Спецможливості
Агрохімія

Інкрустація — ефективний захід підвищення продуктивності сої

12.03.2014
8930
Інкрустація — ефективний захід підвищення продуктивності сої фото, ілюстрація

Завдяки діяльності азотфіксуючих бактерій соя накопичує азот та є добрим попередником для інших культур. Проте, попри такі важливі та унікальні переваги, соя в господарствах ще не набула значного поширення. Однак у виробничих умовах урожайність сої, на жаль, не досягла високого рівня, що свідчить про недостатнє вивчення особливостей технології її вирощування і  не повною мірою використання її біологічних особливостей.

 

 

Стабільно­го ви­роб­ництва зер­на сої мож­на до­сяг­ти за­вдя­ки підви­щен­ню про­дук­тив­ності да­ної куль­ту­ри шля­хом по­даль­шо­го вдо­с­ко­на­лен­ня і впро­ва­д­жен­ня еле­ментів адап­тив­них тех­но­логій ви­­ро­щу­ван­ня для най­повнішо­го ви­ко­ри­с­тан­ня по­тенціалу інтен­сив­них сортів. Пи­тан­ня на­уко­во­го об­грун­ту­ван­ня тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня сої на­разі є ак­ту­а­ль­ним і пер­спек­тив­ним на­пря­мом роз­в’язан­ня цієї про­бле­ми. Роз­ши­рен­ня площ посіву сої змінить струк­ту­ру куль­тур у сівозміні, вирішить про­бле­му до­б­рих по­пе­ред­ників, по­кра­щить ба­ланс азо­ту в грунті та підви­щить йо­го ро­дю­чість.

Пер­шо­чер­го­вим за­вдан­ням в ре­алі­за­ції по­тенційної про­дук­тив­ності сої є ефек­тив­не ви­ко­ри­с­тан­ня всьо­го ком­плек­су аг­ро­технічних за­ходів та оп­ти­ма­ль­ної си­с­те­ми жив­лен­ня. Про­дук­тив­ність посівів сої за­ле­жить від на­яв­ності еле­ментів жив­лен­ня в грунті та за­без­пе­чен­ня вчас­но­го над­хо­­джен­ня їх у ос­нов­ні фа­зи рос­ту і роз­вит­ку рос­лин. Відо­мо, що для фор­му­ван­ня 100 кг насіння соя за­своює 7,2–10,0 кг азо­ту, 1,7–4,0 — фо­с­фо­ру та 2,2–4,4 кг калію. Навіть за та­кої ве­ли­кої по­тре­би в еле­мен­тах жив­лен­ня ця куль­ту­ра де­що мен­ше ре­а­гує, порівня­но з інши­ми рос­ли­на­ми, на вне­сені до­б­ри­ва. Це зу­мов­ле­но ви­со­кою азотфіксу­ю­чою здатністю рос­лин сої за­вдя­ки симбіозу з буль­боч­ко­ви­ми бак­те­ріями, які за­без­пе­чу­ють її по­тре­би в азо­ті на 70–80% і ма­ють підви­ще­ну здат­ність до за­своєння важ­ко­роз­чин­них спо­лук фо­с­фо­ру та інших еле­ментів жив­лен­ня.

У су­час­них умо­вах за мак­си­маль­но­го ре­сур­со- та енер­гоз­бе­ре­жен­ня вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив під сою на­бу­ває особ­ли­во­го зна­чен­ня. Це обу­мов­лює по­шук но­вих шляхів най­раціональнішо­го ви­ко­ри­с­тан­ня туків під цю куль­ту­ру. От­же, ви­ни­кає не­обхідність виз­на­чен­ня оп­ти­маль­них і еко­номічно обгрун­то­ва­них норм вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив впро­довж ве­ге­тації.

