Спецможливості
Новини

Еліта, яка формуватиме майбутнє України

05.07.2009
873
Еліта, яка формуватиме майбутнє України фото, ілюстрація

Наприкінці травня на березі "найсинішого в світі" Чорного моря відбувся черговий ХІ Зліт студентів аграрних навчальних закладів України "Лідери АПК ХХІ століття". Цього разу гостей приймав Одеський державний аграрний університет.

Студенти з Луганщини та Донеччини - ветеринари, агрономи, механізатори, економісти - всі вони мають намір працювати в агробізнесі. Молодь однозначно налаштована на успіх:
"У нас кажуть: розумні люди та вмілі руки - і все буде на найвищому рівні".Наприкінці травня на березі "найсинішого в світі" Чорного моря відбувся черговий ХІ Зліт студентів аграрних навчальних закладів України "Лідери АПК ХХІ століття". Цього разу гостей приймав Одеський державний аграрний університет.

Нинішнього року на базі відпочинку для дітей та юнацтва "Молода гвардія", на околиці Одеси, зібралися 327 студентів. Усі вони - іменні стипендіати Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, обласних та районних держадміністрацій, видатних учених і науковців, відмінники навчання з усіх вищих навчальних закладів Міністерства агрополітики України, активісти студентського самоврядування, кращі студенти року. На урочистому зібранні гостей вітали заступник міністра аграрної політики України Сергій Мельник і представники департаменту аграрної освіти, ректори національних аграрних університетів, колишні студенти-відмінники та учасники попередніх студентських зльотів. Переможці конкурсу "Кращий студент року" отримали відзнаки й цінні подарунки, а господарі - студенти Одеського ДАУ - привітали своїх гостей чудовим концертом, який засвідчив, що аграрний вуз - не лише джерело знань, а й творчий культурний осередок.
"На зліт потрапляють кращі з кращих, на яких ми робимо ставку, - майбутні лідери АПК нашої держави, - сказав Сергій Мельник на прес-конференції. - Дехто з них очолить ділянки виконавчої влади, з них будуть і бізнесмени, й успішні підприємці, які реалізовуватимуть свої проекти". Настає період потреби в спеціалістах-технологах, адже ні для кого не секрет, що АПК - єдина в Україні галузь, яка і в умовах кризи працює на повну потужність та приносить прибутки. Однак деяке занепокоєння викликає той факт, що нині до вузів, у тому числі й аграрних, вступатиме покоління 90-х, покоління найбільшого демографічного спаду в державі. До того ж, впроваджено нову систему тестування. Чи вдасться аграрній освіті зберегти свій потенціал, залучити молодь і підготувати достатню кількість фахівців, яких так потребує аграрний сектор?

Студенти з Луганщини та Донеччини - ветеринари, агрономи, механізатори, економісти - всі вони мають намір працювати в агробізнесі. Молодь однозначно налаштована на успіх:
"У нас кажуть: розумні люди та вмілі руки - і все буде на найвищому рівні".

За словами заступника міністра, "заходи, які проводить міністерство: зльоти, спортивні змагання, - проходять у різних куточках країни і дають змогу розказати, що є така освіта, яка, крім підготовки спеціаліста, готує фізично й духовно здорового члена суспільства. Ми проводимо профорієнтаційну роз'яснювальну роботу, Дні відкритих дверей, зустрічі випускників у вузах тощо для популяризації освіти". В кожному разі Міністерство агрополітики має намір "не чекати біля моря погоди", а вдосконалювати аграрну освіту, структуру навчальних закладів, перелік спеціальностей і спеціалізацій відповідно до того, що потребуватиме виробництво. Наразі міністерство працює над вирішенням питання заочного навчання для тих, хто вже має роботу, але не проходив тестування, повідомив заступник міністра: "Ми хотіли б дати можливість здобути другу освіту без тестування для певної категорії".
Щодо нарікань на брак практичного досвіду у випускників-аграрників, Сергій Мельник зазначив: "Останні п'ять-сім років бракує практики, але ми створили мережу навчально-практичних центрів, визначили дві базові установи - УкрЦВТ ім. Погорілого та "Агросоюз", - де проходять навчання наші викладачі, працюють на фермі, з технікою, набувають нових навичок, які передають своїм студентам. Попередні системи освіти мали сталі канони, сьогодні ж через кожні  три роки оновлюється техніка, тому неможливо забезпечити вузи власне технікою. Світ пішов іншим шляхом: тепер студенти можуть на комп'ютері розібрати найновіші моделі з технічним поясненням. Разом з тим передбачені кошти для виїзду студентів на фірми-виробники. Ми маємо угоди з приватними комерційними компаніями, де в міжсезоння студенти можуть ознайомитися з технікою, коли вона стоїть на зберіганні". Отже, можливості є, і кожен, хто прагне здобути знання, - має вибір.
Під час Зльоту студенти провели засідання об'єднаних студентських рад самоврядування навчальних закладів І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації, "круглі столи", присвячені важливим проблемам сучасної науки, освіти та агропромислового виробництва, обговорювали кризу в аграрному секторі економіки, шляхи підвищення ефективності використання й ремонту сільгосптехніки, завдання тваринництва та рослинництва ХХІ століття, сучасні проблеми землеустрою тощо.

