Спецможливості
Технології

Eкономічний “терорист” на посівах соняшнику

04.02.2009
956
Eкономічний “терорист”  на посівах соняшнику фото, ілюстрація

З 30 листопада по 3 грудня 2008 року в м. Анталія, Туреччина, відбувся Міжнародний симпозіум, присвячений проблемі боротьби з вовчком (orobanche spp.) — International Symposium on Broomrape in Sunflower.
На симпозіумі побував директор ТОВ “Науково-виробниче товариство “Насіння” Віктор Павлович Януль, який поділився враженнями про його роботу з нашим кореспондентом.

З 30 листопада по 3 грудня 2008 року в м. Анталія, Туреччина, відбувся Міжнародний симпозіум, присвячений проблемі боротьби з вовчком (orobanche spp.) — International Symposium on Broomrape in Sunflower.
На симпозіумі побував директор ТОВ “Науково-виробниче товариство “Насіння” Віктор Павлович Януль, який поділився враженнями про його роботу з нашим кореспондентом.

У роботі симпозіуму взяли участь провідні вчені з 15 країн світу (Болгарія, Єгипет, Франція, Німеччина, Угорщина, Іран, Ізраїль, Ліван, ПАР, Румунія, Росія, Сербія, Іспанія, Туреччина, Україна).
Учені світу проблему боротьби з вовчком визнали як глобальну у всесвітньому масштабі та надзвичайно актуальну (втрати, що спричинює цей паразит на посівах соняшнику, вимірюються в сотнях мільйонів доларів США). У столітній історії вовчка на соняшнику в Росії зафіксовано три хвилі, коли ця культура була під загрозою зникнення. Тепер настає четверта хвиля, впевнена доктор біологічних наук ВНДІМК ім. Пустовойта (Краснодар) Т. С. Антонова. Хвороба виникає через невиконання агрономічних норм.
Насамперед, що ж таке вовчок (російською — заразиха, латиною — Orobanche cumana)? Це рослина-паразит, злісний бур’ян, що шкодить посівам соняшнику, тютюну, томату, капусти та інших культур. Із збільшенням посівних площ під соняшником з’явився й паразит на ньому — соняшниковий вовчок, який було описано в Росії ще 1882 року. На соняшнику паразитує вовчок звичайний. Це квіткова факультативна перехреснозапильна рослина, здатна дати від 100 до 500 тисяч насінин розміром 0,2–0,3 мм, що зберігають схожість у товщі грунту до 15 см близько десяти років і не проростають доти, доки не “відчують” поряд кислотні виділення коренів рослини-хазяїна або рослини-провокатора. Оптимальна температура проростання насіння вовчка — 15…20°С, але не нижче 10 і не вище 25°С. Під впливом кореневих виділень рослини-хазяїна насіння проростає на кілька міліметрів, вступає в контакт із коренем соняшнику та формує “жовту бульбу” — гаусторію, що проникає в ризодерміс, а потім — у деревину кореня, формуючи місток між судинною системою хазяїна та паразита. Через судини кореня паразит забирає з рослини-хазяїна вологу та поживні речовини (шкідник не має фотосинтезуючого апарату і на 100% живиться за рахунок хазяїна). На корені розвивається бульбоподібне потовщення, що забезпечує паразиту кращі умови для росту стебла — квітконоса, яке виводиться назовні водночас із формуванням кошика та цвітінням соняшнику. Кількість рослин вовчка, що розвиваються на коренях соняшнику, залежить від чутливості сорту, кількості інокулюму та вологості грунту. Найбільше шкоди зазнають посіви в сухому грунті, де соняшник страждає ще й від посухи. На родючих, глибоких та вологих грунтах соняшник сильніший та легше витримує ураження вовчком.
Кореневі виділення льону, сої, кукурудзи, що не уражуються цим паразитом, дають часткове проростання насіння (проросле насіння без рослини-хазяїна гине). Непроросле насіння зберігає життєздатність у грунті вісім-дванадцять років.
Стійкі проти вовчка сорти сприяють знищенню інфекційного начала, чим здійснюють фітосанітарію грунту. Так, стійкі до вовчка сорти за густоти стояння 40 тис. рослин на 1 га можуть знищити близько 28 мільйонів штук насінин цього злісного бур’яну. Вчені встановили, що у стійких генотипів за проникнення гаусторії відбувається прискорений поділ камбію з утворенням шару лігніну, що перешкоджає подальшому проникненню паразита.
Ще одна особливість вовчка — висока здатність до мутацій, вірулентність. Учені створюють стійкі сорти проти нових рас вовчка, але за такої здатності рослини до мутацій дуже швидко виникають нові раси цього паразита. У зв’язку з цим, надзвичайно важливим є ідентифікація рас вовчка в кожному конкретному випадку за допомогою маркерів. Після ідентифікації найбільш вірулентної раси вовчка вчені шукають ген стійкості серед сортів-популяцій, диких форм та культурного соняшнику і на основі цього матеріалу створюють уже лінії гібридів. Водночас передові селекції світу, що використовують генну інженерію, не можуть відмовитися від методу відбору. Тільки після четвертого циклу відбору частка стійких рослин у популяції перевищує 95%. Багато вчених зазначили, що саме батьківські, а не материнські форми передають у спадок стійкість проти захворювань (в тому числі і вовчка та інші показники.
