Іноземці цікавляться нашими винаходами

Нині скрізь дедалі більше уваги починають приділяти якості та безпеці продуктів харчування, а виробники зацікавлені у вирощуванні екологічної продукції. Про виробництво екологічно чистої сільськогосподарської продукції та винаходи Львівського національного аграрного університету розповів проректор з наукової роботи, кандидат с.-г. наук, доцент Василь Лопушняк.

Енергетичні культури
Василю Івановичу, як ставляться науковці до екологічно чистої продукції?
- Спочатку я хотів би загострити увагу на самому терміні "екологічно чиста продукція". Екологія - це наука, яка вивчає зв'язок живих організмів між собою і довкіллям. Тому вважаю цей термін не зовсім коректним. Науковці нині більше говорять про "органічну продукцію", яку вирощено без застосування великої кількості хімічних сполук (пестицидів, агрохімікатів синтетичної природи), що є шкідливими для живих організмів. Вирощування органічної продукції не допускає також використання генетично модифікованих організмів, які, на думку багатьох, несуть загрозу людському буттю. Значною мірою це має під собою підставу. Проте є й прихильники використання генетично модифікованих організмів.
Аграрний університет - багатопрофільний заклад, який проводить дослідження. Над чим працюють науковці?
Учені університету працюють над створенням якісно нових конкурентоспроможних сортів сільгоспкультур, над розробкою новітніх ресурсоощадних та екологічно безпечних технологій вирощування польових, плодових, овочевих і енергетичних культур, а також над розробкою заходів, які сприяють зменшенню антропогенних полютантів в агробіоценозах. Науковці займаються проектуванням систем комбінованого забезпечення енергією виробничих об'єктів і будівель агропромислових підприємств та сільських населених пунктів із використанням енергії вітру, сонця, тепла землі й енергії малих річок. Вони також розробляють ефективні технології і конструкції устаткування для виготовлення біодизелю та біоетанолу, а ще працюють над розробкою принципово нових технологій та обладнання для зварювання і наплавлення деталей машин під час їхнього виготовлення й ремонту; над розробкою нових автоматизованих систем управління технологічним процесом машинного доїння корів; впровадженням ефективних засобів дистанційного зондування в екологічному моніторингу грунтів і раціональним використанням сучасного геодезичного обладнання для будівництва високоточних технологічних об'єктів; над розробкою ефективних способів влаштування нових та посилення наявних залізобетонних конструкцій сільськогосподарських будівель і споруд за технологією торкретування; розробкою та впровадженням інтелектуальних комп'ютерних засобів підвищення продуктивності у сфері АПК, а також над застосуванням інформаційних технологій контролю та управління об'єктами АПК. Це аж ніяк не повний перелік напрямів наукових досліджень, які здійснюють науковці університету. Коло наших інтересів значно ширше.
Нині популяризують вирощування енергетичних культур. Що ви думаєте з цього приводу?
- На думку експертів, за економічною кризою насувається енергетична. Це зумовлює пошук поновлюваних джерел енергії, у тому числі завдяки вирощуванню енергетичних культур. Можливо, посіви таких культур у майбутньому конкуруватимуть із посівами продовольчих. Енергетичною культурою вважають, наприклад, ріпак. Не секрет, що з року в рік виробництво ріпаку й площі його посівів в Україні зростають.
Втім вартість енергетичних матеріальних ресурсів, які потрібно закладати для вирощування цієї культури, зросла. Зросли ціни на мінеральні добрива, паливо, хімічні препарати. Ми тотально експортуємо з-за кордону пестициди. Це призвело до певного скорочення як площ посівів ріпаку, так і валового збору. В 2010 р. з врожаєм знову буде непроста ситуація, тому що господарники потрапили в дуже складні погодні умови. На початку осені 2009 р., коли вже висіяли ріпак, тривалий період не було дощу, тому довелося його пересіяти.
