Спецможливості
Новини

Хто цього року «з’їсть» ваші податки

07.02.2014
249
Хто цього року «з’їсть» ваші податки  фото, ілюстрація

Верховна Рада ухвалила головний фінансовий документ, за яким Україна житиме у 2014 р. Попри оптимістичні запевнення представників вищої владної верхівки (мовляв, який чудовий у нас бюджет, буває й гірше!), Державний бюджет’2014 прийнято із дефіцитом 2,7%, зростанням ВВП — 3%, інфляцією — 8%. То хто ж цього року буде з грошима, а хто — без них, спробували ми розібратися, аналізуючи цей документ.

Верховна Рада ухвалила головний фінансовий документ, за яким Україна житиме у 2014 р. Попри оптимістичні запевнення представників вищої владної верхівки (мовляв, який чудовий у нас бюджет, буває й гірше!), Державний бюджет’2014 прийнято із дефіцитом 2,7%, зростанням ВВП — 3%, інфляцією — 8%. То хто ж цього року буде з грошима, а хто — без них, спробували ми розібратися, аналізуючи цей документ.

І. Бірюкова
i.byrukova@univest-media.com

Дорогий наш Віктор Федорович
У першому рядку таблиці розподілу видатків Державного бюджету України на 2014 р. стоїть структура, без якої країні, виходячи із розміру видатків на її утримання, схоже, аж ніяк не прожити. Це — Апарат Верховної Ради. На зарплату, обслуговування, організаційне, матеріально-технічне та інші види забезпечень наші парламентарі виділили собі понад 920 млн грн. Ділимо цю суму на 450 (кількість нардепів) і отримуємо показник, у скільки нам обходиться один законотворець. Це — «всього-на-всього» якихось 2 із «хвостиком» млн грн («Ну не доларів же!» — обурився один із народних обранців, коли я запитала, чи не задорого нам коштують парламентарії). До речі, якщо порівнювати із фінансуванням агропромислового комплексу, то це трохи більше, ніж виділено грошей на проведення державних виставкових заходів у сфері АПК — 1 млн 875 тис. грн, і трохи менше, ніж заплановано коштів на заходи боротьби зі шкідниками та хворобами рослин і тварин (12 млн 750 тис. грн — аж п’ять народних депутатів!).
Значно більше, ніж усі нардепи разом узяті, українцям обходиться обслуговування Президента України та напряму підлеглих йому структур. Державне управління справами (так звана ДУСя) у 2014 р. отримає 1 млрд 282 млн грн (лише на перевезення вищих посадових осіб держави авіаційним транспортом виділено майже 188 млн грн). Для порівняння: річний бюджет, приміром, Кіровоградської області майже із мільйонним населенням минулого року становив 2 млрд 191 тис. грн.
Нещодавно незалежні експерти провели дослідження з тим, аби визначити, в яку суму платникам податків обходиться один робочий день Віктора Януковича. Цифра вийшла пристойною (страшно і писати — приблизно 170 тис. дол., у перекладі на національну валюту — 1 млн 360 тис. грн). Зрозуміло, що офіційно Віктор Федорович таких грошей навіть за рік не заробляє. Із цієї «страшної» суми 91 500 дол. іде на оренду гвинтокрила і літака вищого класу, ремонт держрезиденцій, будівництво й обслуговування спецдороги до маєтку глави держави та інші «дрібниці». При цьому не забуваємо, що живе Віктор Федорович у «скромному» будиночку в Межигір’ї, про який уже ходять легенди. За оцінкою одного із архітекторів, кошторисна вартість президентського будинку — не менше 10 млн дол. Кажуть, там є і люстра за 355 тис. грн, й унітаз за 350 тис. євро. Оренда ж лише одного президентського літака (у глави держави їх декілька) обходиться нам з вами у понад 1,5 млн грн на місяць.
А от господарське обслуговування Кабміну коштує українцям трохи дешевше — Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабiнету Мiнiстрiв України передбачено видатки у сумі 293 млн грн.

