Спецможливості
Новини

Х’ю Грант: «Через 2–3 роки ми піднімемо келихи шампанського за досягнутий успіх у вирощуванні в Україні саме кукурудзи»

11.11.2013
302
Х’ю Грант:  «Через 2–3 роки ми піднімемо келихи шампанського за досягнутий успіх у вирощуванні в Україні саме кукурудзи» фото, ілюстрація

Х’ю Грант (голова та генеральний директор компанії «Монсанто») — відома в аграрних ділових колах особа. Адже саме він кардинально змінив одну з найбільших компаній світу, «Монсанто», яку очолює вже десять років: з хімічної компанії «Монсанто» перетворилася на передову насіннєву компанію.
І те, що за останні два роки менеджер такого рівня вдруге відвідує Україну, говорить про неабиякий інтерес до нашої країни. Отже, наш співрозмовник — дещо романтичний та повний оптимізму щодо майбутнього сільського господарства, шотландець за походженням та космополіт по духу, Х’ю Грант.

Х’ю Грант (голова та генеральний директор компанії «Монсанто») — відома в аграрних ділових колах особа. Адже саме він кардинально змінив одну з найбільших компаній світу, «Монсанто», яку очолює вже десять років: з хімічної компанії «Монсанто» перетворилася на передову насіннєву компанію.
І те, що за останні два роки менеджер такого рівня вдруге відвідує Україну, говорить про неабиякий інтерес до нашої країни. Отже, наш співрозмовник — дещо романтичний та повний оптимізму щодо майбутнього сільського господарства, шотландець за походженням та космополіт по духу, Х’ю Грант.

Спілкувався О. Єрмоленко
o.yermolenko@univest-media.com

Це не є Ваш перший візит до України, — Ви були тут два роки тому. Чим викликаний нинішній візит?
— Так, дійсно це мій другий і, на жаль, дуже короткий візит. Мій нинішній візит пов’язаний з моїм оптимізмом щодо України. Тут є величезні можливості для збільшення врожайності та загальних врожаїв кукурудзи. І сьогодні — після спілкування з сільгоспвиробниками, з якими мені вдалося зустрітися, — я більш ніж будь-коли впевнений у цьому.
Чи існує якась особлива стратегія компанії «Монсанто» стосовно України?
— Так, у нас є певна стратегія. Ця стратегія сфокусована на розробці гібридів та аграрних технологій, адаптованих до умов України, оскільки використання неадаптованого насіння перешкоджає отриманню високих врожаїв. Ці розробки, в першу чергу, стосуються кукурудзи.
Часто, коли йдеться про стратегію, люди говорять про якісь захмарні матерії, котрі реально ніколи не реалізуються на практиці. Натомість, наша стратегія є досить простою: створити специфічну для України високоврожайну продукцію. І хоча у світі «Монсанто» відома сучасними біотехнологічними розробками, в Україні ми будемо займатися лише насінням традиційної селекції.

У якому напрямі буде працювати селекційний відбір, за якими якостями, ознаками?
— Є певні елементи, компоненти цієї роботи. Ми збираємося побудувати насіннєвий завод в Україні. Це буде інвестиція у розмірі приблизно у 300 млн дол. США, розрахована на декілька етапів. Зазначу, що це буде найбільша інвестиція, яку ми коли-небудь робили в Східній і Центральній Європі.
На базі заводу працюватимуть і більш потужні селекційні станції з ріпаку та кукурудзи (порівняно з тими, які ми маємо нині в Україні), що допоможе істотно підвищити ефективність розробки гібридів саме для українських умов — насамперед йдеться про посухостійкість. Ми розширимо вирощування в Україні насіння культур саме для українських сільгоспвиробників.

Тобто планується розширення мережі насінницьких господарств і полів, де будуть спеціально виробляти насіння для України?
— Цілком правильно: ми займемося збільшенням виробництва насіння.

Ви підтвердили інформацію щодо планів «Монсанто» з будівництва насіннєвого заводу поблизу  Вінниці. На якому етапі перебувають ці переговори?
— Насправді, ми зараз відбираємо майданчики під будівництво і ще остаточно не визначилися з місцем розташування. Звичайно, всі сільгоспвиробники хочуть, щоб завод побудували якнайближче до них.
За такого рівня інвестицій цей завод не поступатиметься кращим заводам у світі. Крім того, це дозволить створити 150–200 нових постійних робочих місць.