Насіння вовчка легко переноситься вітром, але воно проростає з глибини не більше 15 см, що треба використовувати в боротьбі зі шкідником. Поверхневі обробітки грунту, а також мілка рілля без передплужників створили умови для накопичення в поверхневому шарі грунту безлічі різноманітних хвороб насіння бур’янів та вовчка.
Сьогодні сільське господарство в Україні занепало, сівозміни порушено, поля здебільшого не орють, а абияк обробляють поверхнево. Все це, по-перше, сприяло накопиченню в поверхневому шарі грунту насіння бур’янів, вовчка та збудників інфекційних хвороб, а по-друге, — різкому зростанню хвороб соняшнику й ураженню його вовчком, до того ж, новими расами F, G. H.
В Іспанії, в провінціях Севілья, Кордобе, Куенка, вперше було виявлено вовчок раси F. Найбільше він уразив землі в областях Есиха і Кармона, а в Андалузії вже відчуваються значні втрати у виробництві соняшнику, тим більше, що там було виявлено й більш вірулентну расу G, яка уражує навіть соняшник, стійкий проти рас А, Б, С, D, E, F.
У Румунії понад 55% соняшнику пошкоджено вовчком. Нова вірулентна популяція цього злісного бур’яну атакувала посіви соняшнику Румунії в 2005 році, хоча расу F було ідентифіковано там ще 1997 року.
Під час перезапилення з лінією LC 1093 соняшник набув стійкості проти раси F, але 2006 року вздовж Чорного моря, в Тулчі, гібриди, стійкі проти рас F, були уражені вовчком рас G і H. У 2007 році цей бур’ян-паразит атакував посіви соняшнику у Франції.
Останні раси вовчка з’явилися за дещо коротший термін та швидше поширюються. Селекціонери світу не встигають виводити сорти й гібриди, стійкі проти всіх рас цього “терориста”.
Учені Іспанії дійшли висновку, що на полях, де в сівозмінах питома вага кукурудзи була значно вища, де поля під кукурудзу та бавовник орали, розповсюдження вовчка було значно повільнішим, а саме: рілля з обертом пласта заорювала насіння цього злісного бур’яну на глибину, з якої воно не проростало. Крім того, вчені вважають, що рослини кукурудзи провокують проростання насіння вовчка.
Нові раси вовчка виявлено в Україні, Росії, Туреччині, Болгарії, Ізраїлі, Китаї, Ірані, Румунії, Іспанії та інших державах.
Академік Драган Шкорич зазначив, що ніхто не знає точної кількості рас вовчка в світі.
Останнім часом провідні селекційні центри світу створили гібриди соняшнику, стійкі до гербіцидів. Такі гібриди мають також більшу стійкість і проти вовчка.
Підсумовуючи сказане вище, виділимо основні методи боротьби з вовчком. А саме:
n використання сортів та гібридів, стійких мінімум проти п’яти рас вовчка, що сприяє знищенню інфекційного начала, оскільки провокує проростання насіння й здійснює його фітосанітарію;
n глибока оранка пласта плугами на 30–35 см один раз на десять-дванадцять років для створення “санітарного поля;
n дотримання сівозміни і висівання соняшнику на попереднє місце не раніше ніж через шість-сім років;
n використання в сівозміні посівів рослин-провокаторів, які стимулюють проростання насіння вовчка, але самі ним не уражуються і цим сприяють зниженню зараження грунту;
n використання мушки-фітомізи, личинки якої живляться насінням вовчка.
Наостанок зазначимо, що проблема вовчка існує і в більшому масштабі, ніж здається на перший погляд. Недоотримання врожаю соняшнику на заражених злісним бур’яном площах часто списують на погодні умови, насіннєвий матеріал та інші чинники, але головна причина — рослина-паразит Orobanche cumana.
Директор ТОВ “Науково-виробниче товариство “Насіння” Віктор Павлович Януль запропонував подискутувати щодо цієї проблеми на сторінках журналу “Пропозиція”.

Інтерв'ю
Традиційним джерелом байпасного крохмалю в раціонах корів є зерно кукурудзи. Його особливістю є те, що він не ферментується у рубці і стає доступним вже у тонкому відділі кишечника. Це допомагає збільшити надходження глюкози у кров’яне... Подробнее
Аномальна погода цієї весни для підприємств, що спеціалізуються на виробництві плодово-ягідної продукції, стала катастрофою. Сталася вона в ніч із 10 на 11 травня. Крім морозів, стабільна низька

1
0