Фіто­санітар­ний стан ози­ми­ни: аналіз та про­гно­зи

Виробники зерна володіють інформацією про потенційні втрати врожаю від хвороб, шкідників та бур’янів, які у світі сягають 33% і більше, в Україні — понад 15%. Залежно від рівня шкідливої дії частка втрат саме від хвороб різниться.

І. Луч­на, В. Пе­т­рен­ко­ва, І. Бо­ровсь­ка,
Інсти­тут рос­лин­ництва
ім. В. Я. Юр’єва НА­АН

Так, уче­ни­ми Інсти­ту­ту за­хи­с­ту рос­лин НА­АН раніше вста­нов­ле­но, що у се­ред­нь­о­му від ко­ре­не­вих гни­лей та саж­ко­вих хво­роб не­добір уро­жаю в умо­вах Лісо­сте­пу ста­но­вив 0,47–0,71, у Сте­пу — 0,32–
0,5 т/га. Хво­ро­би ли­с­тя та ко­ло­са в лісо­сте­повій зоні спри­чи­ня­ли втра­ти вро­жаю на рівні 0,78–0,98, у сте­по­­вій — 0,34–0,46 т/га.
Грун­то­во-кліма­тичні умо­ви лісо­сте­по­вої та північно­с­те­по­вої зон ліво­бе­реж­ної ча­с­ти­ни Ук­раїни спри­ят­ливі для ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої, але вод­но­час — і для по­ши­рен­ня та роз­вит­ку у посівах куль­ту­ри по­над 20 збуд­ників різної етіології (гриб­ної, бак­теріаль­ної, вірус­ної).
Це обу­мов­ле­но при­сто­со­ваністю па­то­генів са­ме до тих умов на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща, які за­без­пе­чу­ють оп­ти­маль­ний роз­ви­ток рос­лин-жи­ви­телів.
Про­яв хво­роб на рос­ли­нах пше­ниці ози­мої за­ле­жить, перш за все, від по­год­них
умов, які скла­да­ють­ся у період ве­ге­тації куль­ту­ри та спри­я­ють чи, на­впа­ки, пе­ре­шко­д­жа­ють роз­вит­ку збуд­ників.
Ос­нов­ною за­по­ру­кою своєчас­но­го та вда­ло­го за­хи­с­ту посівів будь-яких куль­тур від шкідли­вих ор­ганізмів є фіто­санітар­ний моніто­ринг посівів, який фахівці Інсти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва про­во­дять постійно. Сто­сов­но ози­мих куль­тур об­сте­жен­ня посівів не­обхідне в такі періоди:
во­се­ни — у фа­зи схо­ди — кущіння, про­тя­гом вес­ни та літа — це фа­зи кущін­­ня — мо­лоч­ної стиг­лості зер­на, аж до по­вної стиг­лості. Фіто­санітар­ний моніто­ринг вклю­чає в се­бе ком­плекс­не об­сте­жен­ня, яке дає змо­гу оціни­ти фі­зіологічний стан рос­лин, ступінь ура­­жен­ня їх хво­ро­ба­ми та по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми. На ос­нові уза­галь­не­них да­них за період ве­ге­тації мож­на скла­да­ти про­гно­зи роз­вит­ку шкідли­вих ор­ганізмів на­ступ­но­го ро­ку (рис. 1).
Од­ним із ос­нов­них еле­ментів інте­г­ро­ва­них си­с­тем за­хи­с­ту рос­лин є ви­ро­щу­ван­ня сортів, стійких до збуд­ників хво­роб. Дер­жав­ний реєстр сортів рос­лин, придатних для поширен­ня в Ук­раїні, на­ра­хо­вує 284 сор­ти ози­мої пше­ниці. Більшість із них при­сто­со­вані для ви­ро­щу­ван­ня у Лісо­сте­пу та інших при­род­них зо­нах (217), а тільки в Лісо­сте­пу — 17 сортів. На­ши­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми ви­яв­ле­но пе­ре­ва­ги вітчиз­ня­них се­лекційних роз­ро­бок за оз­на­кою стійкості до най­по­ши­реніших у регіоні збуд­ників хво­роб, що цілком за­ко­номірно, оскільки вітчиз­няні сор­ти при­сто­со­вані са­ме до місце­вих фіто­санітар­них та грун­то­во-кліма­тич­них умов.