І планується, що це підприємство буде працювати тільки для українських сільгоспвиробників? Чи передбачається також експорт в сусідні країни?
— Це підприємство буде побудоване в Україні у першу чергу саме для потреб України. І потенціал України дозволить повністю завантажити роботою цей завод. Поки це перший крок — збільшити виробництво насіння в Україні та поліпшити пристосованість гібридів. Але головна мета — це підвищити врожайність. На даний час середня врожайність кукурудзи в Україні — 6–7 т/га, в той час як на Середньому Заході США у північній частині фермери отримують врожайність в межах 15–20 т/га.
В Україні також є окремі сільгоспвиробники, що досягають подібної врожайності на цих чудових українських чорноземах. Так що мета видається цілком реальною.

А чому, на Вашу думку, український сільгоспвиробник не отримує такого урожаю, як американські фермери, незважаючи на наявність кваліфікованих фахівців, родючих грунтів, якісного насіння?
— Ще два роки тому я зустрічався з українськими сільгоспвиробниками, котрі отримували понад 15 т/га. Тобто це — абсолютно реально. Ключовими чинниками тут є: високоякісне насіння, кваліфікована агрономія, своєчасне внесення мінеральних добрив.
Якщо домогтися збільшення врожайності на одну тонну з гектара, це принесе один мільярд доларів додаткового доходу українським сільгоспвиробникам навіть без збільшення площі посівів. А таких площ під кукурудзою в Україні — 5 млн га, і це не межа. Це мало б величезний вплив на розвиток України. Тому я сповнений оптимізму.

Ви сказали, що будівництво заводу створить 200 нових робочих місць. Компанія «Монсанто» визнана однією зі 100 соціально відповідальних компаній світу. Що це означає?
— Соціальна відповідальність для нас не є модою або якимось трендом. Це — передумова, це — вимога часу.
Бути насіннєвою компанією — дуже цікаво. Це означає наближеність до сільської місцевості та життя сільської громади по всьому світу. Незалежно від того, де в Україні ми побудуємо завод, наша філософія роботи в цьому конкретному місці буде точно такою ж, як і в інших країнах світу: інтеграція з місцевими громадами, допомога у вирішенні проблем, з якими стикаються, зокрема, місцеві школи, церкви, лікарні.
Тобто соціальна відповідальність — це зобов’язання перед місцевою громадою. Саме в цьому полягає різниця між просто іноземними компаніями і тією компанією, котра стала частиною місцевого суспільства. Я вважаю, що бізнес повинен бути саме таким.
Інвестиція у розмірі 300 млн дол. свідчить про серйозність наших зобов’язань щодо України.

Тобто чи можна сказати, що «Монсанто» як транснаціональна компанія приходить в країну і стає національною?
— Правильно — в цьому сенсі компанія «Монсанто» є гібридом — п’ятнадцятирічний досвід роботи «Монсанто» як насіннєвої компанії підштовхує мене до такого висновку. І він особисто мені подобається.
Компанія «Монсанто» давно працює в Україні. Тут вона більше відома своїми гербіцидами Раундап і Харнес. Що сьогодні характеризує компанію «Монсанто», крім гербіцидів і насіння?
— Хороше запитання. Я працюю в «Монсанто» з 1981 р. й останні 10 років очолюю компанію — тож можу сказати, що наш бізнес за останні 15 років дуже сильно змінився. За останні 10 років ми перетворилися на насіннєву компанію. На сьогодні агрохімічний бізнес приносить не більше 5–10% доходів компанії. І цей сегмент продовжує скорочуватися у міру зростання сегменту виробництва насіння.
На мою думку, у сільгоспвиробників по всьому світу є набагато більше спільного, ніж відмінного. Найбільше їх об’єднує прагнення до поліпшення аграрного виробництва і підвищення врожайності. Я вважаю, що через 5–10 років прискорення розвитку агровиробництва буде пов’язано з генетикою (не з біотехнологіями, а саме з генетикою) та інформаційними технологіями.

