Спецможливості
Технології

Фор­му­ван­ня про­дук­тив­ності ко­ло­са в зер­но­вих

29.04.2017
8866
Фор­му­ван­ня про­дук­тив­ності ко­ло­са в зер­но­вих фото, ілюстрація

Упродовж останніх 20 років середня врожайність пшениці озимої продовжує зростати. Зокрема, у виробничому сезоні  2015–2016 рр. середня врожайність озимини перевищила 30 ц/га. Проте цей показник значно нижчий, порівняно з урожайністю в Європейському Союзі, де в провідних державах-експортерах, наприклад Франції, середня врожайність пшениці становила понад 70 ц/га.

 

Цілком зро­зуміло, що та­ка ве­ли­чез­на різни­ця в про­дук­тив­ності зер­но­вих куль­тур зу­мов­ле­на не бідніши­ми ґрун­та­ми на­шої країни, а не­­­­до­­три­ман­ням тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри. Про­дук­тивність пше­ни­­ці ози­мої та інших зер­но­вих скла­да­ється з низ­ки струк­тур­них еле­ментів, най­важ­ливіши­ми з-поміж яких є кількість про­дук­тив­них сте­бел, до­вжи­на й озер­неність ко­­­ло­са, кількість ко­лосків. 

Ози­ма пше­ни­ця до­волі ви­мог­ли­ва до вмісту до­ступ­но­го азо­ту в ор­но­му ша­­рі ґрун­ту. Фор­му­ван­ня стеб­ло­с­тою з оп­ти­маль­ни­ми по­каз­ни­ка­ми гу­с­то­ти, а та­кож кількості ко­лосків у ко­лосі та йо­го озер­не­ності за­ле­жить пе­ре­дусім від до­стат­ньої кількості азо­ту та інших еле­ментів жив­лен­ня на вирішаль­них ета­пах фор­му­ван­ня тка­нин і ор­ганів пше­ниці. За вро­жай­ності 50 ц/га пше­ни­ця ози­ма ви­­но­сить із ґрун­ту 80–90 кг азо­ту, фо­с­фо­ру — 35–40, калію — в се­­ред­­нь­о­му 25 кг. 

Сто­сов­но кількості про­дук­тив­них сте­бел усе зро­зуміло: що більша їхня кількість, то ви­щий уро­жай. Про­те, роз­гля­да­ю­чи струк­турні еле­мен­ти вро­жаю, які вхо­дять до скла­ду ко­ло­са, ви­ни­кає низ­ка логічних за­пи­тань. До­вжи­на ко­ло­са силь­но варіює в різних сортів, а та­кож за­ле­жить від по­год­них умов та міне­раль­но­го фо­ну. По­нят­тя щільності ко­ло­са та­кож ду­же важ­ли­ве: як­що ко­ло­с­ки в ко­лосі розміщу­ють­ся нещільно, то навіть у разі йо­го знач­ної до­вжи­ни озер­неність ко­ло­са бу­де не­ве­ли­ка. То­му чіткої за­леж­ності вро­жай­ності зер­но­вих від до­вжи­ни ко­ло­са не спо­с­терігається. Розвиток шкідників на культурі значною мірою впливає на формування продуктивності колосу

