Спецможливості
Статті

Господарство «елітних» корів… або Секрети смачної яловичини

12.10.2015
529
Господарство  «елітних» корів…  або Секрети  смачної яловичини фото, ілюстрація

Племінна робота у скотарстві має свої особливості, пов’язані з напрямом продуктивності тварин. Так, робота з ВРХ м’ясного напряму спрямована на підвищення м’ясних якостей та скороспілості тварин.

Племінна робота у скотарстві має свої особливості, пов’язані з напрямом продуктивності тварин. Так, робота з ВРХ м’ясного напряму спрямована на підвищення м’ясних якостей та скороспілості тварин.

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

Як відомо, тварини м’ясних порід порівняно з іншими мають вищу інтенсивність зростання  (на відміну від молочних і комбінованих порід —  на три-чотири місяці раніше досягають своїх максимальних кондицій, тобто скороспіліші), добру пристосованість до пасовищних умов утримання. У них на 5–10% вищий  забійний вихід, краще співвідношення тканин у туші, менше кісток, тонковолокниста м’язо­­ва тканина, м’ясо рівномірно пронизане жиром і соковите. Отже, мета будь-якого господарства, що спеціалізується на вирощуванні та відгодівлі ВРХ м’яс­ного напряму продуктивності – отримати яловичину високого класу. Тому перед ветеринарними фахівцями таких підприємств першочергово стоїть завдання максимально використовувати м’ясний потенціал тварин для досягнення високих показників. Про те, як це зробити, розповідає Андрій Розік, технолог тваринництва, за сумісництвом — ветеринарний лікар ТзОВ «В. Прометей».
Пане Андрію, підприємство, в якому Ви працюєте, спеціалізується на м’ясних породах ВРХ. Розкажіть, будь ласка, детальніше про напрям діяльності господарства…
— Так, наше підприємство, ТзОВ «В. Про­­­­метей», що розміщене в  с. Мель­ниця  (Ко­­вель­ський р-н, Во­­лин­ська обл.), зай­мається вирощуванням та відгодівлею молодняку ВРХ м’ясного напряму продуктивності. Спеціа­лі­зу­ємо­ся на тваринах абердин-ан­­гусь­­кої породи та лімузинах на базі волинської м’ясної. У цілому в господарстві утримуємо 900 голів ВРХ.

Чому Ви зупинили свій вибір саме на цих породах?
— Якщо говорити про абер­дин-ангусів… Серед ба­­гатьох вирощуваних у світі порід м’ясної ВРХ абердин-ангуська порода вирізняється особливо високою якістю м’яса. Чим це пояснюється? У тварин цієї породи жир відкладається між м’ясними волокнами, а не накопичується у підшкірних жирових відкладеннях, через що на площі зрізу м’ясо має характерну мармуровість… Тому воно і називається «мармуровим». Жир між м’ясними волокнами робить це м’ясо соковитим, м’яким і смачним.
До речі, ВРХ абердин-ангуської породи можна успішно вирощувати без відгодівлі концентратами — худоба добре нагулює масу тільки на пасовищах. Про­­тягом усього року тварини перебувають на вільному випасі, а концкорми отримують лише  взимку. Звісно, смак м’яса тварин, утримуваних природним способом, відчутно  тонший і вишуканіший.
Кращим  як за смаковими якостями, так і за  м’якістю вважається м’ясо 16–24-місячних бугаїв. Що тварина молодша, то світліше і м’якше м’ясо, але водночас що вона старша, то  кращого, виразнішого і вишуканішого смаку воно набуває. Смакові якості м’яса допомагає поліпшити термін його дозрівання/старіння — витримування м’яса за температури на межі замерзання. У перебігу цього процесу під впливом ензимів сполучна тканина розкладається, м’ясо пом’якшується, специфічний смак яловичини посилюється.
Дуже подобається працювати з тваринами цієї породи. Я б назвав цю породу «вдячною», адже ці тварини невибагливі, витривалі (за достатку грубих кормів та елементарного захисту від вітру корови легко витримують морози до 20…35°С), мають високу плодючість, чудову якість туш і м’яса.
 
Чи використовуєте у своїй практиці стимулятори обміну речовин?
— Так, такими засобами користуємося вже давно. Останніми роками працюємо з Катозалом,  причому вводимо його тваринам усіх вікових груп, починаючи від новонароджених. До того ж застосовуємо як клінічно здоровим телятам — як підтримку після тривалих, важ­­ких пологів, так і за виявлення патологічних станів, наприклад у разі виникнення діареї  (у комплексній терапії з антибіотиками) або ж  захворювань дихальної та сечостатевої систем.  Активно практикуємо Катозал і на дорослих тваринах — насамперед для корекції післяродових порушень метаболізму, за­­тримки посліду,  і, в обов’язковому по­­рядку, цей препарат входить до складу схем синхронізації статевої охоти.

Чому обрали саме Катозал?
— Знаєте, не дуже люблю будь-які несподіванки у клінічній практиці. Хоча, як то кажуть, від них ніхто не застрахований. Але якщо цього можна уникнути, то чому ж не скористатися такою можливістю. Звісно, у пошуках ефективного стимулятора обміну речовин ми хотіли отримати (і не тільки ми — так роблять усі) так званий баланс між кращим пре­­паратом та кращою ціною. Але, проаналізувавши відгуки своїх колег, прочитавши наукові статті, для себе особисто прийняв рі­­шення, що саме з цим препаратом  варто по­пра­­­­цювати. Певну роль відіграло також і те, що цей стимулятор обміну речовин доволі давно представлений на рин­­ку і виробництво його розміщене в Європі.

Чи використовували у своїй практиці аналоги Катозалу? Порів­нювали результати?
— Так, були спроби ви­­ко­ристовувати віт­чиз­ня­ні аналоги, ос­­кільки, як ви самі розумієте, їхня вартість дещо нижча за ні­­мецький препарат. За­­ра­ди цікавості та економічного ефекту проводили експеримент із конт­роль­­ними групами, а потім аналізували про­дук­­тив­ні показники (при­­рос­ти, засвоюваність кормів), клінічний стан тва­­рин, лабораторні да­­­­­ні (розгорнутий аналіз крові).
Проте, відверто кажучи, висновки нас зовсім не втішили, тому, зваживши всі «за» та «проти», зупинили свій вибір на Катозалі. Знаєте, перевірену якість виправдовує очікуваний результат, до того ж, як відомо, на здоров’ї не економлять — ці важливі чинники мають прямий стосунок і до тварин.

Які результати було отримано? Чи вимірювали добові прирости,  аналізували рівень захворюваності  на підприємстві тощо?
— Звісно, ми завжди ведемо конт­роль щодо використання того чи іншого препарату. Не виняток і Катозал. Якщо по­­рівнювати групу, де використовували цей препарат, із контрольною, тварини якої не отримували Катозал, то по­­казники добових приростів молодняку, а також результати осіменіння тварин (УЗД-діагностика) значно гірші в останній. І це — за однакових умов утримання та годівлі…

На Вашу думку, чи виправдовує себе ін’єкційна форма препарату?
— Хоч ін’єкційна форма не дуже зручна для використання, проте відносно невелике дозування та консистенція препарату (а це, як відомо, водний розчин) дає змогу використовувати його систематично на великій кількості тварин. Особливо за масового проведення ін’єк­цій зручно користуватись спеціальним шприц-пістолетом.

Інтерв'ю
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0