Спецможливості
Статті

Економно, поживно, продуктивно

07.07.2015
340
Економно, поживно,  продуктивно  фото, ілюстрація

Українське тваринництво неодноразово переживало не дуже щасливі часи. Були періоди, коли «під ніж» пускали більшу частину поголів’я ВРХ, адже займатись тваринництвом було невигідно. І в першу чергу — через великі витрати на корми. Проте щоразу, попри всі труднощі і перепони, вдавалося «піднімати з колін» галузь та частково її відроджувати.

Українське тваринництво неодноразово переживало не дуже щасливі часи. Були періоди, коли «під ніж» пускали більшу частину поголів’я ВРХ, адже займатись тваринництвом було невигідно. І в першу чергу — через великі витрати на корми. Проте щоразу, попри всі труднощі і перепони, вдавалося «піднімати з колін» галузь та частково її відроджувати.

А. Сухина
a.sukhina@univest-media.com

На­разі вітчиз­ня­не тва­рин­ництво зно­ву пе­ред вик­ли­ком — еко­номічна кри­за мо­же нанівець зве­с­ти зу­сил­ля аг­раріїв що­до збільшен­ня по­голів’я. Щоб бу­ти «на пла­ву» в скрутні ча­си та не виріза­ти ху­до­бу, ба­га­то гос­по­дарів-тва­рин­ників сьо­годні оби­ра­ють інший шлях — оп­тимізу­ють ви­роб­ничі про­це­си шля­хом ба­лан­су­ван­ня раціонів та змен­шен­ня ви­т­рат на кор­ми.

Ви­роб­ле­на про­дукція — на влас­них по­туж­но­с­тях
Не ста­ло ви­нят­ком і ТОВ «Аг­рофірма “Ма­як”», що на Пол­тав­щині, яке сьо­годні по пра­ву вва­жа­ють флаг­ма­ном ук­раїнсько­го тва­рин­ництва. На­разі у гос­по­дарстві ут­ри­му­ють 6 тис. голів ВРХ, 4,5 тис. — сви­ней, а ще — ку­ри, вівці. Крім то­го, особ­ливістю гос­­­­по­дар­ст­ва є за­мк­ну­тий цикл ви­роб­ництва: прак­­­тич­но всю ви­­роб­ле­ну про­дукцію пе­ре­роб­ля­ють на влас­них по­­­туж­но­с­тях.
«Сьо­годні ми пе­ре­жи­ваємо до­сить склад­ний період. І, як по­ка­зує прак­ти­ка, най­вигідніше зай­ма­ти­ся за­мк­ну­тим цик­лом пе­ре­роб­ки, у чо­му ми пе­ре­ко­на­лись на влас­но­му досвіді», — го­во­рить керівник гос­по­дар­ст­ва Вяче­слав Прий­ма. Так, гос­по­дар­ст­во на влас­них по­туж­но­с­тях, а най­го­ловніше — із влас­ної на­ту­раль­ної си­ро­ви­ни ви­роб­ляє ков­басні, хлібо­бу­лочні ви­ро­би, кру­пи, ОЛІЯ, бо­рош­но. З влас­ної пта­хо­фа­б­ри­ки ре­алізує пе­ре­пе­лині та ку­рячі яй­ця. Єди­ний про­дукт, який по­ки що не пе­ре­роб­ля­ють у гос­по­дарстві, — це мо­ло­ко, до­бо­ве ви­роб­ництво яко­го ста­но­вить понад 60 т. Окрім пе­ре­роб­ки, аг­рофірма має влас­ну торгівель­ну ме­ре­жу «Рідне Се­ло», че­рез яку ре­алізує то­ва­ри своєї тор­го­вої мар­ки.
«Ви­роб­ництво про­дуктів хар­чу­ван­ня — це не­аби­я­ка відповідальність, — про­дов­жує керівник гос­по­дар­ст­ва. — І ми повною мірою відчу­ваємо її пе­ред спо­жи­ва­ча­ми, які об­ра­ли на­шу про­дукцію. Звісно, складні еко­номічні ча­си зму­шу­ють нас пе­ре­гля­да­ти ви­т­ра­ти на ви­роб­ництво, про­те це не має сто­сун­ку до якості ви­роб­ле­ної про­дукції. Та­кож ми не мо­же­мо до­пу­с­ти­ти зни­жен­ня ви­роб­ни­чо­го рівня, ад­же покупці нам довіря­ють і хо­чуть спо­жи­ва­ти са­ме на­шу, на­ту­раль­ну і якісну, про­дукцію. То­му ми зму­шені пе­ре­гля­да­ти на­сам­пе­ред ви­т­ра­ти на ут­ри­ман­ня тва­рин­ництва (оп­тимізація кор­мо­вої ба­зи), змен­шен­ня енер­го­ви­т­рат».

