Спецможливості
Новини

Фермерські господарства поблизу Києва на берегах Дніпра

05.05.2010
308
Фермерські господарства  поблизу Києва  на берегах Дніпра фото, ілюстрація

Узбережжя Дніпра від самочинно побудованих "хатинок" навряд чи звільнять. Такий висновок можна було зробити, побувавши на одній з нещодавніх зустрічей з журналістами посадовців Держкомзему. Йшлося про нецільове використання, незаконне відчуження земельних ділянок, гідронамиви.

Узбережжя Дніпра від самочинно побудованих "хатинок" навряд чи звільнять. Такий висновок можна було зробити, побувавши на одній з нещодавніх зустрічей з журналістами посадовців Держкомзему. Йшлося про нецільове використання, незаконне відчуження земельних ділянок, гідронамиви.

Одразу від себе: дивують шпарини у нашому законодавстві. Вони ніби спеціально залишені для власників приморських та прирічкових маєтків. Коли подивитися на узбережжя Одеси, Криму, на береги Дніпра у Києві та області, складається враження, що скрізь суцільне порушення законодавства. Та це не зовсім так, стверджують у Держкомземі. І пояснюють: у статті 60 Земельного кодексу зазначено, що "вздовж водойм виділяють земельні ділянки під прибережні захисні смуги". Іншими словами, якщо такі смуги не встановлено, то виходить - їх нібито й немає. Це дає підстави органам влади та місцевого самоврядування під час прийняття рішень нехтувати прибережними захисними смугами і робити вигляд, що їх просто не існує.
А ще - дивує суворість покарання, яке передбачене законодавством за використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильну експлуатацію, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень. Ці дії тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 53 Кодексу України про адміністративні порушення). Погодьтеся, навряд чи багатіїв налякає таке покарання.

Що є що?
Але повернімося до зустрічі у Держкомземі. Насамперед, там спробували розтлумачити термінологію. Якщо коротко, то цільове призначення - "це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку". Тобто, пояснив директор департаменту земель сільськогосподарського та іншого призначення, охорони та моніторингу земель Держкомзему Сергій Черноштан, чітко вказується:  ділянка надана для такого-то використання. А невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - це невикористання ділянки саме за тим призначенням, за яким вона надавалася, приміром, рішенням сільської, селищної ради, інших органів місцевого самоврядування чи влади.
Нецільове використання землі, підкреслив Сергій Черноштан, є не тільки нераціональним, а й незаконним. Про це свідчать численні факти, виявлені Держземінспекцією під час перевірки в Рівненській, Черкаській, Запорізькій областях, в ході яких порушників земельного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності.
І тут варто усвідомлювати: використання наділу не за цільовим призначенням - це одна з підстав припинення права користування земельною ділянкою (стаття 141 Земельного кодексу України). Але тут треба додати: таке примусове припинення здійснюється відповідно до статті 143 Земельного кодексу в судовому порядку.
 
