Спецможливості
Статті

Галицькі зустрічі

05.06.2008
277
 Галицькі зустрічі фото, ілюстрація
Галицькі зустрічі

На початку осені “Пропозиція” пригадала трохи забутий смак львівської кави та відвідала місто Лева. Читачі нашого видання вже знайомі з діяльністю компанії “Росан-Агро” (див. “Пропозицію” №3`2001).
Трохи більш як за півроку фірма зробила відчутний крок уперед.
Звідси й актуальність нових галицьких зустрічей.

Віктор Кучма, генеральний директор ТОВ “Росан-Агро”
— Справді, ми зайнялися таким бізнесом, який не дає змоги стояти на місці жодного дня, позаяк втрата часу, втрата відчуття ринку призведуть до того, що можна втратити конкурентоспроможність. Упродовж останнього часу ми вийшли на якісь певні обсяги реалізації. Клієнт відчув стандарт. Відтак поставив до нас додаткові вимоги. З огляду на це в нас виникли нові проекти. Зокрема поставили собі за мету розвинути переробку. І заклали будівництво заводу (у Рогатині), куди вклали всі ці сучасні думки, стандарти, тенденції щодо переробки м`яса не тільки свиней, а й ВРХ. Намагаємося працювати якнайшвидше та щонайякісніше. Задля цього запрошуємо західних фахівців, консультації яких стають нам у пригоді. “Теза” про низьку купівельну спроможність населення “допомогла” за роки незалежності відчутно знизити якість харчової продукції. Інколи люди навіть середнього достатку, маючи фінансову можливість придбати якісний товар, не могли знайти такий продукт у магазинах. Уже час зрозуміти, що висока якість продукції досягається не завдяки м’ясу, привезеному, приміром, з Австралії, а завдяки суворій технологічній дисципліні на всіх етапах, починаючи з розведення тварин і до переробки та реалізації продукції. Якщо процес відлагоджений, то продукція стає недорогою і здатна вдало конкурувати з неякісним продуктом. Це прораховано нашими фахівцями.
Відчувши, що одного свинокомплексу на 10 тис. голів буде замало, ми розпочали будівництво другого свинокомплексу з розведення і відгодівлі свиней, який врахує досвід наявного. Плануємо ввести його в дію у березні наступного року. У нашому бізнесі напрочуд важливо мати в штаті висококваліфікованих фахівців. Ми маємо достатньо таких осіб і тому цілком готові до введення в дію ще одного комплексу.
Вивчивши досвід провідних західних підприємств, ми дійшли висновку про важливість наукових підрозділів у виробничих компаніях. На кожного фермера в Західній Європі працює велика кількість науковців, усіляко сприяючи розвиткові агробізнесу. Звісно, ми не в змозі під егідою “Росан-Агро” одразу створити лабораторії на кшталт тих, які є у славнозвісних західних компаніях. Ми перебуваємо в інших “вагових категоріях”. Втім наші науковці мають ідеї, а ми можемо посприяти їхній реалізації. Наша співпраця є взаємовигідною, адже науковці бачать результати своєї праці в реальному втіленні, а для нас це стратегічне вкладання коштів, яке, переконаний, сприятиме збільшенню наших прибутків. Надалі плануємо створити у Львові науково-дослідний центр, який серед іншого опікувався б і аналізом ринку.
Останнім часом у світі чітко позначилася тенденція до підвищення значення екологічних стандартів годівлі. З огляду на це ми теж мусимо спрямовувати свою діяльність у той самий бік. Україна поступово входитиме до світових торговельних систем, і ми мусимо дотримуватися західних стандартів. Співпраця з наукою уможливлює рух уперед. Ми залучаємо фахівців і з технології годівлі, і з племінного матеріалу, і з утримання тварин. Маємо на меті створити карпатську м`ясну породу свиней. Для цього залучили фахівців із Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького. Хочу ще зазначити. що наразі ми зареєстровані вже як племферма. Переконаний, що маємо реальне підгрунтя для того, щоб справді відповідати назві, адже маємо доволі велику кількість позитивних відгуків клієнтів, які отримують наш племінний матеріал. Люди мають працювати з нормальним племінним матеріалом. Ми їм у цьому посприяємо. Якість племінного матеріалу зумовить і кількість спожитого корму, і кількість поросят, одержаних від однієї свиноматки, а також прибутковість і рентабельність.
Попервах ми намагаємося закласти міцні підвалини нашого бізнесу. Цю роботу ми проводимо поступово, і вона, власне, триває і дотепер. Якщо на сьогодні ми не в змозі задовольнити всі запити клієнтів, то основною перешкодою на цьому шляху є, вочевидь, нестача часу. Впевнений, що невзабарі ми значно розширимо наші пропозиції на ринку.
Ми вдячні нашим канадським партнерам за те, що вони в нас вірять, надають ті ресурси, які ми маємо реалізовувати, аби не втратити темп ходи на українському ринку. Назагал канадська діаспора — великий потенціал для України. Її слід розбурхати, показати, що їхні кошти йдуть на реалізацію економічних ідей, адже вся наша незалежність має звестися до добробуту людей. Тільки заможна людина є по-справжньому незалежною.