«Пи­тан­ня за­без­пе­чен­ня кор­ма­ми сьо­годні стоїть ду­же жор­ст­ко, ад­же інфляція на сьо­годні торк­ну­лась усіх га­лу­зей і всіх про­дуктів, окрім мо­ло­ка, ціна на яке не підви­щи­лась зовсім, а все інше — і ПММ, і за­пасні ча­с­ти­ни, і техніка — подорожчали втричі, — до­лу­чається до роз­мо­ви го­ло­вний зо­о­технік Сергій Гри­щен­ко. — Сьо­годні ми ще пе­ре­бу­ваємо на межі рен­та­бель­ності за­вдя­ки то­му, що маємо влас­ну кор­мо­ву ба­зу і в нас за­ли­ши­лись торішні за­па­си. Як­би ми за­ку­по­ву­ва­ли конц­кор­ми “зі сто­ро­ни”, то вже дав­но б не пра­цю­ва­ли... Про­те, як по­ка­зує сьо­го­ден­ня, і цьо­го за­ма­ло, то­му й зму­шені шу­ка­ти постійні шля­хи зде­шев­лен­ня кормів, але без зни­жен­ня їхньої якості».
Цьо­го ро­ку ос­нов­ну став­ку в господарстві зро­би­ли на грубі кор­ми, яких щороку за­кла­дають близь­ко 70 тис. т. Так, торік було за­кла­дено сінаж лю­­­цер­ни із вмістом про­теїну 23%, що є ду­же до­б­рим по­каз­ни­ком. Та­кож тут є влас­ний ком­бікор­мо­вий за­вод, у то­му числі й лінія мікро­до­зу­ван­ня.
«Го­дуємо корів мо­но­кор­мом, — продовжує пан Сергій. — Ми відмо­ви­лись від зе­ле­ної ма­си, по-пер­ше, че­рез стрес для тва­рин унаслідок пе­ре­хо­ду від спо­жи­ван­ня мо­но­кор­му до зе­ле­ної ма­си, по-дру­ге — по­годні умо­ви не завжди дають змогу виїха­ти в по­ле, для то­го щоб вчас­но на­ко­си­ти ма­су і до­ста­ви­ти її на фер­му. А стрес для тва­рин оз­на­чає зни­жен­ня про­дук­тив­ності. То­му все, що ко­рові потрібно, ми ба­лан­суємо у раціоні. Для цьо­го маємо влас­ну сер­тифіко­ва­ну ла­бо­ра­торію, в якій оцінюємо кор­ми за всіма відповідни­ми па­ра­ме­т­ра­ми».
Зер­нові кор­ми
ме­то­дом плю­щен­ня
Окрім цьо­го, торік у господарстві роз­по­ча­ли за­го­тов­ля­ти зер­нові кор­ми ме­то­дом плю­щен­ня. Для цьо­го прид­ба­ли фінську плю­щил­ку Murska, з до­по­мо­гою якої ми­ну­ло­го се­зо­ну бу­ло за­кла­де­но в поліети­ле­нові ру­ка­ви 2,5 тис. кор­на­жу та 1,5 тис. т пив­ної дро­би­ни. Ма­ши­ну бу­ло прид­ба­но в ТОВ СП «АгроІнМаш», яка, до речі, вже три­ва­лий час по­став­ляє в ТОВ «Аг­рофірма “Ма­як”» техніку для тва­рин­ництва.
