Спецможливості
Новини

Голландські уроки для України: не в коня корм

07.12.2009
527
Голландські уроки  для України:  не в коня корм фото, ілюстрація

У нашому журналі якось так повелося, що свої звіти про закордонні відрядження наші журналісти роблять з примітками на кшталт "Київ - Рим - Київ", "Київ - Лондон - Київ" тощо, а от я виїзд у відрядження до зарубіжних розвинених країн сприймаю як "Країна чиновників - неуків - злодіїв і злиднів - Успішна країна - Країна чиновників - неуків - злодіїв і злиднів".

У нашому журналі якось так повелося, що свої звіти про закордонні відрядження наші журналісти роблять з примітками на кшталт "Київ - Рим - Київ", "Київ - Лондон - Київ" тощо, а от я виїзд у відрядження до зарубіжних розвинених країн сприймаю як "Країна чиновників - неуків - злодіїв і злиднів - Успішна країна - Країна чиновників - неуків - злодіїв і злиднів".

У середині жовтня цього року я відвідав Нідерланди на запрошення міністерства сільського господарства, природи та якості продуктів харчування цієї країни. Центром заходу для групи іноземних журналістів стала щорічна виставка квітникарства "ХортіФеєр", але програма прес-туру об'єднувала й багато інших заходів, про що і йтиметься далі.
Щоб було зрозумілим тло, наведу для порівняння деякі дані про сільське господарство України та Нідерландів.
У 2008 році Україна, маючи найкращі в світі чорноземи, експортувала аграрної продукції на 11,3 млрд дол. До того ж, половина експорту - це зерно, насіння олійних культур і олія. При цьому імпорт м'яса та м'ясопродуктів становив 850 млн дол. проти 75 млн дол. експорту. Дещо краща ситуація з молокопродуктами: експорт - 690 млн дол., імпорт - 140 млн дол. Проте наша статистика прирівнює молокопродукти до яєць та меду, тому реально тут оцінити ситуацію доволі складно, але припустімо, що левова частка відповідного експорту припадає саме на молокопродукти. Ну й ще в нас десь на 500 млн дол. експорт переважає над імпортом кондитерських виробів та напоїв (мабуть, переважно по пиву).
Тепер ознайомимося з Нідерландами. Маючи сільськогосподарської землі (далеко не чорноземів) у 20 разів менше (1,9 млн га) і таку саму частку аграрного сектору у ВВП країни, Нідерланди - другий у світі (після США) експортер аграрної продукції: 82 млрд доларів.
Те, що є найбільшими статтями експорту для України, є найбільшими статтями імпорту для Нідерландів: зерно, олійні, олія. Те, що є найбільшими статтями імпорту для України, є найбільшими статтями голландського експорту: м'ясо, риба, овочі, квіти.
В Україні не знають, куди "притулити" те сільське населення, яке через вирощування екстенсивних культур не має роботи. В Нідерландах 10% населення працює в аграрному секторі саме у виробництві інтенсивних культур, насамперед квітів і овочів.
І оце ж їздять наші народні депутати, міністри, голови всіляких адміністрацій та безліч іншого люду, що має, а часто й не має жодного стосунку до сільського господарства, дивляться на все це, нічого не розуміючи, й повертаються додому розповідати байки про те, що от тепер, наприклад, ми створимо свиноферму в кожному селі або на кожне подвір'я поставимо японський молоковоз і заживемо на наших українських чорноземах краще, ніж у Голландії (Німеччині, Франції і т. д. і т. п.).
Цим байкам про величезний потенціал українського аграрного сектору вже понад 20 років. Виставка "ХортіФеєр" в Амстердамі показала наочно, яким насправді низьким є наш потенціал.
На виставці квітникарства було представлено 740 компаній з усіх континентів. Після господарів - голландців - найбільше стендів розгорнули китайці. З азійських країн, що розвиваються, свою продукцію експонували Індонезія і Таїланд. Були представники навіть зі Шри Ланки, в якій тільки-но закінчилася багаторічна громадянська війна. Навіть Африка прислала своїх квітникарів: окрім доволі розвинених Південної Африки та Єгипту, на виставці були представлені Ефіопія та Кенія.
Щодо останніх, то це взагалі приклад для України. В Ефіопії та Кенії нині лютує голод, майже рік не випадали дощі, а вони, замість виробництва харчів, займаються вирощуванням квітів! Де логіка? А логіка полягає в тому, що набагато вигідніше купувати (може, і в українців) зерно по 15 центів за кілограм, продаючи квіти по 1 євро за штуку.
Заявку на участь у виставці "ХортіФеєр" подала й одна українська компанія - "Магеллан" (Черкаська обл., Черкаський район, с. Геронимівка). Та я марно шукав співвітчизників: виявилося, що вони в останню мить відмовилися від участі.
Реклама - двигун торгівлі. Це знають навіть діти, але не наші чиновники. На виставці їх не було. Мабуть, економлять на січневі відвідини "Зеленого тижня" в Берліні, де вкотре розповідатимуть про "сприятливий інвестиційний клімат" і "найкращі в світі чорноземи".
"ХортіФеєр" - це не тільки виставка квітів. Це також виставка відповідних технологій, обладнання, логістики. Враховуючи, що зрізані квіти треба доставити до споживача якомога швидше, на виставці був стенд авіакомпанії "Ер Франс-КЛМ", яка здійснює й вантажні перевезення. (Ви коли-небудь бачили на вітчизняних аграрних виставках стенди наших транспортних авіакомпаній?) Політика Нідерландів: експорту аграрної продукції - "зелене світло" (порт у Роттердамі є найбільшим вантажним портом у світі). Це в Голландії "митниця дає добро", у нас - навпаки: "митниця бере добро".
