Спецможливості
Агрохімія

Гризуни та захист від них у полі

30.09.2022
9065
Гризуни та захист від них у полі фото, ілюстрація

На території України серед мишоподібних гризунів у польових умовах найбільш поширені та шкідливі полівки (нориці): нориця звичайна, нориця гуртова, нориця-економка, нориця водяна, нориця руда, миша лісова, миша хатня, миша польова, миша курганчикова, щур звичайний, ховрах крапковий та інші. Вони заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і несуть загрозу посівам зернових культур, ріпаку, багаторічних трав, просапних, овочевих культур і плодових насаджень.

 

 

 

 

 

 

Основними біологічними особливостями цих шкідників є їхнє живлення рослинним кормом і досить висока плодючість. Так, полівка звичайна, яка не створює запасів корму на несприятливі періоди, протягом року здатна давати до 10 приплодів, за середньої кількості 4–6, найбільше — до 12 мишенят. Новонароджені гризуни ростуть дуже швидко. Статева зрілість настає на 20 день, а перше покоління з’являється у віці 40 днів. Досліджено, що якщо десять пар полівок помістити в оптимальні умови теплообміну, живлення і вологості та виключити їхню загибель від хижаків, хвороб та інших причин, вони за рік, разом з потомством, народили б від шести до десяти мільярдів особин. За одну добу така кількість шкідників зможе з’їсти врожай пшениці у фазу колосіння на площі 30 тис. га. Безумовно, такі можливості розмноження у природних умовах залишаються не реалізованими.

Живляться полівки переважно соковитою зеленою рослинністю, яка задовольняє також їхні потреби у воді. У теплі періоди року вони облаштовують нори у ґрунті. На ділянках з рідким травостоєм, а також на посівах зернових культур і багаторічних трав, кількість вхідних отворів нір полівок значно збільшується. В колонії може бути 20–40, а іноді й до 100 вхідних отворів, які дають можливість наближатись до місць живлення.

Польова миша без насіння загине через 7–10 днівЛісові миші, поселяючись на полях, риють нори із 2–3 виходами. Гнізда влаштовують на глибині 70–80 см із сухої трави злакових рослин. Гніздо з’єднано із камерою, де зберігається запас зерна, за допомогою віднорка. Запаси зерна у лісових мишей становлять 2–3 кг і можуть зберігатися до 2–3 років. Воду вони не п’ють і соковитого корму споживають дуже мало. Польова миша, навпаки, багато споживає соковито-го корму. Проте без насіння вона загине через 7–10 днів. Домова миша менше за інших споживає води або соковитих кормів, але найбільше потребує насіння. Споживаючи лише зерно із вологістю 15–17 %, вона може жити та розмножуватися тривалий період, тоді як інші миші довго на такому кормі не живуть і не розмножуються. Миша-малятко літні гнізда підвішує на рослинах. При лазінні по стеблах вона чіпляється за них кінцівками та хвостом. Поселяється переважно в густій рослинності злаків, з яких сплітає гніздо. У гніздах виводяться малята. З настанням холодного періоду миша-малятко переселяється в скирти сіна, соломи, густі зарості трави, кущі.

Нори притоптують, на ранок перевіряють чи відкриті, так визначають заселеністьУ гризунів, що живуть у природних умовах, чисельність постійною не буває, а весь час змінюється, в першу чергу, по сезонах року. Під час збільшення чисельності вони розселяються на нові місця і загальна площа заселення збільшується. Чисельність гризунів, які живуть у зерносховищах, коморах і живляться запасами, визначається не кліматичними умовами окремих сезонів або років, а якістю корму, місткістю поселень. Необхідність знання причин зміни чисельності окремих груп гризунів допоможе в правильності підбору заходів щодо регулювання їхньої чисельності та попередження заподіяної ними шкоди.

Регулювання чисельності гризунів неможливе без постійного стеження за ними та їхнім розселенням. Для цього систематично проводять планові обстеження земель сільськогосподарських угідь.