Плю­щен­ня у гос­по­дарстві — це оче­видні пе­ре­ва­ги. Так, до цьо­го до­во­ди­ло­ся су­ши­ти зер­но, після чого на ком­­бікор­мо­во­му за­воді ви­го­тов­ля­ти не­обхідні конц­кор­ми. З плю­щил­кою цей про­це­с значно спрощується. А це — зни­жен­ня енер­го­ви­т­рат на сушіння, зберіган­ня та пе­ре­роб­ку су­хо­го зер­на, а та­кож на пе­ре­ве­зен­ня комбікормів між фер­ма­ми. «Про­цес ви­го­тов­лен­ня кор­на­жу по­ля­гає в то­му, що ми во­ло­ге зер­но без будь-якої до­роб­ки за­ван­та­жуємо в ма­ши­ну для плю­щен­ня (роз­дав­лю­ван­ня) із по­даль­шим за­па­ко­ву­ван­ням у гер­ме­тичні поліети­ле­нові мішки (ру­ка­ви)», — резюмує Сергій Гри­щен­ко.
На­ступ­ний по­зи­тив­ний мо­мент — влас­не от­ри­ма­ний корм. Після то­го, як йо­го ви­су­ши­ли до потрібної кон­диції, всі по­живні ре­чо­ви­ни в ньо­му ніби «зав­ми­ра­ють». Для то­го, щоб во­ни за­своїлись, їх потрібно роз­мо­чи­ти, по­пе­ред­ньо за­тра­тив­ши час та енергію, і не­важ­ли­во, чи кор­ми бу­дуть роз­мо­чені по­пе­ред­ньо чи без­по­се­ред­ньо у шлун­ку тва­рин. Кор­наж за­го­тов­лю­ють за підви­ще­ної во­ло­гості зер­на з по­даль­шим па­ку­ван­ням у гер­ме­тичні поліети­ле­нові ру­ка­ви, що сприяє надійно­му зберіган­ню кор­му. Крім того, плющене зерно за введення в раціон здобрює основний корм та забезпечує його енергією, за рахунок чого збільшується кількість його споживання. І як результат ми маємо більшу продуктивність ВРХ.
Зро­зуміло, що для за­кла­дан­ня кор­на­жу в поліети­ле­нові ру­ка­ви потрібні до­дат­кові май­дан­чи­ки для їхньо­го ук­ла­дан­ня. Про­те для господарства це зно­ву ж та­ки пе­ре­ва­га. До всіх трьох молочних ферм, які входять до ТОВ «Агрофірма “Маяк”», потрібно доставляти комбікорми з заводу. А це зно­ву ж та­ки не­малі ви­тра­ти на пе­ре­ве­зен­ня, що тяг­не за со­бою збільшен­ня собівар­тості мо­ло­ка. Тому набагато вигідніше підго­то­ви­ти май­дан­чи­ки на кожній із ферм для за­кла­дан­ня річної кількості кор­му са­ме для цієї фер­ми.
Посіви куль­тур для виготовлення кор­му та­кож розміщені не­да­ле­ко від фер­ми. То­му пе­ре­вез­ти декілька разів ма­ши­ну для па­ку­ван­ня кор­на­жу між фер­ма­ми на­ба­га­то вигідніше, ніж до­став­ля­ти кож­но­го дня чи тиж­ня комбікорм на ті ж самі фер­ми.

