Спецможливості
Статті

Європейський виноградник. Перший урожай

07.04.2010
752
Європейський виноградник.  Перший урожай фото, ілюстрація

Стрункими рядами, як солдати на параді, стоять навитяжку кущі молодого виноградника. Начеб тільки вчора переборювали перешкоди, які здавалися нескінченними: проектування, підготування ділянки, постачання й зберігання посадкового матеріалу, засаджування цієї незвичайної для наших місць плантації. А сьогодні, на диво, виноградні човни з рясними гронами, погойдуючись, пливуть на виноробні: з елітного винограду вироблять елітне вино.

Стрункими рядами, як солдати на параді, стоять навитяжку кущі молодого виноградника. Начеб тільки вчора переборювали перешкоди, які здавалися нескінченними: проектування, підготування ділянки, постачання й зберігання посадкового матеріалу, засаджування цієї незвичайної для наших місць плантації. А сьогодні, на диво, виноградні човни з рясними гронами, погойдуючись, пливуть на виноробні: з елітного винограду вироблять елітне вино.

Збирання врожаю - завжди свято. А перший урожай - свято подвійне. Європейський виноградник, який три роки тому було закладено під Севастополем, вижив, виріс і заплодоносив. Щоправда, не все складалося так, як хотілося. Мало того, що взимку, перед висадженням лози, землю не зросили бодай найменші опади, і глиби землі після піднятого восени плантажу довелося бити ледь не кувалдою, так ще й потому понад чотири місяці не впало ні краплини дощу. До середини серпня на деяких кущах опівдні листя стало в'янути. Оскільки краплинне зрошення через недопоставку комплектуючих установити не вдалося, довелось виходити з ситуації нетрадиційним способом.
Рядами на всю довжину плантації (а це понад 60 га) неспішно рухалися водовози з цистернами. З товстелезного шланга самопливом лилася вода. Швидкість руху автомобіля розрахували так, щоб на один погонний метр виливалося не менше відра води. За відстані між кущами 91 см кожній рослині дісталося більше десяти літрів живильної вологи, тож ефект був разючий: буквально на очах розпрямлялися листки й стебла, политі ряди весело зазеленіли під палючим сонцем. Поливати довелося двічі, бо опадів не було зовсім, у таку сушу не випадала навіть роса.
У перший сезон найбільше довелося потрудитися на обробітку грунту: ділянку кілька років не експлуатували, тож запас бур'янів був колосальним. Культивацію проводили в двох напрямках: уздовж і впоперек рядів, що значно полегшило ручне прополювання, яке довелося здійснити двічі. Хімічний захист особливого клопоту не завдав: на свіжих грунтах, де ніколи не ріс виноград і було висаджено оздоровлений садивний матеріал, за все літо провели лише чотири комплексні профілактичні обробки від мільдью та оїдіуму.
Кипіла робота і взимку: встановлювали шпалери та краплинне зрошення. Компоненти шпалер закупили у Франції: опору, дроти, пластикову нитку для зеленого підв'язування, якорі, фіксатори звідти перевозили вантажівками. Під стояки довелося робити додаткову розмітку. Для встановлення металевої опори, відштампованої заводським способом з усілякими гачками, зачепами, опуклостями й западинами, пробували використати різну техніку. Та найкращим виявився кілкодав власного виготовлення, змонтований на гідравлічній системі трактора Т-40: працював він безвідмовно, без проблем вдавлював опору на потрібну глибину.
Металеві якорі, виготовлені у вигляді велетенських шурупів, двоє людей загвинчували в землю спеціальним пристроєм, який приводився в дію теж гідравлікою трактора. Робота просувалася швидко і якісно. Потім їх кріпили тросиком до крайньої опори й фіксували пломбиратором. Після встановлення якорів, які втримують крайні стояки від висмикування під час натягування шпалерної проволоки, натягнули й саму проволоку.
На висоті 70 см кріпиться основний несучий металевий дріт, виготовлений так хитро, що його довжина не розтягується в спеку й не збігається в морози. Над ним, на відстані 20 см ярус від ярусу, кріпляться дві пари пластикових ниток, які теж не міняють розмірів зі зміною температур. Пластикові нитки міцно прив'язані до якірного стовпа, а на проміжних стояках чіпляються за спеціальні гачки. На зимовий період, щоб не заважали обрізувати й підв'язувати лозу, їх опускають нижче несучого дроту й фіксують на таких самих гачках. Під час зеленого підв'язування піднімають спершу нижню, а потім, у міру росту молодої лози, й верхню пару ниток. Отже, вегетуючі пагони з боку міжряддя надійно підтримуються еластичною опорою й стрімко ростуть угору. Таким чином зелене підв'язування можна здійснювати швидко і якісно.