Використання мінеральних добрив

Од­ним із важ­ли­вих фак­торів впли­ву на підви­щен­ня про­дук­тив­ності сої є ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив. Для сільсько­го­с­по­дарсь­ких рос­лин життєво не­обхідни­ми вва­жа­ють­ся 20 хімічних еле­ментів: вуг­лець, во­день, ки­сень — ці еле­мен­ти рос­ли­ни одер­жу­ють із во­ди та повітря, шість ма­к­ро­еле­ментів із грун­ту — азот, фо­с­фор, калій, кальцій, магній, сірка та мікро­е­ле­мен­­ти — бор, мідь, цинк, молібден, залізо, мар­га­нець, ко­бальт, хлор, натрій, нікель, кремній. На дум­ку де­я­ких дослідників, до мікро­е­ле­ментів не­­об­хідно до­лу­чи­ти та­кож йод, фтор, се­лен, літій та ін. Як­що нині про ма­к­ро­еле­мен­ти вже зібра­но знач­ну кіль­кість на­уко­вої інфор­мації, то цьо­го, на жаль, ще не мож­на ска­за­ти про мікро­еле­мен­ти, та по­при це во­ни відігра­ють важ­ли­ву роль у життєдіяль­ності рос­лин. Мікро­до­б­ри­ва в рос­ли­нах ви­ко­ну­ють роль ка­таліза­торів і ак­тив­но при­ско­рю­ють біохімічні та фізіологічні про­це­си, є ре­гу­ля­то­ра­ми окис­лю­валь­но-віднов­лю­валь­них про­цесів та обміну ре­чо­вин. Во­ни вхо­дять до скла­ду ве­ли­кої кількості фер­ментів, які прий­ма­ють ак­тив­ну участь у біохімічних ре­акціях син­те­зу, обміну та роз­па­ду ор­ганічних ре­чо­вин. Взаємо­зв’язок ма­к­ро- і мікро­е­ле­ментів по­зи­тив­но впли­ває на про­це­си фо­то­син­те­зу, сприяє збільшен­ню кількості хло­рофілу в ли­ст­ках рос­лин.

За ре­зуль­та­та­ми ба­га­ть­ох про­ве­де­них досліджень, вста­нов­ле­но по­зи­тив­ний їхній вплив на здатність рос­лин адап­ту­ва­тись до не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов. За­вдя­ки цьо­му зро­с­тає по­су­хостійкість рос­лин та їхня то­ле­рантність до збуд­ників бак­теріаль­них, гриб­них та вірус­них ­хво­роб. Куль­турні рос­ли­ни ви­ко­ри­с­то­ву­ють, в пер­шу чер­гу, ті еле­мен­ти жив­лен­ня, які най­не­обхідніші в даній фазі роз­вит­ку. Не­до­стат­ня їхня кількість при­зво­дить до знач­но­го зни­жен­ня рівня про­дук­тив­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, суттєво­го по­ру­шен­ня обміну ре­чо­вин та пе­ребігу фізіо­логічних і біологічних про­цесів.

Для раціональ­но­го за­сто­су­ван­ня до­б­рив слід вра­хо­ву­ва­ти азотфіксу­ю­чу здатність сої та під час об­роб­ки насіння обов’яз­ко­во ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти бак­терії, що фіксу­ють азот з повітря. Та­ким чи­ном май­же повністю вирішу­ють­ся по­тре­би сої в да­но­му ма­к­ро­еле­менті. Про­те за по­су­ш­ли­вих умов літа про­це­си ніт­ри­фікації про­хо­дять знач­но повільніше або навіть повністю зга­са­ють. Тож як­що такі умо­ви три­ва­ти­муть дов­го, по­тре­ба в азоті зро­ста­ти­ме, особ­ли­во за на­яв­ності на по­верхні грун­ту по­жнив­них ре­ш­ток, для роз­кла­ду яких мікро­ор­ганізмам по­трібна до­дат­ко­ва кількість азо­ту, яку во­ни ви­ко­ри­с­то­ву­ють із грун­то­вих за­пасів. От­же, мож­ли­ве ви­ник­нен­ня дефіци­ту міне­раль­них форм цьо­го ма­к­ро­еле­мен­та слід вра­хо­ву­ва­ти під час роз­роб­ки си­с­те­ми удо­б­рен­ня. З цією ме­тою для ак­ти­вації про­хо­д­жен­ня да­но­го мікробіо­ло­гічно­го про­це­су потрібно за­сто­су­ва­ти не­знач­ну кількість азо­ту в ме­жах 8–10 кг д. р. на кож­ну тон­ну по­жнив­них ре­ш­ток. То­му під час про­ве­ден­ня сівби під сою слід вно­си­ти цю не­знач­ну кількість азо­ту, але за умо­ви, що її не бу­ло вне­се­но во­се­ни ра­зом із ком­плек­сни­ми до­б­ри­ва­ми. Ра­зом із тим, та­кож слід звер­ну­ти ува­гу на за­без­пе­ченість сої ру­хо­ми­ми фор­ма­ми фо­с­фо­ру, оскільки соя ви­мог­ли­ва до еле­ментів жив­лен­ня, що зна­хо­дять­ся у мінімальній кількості в чор­но­зе­мах зви­чай­них.

