Електронний паспорт для тварини?

На бику нема знаку,
На корові мітки.
Викрав циган коника
З панської повітки...

Ще з дитинства я пам’ятаю розповіді старих дідів про циганське “мистецтво” продажу коней: господарю недорого продавався кінь, звичайно ж, крадений, через деякий час він “зникав” із конюшні, і в той же день продавався іншому, але й там коню не судилося пробути довго. Так і “подорожував” собі коник по хлівах сільських з незначним відхиленням від маршруту циганського табору. Фінансовий зиск із такого заходу був шаленим. Поки табір ставав на зворотний шлях, кінь приносив прибуток, вартий цілого табуна, причому прокорм тварини повністю лягав на плечі обдурених селян.

З тих часів люди придумали багато способів, як позначити свою живність. Худобу таврували розкаленим залізом, з часом почали наносити номерні знаки шляхом татуювання, найпопулярнішими стали вушні бирки. Але і їм не судилося стати на 100% надійним засобом. Один завідувач ветеринарної аптеки розповів про такий випадок. До нього звернувся керівник господарства з метою закупівлі вушних бирок. Коли йому був запропонований товар вартістю 150 грн за 1000 шт., той відмовився і попросив, щоб бирки були ціною не менше 5000 грн за 1000 шт. А потім пояснив. Шахраї домовилися із дояркою і вивели з групи найвисокопродуктивніших корів, а на їх місце поставили худобу, яка не мала ніякої цінності. Підміну помітили через деякий час, та довести нічого вже не змогли, оскільки у вухах “самозванок” стояли бирки з номерами, що відповідали записам у книгах обліку тварин. А злодії витратилися тільки на три мотузки та 1000 вушних бирок, щоб вибрати три потрібні номери.

Звичайно, нумерація поголів’я — це не тільки спосіб визначення приналежності худоби, на її основі ведеться племінна робота, проводиться комплекс лікувально-профілактичних заходів. Без надійної ідентифікації всі роботи із боротьби з лейкозом та туберкульозом ВРХ мають дуже низьку ефективність. То який же вихід із даної ситуації?

Наукова думка не стоїть на місці, треба тільки скористатися її плодами. Скажіть, чи може хтось підробити 15-значний код тварини, який можна прочитати тільки за допомогою електронного сканера? Даний код містить електронний чіп, розміром із рисове зернятко, введений тварині під шкіру. До того ж, вартість нумерації однієї тварини не буде занадто великою для господаря. Орієнтовна ціна чіпу — 50–60 грн.

Так, електронна ідентифікація тварин — це вже не наукова фантастика, а реальний факт, який має масу переваг порівняно з попередніми. Код тварини неможливо підробити або ж загубити, з приходом комп’ютерної техніки на ферми електронна чіпізація полегшить процеси обліку тварин, племінну роботу, дасть змогу оптимізувати годівлю, зробить жорстким контроль за лікувально-профілактичними заходами та зменшить можливості шахрайства з худобою. Державна політика стає все більше спрямованою на інтеграцію до Європейського Союзу. Державний департамент ветеринарної медицини видав наказ №165 від 27 червня 2003 р. “Щодо впровадження на території України електронної ідентифікації непромислових свійських та сільськогосподарських тварин”, відповідно до якого “…буде вирішено питання про обладнання пунктів ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті засобами зчитування електронної інформації з мікрочіпів тварин...”

Нині у світі проводиться електронна чіпізація племінної риби, страусів, коней, ВРХ, свиней, собак, котів тощо. До речі, у Великобританії чіпізація собак та котів проводиться вже з початку 90-х років, що дало змогу зменшити кількість безпритульних тварин удвічі, а для боротьби зі сказом це дуже вагома зброя у руках фахівців ветеринарної медицини.

Поговоримо детальніше про техніку чіпізації. Електронний чіп типу TRACER міститься в капсулі із спеціального скла. Ін’єктором він вводиться тварині під шкіру, як правило, в область холки. На цей момент чіп вже містить інформацію про країну перебування, місто та індивідуальний номер тварини. Зчитування коду проходить за лічені секунди, треба тільки провести сканером (а його розмір дещо більший за розмір карманного ліхтарика) над місцем вживлення чіпа. Спеціальне скло капсули чіпа не викликає ознак запалення і не створює незручності для тварини.

Якщо ви коли-небудь бачили процедури начіплювання вушних бирок та підшкірних ін’єкцій, то не змогли не помітити різницю в силі стрес-фактора. Адже навряд чи прораховував хтось собівартість биркування з урахуванням зниження продуктивності тварин через стрес. З часом вушна бирка може загубитися, і тоді криваву процедуру биркування треба буде повторити. А вам залишається тільки вирішити, що обрати — дешевше чи краще?

В. Дейнека