Спецможливості
Новини

Філіп Гідез: “Ми підтримуємо саме ефективні господарства”

04.04.2011
339
 Філіп Гідез:  “Ми підтримуємо саме ефективні господарства” фото, ілюстрація

У лютому цього року відома французька компанія "Данон" - виробник продуктів харчування і, насамперед, молокопродуктів (торгові марки: "Активія", "Растішка", "Даніссімо", "Актімель" та ін.) - та банк Credit Agricole, відомий в Україні до березня 2011 як ІНДЕКС-БАНК, що належить відомій фінансовій группі, яка має 54 млн клієнтів в 70 країнах, домовилися про відкриття програми пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом молока. 

У лютому цього року відома французька компанія "Данон" - виробник продуктів харчування і, насамперед, молокопродуктів (торгові марки: "Активія", "Растішка", "Даніссімо", "Актімель" та ін.) - та банк Credit Agricole, відомий в Україні до березня 2011 як ІНДЕКС-БАНК, що належить відомій фінансовій группі, яка має 54 млн клієнтів в 70 країнах, домовилися про відкриття програми пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом молока.

Сredit Agricole надаватиме кредити на збільшення поголів'я корів, придбання доїльного та холодильного обладнання тощо, що, зрештою, сприятиме поліпшенню якості молочної сировини та підвищенню прибутковості господарств. Представники Credit Agricole та компанії "Данон" 10 березня презентували цю програму журналістам на спільній прес-конференції.
На 2011 рік програмою передбачається, що Credit Agricole надасть кредити близько 20 сільгосппідприємствам - як тим, що вже працюють із компанією "Данон", так і новим - у розмірі 2 млн євро. Компанія "Данон", своєю чергою, компенсуватиме постачальникам молока до 50% ставки кредиту, отриманого в Credit Agricole.
Оскільки агробізнес є одним із найризикованіших серед інших видів підприємницької діяльності, а агробізнес в Україні - то взагалі ходіння мінним полем, ми зацікавилися цією ініціативою Credit Agricole  та компанії "Данон". На наші запитання стосовно спільного проекту оцінки бізнес-середовища в Україні люб'язно погодився відповісти голова правління банку Credit Agricole в Україні Філіп Гідез. Розмову вів Юрій Михайлов.

В Україні вже давно працює ще одна французька компанія в галузі виробництва молокопродуктів - "Лакталіс", яка має молокопереробні заводи в Миколаєві та Умані. Чому для цього проекту ви обрали саме компанію "Данон", а не "Лакталіс"?
Ф.Г. Ми не робили вибору між цими компаніями і не надавали якихось преференцій тій чи іншій із них. Із компанією "Лакталіс" ми маємо інші проекти. У даному конкретному проекті компанія "Данон" була готова субсидувати банківський відсоток. Окрім вищезгаданих, банк також співпрацює з компанією "Бель Шостка", іншою молокопереробною компанією в Україні.

Чи обговорювали асортимент продукції, що її випускатиме компанія "Данон", її розподіл між внутрішнім та зовнішнім ринками?
Ф.Г. В цьому проекті ми підтримуємо саме ефективні господарства, що постачають молочну сировину компанії "Данон". Але ми не втручаємося в діяльність компанії "Данон" в тому сенсі, що не визначаємо, яку саме продукцію вона має випускати. Завдяки цьому проекту "Данон" забезпечує собі стабільні поставки молока.

Яким є механізм здешевлення кредиту? Наприклад, молочні ферми отримують дешевший кредит, але за рахунок меншої закупівельної ціни. Хто покриває відповідні витрати?
Ф.Г. Потрібно розрізняти кредит та субсидію. Ми вивчаємо фінансовий стан молочної ферми, на підставі чого приймаємо рішення про надання кредиту чи то для поповнення обігових коштів, чи для закупівлі обладнання тощо.
Молочна ферма сплачує нашому банку наданий кредит із відсотками, що зафіксовані в кредитній умові. А компанія "Данон" сплачує молочній фермі субсидію. Наприклад, за кредитною умовою з Credit Agricole, ферма має сплачувати 16% розміру кредиту. Своєю чергою, компанія "Данон" субсидує фермі 6%, унаслідок чого реальна банківська ставка для молочної ферми становитиме лише 10 відсотків.

Тобто ці 6% компанія "Данон" сплачує зі свого прибутку?
Ф.Г. Саме так. Компанія "Данон" іде на цей крок для забезпечення себе в довгостроковому плані стабільними поставками молока.

За надання Credit Agricole кредиту молочній фермі чи обговорюється використання кредиту на закупівлю основних засобів у певного постачальника. Наприклад, що насіння для вирощування кукурудзи має купуватися у французької компанії "Євраліс", або доїльні установки мають бути закуплені у компанії "ДеЛаваль" чи "Вестфалія", або в якої компанії має купуватися генетичний матеріал?
Ф.Г. Ми ніколи не нав'язуємо клієнтам, яке саме обладнання чи ресурси вони мають купувати. Надаючи кредит, ми вивчаємо можливість ферми його повернути, ефективність його використання. Наприклад, чи може ферма дозволити собі купити конкретне обладнання, враховуючи його ціну.