Фор­му­ван­ня ко­ло­са по­чи­нається за­дов­го до ви­хо­ду йо­го з об­горт­ки верх­нь­о­го ли­ст­ка. В низці дослідів ус­та­нов­ле­но, що розміри ко­ло­са по­чи­на­ють за­кла­да­ти­ся вже на ІІІ етапі ор­га­но­ге­не­зу (період вес­ня­но­го кущіння). У цей час ок­ремі ділян­ки ко­ну­са на­ро­с­тан­ня, а са­ме нижні, по­чи­на­ють ди­фе­ренціюва­тися на ок­ремі сег­мен­ти. Що більше ут­во­рить­ся та­ких сег­ментів на цьо­му етапі ор­га­но­ге­не­зу, то більше бу­де чле­ників у ко­лосі, а от­же, він бу­де до­вшим. До­вжи­на ко­ло­са тісно пов’яза­на з по­год­ни­ми умо­ва­ми. Три­валість пе­ре­бу­ван­ня рос­лин пше­ниці в стані кущіння — по­чат­ку труб­ку­ван­ня в се­­ред­­нь­о­му ста­но­вить 20 і більше днів. Звідси вип­ли­ває про­ста за­лежність: що до­вше три­ває сег­мен­тація, яка відбу­ва­ється са­ме в ці фа­зи, то більшої до­вжи­ни фор­мується ко­лос із, відповідно, біль­шою кількістю за­чатків ко­лосків (ко­ло­с­ко­вих гор­бочків). Уп­лив тем­пе­ра­тур­них умов по­ля­гає в то­му, що за не­ви­со­ких тем­пе­ра­тур у цей період ІІІ–ІV ета­пи ор­га­но­ге­не­зу три­ва­ють до­вше, тим са­мим збільшу­ю­чи кількість чле­ників ко­ло­са і йо­го до­вжи­ну. Не­ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри (до 10°С) і до­стат­ня за­без­пе­ченість рос­лин еле­мен­та­ми жив­лен­ня спри­я­ють ут­во­рен­ню круп­но­го ко­ло­са. Дов­гий світло­вий день із яс­к­ра­вим освітлен­ням при­ско­рює про­це­си кущіння — в та­ких умо­вах швид­ше фор­му­ється верхівко­вий ко­ло­сок, що при­зво­дить до пе­ред­час­но­го закінчен­ня фор­му­­ван­ня ко­ло­са й зни­жує йо­го до­вжи­ну. 

Розміри ко­ло­са мож­ли­во ре­гу­лю­ва­ти за до­по­мо­гою вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив (по­чи­на­ю­чи з ІІІ ета­пу ор­га­но­ге­не­зу). У пізніші фа­зи роз­вит­ку на­явність до­стат­нь­о­го фо­ну міне­раль­них до­б­рив та­кож сти­му­лює збільшен­ня розмірів ко­ло­са за­вдя­ки за­кла­дан­ню більшої кількості ко­лосків. Ус­та­нов­ле­но, що на розміри ко­ло­са пше­ниці та­кож упли­ває термін висіву. На посівах ранніх та оп­ти­маль­них висівних строків здебільшо­го фор­мується най­дов­ший ко­лос, тоді як за сівби в першій де­каді жовт­ня йо­го розміри де­що змен­шу­ють­ся. 

Кількість ко­лосків у ко­лосі

За ре­зуль­та­та­ми ро­бо­ти Ф. Ку­пер­ман про­цес ди­фе­ренціації ко­лосків у ко­лосі пше­ниці відбу­вається вже на ІV етапі ор­га­но­ге­не­зу (по­ча­ток ви­хо­ду в труб­ку). На сег­мен­тах ко­ло­са на­ро­с­тан­ня по­чи­на­ють за­кла­да­ти­ся ко­ло­с­кові гор­боч­ки. Кількість ко­лосків не мо­же пе­­ре­ви­щу­ва­ти кількість сег­ментів, які сфор­му­ва­лися на ІІІ етапі. За не­стачі во­ло­ги й міне­раль­них до­б­рив кількість ко­лосків мен­ша порівня­но з кількістю чле­ників ко­ло­с­ко­во­го стриж­ня. Ось чо­му ІІІ і ІV ета­пи ор­га­но­ге­не­зу такі важ­ливі для фор­му­ван­ня май­бут­ньої про­дук­тив­ності куль­ту­ри. 

