Спецможливості
Новини

Генна інженерія в степовому Криму

08.02.2010
330
Генна інженерія  в степовому Криму фото, ілюстрація

У Кримському інституті агропромислового виробництва НАНУ запроваджують вирощування безвірусного посадкового матеріалу плодових культур і винограду методом мікроклонального розмноження 

У Кримському інституті агропромислового виробництва НАНУ запроваджують вирощування безвірусного посадкового матеріалу плодових культур і винограду методом мікроклонального розмноження

Як вважають учені Кримського інституту агропромислового виробництва НАНУ,  сказав кореспондентові "Пропозиції" директор цього закладу,  Володимир Паштецький, ефективне функціонування сільськогосподарського виробництва Криму, де витрати на вирощування одного кілограма продукції в 1,5 раза вищі, ніж в інших регіонах країни, практично неможливе без проведення результативної інноваційної політики. Практики-аграрії повністю підтримують політику переходу ринкової економіки, особливо в кризових умовах, на рейки ефективних інноваційних проектів. Для цього наукові установи Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва в Криму разом із Міністерством аграрної політики АРК розробили "Програми інноваційного розвитку агропромислового комплексу АР Крим до 2015-2017 рр.". У них визначено пріоритетні галузі розвитку сільського господарства на найближчі роки.
Мова сьогодні лише про частку роботи вчених. На базі інституту було створено спершу меристемну лабораторію, а згодом - біотехнологічний комплекс для мікроклонального розмноження цінних сортів сільськогосподарських культур. Річ у тім, що використання традиційних методів розмноження (насіннєве, вегетативне) не може забезпечити потреби господарств у садивному матеріалі, крім того, вони мають певні недоліки.
Адже виноградарство й плодівництво Криму має забезпечити виробництво такої кількості продукції, яка здатна буде задовольнити потреби жителів Криму й відпочиваючих, а також  реалізувати її за межі республіки для отримання високих і стійких прибутків. Однак сьогодні галузь із цим завданням не впоралась. Останніми роками в АР Крим значно скоротилися площі садів. Із 76 тис. га, які існували в 90-ті роки, залишилося лише 30 тис. Валове виробництво плодів у Криму за 15 років зменшилося з 450 до 90 тис. т у 2008 р. За річної норми споживання фруктів 100-130 кг населення Криму споживає лише 30 кг. Із садів, які залишилися, одна третина площ підлягає реконструкції як безперспективна, що не окуповує витрат на виробництво плодів.
Тривалий період перебувають у стані кризи виноградарство та виноробство Криму, початок якої цілком обгрунтовано пов'язують із періодом так званої боротьби з алкоголізмом, яку проводив ЦК КПРС у 80-ті роки минулого століття. Саме тоді в Криму було знищено напрацювання вчених у галузі розвитку виноградарства. Сьогодні площа виноградних насаджень ледве перевищує 33 тис. га, або приблизно 40% площ 90-х років. Як і в плодівництві, Крим сьогодні в змозі виростити лише третину від валових зборів винограду, вирощеного в 90-ті роки. За річної норми споживання винограду 8-10 кг, один кримчанин за рік з'їдає його лише близько двох кілограмів.
Учені Кримського інституту сільськогосподарського виробництва констатують: ситуація із забезпеченням населення свіжими фруктами, виноградом і продуктами їхньої переробки майже вийшла з-під контролю, зазначив Володимир Паштецький.
Ринок цією високопоживної і економічно вигідної продукції працює хаотично. Потреби в ній кримчан і курортників та туристів, які приїздять до Криму в кількості, що в тричі-вчетверо перевищує населення півострова, в основному забезпечуються за рахунок імпортованої продукції сумнівної якості.
Останнім часом галузь почала потроху відроджуватися, однак темпи зростання не можуть задовольнити зростаючі потреби. Водночас вітчизняні виробники забезпечують населення й підприємства несертифікованим посадковим матеріалом, в їхніх господарствах немає сортозміни, часто вони не мають саджанців перспективних сортів, захист рослин став дуже дорогим заходом, і наявна врожайність не забезпечує визначеного рівня рентабельності.
Вчені Кримського інституту агропромислового виробництва розуміють, що, крім того, останнім часом значних збитків плодівництву й виноградарству завдають віруси, які спричинюють як окремі, так і змішані інфекції дерев та кущів. За даними кримських учених, це зменшує врожайність і якість плодів від 30 до 90%. Багато вірусних хвороб мають хронічний характер і є постійним гальмом у справі підвищення врожайності плодових культур та винограду. У хворих рослин різко зменшується не тільки кількість урожаю, а й його якість, вони сильніше страждають від несприятливих умов зовнішнього середовища, легше піддаються грибковим і бактеріальним захворюванням.
Вихід з цієї ситуації лише один,   говорить Володимир Паштецький. Він відомий у всьому світі - це перехід галузей плодівництва й виноградарства на висаджування нових і ремонт старих насаджень посадковим матеріалом тільки на безвірусній основі.
