Спецможливості
Архів

Форпост боротьби між мракобісами та вченими

05.10.2010
215
Форпост боротьби  між мракобісами та вченими фото, ілюстрація

Група журналістів з різних країн Європи 6 серпня цього року відвідала Біотехнологічний центр в Юплінгені (Німеччина). Мета прес-туру - ознайомити представників європейських ЗМІ з досягненнями європейських генетиків у створенні генетичномодифікованих рослин, з процедурами їхнього тестування, безпечністю для довкілля та людей, з перспективами, які відкривають перед європейськими фермерами генетичномодифіковані рослини.

Група журналістів з різних країн Європи 6 серпня цього року відвідала Біотехнологічний центр в Юплінгені (Німеччина). Мета прес-туру - ознайомити представників європейських ЗМІ з досягненнями європейських генетиків у створенні генетичномодифікованих рослин, з процедурами їхнього тестування, безпечністю для довкілля та людей, з перспективами, які відкривають перед європейськими фермерами генетичномодифіковані рослини.

Юплінген - це малесеньке село, загублене серед полів землі Захсен-Анхальт. Так би мовити, - тиша, спокій, задоволення. А от Біотехнологічний центр в Юплінгені - найбільший у Європі, і там є можливість здійснювати різноманітні дослідження, пов'язані з моніторингом уже зареєстрованих в ЄС генетичномодифікованих сільськогосподарських культур, а також із передкомерційним випробуванням нових.
Свого часу недобросовісні вчені так залякали світову громадськість "махалками" про загрозу від генетичномодифікованих рослин, що європейське суспільство, загалом досить безграмотне в питаннях науки й нових технологій, вирішило сказати рішуче: "Ні" - ГМО!". Але причини тут різні. Наприклад, заборонила вирощування ГМ-культур Австрія. Але треба розуміти, що таке Австрія.  Це гірська країна, де тієї ріллі для вирощування, наприклад, кукурудзи або сої - як кіт наплакав. Сільське господарство Австрії - це овочі, особливо гарбузи, сади, виноградники, молочне скотарство на альпійських луках. Для економіки країни та заборона на вирощування ГМ-кукурудзи або ГМ-сої невідчутна, але які "очки" набрали політики! Та ж ситуація в Греції: самі лише скелі, переважна більшість островів в Егейському морі - незаселені. Чом би за цих умов теж не погратися в популізм на темі ГМО.
Окремо слід згадати Францію, яка є найбільшим сільськогосподарським виробником у Європі, там теж заборонено вирощувати ГМ-культури, але причина заборони в іншому. Під тиском "зеленої мафії", особливо таких організацій, як Green piss, Friends of the earth (абревіатура цієї організації - Foe перекладається як "ворог"), кожний французький уряд постає перед дилемою, від чого відмовитися: від атомної енергетики, частка якої у виробництві електроенергії у Франції сягає 80%, чи від ГМО? Ви уявляєте, що означає падіння виробництва електроенергії потужної промислової країни на 80%? Тому кожний французький уряд обирає найменшу шкоду: забороняє вирощувати ГМ-культури.
Так само і в решті країн ЄС, де заборонено вирощування ГМ-культур, - лише політичний популізм. І що цікаво, в країнах, де заборонено вирощувати ГМ-культури, дозволено вільно використовувати їх та продукцію, одержану з їхнім використанням. І тому до тієї ж Франції, Німеччини, Австрії, Греції... везуть генетично модифіковані кукурудзу, сою, ріпак із США, Бразилії, Канади, Австралії, так само як і курятину, свинину та яловичину, вирощені з використанням ГМ-кормів.
Але ж найбільш освічені політики розуміють, що стояти на місці в питанні впровадження новітніх технологій - це програш американцям, бразильцям, канадцям. Тому й було вирішено створити Біотехнологічний центр в Юплінгені, де можна було б, незважаючи на випади всієї тієї "зеленої мафії", проводити прикладні дослідження з ГМ-рослинами.
Після 13-річних митарств, 2 березня цього року Єврокомісія нарешті дозволила вирощувати в країнах ЄС картоплю Амфлора компанії "БАСФ", що містить чистий амілопектиновий крохмаль, який використовують у промисловості для виробництва паперу, тканин і в'язких речовин. У звичайній картоплі міститься суміш амілопектинового та амілозного крохмалю, і їхня сепарація є економічно недоцільною. Тепер споживачі амілопектинового крохмалю мають можливість підвищити ефективність та прибутковість своєї галузі.