Ана­логічно до­вжині ко­ло­са кількість ко­лосків тісно пов’яза­на з по­год­ни­ми умо­ва­ми під час їхньо­го фор­му­ван­ня. За­зви­чай мак­си­маль­не чис­ло ко­лосків фор­мується за про­хо­лод­ної по­го­ди внаслідок по­до­вжен­ня відповідних етапів ор­га­но­ге­не­зу. Ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри в цей період при­швид­шу­ють ку­­щіння та труб­ку­ван­ня, то­му кількість ко­лосків у ко­лосі мо­же змен­шу­ва­тися. За де­я­ки­ми да­ни­ми, в разі зро­с­тан­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря до 25°С і більше кількість ко­лосків мо­же змен­шу­ва­тися на тре­ти­ну. Три­валі опа­ди, відповідно, збільшу­ють кількість струк­тур­них еле­ментів ко­ло­са. В умо­вах дефіци­ту во­ло­ги, не­стачі по­жив­них еле­ментів або за за­гу­ще­них посівів, ко­ли ви­ни­кає знач­на кон­ку­ренція між рос­ли­на­ми, у верхній і нижній ча­с­тинах ко­ну­са на­ро­с­тан­ня ко­­ло­с­кові гор­боч­ки мо­жуть відми­ра­ти або не­до­стат­ньо роз­ви­ва­ти­ся. 

Найбільш кри­тич­ним періодом у рос­ті ко­ло­са є час від по­чат­ку за­кла­дан­ня ко­лосків до фор­му­ван­ня верхівко­во­го ко­ло­с­ка. То­му вчас­но про­ве­де­не ран­нь­о­вес­ня­не піджив­лен­ня та дру­ге піджив­лен­ня на фоні до­стат­ньої кількості фо­с­фор­но-калійних до­б­рив знач­но ней­т­ралізує дію не­спри­ят­ли­вих фак­торів у на­ступні фа­зи ве­ге­тації. Вар­то зна­ти, що не всі сфор­мо­вані ко­ло­с­ки зберіга­ють­ся аж до зби­ран­ня вро­жаю — знач­на їхня кількість відми­рає в на­ступні фа­зи. Але за­вдя­ки ок­ре­мим тех­но­логічним за­хо­дам на по­чат­ку труб­ку­ван­ня мож­на збільши­ти кількість за­кла­де­них ко­лосків, а під час на­ступ­них фаз змен­ши­ти інтен­сивність їхньо­го відми­ран­ня та ре­дукції. 

Окрім оп­ти­маль­них строків сівби, збільши­ти кількість до­б­ре роз­ви­не­них ко­лосків у ко­лосі мож­ли­во за­вдя­ки вне­сен­ню азо­ту. Піджив­лен­ня азо­том на ІІІ, ІV, V ета­пах ство­рює до­статній його за­­пас у рос­ли­нах для за­кла­дан­ня і по­­даль­шо­го роз­вит­ку ве­ли­кої кількості ко­лосків. Добрі ре­зуль­та­ти дає вне­сен­ня N30 по мерз­ло­та­ло­му ґрунті, N60 — у дру­ге піджив­лен­ня і N30 — у пізні фа­зи ве­ге­тації куль­ту­ри. 

На VІ та VІІ ета­пах ор­га­но­ге­не­зу пше­ниці ози­мої ос­та­точ­но виз­на­чається кількість роз­ви­не­них квіток у ко­лосі. У ко­ло­с­ко­вих квітках фор­му­ють­ся ти­чин­ки й ма­точ­ки, про­дов­жу­ють фор­му­ва­ти­ся пил­кові зер­на. За збільшен­ня три­ва­лості цьо­го періоду зро­с­тає кількість роз­ви­не­них ге­не­ра­тив­них ор­ганів, які фор­му­ють більш озер­не­ний ко­лос. То­му оп­ти­маль­ни­ми умо­ва­ми роз­вит­ку є не над­то ви­со­ка тем­пе­ра­ту­ра (до 23°С) та до­стат­ня за­без­пе­ченість во­ло­гою й азо­том. 

