Еволюція способів протруювання і деякі сучасні протруйники

Сучасний спектр способів протруювання містить такі варіанти: сухе, напівсухе, мокре та протруювання зі зволоженням. Кожний з них має і переваги, й недоліки. І, що важливо, пошук досконаліших способів відштовхувався саме від недоліків попереднього.

Історично першим було саме мокре протруєння. Раніше люди не надто переймалися проблемами енергозбереження й сміливо замочували зерно у найнезвичніших речовинах. Про це доволі яскраво згадує у своїх працях Пліній, описуючи боротьбу з сажкою та іржею. Засоби, які застосовували, були доволі специфічними - вино, сеча, рідкий гній. Наприклад, рецепт застосування вина передбачав приготування його суміші з товченим листям кипарису. З половини ХVII сторіччя почалося використання як протруйника морської води. Проблема боротьби із сажкою спонукала мислячих людей до пошуку й досконаліших засобів уже в царині хімії. І вперше протруєння насіння хімічним препаратом чи, точніше, речовиною (ймовірно, хлористим натрієм) проти сажки пшениці описано 1637 року.
Сильне зволоження зерна під час обробки за мокрим методом не давало змоги проводити операцію з великими масами насіння. Адже завжди була можливість небезпеки, що зерно не встигне як слід просохнути. Річ у тім, що підвищена вологість після обробки мідним купоросом сама спричиняла повторне зараження зерна до висіву. Для усунення цієї проблеми для обробки зерна застосовували вапнякове молоко. Додавання ж вапнякового молока спричинювало утворення нерозчинних сполук міді й істотно знижувало вологість таким от хімічним способом. Втім, використання вапнякового молока потребувало спеціального обладнання й робило обробку дорожчою, хоча й мало певне значення як перехідний етап від мокрого до напівсухого способу. Найвагоміші результати дала саліцилова кислота, але головною перешкодою до широкого впровадження цієї речовини стала її висока вартість.
У 1895 році для протруювання насіння зернових було використано формалін. Із застосуванням цієї речовини пов'язане й виникнення нового способу протруювання - напівсухого. За визначенням, напівсухий спосіб полягає в нанесенні на поверхню насіння водних суспензій або розчинів протруйників із розрахунку 20-30 л/т з подальшим три- чотиригодинним морінням, провітрюванням і просушуванням. Отже, застосування формаліну дало змогу повернутися до давнього заходу, відомого з часів застосування морської води: купи зерна просто поливали речовиною.
Сухе протруювання полягає в рівномірному нанесенні на поверхню насіння сухих порошкоподібних препаратів. Основний недолік способу - низька біологічна ефективність через слабке прилипання протруйника до насінини й утримання на ній (нині для цього використовують спеціальні речовини, що мають властивості прилипачів). Отже, сухий спосіб є найпростішим за виконанням. Тож і застосовують його вже понад сто років.
У Росії сухе протруювання вперше застосували на початку ХХ сторіччя, невдовзі після його відкриття, а доволі значного поширення воно набуло ще до Першої світової війни. Роки війни та революції, звичайно, не сприяли вдосконаленню цього методу, але, починаючи з 20-х років, розвиток зернового господарства вже потребував застосування цього методу. Попервах використовували імпортні препарати, насамперед, німецького виробництва. Масштаби імпорту в галузі захисту рослин тоді були такі великі, що одним з основних завдань захисту рослин і хімічної промисловості була відмова від закупівлі препаратів за кордоном, пошук внутрішніх резервів для виробництва засобів захисту.
У другій половині ХХ сторіччя з'явився спосіб протруювання із зволоженням. Він полягає в нанесенні на поверхню насіння суспензій, розчинів або порошкоподібних протруйників з одночасним чи подальшим змочуванням водою в розрахунку 5-15 літрів на тонну насіння. Застосування цього методу дало змогу практично без зміни вологості зерна економніше використовувати хімічні препарати завдяки правильному дозуванню рідини (у виробничих умовах це легше, ніж для порошкоподібних препаратів), наносити одночасно з пестицидом макро- і мікродобрива, регулятори росту тощо. Важливим досягненням стало й зменшення небезпеки для сільськогосподарських працівників під час здійснення захисного заходу.