Наші політики часто кажуть, що в Західній Європі ціна землі сягає 50 тис. дол./га. Це справді так, але ця земля - під теплицями (це вони "забувають" додати). Коли вночі летиш над Голландією, здається, що вона вкрита жовтими прямокутниками - це нічне обігрівання теплиць натрієвими лампами. В теплицях вирощують квіти та овочі. Аграрна наука займається теплицями: як їх краще обігріти; як економніше використати природний газ для опалення, а потім як ефективно використати надлишок вуглекислого газу, який утворився внаслідок його спалювання; якими лампами краще ті теплиці обігрівати; як реагують рослини на "холодне світло" від світлодіодів, що споживають мінімум електроенергії? Цим опікується один із найкращих в Європі аграрних університетів - Вагенінген. Університет учить студентів, готує наукові кадри, реально займається наукою. На сьогодні університет Вагенінген вирішує проблему переходу від теплиць, що споживають дорогу енергію (наприклад, спалюючи природний газ), до теплиць, що продукують енергію, наприклад, за допомогою сонячних батарей та лінз Френеля.
Наші університети займаються не тим, що треба, а тим, що вони, з урахуванням своє матеріальної бази, можуть, але що може бути абсолютно нікому не потрібним. Навіщо в Україні така безліч бідних аграрних вищих навчальних закладів? Може, скоротити їх в кілька разів та сконцентрувати в кількох, що залишаться, реальну матеріальну базу і вчених? Який стосунок наші академічні інститути мають до процесу підготовки фахівців і наукових кадрів? Жодного! Вузи - самі по собі, академічні інститути - самі по собі. Повна ідилія!
Квіти та овочі - товар, що швидко псується. Тому його збут - це питання номер один. У місті Амстел є аукціон з продажу свіжих овочів, фруктів і квітів. Починає працювати о четвертій годині ранку. О дев'ятій торгівля закінчується. Площа аукціону - два квадратні кілометри, що більше, ніж площа князівства Монако, і вп'ятеро більше, ніж площа Ватикану.
Наші чиновники, відвідавши Амстел, захоплюються ідеєю оптових ринків і аукціонів: оптові ринки вирішать усе! Але виявляється, що за десятиліття роботи аукціонів накопичилися великі проблеми - нашим ділкам це вже не цікаво, бо головне - "освоїти" бюджетні кошти, а решта - то вже чужі проблеми. А проблема аукціонів товарів, що швидко псуються, одна: що робити з тим товаром, який не вдалося реалізувати? Тут, як кажуть, або пан, або пропав.
Фермери почали шукати альтернативні шляхи збуту продукції - прямі договори. Наприклад, у Голландії є дуже великий кооператив кооперативів - "Грінері". За наперед укладеними контрактами (номенклатура продукції, обсяги, час) фермери поставляють кооперативу свою продукцію, яку тут сортують, пакують і негайно відправляють споживачам (переважно до Британії та Німеччини). Добре? - Добре! Але й тут виникають проблеми. Споживачі - великі мережі супермаркетів, такі як британський "Теско", - стають монополістами (багато продавців - один покупець) і починають диктувати свої правила на свою користь. Університет Вагенінген і міністерство сільського господарства Нідерландів бачать ці проблеми й намагаються їх розв'язати. Що ж до України, то я впевнений: ні в Мінагрополітики, ні в Інституті аграрної економіки ці проблеми не те що намагаються розв'язати - там про них просто не мають жодного уявлення. Я думаю, що там навіть мало хто володіє такими математичними інструментами, як цілочисельна оптимізація або теорія графів.
На упаковках голландських овочів зазначено, хто виробив, коли, назва сорту. Ви бачили щось подібне в українських супермаркетах на українській продукції? Наприклад, помідори: вирощено там-то, сорт такий-то? І при цьому нас запевнятимуть, що в Європі харчі "сумнівної" якості.
Голландські експерти підкреслювали: ідеї коштують небагато. Дорого обходяться витрати (і пов'язані з цим ризики) на реалізацію цих ідей до отримання прибутку - процес, відомий як інновації. Я багато розмовляв з голландськими бізнесменами, які повірили у "великий потенціал України", в її "сприятливе інвестиційне середовище" та інвестували в Україну гроші. Всі одностайно заявили: "Гроші в нас украли". Тож ілюзій щодо інновацій в Україні в мене вже немає.
Я щиро вдячний міністерству сільського господарства Нідерландів за надану можливість на власні очі побачити це диво - голландське сільське господарство; зрозуміти втілювану міністерством аграрну політику, спрямовану на роботу, на сільгоспвиробників, а не на власну кишеню; познайомитися з реаліями, а не з тими нісенітницями, що їх верзуть наші "слуги народу", з'їздивши за кошт бюджету на екскурсію за кордон.
Ну а читачам "Пропозиції" в своїй діяльності я щиро раджу керуватися гаслом відомого комп'ютерного гіганта - компанії IBM: "Думай!"

Юрій Михайлов

Інтерв'ю
Новообрана Верховна Рада за швидкістю прийняття законів змагається з Верховною Радою УРСР комуністичних часів, коли будь-яке питання голосувалося за хвилину: «Хто за? Хто проти? Хто утримався? — Одноголосно». Блискавично розробили і внесли... Подробнее
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее

1
0