Із по­чат­ком ко­лосіння рос­тові про­це­си в рос­ли­нах пше­ниці по­сту­по­во зни­жу­ють­ся. Інтен­сив­ний ріст ще про­дов­жується про­тя­гом на­ро­с­тан­ня ос­тан­нь­о­го міжвуз­ля. То­му азот, який уно­сять на цьо­му етапі, з листків інтен­сив­но транс­пор­тується в ко­лос, сти­му­лю­ю­чи збільшен­ня йо­го розмірів. За­сто­су­ван­ня до­б­рив у пізні фа­зи ве­ге­тації для сти­му­ляції роз­вит­ку ко­ло­са зво­дить­ся до по­за­ко­ре­не­во­го вне­сен­ня. Ефек­тивність та­ко­го спо­со­бу піджив­лен­ня є без­сумнівною, оскільки роз­чи­не­ний у воді азот, по­трап­ля­ю­чи на ли­ст­ки, транс­пор­тується в се­ре­ди­ну рос­ли­ни че­рез про­ди­хи, ми­на­ю­чи ко­ре­не­ву си­с­те­му. Це особ­ли­во ак­ту­аль­но в період по­су­хи, ко­ли азот ґрун­ту  ма­­ло­­­до­с­туп­ний.

фек­тив­ним для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня зер­но­вих куль­тур є кар­бамід та різні ком­плексні во­­до­роз­чинні до­б­ри­ва. 

Кар­бамід містить у своєму складі близь­ко 46% азо­ту в амідній формі. На відміну від інших до­б­рив, роз­чин кар­баміду у воді має ре­акцію, близь­ку до ней­т­раль­ної, і навіть за підви­ще­них кон­цен­т­рацій не вик­ли­кає опіків ли­с­тя. Про­те за вне­сен­ня кар­баміду ба­жа­но, щоб ро­бочі роз­чи­ни місти­ли не більш як 3–5% туків. Відо­мо, що роз­чин кар­ба­міду з кон­цен­т­рацією по­над 5%, над­хо­дя­чи до рос­лин­них клітин, мо­же ви­­кли­ка­ти плаз­моліз, за­зви­чай це не су­п­ро­­­­­во­д­жується не­кро­зом тка­нин, про­те ви­ни­ка­ють не­га­тивні функ­ці­­­о­нальні змі­ни в ор­­ганізмі рос­лин. Ус­та­нов­ле­но, що навіть у перші дні після об­при­с­ку­ван­ня зни­жує­ть­­ся інтен­сивність фо­то­син­те­тич­них про­­­­цесів. 

Амідний азот кар­баміду, по­трап­ля­ю­чи в тка­ни­ни ли­ст­ка, по­пе­ред­ньо роз­щеп­люється уре­а­зою з виділен­ням аміаку й після цьо­го бе­ре участь в об­­мінних про­це­сах. Про­те відо­мо, що в ме­та­болізм без пе­ре­тво­рен­ня мо­жуть вклю­ча­тись цілі мо­ле­ку­ли се­чо­ви­ни. Окрім дже­ре­ла азо­ту, кар­бамід є фізіологічно ак­тив­ною ре­чо­ви­ною, за­вдя­ки якій знач­но підви­щу­ють­ся про­це­си фо­то­син­те­зу, при­ско­рюється ре­у­тилі­зація азо­ту та сірки з листків у пізні фа­зи ве­ге­тації. 

В рос­ли­ни азот кар­баміду зда­тен над­хо­ди­ти ду­же швид­ко. Так, відміча­ли, що вже че­рез 1,5–2,0 до­би після вне­сен­ня азот кар­баміду вже вхо­див до скла­ду рос­лин­них білків. Для підви­щен­ня ефек­тив­ності дії кар­баміду слід до­сяг­ти до­б­ро­го роз­пи­лен­ня роз­чи­ну. За нор­маль­ної ро­бо­ти об­при­с­ку­ва­ча дрібні кра­пель­ки кар­баміду на ли­ст­ках ви­си­ха­ють уже че­рез півго­ди­ни. На по­верхні ли­ст­ка за­ли­ша­ють­ся кри­с­та­ли кар­баміду, які не об­си­па­ють­ся і зберіга­ють­ся на ньо­му до ви­па­дан­ня ро­си у вечірній період. То­му ви­ко­рис­тан­ня фор­су­нок, що фор­му­ють ве­ликі краплі, не­ба­жа­не, оскільки після їхньо­го роз­пи­лен­ня ут­во­рю­ють­ся крупні кри­с­та­ли, які ча­ст­ко­во оси­па­ють­ся на зем­лю. Азот, який над­хо­дить до листків у цей період, не ви­ко­ри­с­то­вується на ут­во­рен­ня ве­ге­та­тив­них ор­ганів, по­за­як уже відбу­вається галь­му­ван­ня рос­то­вих про­цесів. На по­чат­ку фа­зи цвітіння всі струк­турні еле­мен­ти вже сфор­мо­вані й стар­ту­ють про­це­си ре­у­тилізації, то­му піджив­лен­ня азо­том у цей період сприяє фор­му­ван­ню круп­но­го, ви­пов­не­но­го ко­ло­са з ви­со­кою якістю зер­на. 