Важ­ли­вим фак­то­ром, який суттєво стри­мує ріст і роз­ви­ток про­дук­тив­ності сої, є рівень за­без­пе­че­ності фо­с­фо­ром, який прий­має ак­тив­ну участь у роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми та сприяє інтен­сив­но­му поділу клітин ме­ри­с­тич­них тка­нин, зо­се­ре­д­же­них у точ­ках рос­ту. Ча­ст­ко­во розв’яза­ти про­бле­му за­без­пе­че­ності рос­лин сої фо­с­фо­ром на ранніх ета­пах її он­то­ге­не­зу мож­ли­во шля­хом про­ве­ден­ня пе­ред­посівної інкру­с­тації насіння, з уве­ден­ням до скла­ду ба­ко­вої суміші во­до­роз­чин­но­го мо­но­фо­с­фа­ту калію. Це ви­рішить над­хо­д­жен­ня спо­лук фо­с­фо­ру в ранні стадії роз­вит­ку та по­кра­щить стар­тові мож­ли­вості рос­ту і роз­вит­ку рос­лин сої.

Засвоєння фо­с­фору

Рос­ли­ни сої по­чи­нають за­сво­ю­ва­ти фосфор за по­яви пер­ших корінців, при цьо­му різко змен­шується над­хо­д­жен­ня фо­с­фор­них спо­лук із сім’ядо­лей. У рос­ли­нах сої фо­с­фор містить­ся в ор­­ганічних і міне­раль­них ре­чо­ви­нах, вхо­дить до скла­ду вітамінів, фер­ментів, фо­с­фа­тидів, фіти­ну, ліпоїдів. Важ­ли­ву роль да­ний еле­мент відіграє під час пе­ребігу про­цесів син­те­зу білка, рос­ту та розмно­жен­ня. За дефіци­ту цьо­го ма­к­ро­еле­мен­та по­ру­шу­ють­ся фізіологічні функції, за­три­му­ють­ся фа­зи роз­вит­ку і рос­ту рос­лин, особ­ли­во цвітіння та до­зрі­ван­ня. Ли­с­тя при цьо­му на­бу­ває тем­но-зе­ле­но­го або фіоле­то­во­го відтінку, на кра­ях з’яв­ляється відмер­ла тка­ни­на бу­ро­го ко­ль­о­ру. До знач­но­го по­си­лен­ня де­фіци­ту фо­с­фо­ру при­зво­дять зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­гості грун­ту, особ­ли­во в по­чат­кові фа­зи роз­вит­ку рос­лин сої.

Для повнішої ре­алізації ге­не­тич­но­го по­тенціалу су­час­них сортів і по­даль­шо­го зро­с­тан­ня про­дук­тив­ності не­до­стат­ньо ли­ше од­них ма­к­ро­еле­ментів. То­му для кож­ної сільсько­го­с­по­дарсь­кої куль­ту­ри не­обхідно підібра­ти свої індивіду­альні мікро­до­б­ри­ва, щоб во­ни бу­ли близь­ки­ми до хімічно­го скла­ду зер­на та від­по­віда­ли не­обхідно­му співвідно­шен­ню у складі рос­ли­ни. Як відо­мо, мікро­е­ле­мен­ти — це не про­сто за­лу­чені із грун­ту су­путні ком­по­нен­ти, во­ни є важ­ли­вою скла­до­вою фіто­гор­монів, фер­ментів та інших біологічно ак­тив­них ре­чо­вин, без яких не­мож­ли­вий нор­маль­ний роз­ви­ток рос­лин. Мікро­е­ле­мен­ти відігра­ють важ­ли­ву роль, то­му їх до­сить ча­с­то на­зи­ва­ють го­ло­вни­ми еле­мен­та­ми жит­тя. Во­ни в рос­лин­но­му ор­ганізмі є ак­ти­ва­то­ра­ми та ка­таліза­то­ра­ми і підви­щу­ють ак­тив­ність ба­га­ть­ох фер­ментів, що життєво не­обхідні в ре­гу­лю­ванні всіх про­цесів. Ос­нов­на їхня роль — зв’язу­ва­ти в лан­ки фер­мент із суб­ст­ра­том. Навіть за не­ве­ли­кої кількості їх по­гли­нан­ня рос­ли­на­ми із грун­ту во­ни за зна­чимістю у фор­му­ванні вро­жаю прирівню­ють­ся до ма­к­ро­еле­ментів. То­му до­сить ча­с­то за ви­со­ко­го рівня ви­ко­ри­с­тан­ня ма­к­ро­еле­ментів ви­ни­кає гос­трий дефіцит у мікро­е­ле­мен­тах, лімітується по­даль­ше їхнє спо­жи­ван­ня, що при­зво­дить до уповільнен­ня пе­ребігу фізіологічних про­цесів у рос­лин. За­для за­побіган­ня цьо­му не­обхідно підви­щи­ти вміст ру­хо­мих форм мікро­е­ле­ментів.