Кримські вчені пропонують розв'язати цю проблему на нормативно-правовому рівні Автомноної Республіки Крим, не чекаючи, коли настане час зробити це в усій Україні. А й справді, адже в нас на території країни немає лабораторій, які могли б забезпечити всіх охочих безвірусним матеріалом. Отже, нам треба якомога скоріше і з найменшими затратами відновити роботу вже наявних лабораторій, біокомплексів, тепличних господарств і почати випуск безвірусного садивного матеріалу. Адже меристемні технології в нас запроваджено досить широко в інших галузях, а саме: є відповідні комплекси в квітникарстві та інших галузях, а в садівництві та виноградарстві їх немає.
Кримський інститут агропромислового виробництва запропонував інноваційний проект з виробництва безвірусного посадкового матеріалу, що, можливо, зробить "революцію" на території Криму в галузі садівництва й виноградарства.
Так, за даними вчених, сьогодні в Криму виробляють 3-4 млн шт. саджанців плодових культур і винограду, з яких близько 1 млн купує населення Криму для своїх присадибних ділянок і близько 2,5 млн шт. - підприємства. Але жодного маточника з виробництва саджанців на безвірусній основі немає. Сьогодні тільки в Росії і в Україні дозволяється висаджувати нові насадження несертифікованими саджанцями, які вирощено не на безвірусній основі. Водночас безконтрольне ввезення з-за кордону садивного матеріалу створило в Україні несприятливі умови щодо зараженості як нових, так і наявних насаджень. Щоб поліпшити ситуацію й оздоровити сади та виноградники, вчені радять без зволікань перезакласти всі маточники, використовуючи для цього матеріал, оздоровлений від вірусної та іншої патогенної інфекції.
У всьому світі для розмноження рослин широко використовують метод клонального мікророзмноження, який належить до методів генної інженерії. У цьому плані тут нема нічого нового. Метод заснований на використанні меристеми. Меристема (з грецької meritоs - той, що ділиться) - це новоутворювальна тканина рослин, яка довго зберігає здатність до ділення й утворення нових клітин. Саме вони, безперервно ділячись, забезпечують безперервне наростання маси рослини.
Цей метод потребує невеликої кількості початкового матеріалу й дає можливість з однієї бруньки, введеної в культуру in vitro, одержати протягом року близько 1000 рослин. Для швидкого та якісного розмноження посадкового матеріалу використовують метод культури ізольованих органів і тканин, що має низку переваг перед традиційними способами розмноження рослин: високий коефіцієнт розмноження; оздоровлення від вірусів та інших патогенів; можливість мати рослини цілий рік; одержання генетично однорідного садивного матеріалу.
Для цього в Криму на базі Кримського інституту агропромислового виробництва збудовано сучасний біотехнологічний комплекс, оснащений унікальним італійським устаткуванням вартістю близько 5 млн дол., призначений для виробництва безвірусного матеріалу сільськогосподарських культур. Устаткування лабораторного корпусу налагоджено повністю, але, на жаль, використовують його менше ніж на один відсоток можливості. Вчені інституту розробили технологію отримання й розмноження оздоровленого від вірусів та інших патогенів суперелітного посадкового матеріалу плодових і квіткових культур. Це дасть змогу зменшити шкодочинність патогенів на 30-90%, а головне - значно збільшити період плодоношення рослин.
Важливим етапом вирощування саджанців після розмноження рослин є їхня адаптація. Адаптаційні роботи вчені проводитимуть у теплицях, які входять у систему біокомплексу загальною площею 1000 квадратних метрів.
На жаль, вони ще й досі не введені в експлуатацію. Для завершення їхнього будівництва інституту потрібні інвестиції з бюджету або доведеться шукати інвесторів, зацікавлених взяти участь в інноваційній програмі забезпечення АР Крим і Півдня України садивним матеріалом, вирощеним на безвірусній основі.
Проект передбачає, що теплиці буде обладнано обігріванням, кондиціонуванням, тумановироблювальними установками, живильними столами, комп'ютерно-контролюючим устаткуванням, розчинно-змішувальним вузлом. Кошторисна вартість обладнання для устаткування теплиць сягає близько 4 млн грн, а обладнання для всього тепличного комплексу - близько 8 млн гривень.
Науково-дослідні установи Криму мають районовані, адаптовані до умов півострова, сорти плодових і винограду, які, за потреби, в інституті можна оздоровити від вірусів та інших патогенних інфекцій і розмножити безвірусний посадковий матеріал з дальшою адаптацією і дорощуванням протягом 6-12 місяців в умовах теплиці. Після повторного тестування з вирощеного оздоровленого садивного матеріалу в Криму закладатимуть нові багаторічні насадження.

Клепініно - Сімферополь

Микола Семена,
аналітик Кримського незалежного центру політичних дослідників і журналістів.
Фото автора.

Інтерв'ю
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya
Останнім часом площа пустельних і непродуктивних земель в світі постійно зростає. Пустелі вже займають понад 17 млн км2 або близько 12% всієї поверхні суші. Вчені всього світу стурбовані такою

1
0