Уп­ро­довж ос­танніх 20 років відбу­ли­ся зміни в па­то­логічно­му ком­плексі аг­ро­це­но­зу пше­ниці ози­мої. Спо­с­терігається зни­жен­ня шко­до­чин­ності бо­рош­ни­с­тої ро­си і, на­впа­ки, збільшен­ня втрат уро­жаю від пля­ми­с­то­с­тей, зо­к­ре­ма піре­но­фо­ро­зу та сеп­торіозу, по­частіша­ли про­яви вірусів. Це пов’яза­но, зно­ву ж та­ки, із мінливістю по­год­них умов. Так, у по­пе­редні ро­ки (2008–2010), у травні — червні по­каз­ни­ки гідро­термічно­го ко­ефіцієнта (ГТК) у Лісо­сте­пу (рис. 2) ко­ли­ва­ли­ся від 0,29 до 0,9, що ха­рак­те­ри­зує їх як ду­же по­­су­ш­­­­ливі та по­су­ш­ливі. Подібну кар­ти­ну спо­с­теріга­ли та­кож у 2012–2013 рр. (ГТК за тра­вень — ли­пень ста­но­вив від 0,25 до 1,23). Ви­ня­ток ста­но­ви­ли чер­вень та ли­пень 2011 р.: ГТК за ана­логічни­ми міся­ця­ми ста­но­вив, відповідно, 1,91 та 1,75. Знач­не пе­ре­зво­ло­жен­ня від­міча­ли у червні 2014 р. (ГТК 2,49).
Що сто­сується осінньо­го періоду, зо­к­ре­ма ве­рес­ня, ко­ли у більшості регіонів про­хо­дить сівба ози­мих, то умо­ви більшості років, по­чи­на­ю­чи із 2008-го, за ви­нят­ком 2010 та 2013 рр., ха­рак­те­ри­зу­ва­лись як по­су­ш­ливі та ду­же по­су­ш­ливі. Так, ГТК у ве­ресні ста­но­вив 0,18 у 2012 р. та 0,87 — у 2008-му. По­су­ш­ливі умо­ви спри­я­ли збільшен­ню на посівах ози­мих чи­сель­ності шкідників (у то­му числі і сис­них), що є пе­ре­нос­ни­ка­ми вірус­них хво­роб. Як наслідок — про­яв на рос­ли­нах симп­томів за­хво­рю­вань куль­тур: віру­су жов­тої кар­ли­ко­вості яч­ме­ню, російської мо­заїки та, особ­ли­во, віру­су сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці, який пе­ре­но­сить­ся пше­нич­ним кліщем. Та­кож у по­су­ш­ливі ро­ки збільши­лось по­ши­рен­ня та інтен­сивність ура­жен­ня рос­лин ко­ре­не­ви­ми гни­ля­ми.
За умов до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня та пе­ре­зво­ло­жен­ня на посівах пше­ниці ози­мої знач­но­го по­ши­рен­ня на­бу­ли різно­манітні пля­ми­с­тості ли­с­тя. У та­ких умо­вах рос­ли­ни у силь­но­му сту­пені ура­жу­ють­ся збуд­ни­ка­ми піре­но­фо­ро­зу, сеп­торіозу, бо­рош­нистї ро­си. Че­рез пе­ре­ро­с­тан­ня рос­лин, що спри­чи­нює їхнє ви­ля­ган­ня, особ­ли­во у цих осе­ред­ках, спо­с­терігається роз­ви­ток цвільо­вої мікро­­фло­ри на ко­лоссі: фу­заріозу, кла­до­­­споріозу, аль­тер­наріозу та інших
плісня­вих грибів. В умо­вах 2014 р., вже після віднов­лен­ня ве­ге­тації ози­мої пше­ниці, на її посівах відміча­ли про­яв хво­роб ли­с­тя: сеп­торіозу та бо­рош­ни­с­тої ро­си (фо­то 1, 2).
По­годні умо­ви квітня — трав­ня спри­я­ли рос­ту і роз­вит­ку рос­лин, але, як пра­ви­ло, ли­ст­кові пля­ми­с­тості та бо­рош­ни­с­та ро­са та­кож «по­люб­ля­ють» до­б­ре роз­ви­нені рос­ли­ни. Тим па­че, що за­без­пе­ченість грун­ту во­ло­гою і тем­пе­ра­турні по­каз­ни­ки та во­логість повітря спри­я­ли про­ро­с­тан­ню спор гриб­них па­то­генів, що при­зво­ди­ло до пе­ре­за­ра­жен­ня рос­лин.
На ок­ре­мих по­лях, що не бу­ли об­роб­лені фунгіци­да­ми, рівень роз­вит­ку бо­рош­ни­с­тою ро­сою ся­гав 40%, ура­жен­ня спо­с­теріга­ли на ос­нові стеб­ла і на листі аж до се­ред­нь­о­го яру­су (ста­ном на 15–20 трав­ня) (фо­то 3).