У грун­тах на­шої країни на­явність мікро­е­ле­ментів до­сить різна. Навіть ба­гаті на по­живні ре­чо­ви­ни чор­но­зе­ми Лісо­сте­пу та Сте­пу мо­жуть ма­ти низь­кий вміст прак­тич­но всіх мікро­е­ле­ментів, а особ­ли­во це відмічається на силь­но- і се­ред­нь­о­е­ро­до­ро­ва­них схи­ло­вих зем­лях. То­му прак­тич­но на всіх ор­них зем­лях та під всі сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри не зай­вим бу­де ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­до­б­рив для по­даль­шо­го зро­с­тан­ня їхньої про­дук­тив­ності.

Для бо­бо­вих куль­тур, у том числі і для сої, не­обхідно до­статнє над­хо­д­жен­ня молібде­ну. Це пов’яза­но з тим, що кількість за­своєно­го азо­ту буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями бо­бо­вих куль­тур знач­ною мірою, за­ле­жить від рівня молібде­но­во­го жив­лен­ня рос­лин. Дія молібде­ну обу­мов­ле­на не тільки збільшен­ням кіль­кос­ті буль­бо­чок на коріннях бо­бо­вих рос­лин, але й віднов­лен­ням нітратів до аміаку.

Молібден

Прий­має ак­тив­ну участь у фіксації мо­ле­ку­ляр­но­го азо­ту бо­бо­ви­ми рос­ли­на­ми в симбіозі з буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями, при­ско­рює по­чат­кові ме­ха­нізми про­ро­с­тан­ня насіння, сприяє син­те­зу хло­рофілу, бе­ре участь в окис­лю­ва­ль­но-віднов­них про­це­сах, син­тезі віта­мі­нів, білків та обміні фо­с­фор­них спо­лук. Симп­то­ми дефіци­ту ви­яв­ля­ють­ся у світло-зе­ле­но­му або жов­ту­ва­то­му за­барв­ленні рос­лин.

Ко­бальт

Знач­но по­си­лює азотфіксу­ю­чу здатність буль­боч­ко­вих бак­терій, підви­щує інтен­сивність рос­ту та при­ско­рює роз­ви­ток рос­лин, по­кра­щує якість ви­ро­ще­ної про­дукції.

Бор

Мікро­е­ле­мент, який постійно не­­обхідний рос­ли­нам впро­довж всієї вегета­ції, ак­тивізує поділ і ріст клітин, має силь­ний вплив на вуг­ле­вод­ний та білко­вий обмін. Особ­ли­во впли­ває на ріст і роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми та ре­про­дук­тив­них ор­ганів. За бор­ної не­стачі по­ру­шу­ють­ся ріст і роз­ви­ток азот­фіксу­ю­чих буль­бо­чкових бактерій, зни­жується рі­­вень фіксації азо­ту з повітря, упо­віль­нюється жив­лен­ня рос­лин. Не­до­стат­ня йо­го кількість при­зво­дить до зни­жен­ня про­дук­тивністі сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, погіршен­ня якості одер­жа­ної про­дукції.

Мікро­до­б­ри­ва, в пер­шу чер­гу за­сто­со­ву­ють на грун­тах з низь­ким вмістом їхніх ру­хо­мих форм. Для ви­яв­лен­ня дефіци­ту мікро­до­б­рив не­обхідно про­ве­с­ти об­сте­жен­ня грунтів. Ба­жа­но вра­хо­ву­ва­ти біологічні особ­ли­вості куль­ту­ри, яку ви­ро­щу­ють, хімічний склад зер­на, за яко­го мож­ли­во виз­на­чи­ти не­обхідні мікро­до­б­ри­ва та роз­ра­ху­ва­ти оп­ти­ма­ль­ні нор­ми їхньо­го ви­ко­ри­с­тан­ня під час пе­ред­посівної інкру­с­тації насіння. До то­го ж слід чітко зна­ти і ро­зуміти про­це­си, що про­хо­дять від по­чат­ку про­ро­с­тан­ня насіння до сходів та у на­ступні фа­зи роз­вит­ку рос­лин.