Най­кра­ще за­своюється кар­бамід у ніч­ні го­ди­ни до­би — за­вдя­ки підви­щеній во­ло­гості повітря і здебільшо­го безвітряній по­годі. Оп­ти­маль­ним ча­сом для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня ози­мої пше­ниці є ра­нок і вечір. Не­жар­кої та по­хму­рої по­го­ди об­при­с­ку­ван­ня по­­сівів мож­на про­во­ди­ти про­тя­гом усь­о­го дня.

Піджив­лю­ва­ти куль­ту­ру кар­бамі­дом за тем­пе­ра­ту­ри 25°С і ви­ще та за низь­кої во­ло­гості повітря в со­няч­ний день не вар­то, оскільки зро­с­тає за­гро­за знач­но­го пригнічен­ня рос­лин пше­ниці ози­мої і ви­ник­нен­ня опіків.

Про­те не­­значні опіки на місці кра­пель роз­чи­ну та по­жовтіння ли­ст­ко­вої пла­с­тин­ки не впли­ва­ти­муть на вро­жайність куль­ту­ри. Не­знач­не пригнічен­ня рос­лин після вне­сен­ня кар­баміду ком­пен­сується по­даль­шою сти­му­ляцією ме­та­болічних про­цесів азо­том. Добрі ре­зуль­та­ти дає од­но­час­не вне­сен­ня ра­зом із кар­бамідом магнію та сірки. Важ­ливість сірки без­за­пе­реч­на, ад­же во­на вхо­дить до скла­ду аміно­кис­лот, а магній стає скла­до­вою мо­ле­ку­ли хло­рофілу. Для по­за­ко­ре­не­во­го об­при­с­ку­ван­ня зруч­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти суль­фат магнію, що містить 16% магнію і 13% сірки. Окрім по­зи­тив­но­го впли­ву на роз­ви­ток ко­ло­са та якісні по­каз­ни­ки зер­на, він ней­т­ралізує біурет, який містить­ся у кар­баміді і є ток­сич­ним для рос­лин­но­го ор­ганізму. Най­доціль­ні­шою нор­мою суль­фа­ту магнію від по­­чат­ку ко­лосіння і до на­ли­ван­ня зер­на є 2–5 кг/га.

Висновок

Та­ким чи­ном, про­дук­тивність зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур, а са­ме пше­ниці ози­мої, фор­мується з різних струк­тур­них еле­ментів, оп­ти­маль­ний роз­ви­ток яких пов’яза­ний з пев­ними фазами роз­вит­ку куль­ту­ри. Як­що ви­роб­ник зер­на зуміє ство­ри­ти оп­ти­мальні умо­ви ве­ге­тації в ці кри­тичні періоди ве­ге­тації пше­ниці ози­мої, то це знач­ною мірою га­ран­тує йо­му успіх.

В. Хо­даніцький, канд. біол. на­ук,
О. Хо­даніцька, канд. с.-г. на­ук

 

Інформація для цитування
Фор­му­ван­ня про­дук­тив­ності ко­ло­са в зер­но­вих / В. Хо­даніцький, О. Хо­даніцька// Пропозиція/ — 2017. — № 4. — С. 78-80

https://mzuri.in.ua/

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее
Микола Горбачов, керівник New World Grain Ukraine (Soufflet Group), президент Української Зернової Асоціації
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів

1
0