Зва­жа­ю­чи на по­годні умо­ви, які скла­ли­ся потім (надмірна кількість опадів), рос­ли­ни, ос­но­ва стеб­ла яких бу­ла ура­же­на збуд­ни­ком бо­рош­ни­с­тої ро­си, ви­ляг­ли у пер­шу чер­гу. В по­даль­шо­му роз­ви­ток хво­ро­би на та­ких по­лях про­дов­жу­вав­ся, а ступінь ура­жен­ня ни­ми рос­лин збільшу­вав­ся: на ок­ре­мих по­лях спо­с­теріга­ли ура­жен­ня рос­лин до пра­пор­це­во­го ли­ст­ка (фо­то 4).
У червні роз­ви­ток сеп­торіозу на посівах пше­ниці ози­мої ся­гав знач­них по­каз­ників. Рос­ли­ни бу­ли ура­жені до верх­нь­о­го яру­су, на пля­мах спо­с­теріга­ли роз­ви­ток спо­ро­но­шен­ня гри­ба
(пікнід із пікно­с­по­ра­ми) (фо­то 5).
Особ­ли­ву ува­гу слід звер­ну­ти на кар­ти­ну, яку ми спо­с­терігаємо на посівах пше­ниці ози­мої вже не пер­ший рік. Це хло­ро­тич­на пля­мистість, яку особ­ли­во до­б­ре вид­но на просвіт на ли­ст­ку, в то­му числі і на пра­пор­це­во­му. Ця хло­ро­тич­на пля­мистість свідчить про про­ник­нен­ня па­то­ге­ну все­ре­ди­ну рос­ли­ни. На такій стадії важ­ко іден­тифіку­ва­ти, який са­ме збуд­ник про­ник у рос­ли­ну. У ми­нулі по­су­ш­ливі ро­ки по­даль­ший роз­ви­ток збуд­ни­ка в рос­лині галь­му­вав­ся як за­хи­сни­ми ме­ханізма­ми рос­лин, так і по­год­ни­ми умо­ва­ми.
В умо­вах 2014 р. на ок­ре­мих по­лях, особ­ли­во за пе­ре­на­си­чен­ня сівозмін зер­но­ви­ми ко­ло­со­ви­ми, спо­с­теріга­ли ди­наміку роз­вит­ку та­кої пля­ми­с­тості ли­с­тя: за­хво­рю­ван­ня по­чи­на­ло­ся від хло­розів на листі, які зго­дом пе­ре­тво­рю­ва­ли­ся на тем­но-бурі пля­ми, після чо­го з’яв­ля­ла­ся жов­та об­лямівка, і зре­ш­тою пля­мистість охоп­лю­ва­ла май­же всю ча­с­ти­ну ли­ст­ка. За симп­то­ма­ти­кою іден­тифіко­ва­но збуд­ник піре­но­фо­роз­ної (жов­тої) пля­ми­с­тості ли­с­тя гельмінто­с­поріоз­ної при­ро­ди, який ос­танні декілька років усе частіше ви­яв­ляємо у нашій зоні на посівах ози­мих та ярих пше­ниць вод­но­час зі збуд­ни­ка­ми сеп­торіоз­них пля­ми­с­то­с­тей.
За на­яв­ності симп­томів цьо­го за­хво­рю­ван­ня не слід ігно­ру­ва­ти хімічний за­хист посівів, оскільки вкрай важ­ли­во збе­рег­ти зе­ле­ни­ми ли­с­тя верхніх ярусів. Збуд­ник роз­ви­вається швид­ко, і втра­ти вро­жаю мо­жуть бу­ти знач­ни­ми.
За силь­но­го сту­пе­ня ура­жується май­же вся пло­ща листків, вклю­ча­ю­чи пра­пор­це­вий (фо­то 6).
У травні — червні 2014 р. скла­ли­ся по­годні умо­ви, спри­ят­ливі для роз­вит­ку хво­роб ко­ло­са. Особ­ли­во в осе­ред­ках ви­ля­ган­ня рос­лин спо­с­теріга­ли ма­со­вий роз­ви­ток плісня­вих грибів: фу­заріозу, аль­тер­наріозу, пеніци­ль­о­зу, кла­до­­споріозу та ін. Збуд­ни­ки цих хво­роб спри­чи­ню­ють зни­жен­ня ма­си 1000 зе­рен, погіршу­ють то­варні якості зер­на та посівні вла­с­ти­вості насіння, про­ду­ку­ють міко­ток­си­ни. Ре­зуль­та­ти фіто­ек­с­пер­ти­зи насіння ози­мої пше­ниці підтвер­д­жу­ють на­явність на насінні цих збуд­ників (фо­то 7). То­му важ­ли­вим є до­три­ман­ня оп­ти­маль­них умов під час зберіган­ня насіннєво­го ма­теріалу для не­до­пу­щен­ня роз­вит­ку цвільо­вої
мікро­ф­ло­ри та за­побіган­ня її не­га­тив­ним наслідкам.