Про пив­ну дро­би­ну... і ноу-хау по-українськи
Крім то­го, господарство має можливість за­го­тов­ля­ти та­кий ба­га­тий на білок та до­сить де­ше­вий про­дукт, як пив­на дро­би­на. Як ми знаємо, це во­ло­гий про­дукт, який не мож­на дов­го зберіга­ти під відкри­тим не­бом, то­му для то­го, щоб не по­труїти тва­рин, йо­го постійно потрібно до­­став­ля­ти з пив­но­го за­во­ду у свіжо­му ви­гляді. За день тва­ри­ни спо­жи­ва­ють близь­ко 20 т цьо­го кор­му. Про­те тут є свої особ­ли­вості — ви­роб­ництво пи­ва йде постійно, але пік йо­го влітку (спе­ка збільшує по­пит на цей про­дукт). То­му і пив­ної дро­би­ни у цей період найбільше — із за­во­ду за день її мож­на от­ри­ма­ти від 60 до 100 т (узим­ку — 20 т за тиж­день). Її потрібно всю якось за­го­то­ви­ти і зберіга­ти в гос­по­дарстві, то­му що у період спаду пив­но­го ви­роб­ництва її ку­пи­ти до­сить не­про­сто. З прид­бан­ням плю­щиль­но­го об­лад­нан­ня від Murska ТОВ «Агрофірма “Маяк”» успішно за­го­тов­ляє її на своїх фер­мах для дов­го­т­ри­ва­ло­го зберіган­ня, при­чо­му вартість дро­би­ни в «пив­ний се­зон» знач­но ниж­ча.
До то­го ж тех­но­логія за­готівлі кор­му в ру­ка­ви дає змо­гу та­кож три­ва­ло зберіга­ти пив­ну дро­би­ну в тій кількості, яка бу­ла по­став­ле­на в гос­по­дар­ст­во, без втра­ти її якості. Тоб­то як­що за день от­ри­мують 100 т, то всі 100 т за­па­ковують, гер­ме­тич­но за­кри­вають, і все — про­дукт го­то­вий до надійно­го дов­го­т­ри­ва­ло­го зберіган­ня. От­ри­ма­ли 40 т — та­кож за­па­ку­ва­ли, відріза­вши відповідну до­вжи­ну мішка, надійно йо­го зав’яза­ли, і мож­на спокійно че­ка­ти над­хо­д­жен­ня на­ступ­ної партії кор­му для па­ку­ван­ня.
Ма­ши­на іде­аль­но при­дат­на як для плю­щен­ня зер­на, так і для па­ку­ван­ня пив­ної дро­би­ни. Для па­ку­ван­ня ос­тан­ньої було знято вальці плю­щен­ня — і ма­ши­на пра­цює як па­ку­валь­ник.
Про­те не обійшлось і без влас­них до­ро­бок техніки. Своїми си­ла­ми бу­ло збільше­но за­ван­та­жу­валь­ний бун­кер, оскільки у гос­по­дарстві не­має на­ван­та­жу­ва­ча з ма­лень­ким ков­шем.

Плани на майбутнє
«Цьо­го ро­ку ми пла­нуємо за­кла­с­ти до 6 тис. т кор­на­жу та пив­ної дро­би­ни. І я впев­не­ний, що ма­ши­на гідно впо­рається із по­став­ле­ним за­вдан­ням. Торік за світло­вий день ми за­кла­да­ли до 150 т кор­на­жу із ку­ку­руд­зи. Крім то­го, слід ска­за­ти, що ма­ши­на ду­же про­ста в ек­сплу­а­тації, на­ла­ш­ту­ванні та об­слу­го­ву­ванні і дає змо­гу лег­ко кон­тро­лю­ва­ти от­ри­ма­ний про­дукт.
А най­го­ловніше — прид­бан­ня об­лад­нан­ня від Murska да­ло нам змо­гу зни­зи­ти ви­т­ра­ти на от­ри­ман­ня оди­ниці кор­му без зни­жен­ня йо­го якості», — підсу­мо­вує го­ло­вний зо­о­технік.

Інтерв'ю
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее

1
0