Спецможливості
Статті

Ірина Дем’янюк: «Обдурити мене було легко: сіно від соломи не відрізняла!»

19.07.2013
4060
Ірина Дем’янюк: «Обдурити мене було легко: сіно від соломи не відрізняла!» фото, ілюстрація

На невеликій височині, далеко від поселень і виробництв (найближчий населений пункт — за 6 км звідси) розміщена унікальна молочна ферма Ірини Дем’янюк «Семеро козенят». «У чому її унікальність?» — запитаєте ви. Унікальність, перш за все, в тому, що вона козина...

Із шосе з’їжджаємо на гравійну дорогу, яка, долаючи мальовничі пагорби та яри, приводить нас до мети — в хутір Маковецький Таращанського району. Місцевість надзвичайно красива, відчуваєш себе здоровим і повним сил, уся повсякденна рутина одразу відійшла на другий план. Захотілося взяти тиждень-другий відпустки і просто відпочити...

Ірино, Ви корінна киянка...
Що спонукало Вас, городянку, яка не мала жодного уявлення про сільське життя, освоїти фермерську професію? З чого все починалося?
— Знаєте, все вийшло зовсім випадково, хоча, мабуть, нічого випадкового просто так у житті не відбувається... Я розцінюю це як певний життєвий етап. Чому саме ферма? Доленосна випадковість. Я приїхала в гості до свого колишнього однокурсника в Таращу (Київська область), і в якості екскурсії він запропонував з’їздити на місцеву кінну ферму. Саме ця поїздка і змінила моє життя. Побачивши 39 голодних, виснажених коней, не змогла, як кажуть, пройти осторонь.
А ще, побувавши тут, зрозуміла, що таких красивих місць я не бачила ніколи. Ось так, чотири роки тому, в день народження свого сина, я купила цю ферму з усіма її мешканцями.
Як Ви прийшли до такого, скажімо так, не зовсім популярного заняття, як козівництво?
— Рішення далося не відразу. Займатися розведенням кіз спочатку зовсім не збиралася.
Як уже казала, спочатку були коні... Напевно, рік займалася ними. Коли я придбала ферму, не знала, в чім різниця між сіном і соломою. А тут — зима, морозний грудень, на фермі — тільки солома і з півтонни вівса, купити в цей період щось практично неможливо, адже на тебе не розраховували. Я аж з Миронівки тягла сюди сіно... Адже перезимувати якось треба було. Звичайно ж, «набивала шишки».
Оскільки утримання коней, особливо для непосвяченої людини, — дуже дороге і трудомістке заняття (прогодувати, наприклад, одного коня обходилося в середньому в 1000 грн), згодом відмовилася від ідеї займатися конярством.
Не маючи досвіду, хапалася за все відразу: кури, качки, індики, кролі... Рівно через рік зрозуміла, що потрібно зосередитися на чомусь одному. Так і зупинила свій вибір на козах. Спочатку їх було 30–40, дуже багато поміняли бракованих кіз.
А ще дуже люблю козяче молоко і сири. У якій би країні не була, обов’язково їх купую. Пробую, розпитую, мені завжди були цікаві тонкощі сироварів.
Що значить для Вас ферма тепер: хобі чи бізнес?
— Я б назвала це хобі з елементами бізнесу. Бізнес — це коли ти заробляєш гроші. Звичайно ж, моя сім’я допомагає мені в усіх моїх починаннях. Син допомагає у Києві, чоловік допомагає тут. Вдячна своєму чоловікові: величезний обсяг роботи — на ньому, але ж він теж міський житель...
Козиний бізнес рентабельний?
— Теоретично — рентабельний, дуже цікавий і, звісно ж, перспективний. А на практиці? В Україні козяче молоко не настільки популярне, як, наприклад, у Європі. Ми неодноразово проводили соцопитування і промоакції, пояснюючи людям, наскільки смачне, а головне — корисне козяче молоко. Але, розумієте, існує певний стереотип: козяче молоко смердить. Але ж це не так, смакові якості козиного молока залежать від чистоти породи, правильного утримання і збалансованого раціону кози.
Яка чисельність стада на сьогодні?
— До 500 голів кіз, із них дійних — 200.
Ваша ферма має статус племінного репродуктора. Якими породами займаєтеся і чому зупинили свій вибір саме на них?
— Ферма «Семеро козенят» — перший в Україні племінний репродуктор із розведення кіз зааненської породи, яким видають племінні свідоцтва. Крім даної породи, ми вирощуємо кіз породи ламанча, альпійських і мальтійських кіз. І так просто, для душі, є кілька кізочок невизначеної породи, але, попри це, вони улюблені...
А чому вибір ліг саме на зааненську породу кіз?