Протруйники з фунгіцидною дією на озимій пшениці
З усього асортименту протруйників, що дозволені для використання в 2009 році, а це - 51 торгова марка - на озимій пшениці зареєстровано 25 препаратів з фунгіцидною дією. Тобто озима пшениця охоплює майже 50% асортименту фунгіцидних протруйників. Насиченість, отже, дуже висока. І така зацікавленість виробників і реєстрантів цілком зрозуміла: найбільші площі саме під озимою пшеницею, тож і ринок зі збуту препарату доволі великий.
Умовно асортимент, наведений у табл. 1, можна поділити на дві групи. Препарати на основі однієї діючої речовини й продукти, для яких діючою речовиною є суміш. Перша охоплює 13 торгових марок, а саме: препарати на основі карбендазиму (Дерозал, 50% к.е., Колфуго Супер, 20% в.с.) - 8% асортименту; тебуконазолу (Класік, 6% т.к.с., Кольчуга, 6% т.к.с., Моріон, 6% т.к.с., Раксіл Ультра FS, 12% т.к.с.) - 16% асортименту; манкоцебу (Дітан М 45, 80% з.п.) - 4% асортименту; тритиконазолу (Корріоліс, 20% т.к.с.) - 4% асортименту; тетраконазолу (Лоспел, 12,5% м.в.е.) - 4% асортименту; флудіоксонілу (Максим 025 FS, 2,5% т.к.с.) - 4% асортименту; диніконазолу-М (Сумі - 8 ФЛО, 2% к.с.) - 4% асортименту. Ну і, звичайно, два старих препарати на основі тираму (ТМТД, 40. в.с.к.) та беномілу (Фундазол, 50% з.п.) - по 4% асортименту.
Суміші різноманітніші. Окремо слід виділити "потрійні" суміші. Їх небагато - всього дві (це лише 8% асортименту): поєднання тріадименолу з флуберидазолом та імазалілом (славнозвісний препарат Байтан Універсал, 19,5% п.з.) та поєднання флутриафолу з тим самим імазалілом і тіабендазолом (Вінцит Форте SC, 7,7% к.с.).
Із "подвійних" лише на основі суміші флутріафолу з тіабендазолом представлено кілька препаратів: Вінцит 050 SC, 5% к.с., Старт, 5% к.с., та Супервінцит, 7,5% к.с. Це певною мірою аналоги, але охоплюють вони всього 12% загального асортименту. Решта дев'ять сумішей (36% асортименту протруйників з фунгіцидною дією) - цілком самостійні продукти: на основі поєднання тираму з карбоксилом (Віспар, 75% в.с.к.) і карбендазимом (Дітокс, 50% к.с.), дифеноконазолу з ципроконазолу Дивіденд Стар 036 FS, 3,6% т.к.с., ефективність якого проявляється проти величезного спектру захворювань: гельмінтоспоріозу, пліснявіння насіння, фузаріозної кореневої гнилі, плямистостей, борошнистої роси, летючої та твердої сажок, фузаріозу й септоріозу), тритиконазолу з прохлоразом (Кінто Дуо, 8% к.с.), карбендазиму з карбоксилом (Колфуго Дуплет, 37% к.с.), протіоконазолу з тебуконазолом (Ламардор 400 FS, 40% т.к.с.) та флудіоксонілу з ципроконазолом (Максим Стар 025 FS, 2,5% т.к.с.). Усього в сумішах "задіяно" 14 різних хімічних речовин.
