Спецможливості
Статті

Є таке господарство

05.06.2008
263
Є таке господарство фото, ілюстрація
Є таке господарство

З досвіду роботи ТОВ “Агро-Овен” Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Необхідно зазначити, що господарство останніми роками досягає непоганих результатів у розвитку тваринництва і є переможцем у змаганні серед інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності Магдалинівського району. Так, за І квартал ц.р. за питомої ваги свиней 56% загального поголів’я свиней по району питома вага виробництва (вирощування) свинини становить 77% загального обсягу виробництва її по району. Багато тваринників стали переможцями в районному змаганні.
Протягом останніх років господарство збільшує виробництво та продаж свинини. Досягається це завдяки підвищенню продуктивності поголів’я свиней, впровадженню прогресивних технологій годівлі та утримання, удосконаленню організації праці, системі відтворення поголів’я, селекційно-племінній роботі, повсякденній роботі з людьми на фермах та якісному ветеринарному забезпеченню.
У 2000 році продано 1460 тонн свиней у живій масі, що на 592 тонни, або 68% більше, ніж за 1999 рік. Питома вага їх становить 97% загального обсягу реалізації худоби на м’ясо, племінні цілі та продаж.
Керівництво і спеціалісти господарства свій творчий пошук постійно націлюють на здійснення заходів з інтенсифікації галузі свинарства (табл.1)
Як видно з таблиці, за 2000 рік більшість показників основних технологічних вимог із інтенсивного розвитку свинарства, розроблених Інститутом свинарства УААН (Полтава) і затверджених Держагропромом УРСР від 20.02.1986, виконуються або близькі до виконання. Так, середня жива маса поросят у двомісячному віці становить близько 17 кг за нормативу 16 кг; відповідно: інтенсивність використання основних свиноматок — 1,86 і 2 і більше опоросів за рік; одержано поросят на 1 опорос — 10 і 9—10 голів; середньодобовий приріст живої маси свиней на відгодівлі — 447 і 450 грамів; вироблено (вирощено) свиней у живій масі в розрахунку на одну голову на початок року, — близько — 98 кг і 100 кг та вироблено (вирощено) свиней у живій масі на основну свиноматку 16,4 і 18 центнерів.
Свинину в господарстві виробляють в основному на власних кормах. У структурі посівних площ зернові культури (з кукурудзою) протягом останніх трьох років (1998—2000) у середньому займали 61,8%, кормові (без зернофуражних культур) — 17,6 та технічні — 20,6%. У поточному році в структурі посівних площ значно підвищилася питома вага зернових культур (з кукурудзою), яку доведено до 82,9%, відповідно, кормові — 5,9 і технічні — 11,2%. У структурі зернових культур у 2001 році питома вага кукурудзи на зерно та ячменю становить 41% і гороху — близько 5% усіх зернових площ. За останні два роки середня врожайність цих культур становила: кукурудзи на зерно — 30,7, ячменю — 26,2 та гороху — 22,2 ц/га.
За поживністю річна структура раціонів для свиней така: концентровані корми — 95,7%; грубі, соковиті та зелені — 2,6%; корми тваринного походження (білково-вітамінні добавки, премікси та інше) — 1,7%. Ці дані свідчать, що в господарстві застосовують концентратний тип годівлі свиней.
Слід зауважити, що тут нині проводять реконструкцію комбікормового заводу, який виготовлятиме 16 рецептів комбікормів для різних вікових та вагових категорій свиней та великої рогатої худоби. Необхідне обладнання вже закуплено в Данії, скоро надійде до господарства.
Виробництво свинини в господарстві організовано на двох фермах: племінній (племзавод із розведення української м’ясної породи свиней) та товарній (репродуктивному комплексі).