На прес-конференції ви зазначили, що половина кредитного портфеля Credit Agricole в Україні  припадає на аграрний сектор. Я знаю думки фахівців з інших банків, що така частка аграрного сектору в кредитному портфелі є дуже ризикованою.
Ф.Г. У нашому кредитному портфелі поки немає частки в 50% для аграрного сектору, хоча ми ставимо перед собою мету досягти цього. Така частка кредитного портфеля може бути дуже ризикованою для великого банку. Credit Agricole  не входить до категорії великих, і тому ризик для нас є меншим. Крім аналізу фінансового стану сільськогосподарських підприємств, ми здійснюємо одночасно їхній технічний аналіз. Але як показала нинішня фінансова криза, аграрний сектор є надійнішою галуззю, ніж, скажімо, будівництво, металургія тощо. Коливання врожаю є можливим, але волатильність галузі все одно є значно меншою.
У сільському господарстві є сектори з високим потенціалом, наприклад, цукрова галузь, оскільки тут відчувається дефіцит виробництва, молочна галузь, олійно-жирова та інші. Крім того, у сільському господарстві є компанії з високим рівнем диверсифікації виробництва, через що втрати в якомусь специфічному сегменті не матимуть вирішального впливу на прибутковість компанії в цілому.

У якій валюті банк Credit Agricole надає кредити сільгоспвиробникам?
Ф.Г. Більшість кредитів надаємо в гривні. Для компаній-експортерів ми можемо надавати кредити у валюті. Але для компаній, які не експортують свою продукцію, кредити надаються виключно в гривні.

Припустімо, що програма субсидування банківської ставки розпочалася, скажімо, п'ять років тому. Тоді після стрімкої девальвації гривні ви матимете великі збитки в перерахунку у валюту.
Ф.Г. Якби до початку фінансової кризи українські банки надавали кредити в гривні тим виробникам, які не експортують свою продукцію, то наслідки кризи були б не такими важкими. Але на той час практично всі банки надавали кредити у валюті навіть фізичним особам, які не мали доходів у валюті. Саме через це криза в Україні виявилася набагато важчою, ніж в інших країнах.
Що стосується нашого банку, ми не відчуваємо так глибоко наслідків валютного кредитування, оскільки кредити видаємо лише в гривні тим, хто не отримує дохід у валюті, і позитивний фінансовий результат - гарний доказ стабільності Credit Agricole.

Фінансові аналітики попереджають про можливість суверенного дефолту в Україні після 2012 року на зразок аргентинського у 2001 році, внаслідок чого розвалиться вся фінансова система країни. Тоді всі банківські рахунки можуть виявитися заблокованими, внаслідок чого постраждають усі: і банки, і виробники.
Ф.Г. Фінансова ситуація в Україні є складнішою, ніж в інших країнах, але ми не очікуємо на суверенний дефолт. Український уряд відновив співпрацю з Міжнародним валютним фондом, почали здійснюватися економічні реформи (правда, можливо, не в тому темпі, як би нам хотілося). Безумовно, ризики в Україні є доволі високими, але Україна далека від ситуації 2001 року в Аргентині.

Є ще одне джерело ризиків - непрозорість владних рішень. Уряд запровадив жорсткі обмеження на експорт зерна, внаслідок чого багато зернотрейдерів зазнали великих втрат і не змогли повернути взяті кредити таким установам, як Європейський банк з реконструкції та розвитку та Всесвітній банк. Скоріш за все, для інших банків є актуальною ця сама проблема - неповернення кредитів через обмеження експорту зерна.
Ф.Г. Питання квотування експорту зерна хвилює багатьох. Не виключено, що обмеження експорту зерна запроваджувалися для того, аби не допустити швидкого зростання цін на хліб. Але навіть якщо ми розуміємо причини запровадження цих квот, дуже багато запитань виникає щодо їх розподілу. Для уникнення корупції він має бути прозорим. Але хотілося б сподіватися, що ця ситуація є тимчасовою, оскільки з минулого врожаю потрібно експортувати ще 7-8 млн тонн, що забезпечило б надходження до країни приблизно у 1,5 млрд доларів, а це дуже важливо для скорочення негативного сальдо зовнішньої торгівлі України. Зрештою, питання зводиться до того, за рахунок кого буде покрита різниця в цінах на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Загалом, я не критикую запровадження квот - я критикую непрозорість механізму їхнього розподілу.
Наразі ціни в Україні на багато видів продовольства та сільськогосподарської сировини є вищими за ціни в Західній Європі та Північній Америці. Це стосується цін на цукор, м'ясо, молокопродукти, овочі. За цих умов приєднання України до угоди щодо Зони вільної торгівлі означає неконкурентоспроможність вітчизняної продукції порівняно з імпортом. Тобто мова йде про ще одне джерело ризиків у сільському господарстві України і для тих, хто його кредитує.
Ф.Г. Навіть за умови вільної торгівлі з Європою Україна не експортуватиме молокопродукти, оскільки в самій Україні існує дефіцит молока. Але через те, що в Європі ціни на молоко є нижчими, існує загроза масованого імпорту молока та молокопродуктів в Україну. Тоді деякі господарства будуть змушені вирізати частину поголів'я, внаслідок чого дефіцит молока ще більше зросте.

Я дякую вам за інтерв'ю. Хочу сказати, що, на мою думку, аграрний бізнес в Україні є дуже ризикованим. Але я вітаю іноземних інвесторів і банкірів, які, попри серйозні ризики, готові вкладати кошти в українське сільське господарство і сприяти його розвитку.
Ф.Г. Ми розглядаємо свою роботу в Україні в довгостроковій перспективі. Ситуація є складною, але два роки тому було ще гірше. Можливо, що і в майбутньому буде складно, але ми бачимо світле майбутнє для України через три, можливо, п'ять років. Україна, як Франція, Бразилія, є великою сільськогосподарською країною. Нині Україна збирає 50 млн тонн зерна, споживає 27 млн і ще 23 млн тонн зерна може експортувати. Незважаючи на політику, українські чорноземи нікуди не подінуться, а отже, перспективи є райдужними.
Ю.М. Дозвольте побажати вам успіхів у досягненні поставлених цілей.

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку

1
0