Чисельність гризунів на посівах польових культур визначають методом маршрутного огляду ділянки 0,5 га на полях до 100 га та 1 га — на більших за площею полях. Для цього, по діагоналі поля вздовж 1 км на смузі шириною 5 м, підраховують кількість колоній і нір. Підрахунок колоній можна також проводити на виділених ділянках 0,25 га (100×25 м або 50×50 м). Наявність заселених нір встановлюють притоптуванням удень і перевіркою відкритих наступного ранку. Обстеження проводять навесні та восени. Захист посівів озимини, багаторічних трав проводять восени за наявності в Степу — 3, в Лісостепу — 5 колоній на гектар.

Стація вважається незаселеною, якщо за її перетину по діагоналі та огляду однієї з крайових смуг не виявлено нір полівок і мишей та інших видів гризунів. Для встановлення заселеності гризунами узбіч доріг, зрошувальних каналів, лісосмуг, обстежують смугу завдовжки не менше 500 м.

 

Система заходів щодо зниження чисельності гризунів

Підраховують нори і колонії по діагоналі поля вздовж 1 км на смузі шириною 5 мОсновною метою зниження чисельності гризунів є недопущення втрат у господарсько-відчутних кількостях. Цього досягають шляхом планомірного виконання комплексної системи, яка включає господарські, агротехнічні заходи, своєчасне обстеження сільськогосподарських угідь на заселеність гризунами, складання прогнозів шкідливості та проведення хімічних заходів щодо зниження чисельності гризунів.

У різних кліматичних зонах країни цю систему заходів проводять у різні строки, що зумовлюється кліматичними особливостями та різним видовим складом шкідливих гризунів. Проте, основні елементи цієї системи залишаються незмінними.

Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналах), своєчасне й без втрат збирання врожаю, вчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази та надійного сховища. Але обробіток ґрунту за технологією нульового обробітку (No-till) і бінарні посіви йдуть на користь розвитку популяцій гризунів. Технологія No-till передбачає сівбу озимих зернових під покрив із пожнивних залишків, що забезпечує мишоподібним гризунам сприятливі умови для живлення та розмноження.

При бінарному посіві, наприклад, зернових і багаторічних трав, оранка ґрунту виключається на весь час зростання багаторічної культури (не менше, ніж на 2–3 роки), що забезпечує оптимальні умови для формування видового комплексу мишоподібних гризунів. У відсутності механічного впливу на популяції шкідників, за No-till-технологією та бінарних посівах, неминуче зростає необхідність посилення моніторингу та проведення обробок родентицидними препаратами.

 

Основна мета регулювання гризунів — запобігання їхній шкідливості

Глибока оранка руйнує мишині нори в поляхЦе досягається завдяки продуманому і своєчасно виконаному комплексу заходів, з урахуванням біологічних особливостей деяких груп гризунів і конкретних умов господарства. Важливе значення вивчення типу кормів, характеру розмноження та стаціального поширення того чи іншого виду. Необхідно також враховувати статевий та віковий склад популяції. Різні види, різні вікові групи неоднаково реагують на родентициди та бактопрепарати. Наприклад, миша польова та жовтогорла нечутливі до бактерій тифу гризунів.

По-різному реагують на патогени дорослі та молоді гризуни одного і того ж виду. Не існує загальних закономірностей вікових відмінностей у реагуванні гризунів на родентициди. Молоді полівки стійкіші проти бактерій тифу гризунів, ніж дорослі особини свого виду. Самки дещо стійкіші, ніж самці. Різна чутливість молодих і дорослих гризунів встановлена і відносно коагулянтів крові. Все це свідчить про необхідність встановлення вікової структури популяції, що в свою чергу може викликати зміни у виборі засобів захисту.

