Спецможливості
Технології

Ефективний контроль забур’яненості кукурудзи

01.03.2011
592
Ефективний контроль забур’яненості кукурудзи фото, ілюстрація

Серед факторів, які обмежують продуктивність кукурудзи, найбільш впливовими є бур'яни. У різних грунтово-кліматичних зонах у посівах цієї культури налічують близько 150 видів бур'янів 

Серед факторів, які обмежують продуктивність кукурудзи, найбільш впливовими є бур'яни. У різних грунтово-кліматичних зонах у посівах цієї культури налічують близько 150 видів бур'янів

Найпоширенішими бур'янами в агрофітоценозах кукурудзи є представники таких родин: айстрові, тонконогові, лободові, щирицеві, особливо ті види, біологічні особливості яких подібні до біології культури (плоскуха звичайна, лобода біла, щириця звичайна).
На початку росту кукурудза практично не здатна конкурувати з бур'яновою рослинністю. Період від появи сходів до настання фази шести-семи листків є критичним щодо конкуренції кукурудзи та бур'янів за фактори життя. Бур'яни різко погіршують водний, поживний і світловий режими у посівах, у результаті чого втрачається 25-30% очікуваного врожаю кукурудзи.
  На утворення 1 кг сухої речовини кукурудза витрачає 250-300 л води, відповідно, редька дика - 770, лобода біла - 800-900, осот рожевий - 1000, пирій повзучий - 1180 л. Однорічні дводольні бур'яни кількістю 100-200 шт./м2 здатні вибрати з грунту на 1 га 60-140 кг азоту, 20-30 - фосфору і 100-140 кг - калію. Цієї кількості елементів живлення цілком вистачило б для утворення 2,5 т зерна кукурудзи. Найшкідливішими бур'янами у посівах кукурудзи є амброзія полинолиста, осоти (рожевий і жовтий), березка польова, гірчиця польова, лобода біла, щириця зігнута, пирій повзучий, які знижують її врожайність на 30-50%. Десять рослин на 1м2 осоту рожевого, гірчиці польової чи нетреби звичайної знижують урожайність кукурудзи в 2-2,5 раза. За маси бур'янів 5 кг/м2 у зоні Лісостепу кукурудза не утворює жіночих генеративних органів.
   Заходи, спрямовані на контролювання чисельності бур'янів у посівах кукурудзи, розпочинаються ще в рік збирання попередника, оскільки 20-40% насіння бур'янів здатні проростати у рік утворення. Крім того, в грунті наявні запаси насіння бур'янів попередніх років, які за відповідних кліматичних умов у післязбиральний період також дають сходи. Основну масу з них становлять озимі, зимуючі, дворічні та багаторічні бур'яни (злинка канадська, грицики звичайні, талабан польовий, осоти, пирій повзучий та ін.). Для зниження рівня їхньої наявності проводять лущення стерні після збирання попередника дисковими лущильниками на глибину 6-8 см. Цей захід провокує проростання однорічних видів бур'янів, які гинуть за проведення подальших обробітків грунту або за впливу від'ємних температур у зимовий період. Поля, забур'янені пирієм, дискують зазвичай двічі з інтервалом 10-15 днів, а після проростання пирію з подрібнених кореневищ у фазі так званих шилець їх заорюють завглибшки не менше ніж 20-22 см. За засмічення коренепаростковими бур'янами застосовують поєднання дискового лущення з полицевим або плоскорізним обробітками грунту. Перше лущення виконують дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, а друге і, за потреби, третє - полицевими лущильниками або широкозахватними плоскорізами на глибину 10-12 см. У такий спосіб підрізають корені коренепаросткових бур'янів, завдяки чому вони виснажуються. Наступна глибока оранка або глибокий плоскорізний обробіток посилюють виснаження кореневої системи і сприяють відмиранню бур'янів цієї біологічної групи. За нульової системи обробітку грунту в цей період або навесні за два тижні до висівання культури використовують гербіциди суцільної дії (Ураган Форте, 2-4 л/га, Раундап Макс, 2,4 л/га, тощо).
   Особливістю біології ранніх ярих бур'янів є те, що вони сходять раніше за кукурудзу. Тому деякі з них гинуть під час проведення передпосівного обробітку, а 70-80% проростків можна знищити проведенням двох-трьох досходових боронувань упоперек рядків середніми боронами на глибину 3-4 см. Більш теплолюбні бур'яни сходять разом із культурою, тож у фазі двох-трьох і чотирьох-п'яти листків доцільним є проведення післясходового боронування. Надалі агротехнічні заходи контролю забур'яненості полягають у проведенні міжрядних обробітків грунту культиваторами типу КРН-4,2; КРН-5,6 у фази п'яти-семи та дев'яти-десяти листків. Глибина першого обробітку - 4-5 см, другого і, за потреби, третього - 6-8 сантиметрів.
Останнім часом більш поширеною є хімічна система захисту посівів. До висівання, під час його проведення і після висіву, але до появи сходів кукурудзи вносять Дуал Голд, 1,2-1,3 л/га (однорічні злакові та деякі дводольні), Примекстра Голд, 2,5-3,5 л/га (однорічні злакові та дводольні), Мерлін, 0,10-0,15 кг/га (однорічні злакові та дводольні). За засміченості посівів у фазі двох-шести листків уносять Таск, 0,3-0,38 кг/га + прилипач Тренд 90 в нормі 100 г/га (однорічні і багаторічні злакові та дводольні). Проти цього самого спектру бур'янів дієвим є Майстер, 125-150 г/га + прилипач Біопауер, 1,25 л/га. Найбільша ефективність препаратів проти однорічних злакових бур'янів - за наявності у них трьох-чотирьох листків.
   За технології no-till хімічний прес на посіви посилюється. У перші роки запровадження цієї системи землеробства вносять після висіву Гезагард, 3 л/га + Дуал Голд, 1 л/га + Раундап, 3 л/га + прилипач Тренд 90, 100 г/га (така бакова суміш дає змогу охопити весь спектр наявних у посівах бур'янів). Хоча слід зважати на те, що у надмірно зволожених умовах застосування Раундапу може призвести до небажаної дії на проростки кукурудзи, тому його краще застосовувати за два тижні до висівання культури. У фазі трьох-п'яти листків вносять Мілагро, 1 л/га (одно- та багаторічні злакові і деякі дводольні) + Барель, 0,3-0,4 л/га (однорічні і багаторічні дводольні) або Майстер, 125-150 г/га + прилипач Біопауер, 1,25 л на гектар.
   У господарствах, спеціалізованих на виробництві біологічної продукції, проти деяких видів бур'янів можна застосовувати біологічні заходи контролю. Проти лободи білої та осоту рожевого проводять обприскування культуральною рідиною фітопатогенів гриба аскофіта та гриба іржі, відповідно. Гербіфагами амброзії полинолистої є совка - тарахідія, несправжній слоник - тригоноринус, амброзієвий листоїд - хризомеліда. Цих комах випускають на забур'янені посіви. Такі заходи можуть бути проведені лише як додаткові, основним методом контролю забур'яненості за біологічного землеробства залишається агротехнічний.

С. П. Танчик,
доктор с.-г. наук, завідувач кафедри землеробства та гербології НУБіП України

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0