Намиви - справжня гідра землекористування
Гідронамиви - ще одне поширене тепер порушення у сфері земельних відносин. Й одне з найнебезпечніших для довкілля. Такі дії деформують рельєф поверхні, знищують біологічну флору та родючий шар грунту, наголосив Сергій Черноштан. У більшості випадків намиту ділянку розглядають не як земельну, а як гідротехнічну споруду - греблю чи дамбу. Але у вітчизняному законодавстві відсутнє чітке визначення, що таке гідротехнічна споруда. Проблема виникає через те, що у статті 61 Земельного кодексу прямо зазначено, що на прибережній захисній смузі заборонено будівництво будь-яких споруд, зокрема баз відпочинку, дач, гаражів, стоянок автомобілів. Однак при цьому зроблено виняток: "...крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд". Тобто якщо будують гідротехнічну споруду і намивають собі півострів, це обмеження не діє. І такі "об'єкти" - не рідкість. Вони є на київських Осокорках та в Кончі-Заспі, в селищі Козин, містах Миколаєві та Маріуполі. Через те й знаходять вихід для їхнього узаконення: після здійснення намиву проводять інвентаризацію земель, беруть на облік нові землі відповідно до рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а потім такі наділи виділяють під будівництво.
Очевидним є те, що більша частина будь-якого намиву потрапляє у прибережну смугу, де діє заборона на зведення будь-яких споруд.
Щодо критеріїв цих смуг, вони такі: для малих річок, струмків і струмочків, а також ставків площею не менше 3 га - довжина берегової зони має бути не менше 25 м, для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею більше 3 га - 50 м, для великих рік, водосховищ на них і озер - 100 метрів.
Проте на узбережжях нині велика кількість котеджів, забудовники яких не враховують вимоги законодавства.
Як виправити ситуацію?
На думку керівника департаменту Держкомзему, хоча в Україні вже запроваджено кримінальну відповідальність за самовільне зайняття землі, потрібно посилити санкції й за інші махінації з наділами. Аж до порушення питання про призупинення прав на землю.
Зокрема, зазначив Сергій Черноштан, у першому читанні Верховна Рада підтримала законопроект "Про внесення змін до деяких Кодексів України щодо встановлення відповідальності за штучне утворення земельних ділянок без відповідної дозвільної документації". У ньому пропонується внести зміни до статті 53 Кодексу України про адміністративні порушення щодо недотримання природоохоронного режиму. Відтак за "намив, засипку чи іншим чином штучне утворення земельної ділянки без оформленої необхідної проектної документації та отримання дозволу на проведення таких робіт" наставатиме адміністративна відповідальність.
Також пропонується доповнити Кримінальний кодекс статтею 239 прим. 1, яка передбачає: "Самовільне штучне утворення земельної ділянки у межах прибережної смуги чи в зоні особливого режиму, використання земель (намив, засипка чи іншим чином штучне утворення земельної ділянки) без оформлення необхідної проектної документації та отримання дозволу на проведення таких робіт, якщо такими діями заподіяно значну шкоду довкіллю, карається штрафом від однієї до п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від одного до трьох років..."
Відповідно до цієї статті, шкода вважається значною, якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Зазіхнули на святе
Не обходиться без порушень і в питанні охорони земель. Порушено кримінальні справи щодо керівників у Полтавській, Чернігівській, Київській областях, які допустили розпаювання саме на землях історико-культурного призначення, що перебувають під охороною держави.
До речі, з липня цього року набуває чинності Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо родючості грунтів". Тих громадян чи сільгоспвиробників, які мають у своєму користуванні понад 100 га без наявності проектів землеустрою, притягуватимуть до адміністративної відповідальності, запевнили у Держкомземі.
Втім, від себе варто зазначити ось що... Чи справді такий крок сприятиме наведенню порядку, чи стане додатковим джерелом заробітку земельних контор (адже проект землеустрою на 100- гектарний масив стане у тисяч 30 гривень), ще велике питання.
Мандруючи країною, дивуєшся, скільки людей нажилося на гаслі "Земля - селянам". Саме за завісою красивих слів про повернення землі господарю, про те, що землею мають володіти ті, хто її обробляє, у країні відбувся земельний переділ. Передусім, на користь тих, хто сильний і багатий. Нині, щоб знайти навколо Києва сільгосппідприємство, треба добре пошукати. Колишні колгоспи та радгоспи, замість вирощувати овочі-фрукти для столиці і мати з того непоганий зиск, розпайовано. Паї покришені на клаптики і чи не повсюдно пішли під приватні садиби.
Земельна вакханалія і вздовж Дніпра - забудували побережжя мало не до Чорнобильської атомної. Власники "хатинок" впевнені: з бульдозером на них не підуть, зведені незаконно споруди не знесуть. Бо коли подивитися на господарів елітних забудов - усе відомі у країні люди: політики, депутати. Та й давали ці землі люди, які при владі. Господарі маєтків чиїсь інтереси відстоювали, тож і їх тепер мають захистити...
Наука: для когось мука,
для когось - великі гроші
Під час іншої зустрічі представників Держкомзему з журналістами останнім спробували пояснити, чому у земельній сфері грунт для зловживань такий благодатний. Розтлумачити це намагалися на прикладі фінансування у попередні роки за рахунок бюджетних коштів науково-дослідних робіт. Їх ефективність, як і варто було очікувати, м'яко кажучи, невисока - свідченням тому проведений аналіз, затверджений рішенням колегії Держкомзему.
Відповідно до держзамовлення на науково-технічні розробки, методологічне забезпечення і підготування проектів нормативно-правових актів, пов'язаних із земельними відносинами, у 2007 році на виконання 50 видів робот було виділено бюджетне фінансування на суму майже 6,3 млн грн. Проте аналіз впровадження їх у практичну діяльність засвідчив відсутність будь-якої реалізації значної частини з них. А за окремими розробками в Держкомземі взагалі відсутні будь-які матеріали, котрі б підтверджували їхнє виконання, поінформував заступник голови Держкомзему Сергій Бєльчик.
Схожа картина і щодо виконання планових науково-технічних розробок на 2008-2009 рр. Передбачалося виконання 56 науково-дослідних робіт на суму 4,5 млн грн, з яких профінансовано за рахунок коштів Державного бюджету 3,5 млн грн. Із 38 виконаних робіт переважна частина також не впроваджена, і відсутні матеріали, які б підтверджували їхнє виконання. Тому й не дивно, що колегія визнала такі результати незадовільними.
Торік це питання намагалося вивчити ГоловКРУ в ході проведення ревізії. Проте в акті ревізії йому приділено лише один абзац, а саме: "Матеріали щодо використання бюджетних коштів на наукову діяльність не були представлені до ревізії".
Як наголосив Сергій Бєльчик, такі факти дають право порушувати питання про неефективне використання бюджетних коштів, більше того: керівництво Держкомзему зараз працює над тим, щоб це питання повернути в дещо інше русло - неефективне використання і розкрадання бюджетних коштів у багатомільйонних сумах. А це вже, за його словами, інша юридична відповідальність.

