Філософія екологічного господарювання Семена Антонця

Фермерів майже з усіх областей невипадково запросили на Всеукраїнський семінар у господарство "Агроекологія" Семена Антонця, що на Полтавщині.

Переймати й поширювати досвід органічного землеробства та тваринництва на всю країну, за задумом організаторів заходу - представників Української народної партії, треба, ні багато ні мало, задля збереження здоров'я нації. А Героя Соціалістичної Праці, Героя України Семена Антонця й можна вважати патріархом органічного землеробства. Уже 37 років землі села Михайлики Шишацького району, де працює нині "Агроекологія", не знають отрутохімікатів. А з 1996 року тут відмовилися від внесення в грунт мінеральних добрив. Гостей прямо на ла­нах знайомили з технологією вирощування високих урожаїв екологічно чис­тої сільськогосподарської продукції.
Підприємство орен­­дує 6,5 тис. га землі, ще півто­ри ти­сячі об­роб­ляє лю­­дям. У "Аг­ро­еко­логії" - по­над 500 пра­цівників. У Ми­хай­ли­ках діє філія Пол­тавсь­кої дер­жав­ної аг­рар­ної ака­демії, де про­хо­дять прак­ти­ку сту­ден­ти-аг­ро­но­ми.
В ос­нові ор­ганічно­го рільництва:  тех­но­логії мінімаль­но­го об­робітку (тут дав­но відмо­ви­ли­ся від ви­ко­ри­с­тан­ня плу­га, який ви­су­шує та руй­нує ро­дю­чий шар землі), удо­б­рен­ня ли­ше гноєм, ви­ко­ри­с­тан­ня різних видів рос­лин для оз­до­ров­лен­ня й зба­га­чен­ня грун­ту по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми.
Із грун­то­об­роб­них зна­рядь гос­по­дар­ст­во по­слу­го­вується куль­ти­ва­то­ра­ми й бо­ро­на­ми. Тра­диційний куль­ти­ва­тор тут удо­с­ко­на­ли­ли так, щоб він міг ефек­тивніше пра­цю­ва­ти на полі. Для зба­га­чен­ня грунтів ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють ба­га­торічні тра­ви ес­пар­цет і лю­цер­ну, ча­с­ти­ну полів за­ли­ша­ють під си­де­раль­ним па­ром. Ком­плекс­ний на­уко­вий підхід дає гос­по­дар­ст­ву змо­гу от­ри­му­ва­ти до­сить ви­сокі й стабільні вро­жаї ви­со­ко­якісно­го зер­на.
v v v
Унікаль­ним досвідом фор­му­ван­ня ви­­со­­ко­про­дук­тив­но­го мо­лоч­но­го ста­да без за­сто­су­ван­ня хімічних до­ба­вок та сти­му­ля­торів рос­ту поділи­ла­ся за­ступ­ник ди­­рек­то­ра під­приємст­ва Ан­тоніна Ан­то­нець:
- У "Аг­ро­еко­логії" по­над 5 тис. го­лів ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би, з них близь­ко 2 тис. - дійна че­ре­да. Щод­ня маємо 25-30 т мо­ло­ка кла­су ек­с­т­ра. Гос­по­дар­ст­во ви­різ­няється тим, що ху­до­бу ут­ри­му­ють без­прив'яз­но, кор­ми ви­ко­ри­с­то­ву­ють тільки на­ту­ральні без син­те­тич­них до­ба­вок.
Фер­ми із су­ча­сни­ми доїльни­ми за­ла­ми. Цикл ви­роб­ництва мо­ло­ка кон­тро­лю­ють спеціальні комп'ю­терні про­гра­ми, які да­ють мож­ливість про­сте­жи­ти за кількістю й якістю мо­ло­ка від кож­ної ко­ро­ви, а от­же, зо­о­техніки мо­жуть вно­си­ти ко­рек­ти­ви до умов ут­ри­ман­ня ху­до­би. Тва­рин­ництво ви­ко­нує ще од­ну над­зви­чай­но важ­ли­ву функцію - за­без­пе­чує по­ля ор­ганікою.
"Прин­ци­по­во іншою філо­софією су­час­но­го сільгоспви­роб­ництва" на­звав не­вис­наж­ли­ве при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня го­ло­ва Ук­раїнської на­род­ної партії, на­род­ний де­пу­тат Юрій Ко­с­тен­ко, який та­кож брав участь у семінарі. Він ок­рес­лив чо­ти­ри го­ловні про­бле­ми, які мож­на по­до­ла­ти за до­по­мо­гою ор­ганічно­го зем­ле­роб­ст­ва.