Частка насінництва зростає, частка хімічних продуктів — зменшується. Чи означає це, що компанія «Монсанто» згортає хімічний бізнес і не буде займатися розробкою нових молекул?
Переважна частина наших досліджень пов’язана з селекцією і біотехнологіями. Малоймовірно, що ми будемо розробляти якусь нову діючу речовину. Підвищення врожайності ми пов’язуємо з розблокуванням генетичних обмежень насіння. Щорічно ми інвестуємо понад 1,5 млрд дол. в науково-дослідні роботи. Приблизно половина цієї суми інвестується в традиційну селекцію рослин, а друга половина — у біотехнології.

І все ж таки, як би то не було, у найближчі 20 років Раундап, як і раніше, залишатиметься найпопулярнішим гербіцидом у світі. Його використовують, незважаючи на те, що з’явилося дуже багато нових генеричних продуктів. У той же час з’являється все більше повідомлень про розвиток резистентності у низки бур’янів до Раундапу. Як вирішує цю проблему компанія «Монсанто»?
— Наш підхід полягає в тому, що ми не розроблятимемо нову молекулу. Ми використовуватимемо інші підходи в роботі. Наприклад, в 2015 р. ми розраховуємо зареєструвати в США суміш Раундапу і Дикамби.
Раундап і донині залишається ефективним проти приблизно 300 видів бур’янів, так що ми звертаємо дуже серйозну увагу на ці резистентні бур’яни. Я чув від фермерів, що вони дуже цінують Раундап і не хочуть, щоб він зник, адже Раундап полегшує процес вирощування і економить дизельне паливо. Тому ми зараз працюємо не над розробкою нових молекул, а над розробкою нових сумішей.

В Україні ці суміші ще не зареєстровані, чи не так?
— Поки що ні, але з часом ми плануємо їх зареєструвати.

Насіння, яке Ви просуваєте в Україні, — це кукурудза, ріпак. А як бути з іншими культурами? Наприклад, я знаю, що «Монсанто» має досить сильні позиції по овочевих культурах.
— Сьогодні бізнес компанії «Монсанто» пов’язаний, першою чергою, з виробництвом насіння кукурудзи, сої, ріпаку, бавовнику та овочів. Для України найбільший потенціал має кукурудза. На Землі є не так вже й багато місць, де врожайність можна подвоїти чи навіть потроїти. У той же час виробництво овочів, особливо помідорів, є більш цікавим у південних регіонах країни. Я гадаю, що через 2–3 роки ми піднімемо келихи шампанського за досягнутий успіх у вирощуванні в Україні саме кукурудзи.
Змінюється економіка вирощування культур. Останні десять років ми спостерігаємо процеси консолідації земель в Україні, але у певний момент на зміну консолідації земель приходить інтенсифікація виробництва. Якщо площі не збільшуються, як оптимізувати виробництво на них? І питання оптимізації стає щоразу важливішим по всьому світу — використання кращого обладнання, ощадливе внесення пестицидів і мінеральних добрив, використання кращого насіння.

Ви сказали, що застосування засобів захисту рослин та інших засобів матеріального забезпечення сільського господарства набуває сталого характеру. Наразі всі у світі говорять про те, що розвиток сільського господарства стає сталим. Що в розумінні компанії «Монсанто» є «сталим розвитком сільського господарства»?
— Справді, нині все по всьому світу є «сталим» і виробляється заради сталого розвитку: подивіться на майже будь-який шампунь. Дуже часто «сталий розвиток» використовується як просто маркетингове гасло.
У сільському господарстві «сталий розвиток» має серйозне значення. Сільгоспвиробники ставляться до «сталості» набагато серйозніше, адже це їхнє життя — вони живуть на фермі, яку в майбутньому хочуть передати своїм дітям. Тому сталий розвиток у сільськогосподарському бізнесі — це, передусім, наступність поколінь. Природно, що ми не думаємо про це, коли купуємо шампунь.
Визначення сталого розвитку «Монсанто» — виростити більше на одному гектарі, скоротивши при цьому використання ресурсів на третину. Це — важка, але достойна мета. Я розглядаю її синхронно з потребами планети, тому що в світі збільшується голод, у той час як площі під вирощуванням продовольчих культур не збільшуються, і як аграрна спільнота ми повинні ефективніше управляти ресурсами. Сільгоспвиробники розуміють ці проблеми і щоразу відповідальніше ставляться до їхнього вирішення.

