Спецможливості
Статті

Ефективність застосування та особливості дії на рослини й грунт

05.10.2010
2065
Ефективність застосування  та особливості дії на рослини й грунт фото, ілюстрація

Згідно з ГОСТом 9-92, аміачна вода буває двох марок і має такі фізико-хімічні властивості: безбарвна або жовтувата рідина з різким запахом, що містить 20-21% азоту (табл. 1).

Згідно з ГОСТом 9-92, аміачна вода буває двох марок і має такі фізико-хімічні властивості: безбарвна або жовтувата рідина з різким запахом, що містить 20-21% азоту (табл. 1).
З агрономічного ж погляду аміачна вода - це високоефективне добриво для зернових та овочевих культур, картоплі, буряків, ріпаку, багаторічних трав. Ще в кінці XIX сторіччя Д. Н. Прянішніков теоретично обгрунтував можливість використання аміачних добрив. Він довів рівноцінність аміачної та нітратної форм азоту в живленні рослин, показав, що аміак є доброю й фізіологічно більш придатною, ніж нітрати, формою азотного живлення рослин, оскільки з аміаку починається синтез білкових речовин і ним же їхнє розкладання закінчується.
Так, під озиму пшеницю аміачну воду здебільшого рекомендують вносити під основне підживлення, середня доза - 80 кг/га. При цьому відстань між стрічками удобрення має бути не більше 30-40 см, щоб запобігти строкатості росту та розвитку рослин. Що глибше буде внесено аміак під озиму пшеницю, то ефективніше він впливатиме на врожай зерна цієї культури. За умови внесення аміачної води на глибину 10 см корені озимої пшениці поглинатимуть азот у ранній фазі, це сприятиме швидкому росту листя та стебел, що може призвести до вилягання озимих. Внесення аміачної води на глибину 20-25 см забезпечить достатнє живлення в пізніші фази, коли рослини сформовані й потреба в азоті сильно зростає. Ефективним способом внесення аміачної води є також весняне підживлення в дозі 30-60 кг/га азоту, ця доза забезпечує потрібну кількість азоту на ранніх етапах росту й розвитку рослин і не призводить до вилягання посівів. Щоб не пошкодити посіви озимої пшениці, аміачну воду вносять на глибину 10-12 см. Так, у Харківській області було проведено дослід із вивчення дії весняного підживлення аміачною водою на врожай озимої пшениці (табл. 2).
Результати досліду дали змогу зробити висновок, що застосування аміачної води для підживлення озимої пшениці за ефективністю не поступається твердим азотним добривам. Отже, внесення аміачної води у весняне підживлення під озиму пшеницю може дати більший економічний ефект, ніж застосування твердих азотних добрив, оскільки 1 кг діючої речовини азоту аміачної води дешевший, ніж твердих азотних добрив, а прибавка врожаю майже однакова.
Під кукурудзу на зерно та силос аміачну воду вносять під зяблеву оранку або в передпосівну культивацію. Доза внесення аміачної води під кукурудзу на зерно - 90-120 кг/га, під кукурудзу на силос - 140-160 кг/га азоту.
Так, у Сумській області було проведено польовий дослід із вивчення ефективності аміачної води порівняно з аміачною селітрою за вирощування кукурудзи на силос (табл. 3).
Аміачна вода забезпечила прибавку врожаю 61 ц/га силосної маси порівняно з фоном, що на 30% менше, ніж аміачна селітра, але, враховуючи різницю у вартості цих добрив, можна зробити висновок , що з економічного погляду застосування аміачної води є доцільним.
 У досліді на дерново-підзолистому грунті з картоплею сорту Лорх вивчали дію аміачної води за різних доз і способів внесення (табл. 4). Фон: під плуг - суперфосфат, хлористий калій, калімагнезія; під бульбу - суперфосфат.