Коли молоді пагони досягнуть верху шпалер, треба обрізати ті з них, що піднялися вище за стояки. Така операція призупиняє вертикальний ріст, сприяє визріванню лози й закладенню квіткових бруньок для врожаю наступного року. На другий рік вегетації виноградник обрізали двічі. Поливали чотири рази, одночасно налаштувавши систему краплинного зрошення. Молоді кущі на свіжих долинних землях почувалися прекрасно.
На другий рік хімічний захист теж обмежили профілактикою мільдью та оїдіуму. Подекуди виявили виноградного кліща, але обприскувати всю плантацію не стали - обробили лише вогнища. Для кращого визрівання лози провели позакореневе підживлення Кристалоном.
Третій рік вегетації почався з обрізування й сухого підв'язування. Плантацію розділили на ділянки, закріпивши кожну за конкретною людиною. Використали класичне формування - одноплечий гюйо. Під час підв'язування лозу всіх кущів на десяти рядах нахиляли, скажімо, ліворуч, на наступних десяти - праворуч, на випадок, якщо в подальшому врожай збиратимуть виноградозбиральним комбайном.
За другий рік вегетації сформували штамб із кількома пагонами, які наступного літа готувалися дати врожай. Обрізування та підв'язування закінчили вчасно, вдало розпочалася вегетація: молоді пагони виросли вже до 7-12 см. Та в ніч із 23 на 24 квітня погода викинула неабиякого коника: вдарили не просто заморозки, а повноцінний семиградусний мороз, який наробив чимало лиха.
Штормове попередження одержали заздалегідь, до непогоди готувалися найретельніше. Завезли багато соломи, сухого листя й трави, старої лози та деревних пеньків; диміли з вечора до обіду наступного дня. Ранком здавалося, що ефект є, але вже через добу з'ясувалося: загинуло 60-70% бруньок і молодої лози. Мускат білий постраждав частково, тоді як на Шардоне пагони стояли чорними ще майже місяць. Активна вегетація, замість двадцятих чисел квітня, почалася тільки з середини травня: тепло й волога все-таки далися взнаки. Частина пагонів, які розвилися із заміщених бруньок, навіть виявилися з урожаєм.
До кінця травня виноградник поправився, й тоді ми розпочали зелені операції. Коли молоді пагони досягли довжини 30-40 см і стали відхилятися від вертикалі, підняли першу пару пластикових ниток, а за довжини 80-100 см - другу. Завдяки цьому способу зелене підв'язування вдається здійснити дуже швидко: один кваліфікований працівник проходить за день більше ніж 50 рядів, або приблизно 1,25 га, обробляючи 5,5 тис. виноградних кущів, тоді як традиційним способом підв'язують не більше трьохсот. Помітна різниця?
Після того, як було піднято пластикові нитки, робітники заправили й підв'язали короткі лози - ті, що нитки не змогли захопити. Як водиться, гілки, що стирчать у міжряддя, видаляють, але після морозу, який знищив так багато зеленого приросту, кожна жива лозинка - на вагу золота. Боротьба зі шкідниками й хворобами теж почалася значно раніше: треба було захистити від інфекцій рослини, ослаблені заморозком. У разі зниження вологості грунту менше 70% ППВ вдавалися до поливання.
Цвітіння розпочалося після п'ятнадцятого червня - на десять-п'ятнадцять днів пізніше, ніж звичайно, але в цілому ситуація виправилася до середини літа. В другій половині липня розпочали обрізування, на основній площі цю операцію здійснили двічі, лише на невеликій ділянці Мускату білого довелося повторити і втретє. Між хімічними обробками проводили листкові підживлення Кристалоном, вогнища "захлорозивших" рослин обприскали хелатом заліза.
Мали намір уже в цей сезон провести залуження, причому самим що не є природним способом: дати змогу плантації зарости споришем, у наших умовах найбільш придатним для цієї цілі. Однак чеські партнери не встигли надіслати садову газонокосарку: міжряддя довелося задискувати, а потім кілька разів культивувати.
У рік висаджування виноградної лози спільно з ученими Нікітського ботанічного саду було закладено також досліди із внесення мінеральних добрив і впливу способів їхнього внесення на забезпечення виноградних рослин поживними речовинами. П'ять гектарів виноградника залишили під задерненням, підсіявши, відповідно до схеми дослідів, кострицю або люцерну. Облік здійснювали під час збирання врожаю, але достовірні результати можна одержати тільки після багаторічних досліджень.
Із другої половини серпня почали підготування до збирання врожаю, намагаючись витримати всі канони класичного шампанського виноробства. Щоб у вишуканому вині не виявилося залишків хімпрепаратів, захист рослин припинили за місяць до початку збирання. Щоб уникнути загнивання грон, у нижній частині кущів обірвали листки. Весь урожай був перед очима, на рівні несучого дроту, його вільно продував вітер й освітлювало сонце. Останнє обприскування здійснили розчином перманганату калію - марганцівки, - який знімає сіру гниль і сприяє накопиченню цукру.
