Спецможливості
Технології

Економічна ефективність озимої пшениці на мінімальному обробітку

02.01.2018
10468
Економічна ефективність озимої пшениці на мінімальному обробітку фото, ілюстрація

Система нульового обробітку грунту, або, як її ще називають, технологія «ноу-тілл», набирає широкого застосування в Україні незалежно від географічного розміщення господарства. Аграрії все більше уваги звертають на витрати, пов’язані з процесом передпосівної підготовки грунту — намагаються економити на пальному та використанні технічних засобів. Практика роботи за «ноу-тілл» показує, що економія не тільки виправдовує себе, а й дає змогу збільшити врожайність.

 

Поле – під «нуль»

Основне призначення нульової технології — це зменшення витрат за одночасного підвищення ефективності обробітку грунту. Вона забезпечує відновлення і підвищення грунтової родючості, що дасть змогу майбутнім поколінням господарювати на землі із достатньо високим рівнем родючості, а отже — отримувати більші врожаї за менших витрат. «Ноу-тілл» — це інтенсивна наукомістка біологічна технологія ХХІ ст. — епохи біотехнологій. На підставі всебічного аналізу переваг і вад технології «ноу-тілл» вчені зазначають, що є потреба отримання нових об’єктивних наукових і практичних результатів щодо ефективності системи під час вивчення проблем мінімального обробітку грунту в сучасному його розумінні, коли основним засобом механізації стають не грунтообробні знаряддя, а спеціально сконструйовані сівалки. Однак така можливість гальмується відсутністю останніх у розпорядженні наукових установ, тому висвітлимо результати аналізу економічної ефективності вирощування озимої пшениці за технологією «ноу-тілл».

Результати аналізу наукових джерел свідчать про варіативність, а часто й неоднозначність оцінок економічної ефективності й доцільності застосування цієї технології. Наприклад, деякі дослідники зазначають, що значною проблемою під час застосування технології «ноу-тілл» є висока ціна основного технічного засобу — сівалок для прямого висіву, яких нині в Україні майже не виробляють. Якщо врахувати ціну таких висівних комплексів, їхню амортизацію та сплату відсотків за кредит на придбання цієї техніки аграрними підприємства ми, то ефективність технології «ноу-тілл», порівняно із класичною, може бути поставлена під сумнів. Як свідчать розрахунки, без урахування у технологічному циклі вартості мінеральних добрив і засобів захисту за технології «ноу-тілл», порівняно із класичною, можна зекономити до 37% ресурсів, а за технології «міні-тілл» — до 20%, що, за твердженням деяких дослідників, є не настільки ресурсоощадним чинником. Із цим нам важко погодитися, особливо за сучасних умов, коли ціни на ресурси зростають випереджаючими темпами, порівняно із цінами на сільськогосподарську продукцію, а відповідно, економія коштів навіть на рівні кількох відсотків справляє певний вплив на економічну ефективність. Незважаючи на значну економію пального, витрат на оплату праці й оптимізацію строків виконання основних технологічних процесів, досягти значної ефективності технології прямого висіву можна лише у разі застосування спрощеної технології: посіяв — зібрав.

У разі використання всього технологічного комплексу, враховуючи сучасні ціни на ресурси, економія коштів на 1 га посіву за технології «ноу-тілл» може дорівнювати 190–200 грн, що становить близько 5–7% усіх технологічних витрат на вирощування озимої пшениці.

 Нульова технологія із застосуванням закордонної техніки забезпечує економію коштів під час вирощування озимої пшениці у розмірі 353,4 грн/га, а із застосуванням вітчизняної техніки — 599,1 грн/га, або 5,4% (9,1% — порівняно із виробничими витратами за традиційною технологією). У результаті економії коштів, за інших рівних умов, технологія «ноу-тілл» із використанням закордонної і вітчизняної техніки дає змогу отримати на 19,4 та 32,8%, відповідно, більший прибуток проти традиційної технології вирощування озимої пшениці

«Ноу-тілл», «міні-тілл» чи плуг?

Для порівняльного аналізу економічної ефективності технологій вирощування озимої пшениці, порівняння вартісних витрат і їхньої структури ми застосували нормативний метод визначення виробничих витрат, що грунтується на використанні науково обгрунтованих норм

продуктивності з урахуванням природних, економічних і технологічних особливостей культури. У ролі об’єкта дослідження обрано такі технології вирощування озимої пшениці: традиційну, мінімальну й нульову (із двома варіантами застосування техніки: закордонної і вітчизняної). За основу взято нормативи витрат живої та уречевленої праці на вирощування зернових культур, розроблені провідними вченими НДІ «Украгропромпродуктивність», що дало змогу за єдиною методикою визначити трудові затрати й прямі експлуатаційні витрати на вирощування озимої пшениці за різними технологіями.

