Гуртом добре і… корів вирощувати!

Деякі тваринники вважають, що без активного переймання закордонного досвіду та обов’язкової закупівлі сучасної техніки неможливо досягти високих показників молочної продуктивності. Господарі ТОВ «Агрофірма імені Довженка» обрали інший шлях: поряд із сучасними технологіями активно використовують те, що дісталось їм у спадок від старих радянських часів. І що цікаво, надої-то у них високі!..

Н. Хіцька
n.khitskaya@univest-media.com,
М. Геймор,
вчений зоотехнік
Спеціально для проекту
«Тваринництво та ветеринарія»

Полтавщина славиться не тільки мальовничими краєвидами, народними умільцями та галушками, а й своїм молочним виробництвом, точніше господарствами, що займаються цією доволі непростою справою. На сьогодні без перебільшення можна сказати: «Всі дороги Полтавщини ведуть до ТОВ «Агрофірма імені Довженка», адже саме це підприємство вже не перший рік стабільно отримує високі надої за відмінного стану здоров’я поголів’я. Цікавість переважила — і ми відправились у селище Яреськи Полтавської області, де і розміщене славнозвісне господарство.
 
Поліпшити генетику — першочергово!
Чесно кажучи, наш приїзд на ферму став несподіванкою для її господарів, адже завітали ми без будь-якого попередження та домовленостей. Зазвичай такі «неочікувані візити» ризиковані, і з цієї зустрічі могло б нічого не вийти. Але ж привітна земля полтавська! Щирі та гостинні люди на ній живуть! (Після такого теплого прийому по-іншому навіть і не скажеш.)
Разом із начальником управління тваринництвом агрофірми Ярославом Кушніром, який був нашим гідом по фермі, ми побували у всіх виробничих приміщеннях. Під його керівництвом працює чимало людей: зоотехнік-селекціонер, головний ветеринарний лікар та інші кваліфіковані фахівці, мета яких — поліпшити генетичний потенціал вітчизняної худоби.
Минулого року в господарстві провели загальну племінну оцінку всього поголів’я корів, після якої вирішили «закріпити» плідників канадської та американської селекції — поліпшувачів екстер’єру, закупивши в Канаді та США 22–25 тис. спермодоз (до цього закуповували сперму європейських плідників). Треба сказати, що тут і раніше генетичний потенціал худоби був на досить пристойному рівні.

Радянські системи — на противагу новітнім технологіям?
У господарстві практикують як безприв’язне утримання худоби, так і на прив’язі. На власному досвіді тут переконались, що за умов правильного управління прив’язне утримання  забезпечує не гіршу молочну продуктивність, ніж  прив’язне. Так за потоково-цехової системи у 2012 р. надій молока на одну корову становив 6900 л.
Останні декілька років у господарстві робили акцент на поліпшення умов утримання поголів’я. Саме для цього «реанімували» застарілу потоково-цехову систему в умовах прив’язного утримання, яку використовували ще в добрі радянські часи.
Відповідно до цієї схеми роботу з управління стадом ведуть щоденно, без жодної можливості «відкладання на завтра». Зазначена система виробництва молока грунтується на цеховій організації і внутрішньофермській спеціалізації. Залежно від фізіологічного стану, молочне стадо розподіляють на чотири технологічні групи, які розміщують у цехах: сухостійних корів, отелення, роздоювання й осіменіння та виробництва молока. У кожному цеху тварини перебувають певний період, після чого їх переводять у наступний по замкненому колу.