Міжряддя закультивували й накотили, дороги прогрейдерували. Після обрізання виноградні кущі стояли по стійці "струнко", як солдати на параді, чекаючи команди: "На збирання шикуйсь!". Перед збиранням урожаю провели практичне заняття: п'ятеро людей протягом години збирали грона у відра, виносили з рядів і вивантажували в ящики. Зафіксовані показники не тільки лягли в основу норм і розцінок, працівникам стало зрозуміло, звідки що береться, як треба діяти й скільки можна заробити, адже в цьому господарстві їм випало збирати перший урожай.
Два тижні до початку збирання врожаю заводська лабораторія щодня робила аналіз зразків з кожної клітки виноградника, тож ніяких несподіванок бути не могло. Коли через спеку у сорту Шардоне стала різко зменшуватися кислотність, що неприпустимо для шампанських виноматеріалів, збирання розпочали наступного ж дня, незважаючи на те, що це була неділя. Громада поставилася з розумінням: на збиранні трудилися не тільки виноградарі, а й працівники Севастопольського заводу шампанських вин разом із сім'ями, що прийшли відкрити виноградні жнива.
Вільно звисаючі грона, які не доводилося шукати в густому листі, люди зрізали легко й швидко. Пластиковими відрами виноград виносили на міжкліткові дороги, де перекладали в гратчасті ящики з харчової пластмаси, встановлені на плівку проти кожного ряду. Обліковець записував ряд, прізвище збирача й кількість зібраної продукції. Потім вантажники переставляли ящики в кузов, і машини вирушили на завод первинної переробки. У накладній було зазначено ділянку й час збирання кожної партії, заводська лабораторія сюди ж вписала дані про вміст цукру, кислоти й про час переробки сировини. Головне, щоб грона до заводського преса доходили неушкодженими і період від збирання врожаю до перетворення його на сусло не перевищував двох годин.
Так ретельно й напружено готувалися ми до першого збирання, а пролетіло воно за одну мить - швидко й непомітно. За неповних п'ять днів було зібрано двісті сімдесят тонн винограду. На третій рік після висадження кожний гектар приніс понад п'ятдесят центнерів сонячних ягід із відмінними кондиціями для класичного шампанського. Здивував Мускат білий, окремі грона якого - щільні, із приголомшуючим мускатним ароматом - досягали понад півкілограма. Ділянка, на якій його висадили, й агротехніка явно були йому до вподоби.
Урожай давно зібрано, а питання залишилися. Вибір грунтів і сорто-підщепних комбінацій потребують подальшого вивчення: вже в перше плодоносіння врожайність Мускату білого, залежно від підщеп, коливалася від 50 до 100 ц/га, вміст цукру, кислоти й навіть зовнішній вигляд рослин теж помітно різнився.
Після закінчення збирання врожаю ще два місяці стояла сонячна погода з високою температурою й бездощів'ям. Вегетація тривала, але плантації явно бракувало вологи, однак поливати за такої температури ми не ризикнули: на доспілій лозі негайно прокинулися б бруньки й почалася нова хвиля росту, а молоді пагони точно б не перезимували. Визріли навіть пасинки, їх виявилося чимало.
У другій половині жовтня почали підгортати місце щеплення, вкриваючи його на зиму: береженого Бог береже. До кінця листопада опустили еластичну нитку, підготувавши плантацію до обрізування, і в грудні почали різати. Формування те саме:  одноплечий гюйо, його застосовуватимемо на цьому винограднику протягом усієї експлуатації. Завдяки тому, що еластичну нитку, яка підтримувала лозу, опущено, знімати обрізані пагони легко. Чурпу залишаємо в міжряддях: лозоподрібнювальна машина дробитиме її на місці, перетворюючи рослинні рештки на мульчу й збагачуючи органікою грунт на плантації.
Нарешті привезли газонокосарку для підкошування дерну в міжряддях виноградника, тож наступного року весь масив буде під залуженням. Наші закордонні партнери (німці й французи) не забувають про кримський виноградник європейського типу, частенько навідуються до нас у гості й не перестають дивуватися, що в Криму й таке можливо.
У новому році, відповідно до проекту, очікуємо зібрати винограду по 140 ц/га, і треба визнати: все в нас для цього готово, аби тільки погодні умови були нашим надійним союзником. 

Володимир і Ніна Волкови,
с. Донське, АР Крим

Інтерв'ю
Марина Чулаєвська, старший тренер Association4U
Нині Україна на шляху імплементації Угоди про асоціацію з Європейським союзом – документу, що визначає план реформ на найближчі 10 років. Ця угода - великий рамковий документ, що стосується різних
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.

1
0