Групове утримання поросних свиноматок

Групове утримання поросних свиноматок

Можна перерахувати достатню кiлькiсть позитивних чинникiв, якi мотивують групове утримання поросних свиноматок. Цей спосiб дає їм змогу значно повнiше проявляти такий iнстинкт, як, скажiмо, облаштування мiсця для вiдкладання послiду, встановлювати в групах соцiальну iєрархiю, а також заощадити на iнвентарi для хлiва i тим самим зменшити витрати. В Англiї, Голландiї та Данiї групове утримання свиноматок пiдтримують навiть законодавцi.
Проте таке утримання має й негативнi сторони. По-перше, ускладнюється контроль за тваринами та догляд окремих свиноматок. По-друге, не всi свиноматки пристосованi до утримання групами. Для останнiх слiд зберiгати вiд 10 до 15% резервних мiсць. По-третє, добираючи технiку для годiвлi, потрiбно звертати увагу на соцiальну поведiнку тварин. Свинi є колективними тваринами, якi зазвичай спiльно споживають корми. А проте кормовi вимоги свиноматок, з огляду на фiзичну кондицiю та стадiю поросностi тварин, - рiзнi.
Вирiшальним чинником є також стабiльнiсть групи. Розрiзняють групи сталi та змiннi. У сталiй тварин утримують разом упродовж усього перiоду вiдпочинку (перехiдного перiоду). До переваг названого способу утримання можна вiднести те, що впродовж цього перiоду дiє один раз встановлена iєрархiчна органiзацiя, а також те, що в таких групах усi свиноматки завжди перебувають в однаковiй стадiї поросностi, що полегшує їх вiдбiр та огляд.
До змiнних груп свиноматок постiйно надходять новi тварини. Це призводить до неспокою тварин, оскiльки щоразу повинна формуватися нова iєрархiчна органiзацiя, i цим процесом слiд керувати. Досвiд засвiдчує: що бiльша група, то простiшим є приєднання нових особин. Можна виокремити шiсть способiв групового утримання свиноматок, що добре зарекомендували себе на практицi.

Переклад з нiмецької Галини Лейцюсь, Top agrar, 12, 2000