Одні платять податки, другі наживають статки
Торік, повідомив начальник управління внутрішнього контролю Держкомзему Леонід Івашко, ревізори ГоловКРУ констатували: в 2007 р. наукові роботи профінансовані на 6 млн 836 тис грн, які повністю використані, у 2008 році - 4 млн 64 тис грн. З них на науково-технічні розробки - 3 млн 570 тис грн, інформаційно-методичне забезпечення - 494 тис. гривень.
Зокрема, керівник структурного підрозділу Держкомзему наголосив, що низку прорахунків було допущено саме на етапі планування науково-дослідних робіт. Зокрема, до плану включалися роботи, спрямовані на реалізацію положень законопроектів, які досі не розглядалися Верховною Радою. Намагаючись реалізувати норму законопроекту, Держкомзем замовляв і фінансував науково-дослідні роботи, не маючи навіть уяви про те, в якій редакції буде схвалено парламентом той чи інший закон. Підставою для таких розробок стали чотири законопроекти, які Верховною Радою так і не розглядалися, а деякі були взагалі зняті з розгляду профільними комітетами. На такі "дослідження" у 2007-2008 рр. з Державного бюджету пішло 4 млн 700 тис грн. Скажімо, одна з науково-дослідних робіт - розробка методики продажу земельних ділянок іноземцям. Незрозуміло, наголошує Леонід Івашко, як можна було створювати методику, не маючи на це законодавчих підстав?
Керівник контрольного підрозділу Держкомзему також зазначив, що окремі науково-дослідні роботи, хоча й виконані відповідно до планів, але їхня науковість викликає великі сумніви.

Освоїти кошти вдавалося за один день
Мали місце і факти, коли бюджетні кошти спрямовувалися не відповідним підприємствам Держкомзему, які мали науковий потенціал, а приватним структурам, що були пов'язані з керівниками Держкомзему. Така ситуація значно впливала на відтік професійних кадрів із державних підприємств, через що профільні інститути перетворилися на виробничі підрозділи, виконуючи незначні замовлення із виготовлення, скажімо, технічної документації. Така ситуація тривала протягом п'яти-семи років.
Приміром, засновника і директора одного з товариств з обмеженою відповідальністю за дивним збігом обставин у листопаді 2007-го було призначено радником голови Держземагентства. Основним статутним завданням товариства значилося: "Купівля та продаж власного нерухомого майна". Упродовж трьох тижнів це ТОВ укладає з головним земельним відомством країни одразу сім договорів на виконання науково-дослідних робіт. Так, за неповний місяць воно освоїло 624 тис. грн. Що цікаво, зауважив Леонід Івашко, деякі роботи йому вдалося виконувати протягом одного дня! Одна з них - розробка процедурно-правового забезпечення обороту земель сільськогосподарського призначення, але з зауваженням - "за умови скасування мораторію на відчуження землі". Тобто вже тоді люди стратегічно дивилися на "перспективу" і розробили процедурно-правове забезпечення. Скажімо, 12 грудня було укладено договір з Держземагентством і того ж дня (!) було прийнято звіт про виконання науково-дослідних робіт загальною вартістю 207 тис. грн. Причому колишній голова Держземагентства підписував акт приймання без жодної візи відповідальних виконавців! Досі ми не можемо знайти результати тих"наукових" праць, зізнався Леонід Івашко.
За попередніми висновками, половину - тобто майже 5 млн грн - зі спрямованих на науково-дослідні роботи в системі земельних ресурсів бюджетних коштів використано неефективно. Правову ж оцінку ситуації має надати Генеральна прокуратура: туди, запевнили у Держкомземі, буде направлено матеріали за результатами перевірки.

На зустрічах у Держкомземі побувала
Галина Квітка

Попередня стаття

Інтерв'ю
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд
Rebiyar1
Сьогодні наш співрозмовник — Антуан Ребійар, бізнес-директор New Holland Agriculture в Україні, Молдові, країнах Балтії та Фінляндії. Він живе та працює в Україні вже понад чотири роки, втім, для

1
0