По­точ­но­го ро­ку на­ба­га­то мен­ше, ніж торік, але все ж та­ки по­всюд­но ви­яв­ля­ли по­оди­нокі осе­ред­ки рос­лин, ура­же­них віру­сни­ми хво­ро­ба­ми: віру­сом сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці (внаслідок жив­лен­ня на рос­ли­нах пше­нич­но­го кліща) та віру­сом жов­тої кар­ли­ко­вості яч­ме­ню на пше­ниці, який пе­ре­но­сить­ся по­пе­ли­ця­ми. То­му не слід за­бу­ва­ти про за­хо­ди бо­роть­би із пе­ре­нос­ни­ка­ми вірус­них хво­роб — си­сни­ми ко­ма­ха­ми, особ­ли­во на по­чат­ко­вих ета­пах роз­вит­ку рос­лин, а та­кож не слід не­хту­ва­ти за­побіжни­ми за­хо­да­ми за­хи­с­ту, тоб­то зни­щен­ням па­да­лиці, зла­ко­вих бур’янів, оскільки са­ме во­ни є ре­зер­ва­то­ра­ми інфекції.
Умо­ви ве­рес­ня 2014 р. бу­ли по­су­ш­ли­ви­ми, ли­ше у кінці міся­ця прой­ш­ли рясні дощі, що знач­но поліпши­ло во­ло­го­за­без­пе­ченість посівно­го ша­ру грун­ту. Посіви ози­мої пше­ниці у Лісо­сте­пу (Харківська об­ласть) ста­ном на се­ре­ди­ну жовт­ня пе­ре­бу­ва­ли здебільшо­го у до­б­ро­му та за­довільно­му стані, ма­со­во­го роз­вит­ку гриб­них за­хво­рю­вань на посівах не ви­яв­ле­но. Але, зва­жа­ю­чи на на­явність па­да­лиці зла­ко­вих куль­тур, яка є осе­ред­ком на­ко­пи­чен­ня іно­ку­лю­му, та до­сить теп­лий період до кінця зи­ми, роз­ви­ток гриб­них хво­роб, зо­к­ре­ма бо­рош­ни­с­тої ро­си, сеп­торіозу та пе­ре­за­ра­жен­ня рос­лин ози­мої пше­ниці мог­ли відбу­ва­ти­ся впро­довж усь­о­го груд­ня.
Бе­ру­чи до ува­ги ре­зуль­та­ти моніто­рин­гу посівів ози­мої пше­ниці уп­ро­довж вес­ня­но-літньо­го та осінньо­го періодів, мо­же­мо за­ува­жи­ти, що ви­до­вий склад та по­ши­реність шкідли­вих ор­ганізмів на куль­турі по­точ­но­го ро­ку за­ле­жа­ти­ме, перш за все, від по­год­них умов, які скла­дуть­ся після віднов­лен­ня ве­ге­тації куль­ту­ри. Так, за по­су­ш­ли­вих умов, які є стре­со­вим фак­то­ром на­сам­пе­ред для рос­лин, а та­кож галь­му­ють роз­ви­ток гриб­них хво­роб, доміну­ва­ти­муть ко­ре­неві гнилі та шкідни­ки, а внаслідок по­шко­д­жен­ня рос­лин си­сни­ми шкідни­ка­ми на­бу­дуть роз­вит­ку вірусні хво­ро­би. У разі до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня на посівах ози­мої пше­ниці слід очіку­ва­ти про­яву ли­ст­ко­вих пля­ми­с­то­с­тей та хво­роб ко­ло­са.
Ви­роб­ни­кам зер­на не слід не­хту­ва­ти ос­нов­ни­ми фак­то­ра­ми, що обу­мов­лю­ють ви­сокі вро­жаї, яки­ми є, зо­к­ре­ма, добір оп­ти­маль­них сортів, при­сто­со­ва­них до кон­крет­них умов ви­ро­щу­ван­ня та відповідних тех­но­логій, про­ве­ден­ня моніто­рин­гу шкідли­вих ор­ганізмів і, за по­тре­би, своєчас­ний хімічний за­хист посівів ефек­тив­ни­ми пре­па­ра­та­ми про­ти ви­яв­ле­них збуд­ників хво­роб.