Секрети вирощування майбутніх рекордсменок
Загалом цього року середній вихід телят на 100 корів у господарстві становить 78 особин. Спеціалісти агрофірми вважають, що за надою на корову на рівні 6000 л молока і вище такі показники є цілком задовільними.
Молодняк від народження надходить на нетельний комплекс (3–5-денний вік). Тут їх до двох місяців утримують в індивідуальних клітках, де в якості підстилки використовують солому власної заготівлі. Упродовж перших двох-трьох днів після народження телятам випоюють молозиво, яке попередньо перевіряють колострометрами (для визначення щільності молока та молозива). Завдяки наявним морозильним камерам (банк молозива), господарство забезпечує себе постійним його запасом. Для профілактики диспепсії та казеїно-безоарної хвороби молоднячок випоюють через зонд підігрітим на водяній бані молозивом двічі на добу, а взимку — тричі. За цей період телята, окрім споживання молока, мають вільний доступ до стартових комбікормів та свіжої води, яку їм видають через годину після випоювання молоком. Для контролю вакцинації та декорнуації на кожній клітці прикріплено табличку з індивідуальними даними теляти.
Теличкам на 5–7-й день після переведення на нетельний комплекс в обов’язковому порядку проводять відбір проб крові на виявлення кількості імуноглобулінів. Цей аналіз є не тільки важливим показником здоров’я та імунітету тварин, але й своєрідною перевіркою працівників ферми на факт добросовісного виконання своїх обов’язків. За споживання достатньої кількості якісного молозива показник імунологічного аналізу перебуватиме в межах норми, а отже, і працівників господарства очікує преміювання. Саме у такий спосіб керівництво підприємства здійснює додаткову мотивацію свого персоналу.
Після двомісячного віку тварин переводять на безприв’язне групове утримання з вільним доступом до основного раціону та води, яка постачається в автонапувалки з підігрівом.
Основою успіху в досягненні показників приросту є не тільки названі вище маніпуляції, а й повноцінний раціон, що містить у своєму складі не менше 170 г протеїну на 1 кг сухої речовини. Така годівля забезпечує стабільний ріст кісткової та м’язової тканин.
На перших порах роботи агрофірми там утримували бугайців для відгодівлі. Щоправда, досить скоро зіткнулись із економічною дилемою: ціна на бугайців залишалась незмінною, отже, господарство працювало на межі собівартості, що було зовсім недоцільним. Вирішили внести кардинальні зміни: відтепер усіх бугайців продають господарствам населення або дрібним фірмам.
Робота з дорослим поголів’ям
Осіменіння. У господарстві ВП «Яреськи» питанню осіменіння корів приділяють особливу увагу. Тут працює ціла бригада спеціалістів: зоотехніки, зоотехніки-селекціонери, техніки штучного осіменіння, спеціалісти УЗД.
Треба сказати, що саме на цьому етапі виробничого процесу прив’язне утримання не завжди сприяє успішному осіменінню: ускладнюється застосування програм із виявлення статевої активності та все частіше спостерігається явище «прихованої» охоти, в результаті чого в господарстві змушені застосовувати метод синхронізації статевої охоти.
Тільних корів за 60 днів до отелення, а нетелей — на 6–7-му місяці тільності направляють до груп раннього та пізнього періодів сухостою, де проводять підготовку тварин до отелення та подальшої лактації. Таку роботу з розподіленням за виробничими групами здійснюють у тижневому ритмі (щовівторка).
До групи пізнього сухостою тварини потрапляють за 21 день до отелення, там вони перебувають на безприв’язному утриманні. У період отелення корів переводять до родильного боксу, де протягом 21 дня після отелення корови перебувають під ретельним наглядом лікаря ветеринарної медицини, який завчасно профілактує групи роздоювання щодо низки захворювань чи ускладнень, які зазвичай виникають у новотільних (наприклад, атонія матки без втручання лікаря може перейти в ендометрит). До того ж будь-яка похибка у догляді за коровою в період сухостою може перерости у ветеринарну патологію під час отелення. Про це слід пам’ятати завжди…
Усі корови після отелення в обов’язковому порядку, згідно з установленим виробничим графіком, проходять УЗ-дослідження, за результатами якого корів розподіляють на здорових, яких направляють до цеху відтворення, та тих, що потребують пильного нагляду з боку ветеринарного лікаря.
Годівля. Чимало господарств нехтують якістю кормів на користь їхньої дешевизни, сліпо вірячи в збалансованість цієї годівлі та очікуючи високої продуктивності худоби. На жаль, сподівання не завжди справджуються. Щодо цього у керівників ТОВ «Агрофірма імені Довженка» — своя думка: «Годівля має забезпечувати не тільки продуктивність тварини, а й її здоров’я».
 Виробництво власних кормів (адже до складу підприємства входить комбікормовий завод) дає змогу керувати процесом годівлі, так би мовити, «з лану до кормового столу».
Для кожної ланки виробничого процесу начальник управління тваринництвом складає відповідну рецептуру (концентровані корми окремо не додають — лише в загальній суміші після кормозмішувача у точному дозуванні).
 Для тварин раннього та пізнього періодів сухостою: на цьому етапі тварин поступово переводять на раціон продуктивної корови.
 Для дійних корів розроблено два види рецептів комбікормів: у першому — основою є зернова група та кукурудза, так званий високоенергетичний комбікорм, а в другому — шроти, тобто високопротеїновий комбікорм.
 Для групи корів на роздоюванні складають раціон таким чином, щоб отримати від них заплановану продуктивність.
Залишок кормів на кормовому столі тварини має становити 7%. Якщо споживання кормів тваринами перевищує цю норму, оператор вносить корективи в комп’ютерну програму для цієї групи тварин, додаючи ще 5-10% раціону до отримання запланованих залишків.

