
Також після моніторингу в 2014 р. повністю або частково скасовано карантинний режим у шести районах Львівської області на загальній площі 38,3 га та в одному районі
Вінницької — на площі 3,9 га. У цілому по Україні площа під карантинним режимом щодо раку картоплі зменшились на 27,2 га.
Якщо у 2015 р. у вогнищах хвороби вирощуватимуть ракостійкі сорти картоплі і дотримуватимуть правильного чергування культур, то цілком можливе чергове зменшення площ зараження збудником хвороби.
Білу іржу хризантем — карантинну грибну хворобу вперше виявили у 2010 р. на присадибних ділянках у Біляївському районі Одеської області на площі 1,5 га. На сьогодні площа зараження цією хворобою залишилась такою самою, тож не очікується змін щодо поширення хвороби і на 2015 р.
У 2014 р. за проведення обстежень на встановлення фітосанітарного стану вперше було виявлено вогнище бактеріального опіку плодових у Іваничівському районі Волинської області (карантин накладено на площі 14,7 га).
Частково підтвердились тогорічні прогнози фахівців щодо зменшення площ під карантином стосовно цього захворювання. За результатами проведених заходів із його локалізації і ліквідації у 2014 р., скасовано карантинний режим у Буському районі Львівської області на площі 0,0072 га та Березнівському Рівненської області — на площі 7 га.
Однак у цілому площа зараження бактеріальним опіком плодових дещо збільшилась і нині становить 101,7 га. Окремі вогнища хвороби зареєстровано, крім Волинської та Рівненської, ще у Вінницькій, Івано-Франківській та Кіровоградській областях.
У 2015 р., за прогнозом фахівців, площа зараження бактеріальним опіком плодових залишиться без змін.
У 2014 р. уперше під час проведення обстежень було виявлено карантинне захворювання — бактеріальне в’янення кукурудзи. Хворобу виявили в одному із господарств Лубенського району Полтавської області. Запроваджено карантинний режим на площі 100,99 га. Вивозити із карантинної зони зерно і насіння кукурудзи було заборонено.
Найшкідливіше це захворювання на ранніх етапах розвитку рослин, коли спостерігається в’янення і загибель проростків кукурудзи. Хворі рослини відстають у рості, никнуть, урожай кукурудзи може знижуватись на 20–50%. Єдине джерело поширення збудника між країнами — інфіковане насіння. Збудник може зимувати у грунті, гної або на стеблах кукурудзи.
Наступного року фахівці продовжуватимуть активний моніторинг посівів кукурудзи у цій місцевості. Розширення меж вогнища бактеріального в’янення кукурудзи не очікується.
Карантинна хвороба — віспа (шарка) слив поширена у п’яти областях України (Донецькій, Закарпатській, Львівській, Одеській та Тернопільській). Загальна площа під карантинним режимом станом на 1 січня 2015 р. становить 4008 га. У 2014 р. після проведення ліквідаційних заходів та моніторингу було скасовано карантинні режими у трьох районах Львівської та Тернопільської областей на площі 4 га.
Уперше карантинні режими у зв’язку із виявленням ризоманії цукрових буряків було встановлено в 2004 р., на загальній площі 674 га, у семи областях України. Окремі осередки ризоманії зареєстровано у Вінницькій, Житомирській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській областях.
За результатами обстежень, проведених фітосанітарними інспекторами впродовж 2014 р., зміни відбулись лише у Львівській області. Тут площа під карантином стосовно цього захворювання збільшилась на 305 га. Станом на 1 січня 2015 р. загальна площа під карантинним режимом щодо ризоманії цукрових буряків становить 2471 га.
Боротьба із ризоманією буряків досить ускладнена. Це пов’язано із тим, що збудник хвороби може протягом тривалого часу (до 30 років) зберігатися у спорах гриба-переносника, не втрачаючи своїх патогенних властивостей. Тому беззмінне вирощування або часте повернення буряків на попереднє місце призводять до накопичення інфекції у грунті.
Вірус ризоманії уражує всі культурні форми буряків (Beta vulgaris): буряки цукрові, кормові та столові.
Золотиста картопляна нематода поширена на території 17 областей України. Загальна площа зараження нематодою становить 4721 га. Як і прогнозували фахівці, у 2014 р. зменшення заражених площ відбулось у Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Також було виявлено нові вогнища фітонематоди у Вінницькій, Житомирській, Рівненській та Тернопільській областях. Загалом по країні площа під карантинним режимом щодо цього організму зменшилась на 85 га.
У 2015 р. у результаті використання нематодостійких сортів картоплі та проведення карантинних заходів очікується зняття карантину щодо нематоди у Рівненській області та зменшення площ під карантином у Волинській, Житомирській, Львівській, Сумській та Чернігівській областях.
Карантинні бур’яни
У 2014 р. площі під карантинними режимами щодо амброзії полинолистої в одних областях збільшувались,
а в інших, навпаки, зменшувались. Збільшення площ під амброзією пов’язане із виявленням нових вогнищ у Запорізькій, Одеській, Рівненській, Сумській та Черкаській областях.
Поряд із тим, завдяки проведенню ревізії старих вогнищ та відповідних агротехнічних заходів зменшення площ під шкодочинним бур’яном відмічено у Запорізькій, Львівській та Полтавській областях.
У цілому, порівняно із попереднім роком, у 2014 р. площа засмічення амброзією полинолистою в Україні зменшилась на 52 907 га і станом на 1 січня 2015 р. становить 3 млн 388 тис. га.
Площа забур’яненості гірчаком рожевим (повзучим), порівняно із торішнім показником, зменшилась на 1740 га (завдяки проведенню комплексу карантинних заходів із локалізації та ліквідації вогнищ скасовано карантинний режим у Генічеському районі Херсонської області). Станом на початок 2015 р. гірчак рожевий поширений у шести областях України на загальній площі
233,3 тис. га.
У 2015 р., за прогнозами фахівців, площа під цим бур’яном залишиться без змін.
Станом на кінець 2014 р. в Україні без змін залишилась і площа забур’яненості пасльоном колючим, який поширений лише в одному господарстві Херсонської області — на території 134 га.
Також залишились незмінними в Україні і площі вогнищ ценхрусу довгоголчастого. Загальна площа засміченості ним на 1 січня 2015 р. становить 23 329 га. Вогнища цього бур’яну зафіксовано у Дніпропетровській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській та Херсонській областях.
Стабільною залишається ситуація і з карантинними зонами щодо такого бур’яну, як сорго алепське, або гумай. Сорго поширене окремими вогнищами на території шести районів Одеської області на площі 865 га. Цього року поширення бур’яну в Україні не очікується.
У 2014 р. у результаті проведення карантинних заходів із локалізації та ліквідації вогнищ повитиці польової повністю скасовано карантинний режим у Сумській області на площі 1 га та за аналізом проведеного моніторингу старих вогнищ відмічено зменшення площ засмічення бур’яном у Запорізькій області на 390 га. Станом на 1 січня 2015 р. площі, що перебувають під карантином щодо повитиці польової, становлять 23 958 га.
У 2015 р., завдяки скасуванню карантинних режимів на територіях старих вогнищ, можливе зменшення ареалу повитиці польової.
Без змін залишились площі вогнищ таких карантинних видів повитиці, як: п. Лемана (вогнища є в Дніпропетровській і Луганській областях на площі 3,7 га), п. одностовпчикова (виявлено у Запорізькій, Луганській і Харківській областях на площі 3,9 га), п. європейська (Луганська область, 0,001 га).
За прогнозами фахівців, цього року площі вогнищ цих повитиць залишаться без змін.