Проти гризунів, у приміщеннях, застосовують ультразвукові відлякувачіДля захисту від мишоподібних гризунів в Україні використовують біопрепарати на основі Salmonella enteritidis var Іssatchenko, як наприклад — Бактеронцид гель, Родента БІО, Бактоцид. Препарати мають сувору вибірковість. За потрапляння зараженого зерна в організм гризуна, розвивається шлунково-кишкове захворювання. Загибель настає на 3–14 добу. Це єдині родентициди, які забезпечують контактне перезараження мишей в популяції. Препарати ефективні проти мишей: домових, курганчикових, лісових, мишей-крихіток, полівок (звичайної або сірої, лісової, рудої, водяної, стадної, степової, строкатої), а також сірого хом’ячка та ховрахів. Летальна доза для однієї миші становить 2–3 зернини заражені родентицидним препаратом.

Волога зернова принада (наприклад, Родента БІО) застосовується проти мишоподібних гризунів на посівах сільськогосподарських культур, на луках, пасовищах, в лісах, садах, скиртах, парниках, елеваторах, млинах, складських і тваринницьких приміщеннях, на дачах і у приватних помешканнях. Препарат можна використовувати в будь-яку пору року, навіть взимку за температури -25°С. Оптимальні терміни — в осінньо-зимовий та ранньо-весняний періоди, коли температура повітря коливається від 10°С до -10°С. Біологічна ефективність препарату складає 90%.

ЖиволовкиЕфективним засобом захисту також є використання родентицидів з класу антикоагулянтів крові на основі таких діючих речовин: флокумафену (Шторм, 0,005% воскові брикети, ПБ), бромадіолону (Бромакем, ПР, Рат Кіллер Супер, ГП, АнтиКрот, ГР, Родентицидна принада «Смерть гризунам», «RED KILLER» Сипуча суміш. Тістові брикети — у складських приміщеннях) та бродіфакуму (Антимиша, принада, Бродівіт, р., Бродіфакум, 0,25%, Крисолов, принада, Багіра та ін.). Антикоагулянти — це похідні кумарину, впливають на згортання крові, підвищують проникність капілярів, що призводить до крововиливів у внутрішню порожнину. Загибель гризунів настає на 3–8 добу з моменту отруєння.

Усі вищезазначені препарати використовуються проти шкідників складів, зерносховищ, захищеного ґрунту, господарських будівель, зернопереробних підприємств, кормоцехів, промислових підприємств (сірий пацюк, хатня миша), на полях за вирощування багатьох культур (рис, цукровий буряк, бавовник, зернові тощо).

Одним із найкращих препаратів у боротьбі з гризунами є інноваційний засіб від компанії «Сингента» — Талон™. Це надзвичайно привабливий для споживання мишовидними родентицид. Випускається у двох препаративних формах — гранули та воскові брикети. Талон™ — високоефективний універсальний препарат, який можна використовувати дозовано. Талон™ містить антикоагулянт ІІ покоління із групи кумаринів — бродіфакум, високоефективний у боротьбі з різними видами гризунів. Щоб досягти високої ефективності контролю чисельності гризунів, достатньо незначної дози родентициду. Талон™ ефективний проти резистентних популяцій гризунів порівняно з іншими родентицидами. Він ідеально підходить для застосування у місцях громадського харчування, в більшості житлових, і комерційних приміщень. Однак, варто не забувати, аби родентицид діяв лише за призначенням і не потрапив до свійських тварин чи людини, його варто розкладати лише у спеціальних місцях появи гризунів, у контейнери, обрізки труб, нори тощо.

 

Pest control в Україні

Ловчі ями (пастки)У світі контроль шкідливих організмів займає суттєву нішу. Розроблені спеціальні європейські стандарти, яких дотримуються сільгоспвиробники та компанії, що виробляють харчову продукцію. Вони також борються зі шкідниками більш лояльними методами, що дозволяють зберегти популяції і тим самим уберегти продукцію. Основне завдання — відокремити шкідників від людського середовища. Всі вони мають право на життя, кажуть фахівці. Гризунів потрібно не знищувати, а відлякувати, тому варто надавати перевагу новітнім атрактантам, — розповіла голова громадської спілки «Пест контроль України» Тамара Підберезняк.-

 

Сергій Рідний, професор, Харківська медична академія післядипломної освіти:

У приміщеннях складів, зерносховищ варто відловлювати гризунів живоловками і не знищувати їх, а контролювати їхню чисельність. Для цього всередині по периметру будівлі можна облаштувати тунелі з відсіками (живоловками) із підручних матеріалів, куди будуть потрапляти гризуни, яких в подальшому варто відпускати подалі від приміщень, наприклад, у ліси.