Хабарів суддям більше не давати!
Далі левова частка ваших податків піде на утримання верхівки судової влади. Найбільше коштів виділили Державній судовій адміністрації України — понад 4,5 млрд грн. Верховному Суду України передбачено 105 млн грн, Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ — 120 млн грн, Вищому Господарському Суду України — 144 млн грн, Вищому Адміністративному Суду України — 109 млн грн, Конституційному Суду України — понад 64 млн грн. Почувши про такі цифри, один із моїх знайомих фермерів, котрий понад два роки безуспішно судиться із райдержадміністрацією із приводу подовження оренди земельної ділянки, схопився за серце: «А у мене суддя попросив такого хабара, розмір якого дорівнює прибутку мого господарства за п’ять років. І це за рішення, яке він мав би винести по закону! Чому я повинен платити, якщо суди і так живуть за мої податки?!»
Не набагато дешевше коштують нам і правоохоронці. Генеральній прокуратурі України, наприклад, передбачено видатки у сумі 3 млрд 202 млн грн, Міністерству внутрішніх справ України — 18 млрд 384 млн грн. Звичайно, цих коштів було б і не шкода, якби ці структури працювали ефективно. Адже, згідно із результатами незалежного опитування, лише 7% українців почуваються цілком безпечно, 54% — почуваються в небезпеці. Чимало людей, котрі зверталися за допомогою до міліції, констатують порушення прав людини. У 17% випадків це спостерігалося у грубості і безтактності представників органів правопорядку, 13% — у використанні службового становища працівниками міліції в особистих цілях, 12% — у вимаганні, хабарництві, 7% — у проявах жорстокості, 7% — у спробах спотворити факти, фальсифікувати справу, 4% — у відмові прийняти заяву. Але найменше заслуговують довіри в Україні суди (лише 8% — цілком заслуговують на довіру, 34% — не зовсім заслуговують і 43% — зовсім не заслуговують).
Величезну суму коштів цього року заплановано і для Міністерства юстиції України — понад 5 млрд 622 млн грн, із них на керівництво та управління у сфері юстиції — 2 млрд 210 млн грн. На проведення ж судової експертизи та досліджень виділено трохи більше 93 млн грн. Це означає, що за кожен потрібний вам юридичний папірець доведеться платити. І платити немало. Окремий бюджет передбачено для Вищої ради юстиції — 17 млн 447 тис. грн. Виходячи із подібного кошторису і такої кількості правоохоронців та правозахисників, згідно з логікою, ми маємо жити з ними, як за кам’яною стіною…

Шпигунів — хоч греблю гати
Різні суми коштів отримали всілякі міністерства та державні структури. Найменше дісталося Міністерству молоді та спорту України — трохи більше 965 млн грн. Розпорядники фінансів, певно, вирішили: навіщо нам якісь там стадіони, спортзали, хочеш займатися спортом — «ноги в руки» і бігай вулицею. І грошей за це ніхто не попросить…
14 млрд 560 млн грн отримало Міністерство оборони України, із них на розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України спрямовано всього лише близько 463 млн грн. Виходячи із такої суми можна лише уявити, яким буде «сучасний» рівень забезпечення нашої армії. Після ознайомлення із бюджетом’2014 стало відомо, що у нас є немало військових розвідників, адже на Головне управління розвідки Міністерства оборони України передбачено видатків навіть більше, ніж на розвиток озброєння — 492 млн грн. Що ж, сподіватимемося, цієї суми вистачить на те, аби до нашої країни не проникли підступні таємні вороги. Однак це ще далеко не всі розвідники, також маємо Службу зовнішньої розвідки, на яку передбачено видатки у сумі майже 559 млн грн.
Та ці кошти — ніщо, порівняно із фінансуванням Служби безпеки України, якій запланували видатки у сумі 3 млрд 455 млн грн. Про важливість цієї структури (мабуть, це лише на перший погляд здається, що вона нічого не робить!) свідчить те, що її бюджет становить майже половину коштів, виділених на всю систему охорони здоров’я (9 млрд 874 млн грн.). Активно цього року у нас боротимуться із терористами. Так, за бюджетною програмою «Боротьба з тероризмом на території України» передбачено видатки за загальним фондом у сумі 2 млрд 358 млн грн. Прямо-таки ніби у Сицилії живемо…