Компанія «Монсанто» розробляє технологію SmartStax. Розкажіть, будь ласка, про неї.
— SmartStax — це новий продукт компанії «Монсанто», який захищає кукурудзу від комах-шкідників над і під землею — захищає кореневу і стеблову системи рослини, а також забезпечує стійкість до гербіцидів для кращого контролю за бур’янами. У геном кукурудзи наші фахівці перенесли вісім нових генів, і я впевнений, що ми перебуваємо лише на початковому етапі великого шляху — настільки великий потенціал тут прихований.
Нещодавно в Аргентині та Бразилії ми вивели на ринок нове насіння сої з подібною технологією — Intacta RR2 Pro, що також дає поліпшений захист від бур’янів і комах. І ми побачили серйозне підвищення врожайності.
Але у нас великі плани на іншу сферу, технології якої ми сподіваємося застосувати, — це точне землеробство, наприклад технологія FieldScripts.
У США ми випробовуємо цю технологію на 20 тис. га. Дані щодо кожної ділянки передаються безпосередньо в бортовий комп’ютер трактора, пов’язаний з сівалкою. Це дозволяє оперативно поєднувати інформацію про параметри ділянки та дані про досвід вирощування наших гібридів у різноманітних умовах для того, щоб оперативно управляти щільністю посіву. Випробування проводять вже три роки, і ми побачили суттєве збільшення врожайності. Поле може мати різну структуру грунту в різних місцях — пісок, глина, — і процеси висихання вологи навесні на них відбуваються з різною швидкістю. Тому висів на таких ділянках різниться: у кращий грунт вноситься більше насіння і мінеральних добрив, а в менш родючі ділянки норма внесення насіння і добрив  менша. Використовується поєднання даних, отриманих із супутника та з трактора.

Таким чином, компанія «Монсанто» тісно співпрацює з виробниками техніки?
— Так, ми співпрацюємо з ними, розкриваючи секрети нашого насіння.
І я знаю, що сільгоспвиробники вкрай зацікавлені у подібній інформації. Це схоже на кінські перегони: адже знання можливостей конкретних коней і специфіки треку не гарантує виграш ставки, але робить шанси на виграш більш високими.

Я знаю, що одним з напрямів діяльності компанії «Монсанто» є BioDirect. Розкажіть, будь ласка, про нього.
— Як і точне землеробство, це для нас новий напрям діяльності, нова платформа і новий напрям інвестування. Ми вивчаємо можливості мікроорганізмів для поліпшення здоров’я рослин. Наприклад, у йогуртах містяться пробіотики, котрі поліпшують травлення і здоров’я людей. Те ж саме відбувається і з рослинами — мікроорганізми залучені до симбіозу з ними. І рослини мають власні популяції своїх мікробів. Ми використовуємо той самий науковий аналіз для мікроорганізмів, що й  при вивченні рослин.
І сподіваємося, що розшифрування геному мікробів і вивчення їхніх характеристик дасть нам можливість поліпшити показники культур. Це дуже цікавий напрям досліджень.

«Монсанто» є найбільшою компанією, яка стала прабатьком генетично модифікованих організмів. У ГМО є як противники, так і прихильники. Навколо ГМО постійно відбуваються якісь скандали. Багато засобів масової інформації,  та й окремі науковці формують імідж «Монсанто» як ГМО-монстра. Як «Монсанто» протистоїть цьому, як намагається змінити імідж? Чи вважає, що здоровий глузд зрештою переможе?
— Скажімо так — історія нас розсудить. Наша мета на найближчі 20–25 років — подвоєння врожайності. І це не поліпшення нашого іміджу на ринку, а досягнення реальних результатів. Завжди важко бути першим, часто це не викликає великої любові у людей. І, природно, що все нове викликає суперечки. Але я вірю, що роблю дещо дуже важливе. Я бачу тут унікальну можливість збільшити продуктивність сільського господарства.
Як галузь ми повинні набагато краще пояснювати людям, як виробляють продукти харчування. І тут свій голос повинні підняти сільгоспвиробники, захищаючи і роз’яснюючи те, чим вони займаються, тому що політично це хоч і невелика, але вельми важлива частина суспільства.

Інтерв'ю
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні
Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських

1
0