Дані таблиці показують, що водний аміак, залежно від способів і доз внесення, підвищував урожай бульб картоплі на 65-120 ц/га і вихід крохмалю - на 15-20 ц/га. Водний аміак був найефективнішим, коли всю його дозу (80 кг N) вносили під час висаджування бульб. Внесення водного аміаку в середину міжряддя під час садіння було ефективнішим, ніж коли аміак вносили в борозну збоку на 6 см від бульб. Внесення значної частини загальної дози азоту в підживлення було менш ефективним порівняно з одночасним внесенням значної дози під час висаджування.
Ефективність водного аміаку значною мірою залежить від строків його внесення (табл. 5).
Найбільші прибавки врожаю бульб (на рівні 4-6 т/га) мали за раннього підживлення водним аміаком (1-2 декади червня).
У досліді з капустою вивчали дози й строки внесення водного аміаку (табл. 6). Фон: 20 т гною, 90 кг Р2О5 (суперфосфат), 120 кг К2О (калійна сіль).
Дані таблиці засвідчують, що зі збільшенням дози азоту з 60 до 120 т/га прибавка врожаю капусти зросла втричі. При цьому одночасне внесення перед висаджуванням капусти 120 кг азоту в складі водного аміаку забезпечило більшу прибавку врожаю, ніж почасткове його внесення.
Поєднання 60 кг азоту водного аміаку (до висаджування) й 60 кг азоту аміачної селітри (у підживлення) дало меншу прибавку, ніж таке саме внесення азоту у вигляді водного аміаку.
Результати дослідів (4 роки) із цукровими буряками показали, що за використання хлористого калію як калійного добрива, водний аміак поступався NaNO3 своєю дією, а коли його внесли одночасно із калійними солями, що містять Na, збільшився урожай коренів цукрових буряків, а також вихід цукру (табл. 7).
У результаті численних досліджень було встановлено оптимальні норми внесення аміачної води залежно від культури та грунтово-кліматичної зони (табл. 8).
Таким чином, численні результати дослідів показали, що рідкі азотні добрива - аміачна вода - за агрономічною ефективністю практично рівноцінні твердим добривам з еквівалентною кількістю поживних речовин.
Для забезпечення ефективного використання рідких азотних добрив треба мати уявлення щодо характеру поведінки аміаку після внесення його в грунт, закріплення й перетворення аміаку в ньому.
У водному розчині аміаку азот виступає у формі NH3 і значно менше - у формі NH4OH. Зважаючи на наявність чималої кількості вільного аміаку в його водному розчині, можливі втрати азоту під час внесення в грунт, якщо не вжити відповідних заходів.
Головними показниками грунтів, якими обумовлено утримування аміаку, є загальна ємність поглинання, механічний склад, вологість, структура, вміст і склад гумусу, реакція середовища. Тому закріплення аміаку в грунті значною мірою залежить від його механічного складу й агрохімічних властивостей. На кислих піщаних грунтах воно слабше, ніж на грунтах нейтральних, важких за механічним складом. У зв'язку з цим на легких грунтах можливо часткове звітрювання аміаку, особливо в разі внесення його в підвищених дозах.
У грунті має місце хімічне й фізичне поглинання аміаку мінеральною та органічною частиною, а також біологічне окислення.
Потрапляючи в грунт, аміак вступає в реакцію з грунтовою водою, утворюючи гідроокис амонію. Іони амонію легко взаємодіють з аніонами грунтового розчину, відтворюючи різні солі, і, вступаючи у фізико-хімічну взаємодію з грунтовими колоїдами, поглинаються твердою фазою, тому аміак добре утримується грунтом. Іони амонію легко заміщують у грунтово-поглинальному комплексі іони водню, калію, частково кальцію.
Наявність вологи сприяє обмінним реакціям між аміаком, іонами амонію та грунтово-поглинальним комплексом.
Переміщення й утримання рідких азотних добрив у грунті значною мірою залежать від його механічного складу. Що легший грунт і що більші піщинки, то менше поглинається аміак і то більшими будуть втрати через звітрювання.
Вплив глибини внесення рідких азотних добрив на втрати аміаку із грунту ми вивчали в багатьох дослідах. Було зафіксовано чималі втрати аміаку в разі загортання на глибину 2,5-5 см. У разі загортання добрив на глибину 10 см втрати були незначні.