По-пер­ше, інтен­сив­не зем­ле­роб­ст­во не про­сто вис­на­жує грун­ти, а "за­би­рає в май­бутніх по­колінь пра­во жи­ти на цій пла­неті". То­му, за вис­ло­вом ліде­ра УНП, "філо­софія ор­ганічно­го зем­ле­роб­ст­ва - це яко­юсь мірою по­вер­нен­ня до тих тра­дицій, на ос­нові яких і по­ста­ла сьо­годнішня цивілізація, це філо­софія ста­ло­го роз­вит­ку, ко­ли в май­бутніх по­колінь не за­би­рається пра­во ма­ти і чи­с­те довкілля, і невис­на­жені землі, і мож­ливість по­даль­шо­го роз­вит­ку". Ук­раїна ж "має ко­ло­саль­ний по­тенціал са­ме для ор­ганічно­го зем­ле­роб­ст­ва".
За інтен­сив­них тех­но­логій ду­же не­знач­на кількість лю­дей зай­ня­та в сільгоспви­роб­ництві. Як наслідок - се­ла ви­ми­ра­ють. "Але се­ло в будь-якій країні - це осе­ре­док ут­ри­ман­ня то­го ге­но­ти­пу, на яко­му ба­зується та чи інша нація, її тра­диції, її пер­спек­ти­ва. То­му для Ук­раї­ни збе­ре­жен­ня та­ко­го ти­пу зем­ле­ко­ри­с­ту­ван­ня, де в се­лах бу­дуть ро­бочі місця й мо­лодь не тіка­ти­ме, а на­впа­ки, по­вер­та­ти­меть­ся в се­ло, - це дру­га про­бле­ма, яка вирішується та­ким ти­пом зем­ле­ко­ри­с­ту­ван­ня, як ор­ганічне зем­ле­роб­ст­во".
Тре­тя про­бле­ма - де­далі більше лю­­дей страж­да­ють від не­якісних про­дуктів, які спри­чи­ню­ють різно­манітні за­хво­рю­ван­ня. "На сьо­годні навіть для за­без­пе­чен­ня ди­тя­чо­го хар­чу­ван­ня Ук­раїна не здат­на ви­ро­щу­ва­ти потрібну кількість якісної, еко­логічно чи­с­тої про­дукції. То­му-то ми й маємо з ро­ку в рік де­далі біль­ше ма­со­вих от­руєнь і хво­роб, пов'яза­них із ви­ко­ри­с­тан­ням інтен­сив­них тех­но­логій для ви­ро­щу­ван­ня сіль­госппро­дукції", - за­зна­чив Юрій Ко­с­тен­­ко. Такі гос­по­дар­ст­ва, як "Аг­ро­еко­логія", він на­звав "гос­по­дар­ст­ва­ми май­бут­­нь­о­го". З ни­ми, пе­ре­ко­на­ний полі­тик, "Ук­раїна мо­же вий­ти на світо­вий ри­нок про­дукції й зай­ня­ти там свою нішу".
І ще од­не: "Як­раз че­рез ефек­тив­­не, не­вис­наж­ли­ве при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня мож­на уни­ка­ти про­до­воль­чої кри­зи, яка з ро­ку в рік на­ро­щується, то­му що зем­лю ви­ко­ри­с­та­ли й за­ли­ши­ли, а далі - хоч тра­ва не рос­ти. Але ви­ни­кає пи­тан­ня, як же го­ду­ва­ти лю­дей, яких на­ро­д­жується з кож­ним ро­ком більше й більше?"
Семінар, на дум­ку Ко­с­тен­ка, по­ка­зав не ли­ше по­тенціал сільгоспви­роб­ництва, а й "сутність ук­раїнської дер­жав­ної аг­ро­політи­ки, яка ци­ми пи­тан­ня­ми не ціка­вить­ся". В Ук­раїні досі не­має за­ко­ну про ор­ганічне зем­ле­роб­ст­во, оскільки "у Вер­ховній Раді здебільшо­го пред­став­лені інте­ре­си ве­ли­ко­го капіта­лу, який діє за прин­ци­пом "усе сьо­годні", а що бу­де за­в­т­ра - йо­го не ціка­вить", за­ува­жив по­лі­тик.
Сам Се­мен Ан­то­нець та­кож на­го­ло­шу­вав, що "еко­логічно чистій зем­лі потрібний особ­ли­вий ста­тус", який би на за­ко­но­дав­чо­му рівні за­бо­ро­няв за­сто­со­ву­ва­ти на ній от­ру­тохіміка­ти та інші не­ор­ганічні пре­па­ра­ти. Те, що ця зем­ля роз­пай­о­ва­на й пе­ре­бу­ває у при­ватній влас­ності, не має бу­ти пе­ре­шко­дою для на­дан­ня та­ко­го ста­ту­су.
"Ми по­ча­ли оз­до­ров­лю­ва­ти грун­­ти в 70-ті ро­ки, у 90-ті лю­ди бе­зо­плат­но одер­жа­ли еко­логічно чи­с­ту, здо­ро­ву зем­лю, то яке ж во­ни ма­ють пра­во її пап­лю­жи­ти?", - ска­зав аг­рарій.
Вод­но­час керівник сільгосп­під­приємст­ва за­ува­жив, що праг­не та­ко­го ста­ту­су землі не за­ра­ди ко­мерційно­го зи­с­ку, ад­же йо­го гос­по­дар­ст­во са­мо­до­статнє, во­но не бе­ре кре­дитів, на­впа­ки, вкла­дає свої ко­ш­ти в роз­ви­ток соціаль­ної інфра­с­т­рук­ту­ри. А то­му, що "ду­ша бо­лить за зем­лю".

Іван Лазнюк