Най­е­фек­тивнішим спо­со­бом ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­до­б­рив є пе­ред­посівна об­роб­ка насіння. Інкру­с­тація насін­ня — це важ­ли­вий еле­мент у ре­сур­со- та енер­гоз­беріга­ю­чої тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої. Про­те да­но­му пи­тан­ню приділяється ще ма­ло ува­ги, крім то­го, не вра­хо­ву­ють­ся біологічні особ­ли­вості цієї бо­бо­вої куль­ту­ри та її по­тре­би у во­логі й теплі, що зу­мов­лює спро­щен­ня еле­ментів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня і зни­жен­ня її про­дук­тив­ності.

Інкру­с­тація — це тех­но­логічний про­цес на­не­сен­ня тон­ко­го ша­ру із плівко­у­тво­рю­ю­чої ре­чо­ви­ни на по­верх­ню на­сіння, до якої до­да­ють сти­му­ля­то­ри рос­ту, мікро­е­ле­мен­ти, фунгіци­ди, інсек­ти­ци­ди. На по­чат­ку роз­вит­ку рос­лин, на­віть за спри­ят­ли­вих умов, че­рез від­сут­ність роз­ви­ну­тої ко­ре­не­вої си­с­те­ми схо­ди по­тер­па­ють від не­стачі мікро- та ма­к­ро­еле­ментів, що по­слаб­лює їхню імун­ну си­с­те­му і збільшує ри­зик вра­жен­ня шкідни­ка­ми та, особ­ли­во, хво­ро­ба­ми. Важ­ли­ву роль відіграє інкру­с­тація як засіб за­хи­с­ту плівкою трав­мо­ва­них діля­нок насіння, при цьо­му зро­с­та­ють енер­гія про­ро­с­тан­ня та схожість.

Та­­кий ме­тод підго­тов­ки насіння по­ви­нен бу­ти скла­до­вою інтен­сив­ної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Цей захід дає змо­гу одер­жа­ти до­дат­ко­во 15–20% вро­жаю зер­но­вих куль­тур, у то­му числі ку­ку­руд­зи — 8–12%. То­му ви­ник­ла не­обхідність у роз­робці і удо­с­ко­на­ленні цьо­го аг­ро­за­хо­ду під час пе­ред­­посівної підго­тов­ки насіння сої.

На Ерастівській дослідній станції Інсти­ту­ту сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­­вої зо­ни НА­АН вив­ча­лась ефек­тив­ність ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­до­б­рив під час інкру­с­тації насіння сої. Інкру­с­тацію про­во­ди­ли пе­ред сівбою. Мікро­е­ле­мен­ти вво­дять до скла­ду обо­ло­нок з ура­ху­ван­ням по­треб сої за ре­зуль­та­та­ми по­пе­ред­нь­о­го аг­рохімічно­го об­сте­жен­ня грун­ту, що дає мож­ливість підви­щи­ти вро­жай­ність цієї куль­ту­ри. Посівний ма­теріал об­роб­ля­ли пре­па­ра­том Ан­ти­ст­рес (200 г/т) і сумішшю, скла­до­ви­ми якої бу­ли такі ком­по­нен­ти: ком­плек­со­на­ти ме­та­лів молібде­ну і бо­ру (по 100 г/т кож­но­го) з плівко­у­тво­рю­ва­чем Марс ЕL (200 г/т) та про­труй­ни­ком Гранівіт (2,5 л/т). Не­обхідні нор­ми мікро­е­ле­ментів для інкру­с­тації насіння вста­нов­ле­но ек­с­пе­ри­мен­таль­ним шля­хом у ла­бо­ра­тор­них дослідах. Для зни­щен­ня бур’янів за­сто­со­ву­ва­ли гербіцид Хар­нес під пе­ред­по­сівну куль­ти­вацію в нормі 2 л/га.