Збільшення обсягів виробництва свинини в основному визначається організацією селекційно-племінної роботи. З урахуванням конкретних виробничих умов найбільш перспективним у господарстві є розведення свиней української м’ясної породи, яка проявила себе з найкращого боку як при чистопородному розведенні, так і при гібридизації. Для схрещування тут використовують кнурів чотирьох порід: великої білої, ландрас, дюрок і української м’ясної. Для ремонту маточного стада щорічно відбирають 1500—1600 свинок, тобто в співвідношенні 1:2. Ремонтних свинок відбирають через 10—15 днів після відлучення поросят. Свинки повинні мати міцну конституцію, не менше 12 сосків і живу масу не менше 17—18 кг.
Приплід поросят на репродуктивному комплексі одержують цілорічно в свинарниках-маточниках (через відсутність літнього табору), а на племзаводі — і в літньому таборі. У господарстві вже давно впроваджено штучне осіменіння свиноматок. Його проводять на 4—6-й день після відлучення поросят. Після осіменіння свиноматок формують у групи умовно супоросних по 15—20 голів, через 18—20 днів їх перевіряють на супоросність. Свиноматок, які не виявили охоту після 40 днів, переводять у групу супоросних, звідки за 7—10 днів до опоросу переводять у групи для опоросу.
У перші 5—6 днів поросята п’ють воду, і їм дають соєве молоко за нормами, починаючи зі 100 грамів, залежно від живої маси та віку. З 10—12-денного віку поросятам згодувують стартерні комбікорми.
Починаючи з 2000 року, відлучення поросят проводять у 45-денному віці з досягненням ними живої маси 12—15 кг, і вони залишаються тут до 90 днів. Після цього поросят забирають на дорощування в інші приміщення.
Особливу увагу звертають на догляд і вирощування поросят у перші 10—15 днів після відлучення. У цей період поросята перебувають у тих же станках і їм згодовують ті ж корми, що і до відлучення.
Годівлю свиней усіх вікових груп проводять сухими концентрованими кормами (комбікормами або зерновими сумішами), а з 2000 року почали додавати до них трав’яну січку.
Оскільки в перші дні життя поросята чутливі до підвищеної вологості, високого вмісту аміаку та вуглекислого газу, кормові та службові проходи в маточниках посипають негашеним вапном. У свинарниках-маточниках підлога дерев’яна, приміщення опалюються, що дає можливість вирощувати здоровий повноцінний приплід поросят.
Останніми роками в господарстві одержують по 1,86 опоросу основних свиноматок і 19—20 поросят від кожної свиноматки. Це дає можливість своєчасно виконувати плани постановки молодняку свиней на відгодівлю та графіки поставок свиней для забою на переробний цех.
На свинофермах механізовані кормороздача (у свинарниках-маточниках — вагонетками вручну), видалення гною та напування поголів’я. Видаляють гній через щілинну підлогу, потім під тиском відкачують у гноєвища.
Для напування свиней використовують автонапувалки соскового типу ПСС-1 та ПБС-1.
Свинарка, яка працює в маточнику, обслуговує 35—37 свиноматок; відповідно, 1 оператор поросят на дорощуванні — 400—500 та на відгодівлі — 600—800 голів.
Слід зауважити, що репродукторний комплекс побудовано близько 30 років тому з проектною потужністю здачі 18 тис. голів свиней на рік. Найближчим часом планується технічне переоснащення з використанням власного виробництва газу-метану та електроенергії, одержаних від переробки гною.
Велика увага в господарстві приділяється роботі з людьми — безпосередніми виконавцями технології виробництва (свинарки із обслуговування маточників, оператори із дорощування молодняку та відгодівлі свиней, інші працівники, спеціалісти та керівники ферм).
Такий досвід заслуговує на вивчення і поширення. Керівники і спеціалісти, всі працівники ТОВ “Агро-Овен” вбачають основний шлях поліпшення свого добробуту, зміцнення економіки господарства насамперед у розвитку галузі свинарства та молочного скотарства.
Б.Карась,
генеральний директор,
В.Говтвян,
керуючий Департаментом тваринництва і переробки,
канд. с.-г. наук, ТОВ “Агро-Овен” Магдалинівського р-ну Дніпропетровської області,
М. Геймор,
учений-зоотехнік, Мінагрополітики України, Київ

Інтерв'ю
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних

1
0