На відкритій місцевості також можна контролювати шкідників досить ефективними, менш витратними способами. Якщо, наприклад, на пасіці шкодять миші, можна всю територію пасіки обкопати траншеєю (ловчою ямою), і коли гризун переміщуватиметься, то впаде у цю траншею і вже не зможе вибратися. Можна й не копати траншеї, а облаштувати бар’єр, поставивши дерев’яні дошки на ребро і закріпивши їх. В кінці так званого бар’єру викопуються ями, встановлюються пастки, в які і будуть потрапляти гризуни. Миші, як відомо, через дошки не перестрибують, а, як правило, переміщуються вздовж них і коли бар’єр закінчується, потрапляють у пастку. Такий спосіб зазвичай застосовують біологи, які відловлюють гризунів у лісі для проведення досліджень чи моніторингу їхньої чисельності. Прийомів багато, варто лише їх досконало вивчити і застосовувати на практиці.

Що стосується великих за площею полів, тут є інші прийоми відлову гризунів. Доцільно проводити глибоку оранку з метою руйнування мишиних нір. Звісно, копати траншеї на значних гектарах не реально, задля відловлову гризунів, тому аграрії можуть застосовувати родентициди. Однак варто пам’ятати, що хімічні засоби захисту можна використовувати, лише закладаючи їх безпосередньо в нори, при цьому, нори потрібно «закривати», щоб отрута не потрапила до нецільових видів, й інші тварини не отруїлися. Розкидати отруту по полях ні в якому разі не можна, бо окрім гризунів там можуть харчуватися птахи. Більше того, хижі птахи, які поїдають мишей, можуть з’їсти отруєну здобич і загинути. А це знищення популяції птахів, переривання ланцюга живлення в природі і вимирання видів. Згадаймо про загибель червонокнижних журавлів, навесні 2021 року, в заповіднику «Асканія-Нова» на Херсонщині.

 

ТАМАРА ПІДБЕРЕЗНЯК, ДИРЕКТОРКА ГО «ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ», ГОЛОВА ГС «ПЕСТ КОНТРОЛЬ УКРАЇНИ»:

Наш клич — зберегти видове різноманіття і зменшити кількість пестицидного впливу на довкілля і людину. Це зробити не легко. Сьогодні агровиробники користуються засобами захисту рослин, пестицидами, агрохімікатами, і знають, що кожен препарат має побічну дію, акумулюється в організмах. Але потрібно «ламати» цю систему. Нам слід орієнтуватися на Європу, бо в Україні дуже плачевна ситуація з пест контролем. Потрібно, щоб компетентні люди діяли адекватно, дотримувалися не складних регламентів, і я впевнена, що спільними зусиллями ми вибудуємо правильну модель контролю шкідників, будемо робити так, як робить весь цивілізований світ.

Самі люди, на жаль, породжують нашестя гризунів, перетворюючи міста, склади, зерносховища на смітники, створюють поживне середовище для гризунів. Наразі ми опрацьовуємо програми контролю шкідливих організмів, де вказано, що шкідників варто відмежовувати від людського життя, і тоді ніякої шкоди вони не завдаватимуть.

 

С. Ткачова, наукова співробітниця,

Інститут захисту рослин НААН України

Журнал «Пропозиція», №10, 2021 р.

Відлякувач для гризунівОтруту проти гризунів варто розкладати в нори чи у спеціальні контейнери, щоб запобігти потраплянню до нецільових видів

Ключові слова: Захист від гризунів

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
Висока культура землеробства потребує організованості та злагодженості у виконанні кожного технологічного процесу. А в умовах інтенсивного землеробства всі технологічні операції слід довести до ідеалу, оскільки їхнє виконання є найбільш... Подробнее

1
0