— Так сталося, що перші кози, яких я купила, були саме зааненської породи. А потім «понеслося»... До речі, в Європі ця порода дуже поширена. Була в Німеччині, Франції, спілкувалася з досвідченими козівниками, які рекомендували починати займатися розведенням кіз саме з цієї породи. Насправді я не скажу, що зааненська краща, ніж альпійська порода кіз або ламанча.
А яка порода найпродуктивніша? І чи відрізняється молоко за породами тварин?
— Для початку розповім історію... Колись приїхала дружина одного високопоставленого чиновника до нас на ферму рано-вранці, о 6-й, якраз на доїння. Щоб визначитися у своєму виборі, від кожної породи кіз дегустувала молоко. Чоловікові сподобалося молоко однієї породи, а їй — зовсім інше. Все індивідуально. Що стосується жирності козиного молока — судіть самі... За стандартами зааненської породи середній вміст жиру в молоці становить 3,5%, а породи ламанча — 4,8%. Але оскільки ми зорієнтовані на виробництво козиних сирів, то у нас усе молоко змішане, вищого гатунку завдяки своєму складу (так, вміст жиру становить 4,8–5,0%). Тому я не можу з 100%-ю точністю сказати, якої саме жирності молоко певної породи кіз.
Звичайна коза у бабусі в середньому дає до 1 л молока на добу. Який добовий надій від однієї кози у Вас на фермі?
— Ну, це не межа, є кози, які і 3 л дають, у нас одна коза в середньому дає 4–5 л молока. Все залежить від того, якої якості ти хочеш отримати молоко. Я не можу отримати від кози шість літрів молока за жирності 5%. Якщо ж молочна жирність буде на рівні 3,5%, то, звичайно ж, можна «розігнати» надій і до 6 л. Але це — не наш метод, тому що акцент ми ставимо саме на якість козиного молока, а не на його кількість.
Молодняк вирощуєте також і на продаж?
— Так, частину молодняку ми продаємо. У середньому дво-тримісячне козеня коштує 2,5–3 тис. грн. Зі свого боку, я даю рекомендації, як його утримувати, чим годувати козу.
Скільки літрів молока виробляєте на фермі?
— По-різному. Наразі десь близько 650 л на добу. Існує багато факторів, що чинять вплив на удійність кози. Так, у серпні минулого року дуже впали надої, бо ніде було пасти — все вигоріло. І ми підгодовували сіном, яке заготували на зиму.
Куди діваєте таку кількість козиного молока?
— Переробляємо. У нас свій переробний цех із високотехнологічним німецьким обладнанням. Ми налагодили роботу з торговими точками («Сільпо», «Мегамаркет», «Гудвайн», «Білла»), куди і поставляємо свою продукцію.
Поняття «органічне тваринництво» нині дуже популярне в Європі. На Вашій фермі впроваджено цей напрям?
— Ми приділяємо велику увагу здоровому раціону кіз, які харчуються винятково природними, натуральними, кормами, вирощеними власноруч. Робота нашої козиної ферми цілком підпорядкована принципам традиційного органічного тваринництва і переробки.
Практикуємо пасовищно-стійлове утримання тварин. Увесь світловий день кози пасуться на пасовищах, приозерних луках і узліссі. Основний обсяг їжі кози отримують під час вільного випасання до глибокої осені. Ближче до зими кіз додатково підгодовують соковитими кормами власного виробництва: буряки, морква, силос. У сезони збирання врожаю вони їдять яблука та інші фрукти залежно від урожайності року і відповідно до сформованих цін на них.
Як відомо, в Україні вийшов закон, що стосується підприємств зі статусом органічного: вони обов’язково мають бути сертифіковані. У нас поки що сертифіката немає, але ми активно займаємося цим питанням. «Органік Стандарт» готовий сертифікувати нашу козину ферму.
Ефективність будь-якого тваринницького господарства безпосередньо залежить від стану здоров’я тварин. Як організовано ветеринарне обслуговування на Вашій козиній фермі?
— Із уже виниклою хворобою на козиній фермі боротися важче і дорожче, ніж попередити її появу і поширення. Тому особливу увагу приділяємо профілактичним заходам. Наших тварин обслуговують ветеринарні фахівці Таращанської ветеринарної клініки. Регулярно робимо всі потрібні аналізи та проводимо вакцинацію кіз на фермі: від сибірської виразки, туберкульозу, лейкозу та бруцельозу. І двічі на рік (навесні та восени) проводимо протиглистову терапію. Дуже задоволені антигельмінтним препаратом Клозаверм-А.
Які Ваші плани на майбутнє?
— Насамперед планую модернізувати молокопереробне обладнання, а також відкрити ресторан, у якому готуватимуть страви з органічних продуктів.

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

Інтерв'ю
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні
Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками

1
0