Соняшник теж є енергетичною культурою, яка може мати великий попит на світових ринках. Україна посідає чільні позиції за посівами соняшнику та експортом олії. З одного боку, це підтримує експортний потенціал країни, сприяє іміджу держави як аграрної, а з другого - перенасиченість соняшником виснажує грунт, негативно впливає на ефективну родючість, що не сприяє його збереженню. Пшеницю, кукурудзу, топінамбур теж можна розглядати як енергетичні, оскільки вони є сировиною для виробництва етилового спирту. До енергетичних культур належать і такі багаторічні трави, як міскантус, червоне просо. Їхня біологія істотно різниться з багаторічними кормовими травами. Вони можуть рости на одному місці понад 10-15 років без істотної втрати продуктивності. Врожай можна збирати щороку з використанням звичних сільгоспмашин. Особливий науковий інтерес викликають швидкорослі деревні культури: верба, тополя, осика. Ці види висаджують раз на 25-30 років, а врожай з них збирають кожні три-п'ять років. Загалом, усі зелені рослини можна вважати енергетичними, оскільки їхнім господарсько цінним урожаєм є біомаса, яку вони нагромаджують у процесі вегетації. В Україні є значна частка ерозійно уразливих територій, які можна розглядати як потенційні площі для вирощування енергетичних культур. Ідеться, передусім, про багаторічні енергетичні культури.
У довоєнний період наш університет вже частково вів дослідження в галузі енергетичних культур. Нині польські партнери з Любліна та Кракова зацікавлені у відновленні таких досліджень. Вони сіятимуть виробничі посіви верби. Ми вже задіяли певні ресурси, визначили площі й готові співпрацювати.

Інтеграція
в європейський простір
Розкажіть детальніше про міжнародну співпрацю університету та спільні дослідження.
- 18 вересня 2008 року в рамках проведення міжнародної конференції на честь святкування 20-ї річниці підписання Великої хартії університетів Львівський національний аграрний університет в особі ректора, академіка НААНУ В. В. Снітинського, підписав Меморандум про вступ до Великої Хартії Університетів. Це сталося завдяки цілеспрямованій роботі нашого навчального закладу на шляху до затвердження європейських принципів і підходів у системі вищої освіти в навчальній, науковій та міжнародній сферах. Нашим добрим партнером є Польща, і це не дивно, адже університет розпочинав свою історію як рільнича школа в межах Польської держави. Чимало польських професорів, працювали в нас, а згодом стали провідними науковцями в Польщі. Понад десять освітніх і науково-дослідних установ Польщі є партнерами ЛНАУ. Університет співпрацює з науковцями Білоруської державної сільськогосподарської академії, академічними установами Росії, Грузії. Активно розвивається співпраця з науково-дослідними установами та університетами Угорщини, Словаччини, Хорватії, Чехії, Німеччини, Франції, Австрії, Великої Британії, Сирії, аграрними коледжами Пенсильванського та Саскаччеванського університетів. Ми здійснюємо спільні наукові дослідження, проводимо наукові й методичні конференції, навчальні семінари, тренінги, стажування викладачів та практичні заняття студентів.
Аграрний університет має й запатентовані власні винаходи. Чи цікавилися ними представники Європейського Союзу та України?