У сте­повій зоні до­сить ча­с­то на­весні ма­ють місце складні по­годні умо­ви — зо­к­ре­ма нерідко відміча­ють швид­ке на­ро­с­тан­ня се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри по­віт­ря. То­му на час на­стан­ня оп­ти­маль­них строків сівби в грунті не завжди вдається збе­рег­ти до­стат­ню кількість про­дук­тив­ної во­ло­ги, внаслідок чо­го над­то склад­но от­ри­ма­ти по­вноцінні та дружні схо­ди. Че­рез біологічні вла­с­ти­вості та різно­якісність насіння куль­ту­ри період про­ро­с­тан­ня три­ває до­сить дов­го, що за­ле­жить від енергії про­ро­с­тан­ня та ре­акції рос­лин на не­спри­ят­ливі умо­ви ви­ро­щу­ван­ня. При цьо­му рос­ли­ни роз­ви­ва­ють­ся нерівномірно, що при­зво­дить до зни­жен­ня вро­жаю. Для підви­щен­ня по­льо­вої схо­жості насіння сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у на­уко­во-дослідних ус­та­но­вах ви­про­бо­ву­ють знач­ну кіль­кість рістре­гу­лю­ю­чих і біологічно ак­тив­них пре­па­ратів та мікро­е­ле­ментів для об­роб­ки насіння на пред­мет ви­яв­лен­ня їхньої ефек­тив­ності. За ре­зуль­та­та­ми на­ших досліджень, до­сить важ­ли­ву роль у підви­щенні енергії про­ро­с­тан­ня та схо­жос­ті відіграє інкру­с­тація насіння.

Вплив інкрустації на польову схожість насіння

Важ­ли­вим по­каз­ни­ком одер­жан­ня друж­них і по­вноцінних сходів є по­льо­ва схожість насіння. По­зи­тив­ний вплив мікро­е­ле­ментів за пе­ред­посівної інкру­с­тації насіння спо­с­теріга­ють уже на по­чат­­ко­вих ета­пах за­вдя­ки ак­ти­вації фер­ментів, що підви­щує енергію про­ро­с­тан­ня і збільшує схожість насіння. Як наслі­док на два-три дні раніше з’яв­ля­ють­ся схо­ди, при­ско­рюється роз­ви­ток рос­лин, що обу­мов­лює фор­му­ван­ня більш жит­тє­здат­них та адап­то­ва­них аг­ро­це­нозів до дії фак­торів довкілля. Так, за період про­ве­ден­ня досліджень на кон­троль­них ділян­ках без ви­ко­ри­с­тан­ня до­посівної інкру­с­тації про­рос­ло ли­ше 79,5% насін­ня сої.

За­сто­су­ван­ня про­труй­ни­ка Гранівіт (2,5 л/т) з плівко­у­тво­рю­ва­чем

Марс ЕL спри­я­ло не­знач­но­му (4,2%) збільшен­ню кількості про­рос­ло­го насін­ня. Ви­ко­ри­с­тан­ня тільки пре­па­ра­ту Ан­ти­ст­рес, що містить калій фо­с­фор­но­кис­лий (лег­ко-роз­чин­не до­б­ри­во) та плів­ко­­у­тво­рю­вач, забезпечи­ло підви­щен­ня схо­жості на 6,0–6,4% порівня­но з кон­тро­лем. Інкру­с­тація насіння сої пре­па­ра­том Ан­ти­ст­рес з молібде­ном, бо­ром та суміс­но з про­труй­ни­ком спри­я­ла підви­щен­ню по­льо­вої схо­жості на 10,8–11,8%.

Гу­с­то­та сто­ян­ня є важ­ли­вим по­каз­ни­ком розміщен­ня рос­лин, що виз­на­чає пло­щу їхньо­го жив­лен­ня та умо­ви рос­ту і роз­вит­ку. Ре­зуль­та­ти обліку гу­с­то­ти рос­лин у період по­вних сходів сої по­ка­за­ли, що посіви сфор­му­ва­ли різну їхню кількість за­леж­но від досліджуваних пре­па­ратів. Так, на кон­тролі гу­с­то­та сто­ян­ня ста­но­ви­ла май­же 350 тис./га, за об­роб­ки про­труй­ни­ком із плівко­утво­рю­ва­чем во­на зрос­ла на 6,8%, а сумісне ви­ко­ри­с­тан­ня за інкру­с­тації насіння пре­па­ра­том Ан­ти­ст­рес з молібде­ном, бо­ром та про­труй­ни­ком за­без­пе­чи­ло фор­му­ван­ня більшої гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин сої на 11,6–12,6% порівня­но з кон­троль­ни­ми ділян­ка­ми.

Ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­е­ле­мен­та моліб­де­ну зу­мо­ви­ло не тільки збільшен­ня кількості буль­бо­чок азотфіксу­ю­чих бак­те­рій на ко­ре­нях сої, але й по­си­ли­ло від­нов­лен­ня нітратів до аміаку, що, своєю чер­гою, зни­зи­ло не­про­дук­тивні втра­ти азо­ту, підви­щи­ло ко­ефіцієнт йо­го за­сто­су­ван­ня цією куль­ту­рою.

Одер­жані дані біоме­т­рич­них по­каз­ників рос­лин сої вка­зу­ють на те, в яких умо­вах впро­довж ве­ге­тації во­ни рос­ли і роз­ви­ва­ли­ся. Аналіз біоме­т­рич­них по­каз­ників рос­лин по­ка­зав, що до­посівна інкру­с­тація насіння по­зи­тив­но впли­ває на рос­тові про­це­си сої впро­довж ве­ге­та­ції. От­ри­мані біоме­т­ричні по­каз­ни­ки свідчать про по­кра­щан­ня умов рос­ту і роз­вит­ку рос­лин сої під впли­вом цього фак­то­ра.

Так, рос­ли­ни сої під час цвітін­ня на кон­троль­них ділян­ках ма­ли ви­со­ту 42,9 см, а за за­сто­су­ван­ня плівко­у­тво­рю­ва­ча Марс ЕL ра­зом із про­труйником — 44,7 см. За­вдя­ки ви­ко­ри­с­тан­ню плівко­у­тво­рю­ва­ча, ком­плек­со­натів ме­талів бо­ру або молібде­ну та про­труй­ни­ка під час під­го­тов­ки насіння до сівби ви­со­та рос­лин сої збільши­лась до 46,5–46,8 см.

Найбільшу ви­со­ту рос­ли­ни сої фор­му­ва­ли на ділян­ках, де насіння пе­ред сівбою бу­ло об­роб­ле­не плівко­у­тво­рю­ва­чем, пре­­па­ра­том Ан­ти­ст­рес та ком­плек­со­на­та­ми ме­талів молібде­ну і бо­ру з про­труй­ни­ком — 47,0–49,0 см.

Вплив інкрустації на формування листкової поверхні

Відо­мо, що фо­то­син­те­тич­на діяль­ність аг­ро­це­но­зу є важ­ли­вим по­каз-ни­ком фор­му­ван­ня вро­жаю. Своєю чер­гою, важ­ли­вим кількісним по­каз­ни­ком фо­то­син­те­тич­ної діяль­ності посіву є пло­ща асиміляційної ли­ст­ко­вої по­верх­ні. Про­ве­де­ний облік площі асиміля­ційної ли­ст­ко­вої по­верхні по­ка­зав, що ці по­каз­ни­ки суттєво за­ле­жа­ли від ін­кру­с­тації насіння. Посіви сої на кон­тро­ль­них ділян­ках (без інкру­с­тації) сфор­му­ва­ли асиміляційну пло­щу ли­с­тя всьо­го ли­ше 21,7 тис. м2/га, а за за­сто­су­ван­ня плівко­у­тво­рю­ва­ча Марс ЕL з про­труй­ни­ком во­на збільши­лась до 26,2 тис. За ви­ко­ри­с­тан­ня для інкру­с­тації пре­па­ра­ту Ан­ти­ст­рес асиміляційна по­верх­ня зро­с­та­ла до 27,5 тис. м2/га. Найбільшу асиміляційну по­верх­ню (33,7 тис. м2/га) фор­му­ва­ли посіви сої за інкру­с­тації на­сіння пре­па­ра­том Ан­ти­ст­рес з ком­плек­со­на­та­ми ме­талів молібде­ну і бо­ру та про­­труй­ни­ком.

Мікродобрива та азотфіксація

Під впли­вом дії мікро­е­ле­мен­та мо­лібде­ну різко зрос­ла фіксація ат­мо­сфер­но­го азо­ту у азо­то­бак­те­ра, порівня­но з кон­тро­лем, а за­вдя­ки бо­ру кра­ще відбу­ва­ло­ся про­ро­с­тан­ня пил­ку, зни­зи­лось опа­дан­ня квіток та по­си­лив­ся рівень фор­му­ван­ня ре­про­дук­тив­них ор­ганів. У ре­зуль­таті по­зи­тив­но­го ком­плекс­но­го впли­ву цих двох мікро­е­ле­ментів та пре­па­­ра­ту Ан­ти­ст­рес, який по­си­лив ріст ко­ре­не­вої си­с­те­ми, уро­жайність насіння сої, порівня­но із кон­тро­лем, зрос­ла на 0,36 т/га. По­зи­тивні зміни сто­сов­но уро­жай­ності насіння сої тісно ко­ре­лю­ва­ли з та­ки­ми біоме­т­рич­ни­ми по­каз­ни­ка­ми, як ви­со­та рос­лин, кількість бобів та на­сін­ня в них порівня­но з кон­тро­лем.