На дослідних ділянках Біотехнологічного центру в Юплінгені європейські журналісти мали змогу подивитися на Амфлору, яка, до слова, зовнішньо аж ніяк не різниться зі звичайною картоплею. До речі, на моє запитання, чи не отруяться люди або тварини, якщо картопля Амфлора випадково потрапить у харчовий або кормовий ланцюг, представники компанії "БАСФ" запевнили, що дослідження на токсичність та алергенність Амфлори показали її повну безпечність. Але її реєстрація лише для виробництва промислового крохмалю виявилася набагато простішою, ніж реєстрація для харчових і кормових цілей.
В Юплінгені європейські генетики демонстрували також картоплю, стійку проти фітофторозу (яка теж зовні схожа на традиційну). Боротьба з фітофторозом картоплі - не з дешевих: обприскувати картоплю фунгіцидами (50 євро/га) доводиться один раз на тиждень, і таких обробок може бути до п'ятнадцяти. А тепер уявіть собі, що картоплю обприскувати фунгіцидами не треба, і підрахуйте економію.
Років п'ятнадцять тому Герой України, Президент Національної академії аграрних наук Михайло Зубець, почувши, що американці генетично модифікували картоплю, яку не їсть колорадський жук, видав фразу, що стала класикою жанру: "Якщо її жук не їсть, то, може, й нам не треба". Я в Юплінгені побачив на ГМ-картоплі, стійкій проти фітофторозу, колорадського жука, який просто з насолодою гриз ту ГМ-картоплю. І я, спираючись на авторитет корифея науки, подумав: якщо жук їсть ГМ-картоплю, то, може, й нам можна?
А тепер згадаймо, що методи сучасної генетики дають змогу переносити в корисні рослини будь-яку кількість генів. Елементарно можна мати картоплю, стійку проти фітофторозу й колорадського жука, плюс із підвищеним вмістом крохмалю, плюс із високим вмістом інсуліну, плюс і т. д... То що - повернемося до життя в печерах чи все ж користуватимемося всіма плодами цивілізації?
Особливою гордістю вчених з Юплінгена був ГМ-тютюн. У всьому світі тривають кампанії проти тютюнопаління - і це правильно. Але ж згадаймо й про фермерів, які століттями вирощували цю культуру. Тоді як зробити так, щоб і вовки були ситі, й вівці цілі? А ось як: генетики модифікували рослини тютюну таким чином, що він перетворився на фабрику цінного білка, який є сировиною для фармацевтичної промисловості, наприклад, для виробництва мазей і гелів, які запобігають перенесенню СПІДу під час статевих контактів.
У США на ГМ-цукровий буряк, стійкий до гліфосату, припадає 95% посівів. І це всього за два роки після реєстрації. Правда, й тут вороги цивілізації встигли наслідити: на початку серпня якийсь мудрець-суддя з Каліфорнії заборонив використання ГМ-буряків у США на тій підставі, що, на його думку, було проведено недостатню кількість тестів. Зауважу, що цукрові буряки в Каліфорнії не вирощують - це прерогатива північних штатів, таких як Північна Дакота, Вісконсин, Міннесота і т. д. Свої збитки американські фермери від дій "доброзичливців" з Каліфорнії вже оцінили в 2 млрд дол. І ще зауважу: в Каліфорнії якраз вирощують цукрову тростину - конкурента цукрових буряків. Ось до якої підлоти можуть вдаватися в конкурентній боротьбі.
Чим ще займаються вчені в Юплінгені? Проводять дослідження, які розвіюють усі ті міфи-дурниці, що їх вигадує "зелена мафія". Наприклад, вивчають вплив ГМ-культур на нецільові організми, наприклад, на корисних комах, таких як бджоли. Поки що нічого не знайшли.
В Європі точиться запекла боротьба між мракобісами та вченими. Кілька місяців тому Єврокомісія для розблокування реєстрації ГМ-культур прийняла рішення про те, що кожна окрема країна має вирішувати, дозволяти їй вирощувати ГМ-культури на своїй території чи ні. Ну не хочуть болгари вирощувати ГМ-кукурудзу (своє овочівництво вони вже втратили й тепер імпортують овочі з Туреччини), то нехай не перешкоджають тим, хто готовий це робити, наприклад, британцям, голландцям, шведам. Але одночасно в липні Єврокомісія прийняла рішення, яким дозволено окремим регіонам і навіть селам оголошувати себе зонами, вільними від ГМО!..
Американці семимильними кроками просуваються вперед у галузі генетичних маніпуляцій, нещодавно навіть створили штучну ДНК, яку помістили в ядро бактерії, і та живе й працює вже за штучною генетичною програмою. Європейці нарешті схаменулися й швидкими темпами нарощують фінансування наукових досліджень у цій галузі. І лише Україну нічого не навчила "лисенківщина": ми й далі міцно утримуємо позиції бездумних заборон.

Юрій Михайлов

Advertisement

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
ВВП Угорщини в 2016 році зросло на 3,5-5% і вона потрапила в число 7 країн ЄС, чий дефіцит бюджету склав менше 3%. «Україна - одна з найбільших наших сусідніх держав. У 2016 році двосторонні україно

1
0