Р. Говинда і Р. Венката встановили, що втрати аміаку коливаються в межах 1% на суглинкових грунтах і понад 1% - на піщаних грунтах, якщо глибина загортання водного аміаку - 10-15 см, а доза внесення азоту - 56 кг на гектар.
Зазвичай у зоні внесення аміачної води в початковий період спостерігається підвищення рН. Потім, унаслідок нітрифікації, кислотність грунту знижується до вихідної і навіть нижче (табл. 9).
Дослідники встановили, що аміачна вода за дією на кислотність грунту займає середнє положення між сульфатом амонію й аміачною селітрою.
Встановлено, що в разі внесення водного аміаку восени в умовах нечорноземної зони, де низька температура пригнічує біологічні процеси в грунті, відтворення нітратів відбуватиметься дуже повільно, або цей процес буде зовсім пригніченим. Тому аміак, поглинутий і утриманий грунтом, може зберігатися до весни й забезпечувати високу агрохімічніу дію, як і за внесення його навесні.
Для вирішення практичних питань, пов'язаних з використанням рідких азотних добрив, важливо виявити дію різної концентрації аміаку в грунті на розвиток сільськогосподарських культур.
Дослідження засвідчили, що для створення умов нормального азотного живлення рослин у перший період їхнього розвитку треба забезпечити внесення рідких органічних добрив на відстані 8-10 см від місця висіву насіння.
Але в подальшому, внаслідок процесів нітрифікації, кислотність грунту відновлюється. За високих доз аміачної води рекомендується вносити вапно. Однією з переваг аміачної води є те, що азот добре зв'язується грунтом, тому за внесення восени його не вимивають атмосферні опади. Азот аміаку краще утримується грунтом, ніж амонійний азот твердих добрив.
Якщо поля, де заплановано внесення аміачної води, лежать не далі 30 км від прямого постачальника, то добриво можна використовувати безпосередньо (без проміжного зберігання). На відстані понад 30 км слід передбачити проміжне зберігання на складах (прирельсових, глибинних). На прирельсові склади аміачну воду доставляють у залізничних цистернах. Із цистерн до резервуарів прирельсового складу аміачну воду перекачують складським насосом. Якщо прирельсового складу немає, тоді перекачують одразу в автомобільні цистерни. З прирельсових складів до глибинних складів аміачну воду перевозять автомобільним або тракторним транспортом. Аміачну воду треба зберігати в сталевих, герметично закритих, цистернах. Можна використовувати, наприклад, цистерни з-під тракторного палива. В поле аміачну воду доставляють переважно тракторними причіпними цистернами, обладнаними для заправляння культиваторів через герметичні муфти.
На сьогодні є великий вибір сучасних культиваторів, які агрегатуються з тракторами та ємностями для внесення аміачної води. Розроблено навіть сучасні комплекси, які дають змогу використовувати як аміачну воду, так і безводний аміак для основного внесення або підживлення різних культур з можливістю адаптації залежно від системи рільництва та типу грунту.

Під час роботи з аміачною водою слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки, бо пари аміаку подразнюють слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Кожен, хто працює з аміачною водою, має добре знати її основні властивості, вимоги техніки безпеки й дотримуватися правил зберігання, транспортування та внесення в грунт.

Є. Скрильник,
канд.с.-г. наук,
С. Галушка,
наук. співробітник
ННЦ "Інститут грунтознавства
та агрохімії імені О.Н.Соколовського"

Інтерв'ю
ВВП Угорщини в 2016 році зросло на 3,5-5% і вона потрапила в число 7 країн ЄС, чий дефіцит бюджету склав менше 3%. «Україна - одна з найбільших наших сусідніх держав. У 2016 році двосторонні україно
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0