Василь Журавель, директор дочірнього підприємства “М`ясопереробний комплекс “РОСАНА”
— Запланована потужність заводу становить 5 т/зміну. Виробництво складатиметься з трьох циклів: забій, обробка туш, виготовлення м`ясних виробів. Технологічну частину буде повністю завезено з Європи (Польщі, Німеччини або Швейцарії). Попервах завод планували потужнісю 3 т/зміну. Втім після низки дискусій за участю фахівців з Польщі та Німеччини, ми дійшли висновку, що проектну потужність слід збільшити. Плануємо завантажити завод лише на 50%, позаяк залучення великих коштів є проблематичним через брак застави. Проект розробляв івано-франківський інститут “Агропроект”. Саме будівництво здійснюватимуть будівельні організації, а контролюватимуть поляки, які мають величезний досвід у цій царині. Землю взяли в оренду (угодау оренди укладено з Рогатинською міською Радою терміном на п`ять років з правом дальшого викупу). Орієнтовний термін введення об`єкта в експлуатацію — березень 2002 року. Проблему кадрів ми вирішуватимемо завдяки співпраці з Рогатинським аграрним коледжем. Цей навчальний заклад готує фахівців із м`ясопереробки. Втім наша освіта трохи відстала. З огляду на це ми плануємо відмінників відправляти на навчання до Польщі, Німеччини. Після цього прийматимемо таких людей на роботу. Звісно, ми не обмежимося лише випускниками Рогатинського аграрного коледжу. Всіх, хто має навички та хоче працювати, запрошуємо до нас на роботу. Вимоги — чесність і працелюбність. Загальна чисельність працівників на м`ясокомбінаті становитиме 30 осіб. Обслуговуючий персонал — до п`яти осіб, а решта — технологи. Розвиватимемо мережу магазинів, зокрема торговельні точки будуть у Києві, Одесі, Львові, Рогатині. Ймовірно збутом займатиметься відповідний підрозділ або навіть окрема юридична особа.

Борис Тронько, директор компанії “Росан-Трейд”
— Фірму “Росан-Трейд” було створено спеціально для організації постачань преміксів з Німеччини. Чому ми вирішили зупинитися саме на цих преміксах? Ми вивчали ринок. У Польщі представлено багато різноманітних преміксів як європейських, так і американських. На думку фахівців, премікси Josera — це завтрашній день. Завдяки якісному балансуванню раціонів можна досягти економічної ефективності.
Якщо твердити про приватний сектор, то слід зазначити, що більшість наших потенційних клієнтів ще не готові розуміти важливість преміксів. Основний аспект бізнесу на даному етапі — це переконання. В Україні вже з`явилася нова формація фермерів, які були в розвинутих країнах, багато бачили, розуміють важливість преміксів у годівлі тварин. Наразі основна стратегічна мета — розширити наш ринок.
Для того щоб живий організм нормально розвивався і був здоровим і повноцінним, він має одержати повний набір речовин. У преміксі є складники, які дають змогу поліпшити засвоюваність базових кормів, зумовлюючи їхню більшу ефективність. Із нашими рецептурами в нас виходить приблизно 3 кг корму на 1 кг м`яса. Це доволі добрий показник. Якщо не використовувати преміксів, свиня буде рости 9 місяців. Вона з`їсть не 300 кг корму, а 450—500 кг. Відповідно, збільшаться витрати. Отже, економічна вигода від застосування преміксів безперечна.

Дмитро Кісіль, науковий керівник роботи зі створення “Кам-Росан” типу свиней
— Пан Віктор Кучма, маючи такий цінний генофонд імпортних свиней, виклав думку щодо залучення науки для генетичного вдосконалення і виведення нового карпатського м`ясного типу свиней. Я, маючи досвід роботи у цій царині, дав згоду. У травні розробили концепцію.
Для створення карпатського м`ясного типу використовуємо генотипи данського ландраса, ПБЗ, німецької довговухої генотип Е, петрен і дюрок.
Вже розроблено стандарт майбутнього типу. Так, вік досягнення живої маси 100 кг становить 182 дні. Середньодобовий приріст на контрольній відгодівлі — в межах 800 г. Витрата корму — не більше 3,2 к.о. Вихід чистого м`яса — не менше 58%. Довжина півтушки — не менше 96 см. Цих показників мусимо досягти до 2007 року, коли плануємо подати цей тип на затвердження.
v v v
Станіслав Єжі Лєц колись зазначив: “Хтось та й одержить левову частку лева”. Побажаємо молодій компанії з міста Лева таку частку одержати, а “Пропозиції”, сподіваємося, теж ще не раз перепаде левова частка запашної львівської кави (до речі, після відвідання однієї з львівських кав`ярень мій одяг зберігав кавовий аромат протягом доби).

Зустрічався Олексій Рижков

Інтерв'ю
Во­ло­ди­мир Яков­чук, ге­не­раль­ний ди­рек­тор Євраліс Се­менс Ук­раї­на
Ге­не­раль­ний ди­рек­тор ТОВ «Євраліс Се­менс Ук­раї­на» Во­ло­ди­мир Яков­чук розповідає про новинки французького насінницького бренда сезону-2017 та «закулісне» життя компанії.
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 

1
0