Протруйники
з інсектицидною дією
Протруйники для пшениці
Не зупиняючись детально на механізмі дії інсектицидних протруйників, лише зазначимо, що для пшениці зареєстровано один протруйник інсектицидної дії на основі тіаметоксаму (350 г/л) - Круїзер 350 FS, 35% т.к.с., а також препарати на основі диметоату (Рубіж, Фосфамід), які діють проти таких об'єктів, як хлібна жужелиця, злакові мухи, попелиці та цикадки. Така ситуація може мати негативні наслідки, а саме: через брак рекомендованого препарату чи його високу вартість зерно доведеться протруювати бозна чим або ж обходитися лише фунгіцидами, отже, грунтові шкідники та шкідники сходів матимуть змогу досхочу поласувати нашими рослинами. Можливий ще один сценарій розвитку подій: стрімко зросте кількість підробок вкрай потрібного препарату. Усе це наводить на думку про потребу оптимізації структури асортименту хімічних засобів, пошуку тієї "золотої середини", яка задовольнила б і виробників "хімії", і господарників.
Одне цікаве спостереження: в асортименті абсолютно немає препаратів проти будь-яких грунтових шкідників, у тому числі й гранульованих для внесення в грунт.
Оскільки ця проблема залишиться й надалі, то доцільно було б переглянути асортимент діючих речовин наявних інсектицидів на предмет рекомендації в цьому сегменті, можливо, навіть із зміною препаративної форми продукту.

Протруйники для ріпаку
Асортимент інсектицидних протруйників для ріпаку охоплює дев'ять торгових марок. Інсектицидні протруйники представлено такими основними діючими речовинами: імідаклоприд, фіпроніл, тіаметоксам, клотіанідин і карбофуран (окремо та у композиціях).
Протруйники для кукурудзи
Асортимент пестицидів для захисту кукурудзи від шкідників представлено шістьма протруйниками інсектицидної дії. Протруйники грунтуються на таких діючих речовинах, як імідаклоприд, 600-700 г/кг (Гаучо, 70% з.п., Команч WP, 70% з.п., Нупрід 600, 60% к.с.; фіпроніл, 250 г/л (Космос 250, 25% т.к.с.); тіаметоксам, 350 г/л (Круїзер 350 FS, 35% т.к.с.), біфентрин, 200 г/л (Семафор 20 SТ, 20% т.к.с.) клотіанідин, 600 г/л (Пончо 600 FS). Причому імідаклопридні препарати зареєстровано проти дротяників, метелика кукурудзяного й шведської мухи, фіпроніл рекомендується використовувати для захисту від усього комплексу грунтових і наземних шкідників, тіаметоксам - проти блішок, дротяників, несправжніх дротяників, західного кукурудзяного жука, шведської мухи та попелиць, а біфентрин - проти дротяників, несправжніх дротяників і шведської мухи. Загалом протруйники інсектицидної дії становлять майже 50% загальної кількості препаратів цієї групи, рекомендованих для використання на кукурудзі. Цієї кількості цілком достатньо, щоб виробники мали з чого вибирати. Слід зазначити, що препарат Круїзер 350 FS, 35% т.к.с., зареєстровано також проти личинок західного кукурудзяного жука.
Насамкінець зазначимо: для озимої пшениці та кукурудзи зареєстровано ще два продукти-біопрепарати - обидва проти комплексу хвороб: Мікосан марок Н та В, 3% в.к. (3% лужний екстракт афілофорального гриба Formes formentarius, 30 г/л, хітозан, 0,5 г/л, ВАС, 100 г/л) у нормі 10 л/т та 5-7 л/т, відповідно, а також біологічний продукт Планриз, в.с. (бактерії штаму АР-33 Pseudomonas fluorenscens 5x10 млрд кл/см3) у нормі 102 л/т насіння. Звичайно, зазначені біопрепарати не можна назвати протруйниками в класичному розумінні цього терміну, але й замовчувати їхнє існування, вважаємо, не доцільно. Адже ці препарати теж справляють певну ефективну дію проти комплексу хвороб, у разі їхнього застосування часто проявляється стимулююча дія. Такі продукти займають відповідну частку пестицидного ринку й мають своїх прихильників як поміж виробничників, так і поміж споживачів сільськогосподарської продукції.

А. Фокін,
канд. біол. наук