- Університет щороку отримує позитивні рішення на понад 25 патентів на винаходи та корисні моделі. Останніми роками одержали авторські свідоцтва на новостворені сорти картоплі, топінамбуру, часнику, суниці садової. Добре відомі наші сорти картоплі: Галичанка, Західна, Ліщина, Воля, Слава, Пишна, Мавка, Студент, Сіянець, Лисоня, Львівський, Галицький, Володар, Дублянська ювілейна; топінамбуру Львівський; часнику: Спас і Лідер; суниці: Лючінська, Боженка, Зоня. Останнім часом науковці дослідили стан окремих компонентів екосистем і розробили заходи щодо оптимізації їхнього функціонування в умовах техногенного навантаження, обгрунтовано конструктивно-технологічні параметри процесу виготовлення ріпакової олії; розроблено теоретичні положення із нанесення зносостійких покриттів на металорізальний інструмент; розроблено теоретичні положення для комплексного енергозабезпечення автономного споживача екологічно безпечними джерелами енергії. Деякими нашими науковими розробками зацікавилися машинобудівники з Харкова. Вже розглядається можливість їхнього серійного випуску. На виставках та експозиціях викликає зацікавлення діюча модель високопродуктивного олійного преса, який з ріпаку витискає значно більше олії, ніж нинішні аналоги. Винахід аграрного університету - крупорушка, яка відділяє оболонку гречки від її зернин.
Наша вітроенергетична установка вирізняється високою потужністю за незначної сили вітру. Вона вже встановлена біля нашого університету й добре працює. Використовують її і в деяких фермерських індивідуальних господарствах. Унікальність її полягає в тому, що вона працює за малих швидкостей вітру, на відміну від теперішніх аналогів. Закордонні установки потребують стійкого односпрямованого вітру силою не менше 3 м/с, а нашій достатньо 1,5 м за секунду.
Замовником такої інноваційної продукції є компанія з Німеччини "Вінд пауер". Наші винаходи, призначені для ремонту двигунів та обладнання, наплавлення й реставрації деталей двигунів, теж цікавлять підприємства, які займаються ремонтом. Високоефективний гайкокрут дає змогу підвищити продуктивність праці слюсаря. Нині не кожен сільгоспвиробник може собі дозволити купити нову техніку, тож реставрація використовуваних деталей машин допомагає підвищити окупність виробництва за незначних затрат.

Новаційний і транскордонний інноваційні центри
На базі університету функціонує Новаційний центр?
- Так. Для ефективного зв'язку науки з виробництвом, поширення й реалізації наукового доробку науковців у Львівському національному аграрному університеті за ініціативи ректора В. В. Снітинського у 1999 році створено Новаційний центр. Інформаційно-практична допомога сільськогосподарським виробникам, вчасне забезпечення науковою інформацією - найважливіші завдання центру. Сучасний розвиток інформаційних технологій і телекомунікацій, на перший погляд, забезпечує доступ усіх бажаючих до широкої бази даних. Однак з певністю можна говорити, що більшість агровиробників потребують консультативної допомоги для кращого орієнтування в безмежному потоці інформації, потрібної для вирішення тієї чи іншої проблеми. Науковці університету тісно співпрацюють з виробниками сільськогосподарської продукції - фермерами, керівниками великих приватних господарств, власниками особистих господарств, працівниками сільгоспкооперативів, які дуже часто є активними відвідувачами різних видів навчань, виставок, практичних показів, що їх ініціює Новаційний центр для поліпшення інформаційного забезпечення аграрного виробництв західного регіону України. Основна функція центру - дорадництво, трансфер технологій. Центр забезпечує також проведення лабораторних аналізів грунтів і сільгосппродукції, здійснює розробку нових і вдосконалення нинішніх агротехнологій та аналіз господарської діяльності, розробляє перспективні напрями розвитку господарства на основі агроресурсного потенціалу з еколого-економічною оцінкою пропонованих заходів, способів санації підприємств тощо.
З якими культурами проводите дослідження?
Науковці факультету агротехнологій та екології проводять дослідження з районованими та перспективними сортами й гібридами озимих і ярих зернових, зернобобових, кормових культур, озимим і ярим ріпаком, цукровими буряками, багаторічними травами, плодовими та овочевими культурами. В університеті сформована й постійно поповнюється колекція різних екоформ часнику. На державному рівні цю колекцію визнано як національне надбання.
Міжнародне визнання завоювала університетська школа селекції картоплі. Клімат України дуже сприятливий для розвитку колорадського жука, тому кількість як зимуючого, так і літніх поколінь шкідників на пасльонових культурах залишається постійно високою. Знижується чисельність шкідників у суворі зими.