Руденко Марина,
студентка III курсу факультету ветеринарної медицини Василівського коледжу Таврійського ДАУ. По закінченні коледжу вона планує вступити до вузу, а, здобувши вищу освіту, розпочати власний бізнес. Звичайно, він буде пов'язаний з її фахом.
Альбіна Бойчук,
майбутній спеціаліст у галузі фінансів, навчається на II курсі Нагайського коледжу, що в місті Приморськ Запорізької області. Мріє здобути вищу освіту в Мелітопольському університеті, а потім працювати в аграрному секторі.

Віктор Щербаков,
завідувач кафедри рослинництва Одеського аграрного університету, доктор с.-г. наук, професор: "Роботи надіслали майже з усіх регіонів України, їх 42. Вражає глибокий зміст досліджень: це й генетичні дослідження на рівні створення триплоїдних гібридів буряку,  застосування на рослинах різних сучасних стимуляторів росту, це й питання, пов'язані з вибором сортів на різних підщепах для плодових дерев, вплив абіотичних чинників на розвиток хвороб, можливості регулювання екологічних факторів завдяки зміні агротехнічних параметрів тощо. Зазвичай студенти є співавторами робіт, які виконували вчені наших аграрних навчальних закладів. Деякі з них ще потребують доопрацювання, але потенціал у цих роботах є. Мені подобається, що вони сміливі. Я неодноразово був учасником різних студентських олімпіад, але нинішня подія справила на мене незабутнє враження".

Олена Андрійченко - родом із Чернігівщини, нині магістр I року навчання агробіологічного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування України. Вона вивчає штами гливи звичайної. "Це - гриб. Я вирощую його на базі приватного підприємства, що у Феофанії Голосіївського району Києва. Ми проводимо досліди, відшукуємо найпродуктивніші штами для введення їх у культуру. Наразі найкращим є штам Аміцель 3000, він переважає контрольний штам HK35, що становить 90% усіх штамів, які культивують у всій Європі", - розповіла Олена. Вона мріє займатися науковою роботою. За її словами, більшість студентів у її оточенні зацікавлена в освіті, адже ринок потребує висококваліфікованих працівників, професіоналів, які достойно зможуть зарекомендувати себе знаннями і вмінням.

В'ячеслав Баланенко,
студент IV курсу факультету виробництва та переробки продуктів тваринництва Одеського ДАУ - один із переможців в інтелектуальному конкурсі "Кращий студент року" - презентував свою роботу про використання селену в тваринництві. Він детально й переконливо довів потребу застосування цього елемента під час вирощування птиці та великої рогатої худоби. Планує працювати в господарствах Одеської області й далі провадити наукові пошуки.

Свято на березі моря закінчилося. Статус відмінника - неабияке досягнення. Але попереду велике життя, де треба докласти знання і вміння. Успіхів вам!

Інтерв'ю
Жнивна кампанія в Україні на стадії завершення. За прогнозами Україна має зібрати врожаю всіх сільськогосподарських культур в межах 70 млн тонн. Жнива на сході та півдні завершуються, захід України внаслідок дощів дещо із затримками збирає... Подробнее
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0