На першому етапі дослідження здійснено розрахунок нормативної собівартості 1 ц озимої пшениці за традиційною та мінімальною технологіями (табл. 1), на підставі чого з’ясовано, що, попри економію коштів на оплату праці, пальне, засоби хімічного захисту рослин, витрат на амортизацію й утримання основних засобів, мінімальна технологія виявилася більш витратною за традиційну через значно вищі витрати на міндобрива.

На другому етапі визначено нормативну собівартість 1 ц озимої пшениці за нульовою технологією (табл. 2), на підставі чого встановлено, що застосування вітчизняної техніки ефективніше, ніж закордонної, оскільки забезпечує відносно нижчу виробничу собівартість пшениці. Для узагальнення й порівняльного аналізу на підставі отриманих даних щодо нормативних витрат і собівартості, а також фактичних цін реалізації пшениці 3 класу визначено основні показники економічної ефективності застосування досліджуваних технологій (табл. 3).

Не всі площі підходять для мінімального обробітку

Під час розрахунку потенційного економічного ефекту від застосування мінімального й нульового обробітків грунту в масштабах країни слід враховувати, що далеко не всі грунти для цього придатні.

Найпридатніші для мінімізації обробітку — нееродовані, неперезволожені, несолонцюваті середньо- й важкосуглинкові грунти Лісостепу й Степу, причому позитивні аспекти мінімізованих технологій обробітку повністю виявляються лише за високої культури землеробства. Згідно із дослідженнями вчених ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського», площа ріллі, придатної до мінімального обробітку грунту, становить 13 млн га (44% загальної площі ріллі), нульовий рекомендовано застосовувати на площі 5,5 млн га (18% загальної площі орних земель в Україні).

Під озиму пшеницю в Україні нульовий обробіток грунту може бути застосовано на площі 2 млн га, а мінімальний — на 4,5 млн га. Спираючись на ці дані, ми розрахували потенційний економічний ефект від застосування технології «ноу-тілл» під час вирощування озимої пшениці (табл. 4). Розрахунки засвідчили, що потенційний економічний ефект від застосування нульової технології вирощування озимої пшениці із використанням закордонної техніки на площі 2 млн га дорівнює 706 млн грн, за варіант а із вітчизняною технікою цей показник, відповідно, становить 1198 млн грн. Для порівняння: за попередніми даними, чистий прибуток від реалізації зерна у сільськогосподарських підприємствах у 2013 р. — 785,5 млн грн. Тобто за технології «ноу-тілл» лише під час вирощування озимої пшениці на рекомендованій площі можна було б подвоїти суму прибутку від усієї галузі зерновиробництва. Таким чином, ці дані свідчать про високу економічну ефективність застосування нульового обробітку грунту під час вирощування озимої пшениці в аграрних підприємствах.

Висновки

Результати розрахунків засвідчили, що застосування мінімальної технології вирощування озимої пшениці виявилося економічно менш ефективним порівняно із традиційною (хоч і не суттєво), тоді як нульової технології — ефективнішим проти традиційної. Так, економія коштів за «ноу-тілл» із використанням закордонної техніки становить 353 грн/га, а із застосуванням вітчизняної — 599 грн/га, що в масштабах країни може забезпечити додатковий економічний ефект у розмірі 706  та 1198 млн грн, відповідно. Досягти зазначеного економічного ефекту можливо за своєчасного й повного виконання технологічних операцій, передбачених технологічною картою. Очевидно, що вищого економічного ефекту від застосування технології «ноу-тілл» під час вирощування озимої пшениці можна досягти в аграрних підприємствах із вищим рівнем концентрації посівних площ, оскільки в цьому разі спрацьовуватиме ефект масштабу через економію умовно-постійних витрат і раціональне використання техніки.

А. Кучер, канд. пед. наук, чл.-кор. АЕНУ, завідувач сектору економічних досліджень, ННЦ «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»,

Л. Кучер, канд. екон. наук, ст. наук. співробітник, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Журнал «Пропозиція», №12, 2014 р.

Ключові слова: озимая пшеница, no till, mini till

Інтерв'ю
Роберто Хавельяна
Американське видання Future Farming взяло інтерв’ю у Роберто Хавельяни — співробітника відділу компанії John Deere, який займається перспективними розробками потужних тракторів (серій 7R, 8R та 9R) на найближчі 20 років. Представляємо його... Подробнее
У 2-3 рази менше проходів техніки по полю. До 70 % менше витрат (вартість техніки для підготовки ґрунту та паливо)
Застосування технології смугового обробітку у зонах ризикованого землеробства допомагає досягати стабільних врожаїв Клімат вимагає особливого підходу Вже близько половини сільськогосподарських угідь України можна віднести до зони... Подробнее

1
0