В Україні основна маса насаджень картоплі припадає на дрібні селянські господарства, дачні та присадибні ділянки. Перенесення вирощування картоплі й такі умови породили цілу низку проблем. З обмеженими площами не завжди вдається забезпечити чергування культур у сівозміні. Присадибні ділянки без сортозміни та сортооновлення стають резерваторами для шкідника.
Колорадський жук на сьогодні є однією з основних причин значного недобору врожаю картоплі, знищення її якості й лежкості. Характер і ступінь його шкодочинності залежить від природних і господарських умов зони, рівня застосування агротехніки, стійкості сорту, родючості грунту, впровадження прогресивних технологій, системи захисних заходів.
На життєдіяльність колорадського жука відчутно впливають метеорологічні умови, за яких зимує й розвивається шкідник у вегетаційний період, якість корму, природні вороги та хвороби, ефективність захисних і профілактичних заходів.
Ми вивчали динаміку чисельності колорадського жука та його шкодочинність на картоплі й ефективність інсектицидів з різним механізмом дії на середньопізньому сорті Західна в умовах Львівської області. Динаміку кількості колорадського жука та його шкодочинність вивчали за загальноусталеною методикою. Проти колорадського жука картоплю обробляли інсектицидами двох видів: Актофіт і Конфідор. На контролі обприскували чистою водою.
За роки досліджень найвищу врожайність мали на варіанті, де застосовували Конфідор. Дещо нижчою вона була на варіанті, де використовували біологічний препарат Актофіт. На чистому контролі, де обприскування проводили чистою водою, врожайність була вдвічі меншою, ніж на кращих дослідних ділянках. На основі дослідних даних можна пропонувати для захисту картоплі від колорадського жука інсектицид нового покоління Конфідор. При цьому, застосовуючи Актофіт, ми отримуємо екологічно чисту продукцію і знижуємо пестицидне навантаження на навколишнє середовище.
Ви згадали про огірки. До яких висновків дійшли науковці?
- Огірок в Україні займає третє місце після капусти й помідорів. Проте для забезпечення потреб населення та консервної промисловості виробництво огірків слід збільшити майже вдвічі. Тому в своїх дослідженнях значну увагу ми приділяємо вивченню врожайності огірків завдяки добору високопродуктивних сортів і гібридів універсального використання та високої якості.
Досліди ми проводили на полях кафедри плодоовочівництва, технології зберігання й переробки продукції рослинництва аграрного університету протягом двох років. Урожай збирали через кожні два дні на початку плодоношення й через три дні під кінець. Значною мірою на формування плодів огірків за роки досліджень впливали метеорологічні чинники. З'ясувалося, що на грунтах Західної України огірки слід висівати 10-15 травня з шириною міжрядь 120 см. Як свідчать наші дослідження, дуже важливе значення в цьому мають сорти та гібриди. Правильно вибрані сорти й гібриди для грунтово-кліматичної зони завжди дають позитивні результати.
Над чим працюватиме університет цього року?
- Ми бачимо потребу в розширенні діяльності Новаційного центру. За участю іноземних партнерів розглядаємо можливість створення Транскордонного інноваційного центру, який сприяв би координації наукових досліджень, обміну науковими розробками, займався пошуком і трансфером потрібних технологій для виробництва. Ми хочемо, щоб виробничники й науковці як усередині країни, так і за кордоном мали тісніший контакт, одержували повну й достовірну інформацію. У створенні цього центру зацікавлені також польські та німецькі партнери.
Львівський національний аграрний університет є відомим навчальним і науково-методичним центром агропромислового комплексу України. Університет за останні кілька років отримав понад 60 патентів на винаходи та корисні моделі. Одержано авторські свідоцтва на новостворені сорти картоплі, топінамбуру, часнику та суниці садової.

Інна Борисова