Профілактика та лікування. Найкращим методом профілактики кетозу є оптимізація годівлі. Так, на частку цієї патології на підприємстві припадає близько 8% загальної кількості захворювань. Для групи тварин пізнього періоду сухостою з метою попередження кетозу використовують у складі комбікормів Choline chloride (вітамін групи В).
Діагностиці маститу приділяють особливу увагу: щотижня під час доїння відбирають молоко від корів для проведення лабораторних тестів. Якщо хворобу виявлено, застосовують антибіотикотерапію. Із вибором препарату визначаються після проведення проби на чутливість збудника до антибіотиків гентаміцинового ряду.
У господарстві кількість соматичних клітин у молоці вищого гатунку — у межах до 200 тис./см3 за стандарту 400 тис./см3.
ТОВ «Агрофірма імені Довженка» дотримує графіка вакцинацій, передбаченого вітчизняним ветеринарним законодавством (туберкульоз, сибірка, лейкоз, бруцельоз, трихофітія, лептоспіроз). Окрім цього, маточне поголів’я щеплюють вакцинами: тетравалентною комбінованою Хіпрабовіс, дія якої направлена проти ринотрахеїту, парагрипу-3, вірусної діареї, респіраторно-синтиціальної інфекції, та інактивованим проти рота-, корона- та колі-інфекцій препаратом Колібін.

Раніше корів вакцинували під час їхнього переходу на сухостій, але через людський фактор і безперервний тваринообіг допускались похибок, у результаті чого деякі тварини залишались нещепленими. Звісно, для початку епідемії цього недостатньо, але для захворювання цієї групи тварин — цілком. Отже, ревакцинацію проводять раз у півроку. За такої схеми всі тільні корови мають нормальний титр антитіл і здатні дати здорове потомство із високим імунітетом.

Дезінфекція. У зв’язку з постійним прив’язним утриманням корів, санітарну обробку приміщення проводять препаратами, дозволеними для використання в присутності тварин (Віроцид, Екоцид, каустична сода та неохлор). На нетельному комплексі для забезпечення якісного проведення очищення та дезінфекції чітко дотримують системи «пусто — зайнято».

Продукція. Молоко «Агрофірми імені Довженка» — вищого та екстра-гатунку. Відправляють таке молоко на три заводи: «Вімм Білль Данн» (Харківська обл.), Яготинський та Лубенський молокозаводи.