Ви­ко­ри­с­тан­ня та­ко­го ефек­тив­но­го за­хо­ду, як інкру­с­тація насіння, по­зи­тив­но впли­ну­ла на скла­дові мор­фо­логічної струк­ту­ри вро­жаю сої. Про­ве­де­ний ана­ліз її по­ка­зав, що рос­ли­ни сої за кра­щих умов для рос­ту і роз­вит­ку фор­му­ва­ли більшу кількість гілок, бобів та насіння в них.

Ви­ко­ри­с­тан­ня ком­плек­су мікро­до­б­рив дає змо­гу підви­щи­ти пря­му дію та післядію вне­се­них мікро­е­ле­ментів, збіль­ши­ти вро­жай, по­кра­щи­ти якість одер­жа­ної про­дукції та зни­зи­ти ви­т­ра­ти на її ви­роб­ництво.

За за­сто­су­ван­ня хімічних за­собів зни­щен­ня бур’янів за весь період до­слі­джень найбільшу про­дук­тивність (2,18 т/га) рос­лин сої спо­с­теріга­ли під час ви­ко­ри­с­тан­ня для інкру­с­тації насіння пре­па­ра­ту Ан­ти­ст­рес та ком­плек­со­натів ме­талів у хе­латній фор­мі — молібде­ну і бо­ру ра­зом із про­труй­ни­ком.

За­вдя­ки ком­плекс­но­му по­зи­тив­но­му впли­ву двох мікро­е­ле­ментів у хе­латній формі (Мо і В) та пре­па­ра­ту Ан­ти­ст­рес ра­зом з про­труй­ни­ком посіви сої за спри­ят­ли­вих умов що­до зво­ло­жен­ня сфор­му­ва­ли най­ви­щий уро­жай — 31,1 т/га, що на 18,2% пе­ре­ви­щу­ва­ло по­каз­ни­ки кон­троль­них діля­нок.

Цей аг­ро­захід по­ви­нен ста­ти важ­ли­вим еле­мен­том ре­сур­со- та енер­го­ощадної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої. Вра­хо­ву­ю­чи по­зи­тив­ний вплив на рос­ли­ни мікро­е­ле­ментів за­вдя­ки інкру­с­та­ції насіння, не­обхідно ши­ро­ко впро­ва­д­жу­ва­ти цей ма­ло­за­т­рат­ний та ефек­тив­ний захід у всіх гос­по­дар­ст­вах. Пе­ред­посівна інкру­с­тація насіння має бу­ти обов’яз­ко­вим аг­ро­технічним за­хо­дом із ви­ко­ри­с­тан­ня ба­ко­во­го роз­чи­ну, до скла­ду яко­го вхо­дять мікро­до­б­ри­ва в хе­латній формі, ефек­тив­ний при­ли­пач та про­труй­ник. За ви­ко­ри­с­тан­ня та­кої ба­ко­вої суміші нор­му ви­т­ра­ти про­труй­ни­ка зни­жу­ють на 20–30% від ре­ко­мен­до­ва­ної. При цьо­му не відбу­вається зни­жен­ня за­хис­ної дії про­труй­ни­ка від па­то­ген­ної мікро­ф­ло­ри.

За різних по­год­них умов упро­довж всіх років досліджень най­кра­щий вро­жай насіння (2,18 т/га) фор­му­ва­ли посі­ви сої за ви­ко­ри­с­тан­ня для інкру­с­тації посівно­го ма­теріалу пре­па­ра­ту Ан­ти­ст­рес (200 г/т) і ком­плек­со­натів ме­талів молібде­ну, бо­ру (100 г/т кож­но­го) та про­труй­ни­ка Гранівіт (2,5 л/т) або йо­го ана­логів.

С. Ар­те­мен­ко, канд. с.-г. на­ук,
С. Кра­ма­рь­ов, д-р с.-г. на­ук,
Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН

Інтерв'ю
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і

1
0