У футбол грали у борг
А ось із медициною цього року буде не все так чудово, як із СБУ: загалом Міністерству охорони здоров’я України передбачено майже 9 млрд 874 млн грн. Однак із них на спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, яку надають загальнодержавні заклади охорони здоров’я, припадає трохи більше 1 млрд 118 млн грн, на розвиток служби екстреної допомоги і цього менше — 625 млн грн. Поділіть ці кошти на кількість населення в Україні (враховуючи те, що ми є одними із світових лідерів за рівнем захворюваності та смертності населення), і ситуація щодо того, якою буде у нас цьогорічна медична допомога, стає гранично зрозумілою. Це вам не президентська ДУСя, де Главі держави передбачено на надання медичних послуг 392 млн грн, а на оздоровлення його ж у санаторіях — майже 103 млн грн! Для порівняння, на протидію ВІЛ-інфекції, СНІДу та інших соціально небезпечних хвороб у 2014 р. виділено всього лише 9 млн 620 тис. грн. І це у країні, де щодо таких хвороб оголошено епідемічну ситуацію!
Дуже цікавою у Державному бюджеті є стаття про видатки Національному агентству із питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. із футболу та реалізації інфраструктурних проектів, на що передбачено 1 млрд 698 тис. грн. Парадокс — футбольний чемпіонат ми давно відбули і забули про нього, а державні гроші на цю справу продовжують виділяти. Це тому, пояснюють високопосадовці, що віддаємо борги. Чудеса та й годі: інші країни на подібних заходах заробляють величезні гроші, а ми навпаки — ще й у борги влізли.
Майже 72 млн грн виділено на Центральну виборчу комісію. Хоч і обирати когось цього року ми наче не збираємося…

…І ні в чому собі не відмовляйте
І нарешті (так не хочеться вас засмучувати, дорогі наші аграрії) — про видатки на рідне сільське господарство. Минулого року бюджет АПК був бідним, а цього року став ще біднішим (експерти констатують урізання видатків на 17%).   Всього Міністерству аграрної політики та продовольства України виділили 7 млрд 669 млн грн (із них 4 млрд 62 млн грн — на апарат цього самого Міністерства). Всі інші кошти підуть на загальне керівництво та управління в сфері агропромислового комплексу, підготовку, перепідготовку кадрів, якісь прикладні наукові дослідження та ін. Тобто туди, де ви цих грошей не побачите. Єдине — 900 млн грн передбачено на державну підтримку тваринництва. Але ці кошти закладено у спеціальний фонд, а це означає, що найвірогідніше їх не буде. Також чиновники стверджують, що у 2014 р. буде збережено підтримку фермерських господарств за рахунок коштів спеціального фонду за бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам» в обсязі 27 900 тис. грн, підтримку житлово-комунального господарства на селі за рахунок загального фонду за бюджетною програмою «Реформування та розвиток комунального господарства у сільській місцевості» обсягом 5 985 тис. грн, а також надання кредитів для здійснення операцій фінансового лізингу за рахунок коштів спеціального фонду за бюджетною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу» обсягом 3 818,4 тис. грн. Як кажуть, беріть ці гроші і ні в чому собі не відмовляйте.
«Ну що таке 28 млн грн підтримки для 40 тис. фермерських господарств? Це фактично — ніщо. Та я не впевнений, що і ці гроші хтось отримає. Цього року бюджет АПК урізали рівно на стільки коштів, скільки додали міліціонерам на кийки», — зазначив перший віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак. 
За словами експертів, суттєво нівелювати втрати сільгоспвиробникам від низьких цін на зерно могло б відшкодування ПДВ під час експорту зерна, однак уряд пропонує подовжити дію норми Податкового кодексу, згідно з якою експортери зерна не можуть претендувати на повернення ПДВ.
Не «забули» розробники Державного бюджету й про аграрну науку. Видатки для Національної академії аграрних наук України передбачено у сумі 760 млн грн (із них майже третина — із спеціального фонду). На наукову діяльність заплановано трохи більше 23 млн грн.
Однак міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк такий кошторис розглядає досить оптимістично. Як він стверджує, у 2014 р. уряд планує забезпечити сільгоспвиробників не так прямою, як непрямою фінансовою підтримкою. Іншими словами — це означає, що у сільгоспвиробників постараються не забирати фіксований сільськогосподарський податок і не скасовувати спеціальний режим оподаткування, що стосується податку на додану вартість. Це в чомусь нагадує виступи деяких політиків, мовляв, так, у країні все погано: криза, бідність, хвороби, їсти нічого, — але ж буває й гірше…

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 

1
0