Ефективна корова

"Пропозиція" розпочинає цикл публікацій, присвячених процесам, які впливають на одержання ефективної корови. Інформація базується на тривалому вивченні автором досвіду фермерів Північної Америки і впровадження його в молочному скотарстві в господарствах України.

Мета молочного скотарства, як і будь-якого бізнесу, - отримання максимального прибутку за найменших витрат. Такий результат можливий лише за умови вмілого управління всіма без винятку процесами молочного виробництва. Вітчизняні фермери та спеціалісти господарств різними способами намагаються досягти бажаного результату: одні наполегливо дотримуються традиційних технологій, орієнтованих на продуктивність близько 4000 кг молока за лактацію, інші застосовують лише елементи сучасного виробництва, такі як безприв'язне утримання, загальнозмішаний раціон, доїння в залі тощо. І лише деякі з них підходять до молочного тваринництва комплексно із завчасно розробленою технологією, економічним розрахунком, враховуючи, насамперед, "інтереси" тварин для одержання найвищої ефективності за продуктивності 10-12 тис. кг молока за лактацію.

Людина хоче, а корова може...
... тож треба знайти компроміс, і тоді обоє будуть щасливі
Яку тварину можна вважати щасливою? Ту, що зазнає мінімуму стресів, має максимум свободи, достатню кількість якісних кормів і води, комфортний мікроклімат і щорічне запліднення. Така тварина довго житиме і з вдячністю віддасть виробникові максимум якісної продукції.
Як відомо, успіх молочного скотарства залежить від чотирьох "К" - корова, корми, комфорт, кадри. Жодний із цих чинників не може посідати ні першого, ні останнього місця за важливістю впливу на ефективність виробництва.
Отже,

КОРОВА, точніше,
її генетичний потенціал
Слід розуміти, що генетика - це "бомба з годинниковим механізмом". Інколи господар не може збагнути, чому тварини не виробляють багато молока, мовляв, я все для неї зробив: і корівник новий, і корми якісні, і техніка сучасна... До того ж, намагаючись відшкодувати витрати, з корови видоюють максимально можливу кількість молока і... втрачають спочатку відтворення, а потім і здоров'я тварини. Відповідно, зростають збитки через дочасне вибуття корів, зменшення виходу телят, витрати на лікувальні заходи, які не дадуть користі. Якщо провести аналогію між твариною і машиною, можна зробити висновок: витискаючи з мотора всю потужність, ми дуже швидко приведемо двигун до руйнування. Так і організм тварини. А все через те, що тварини не мали достатнього генетичного потенціалу, щоб стати ефективними. Не існує пального, яке зробило б "Запорожця" кращим за "Мерседес".
Молочне скотарство потребує постійного інвестування в себе найкращої генетики, яка доступна на сьогодні. Не можна вимагати від тварини "вибуху" генетичної бомби одразу. Це відбувається поступово, завдяки багаторічній роботі, але результат не забариться. Інвестування в генетику є одним із найвигідніших капіталовкладень: у структурі річних витрат на утримання корови вони становлять не більше 3%, але ефект може бути понад 30%. Слід зазначити, що погана генетика працює так само, але в зворотному напрямі: погіршивши генетику тварини одного разу, на відновлення доведеться витратити понад 15 років.
Генетичний потенціал поголів'я, з якого складається нині українське скотарство, досить різний: орієнтовно 4-9 тис. кг молока за лактацію. Така різниця зумовлена потенціалом порід, які утримують на фермах. Але головна причина - в потенціалі бугаїв-плідників, від яких народилися наявні корови. Адже відомо, що "бугай робить стадо". Технологія кріоконсервації сперми бугаїв, штучне осіменіння корів дають змогу отримувати тисячі дочок бугаїв на відміну від корови, яка фізіологічно обмежена в кількості народжених дочок. Тому селекція бугаїв, перевірка їхніх якостей, успадкованих дочками, дають можливість достовірно знати майбутню продуктивність нащадків. Завдяки насиченню в поколіннях (за допомогою плідників) високої генетичної продуктивності, потрібно зробити запас потужності тварини між її ефективною та потенційною продуктивністю приблизно на 30-35%. Тобто для отримання продуктивності в 10-12 тис. кг молока за лактацію треба мати генетичний потенціал стада на рівні 16-18 тис. кг молока.

Селекція
 - засіб, за допомогою якого виробник поліпшує генетичний потенціал свого стада, даючи можливість отримувати телят від тварин з бажаними ознаками. Бугаїв у всьому світі вибирають, зважаючи на оцінки продуктивності, типу, легкості отелення, соматичних клітин, запліднюваності отриманих дочок бугая. Відповідно, за стадом закріплюють плідників, які поліпшуватимуть у потомстві бажані ознаки. Кількість плідників залежить від їхньої оцінки. Але в жодному разі не варто використовувати в стаді лише одного плідника, що змушує власника ризикувати і рівнем запліднюваності, і якістю приплоду, і майбутньою продуктивністю. Адже все потомство наступного року матимуть від одного плідника. Корів вибирають, зважаючи на їхню власну продуктивність, оцінки типу. Не варто утримувати в стаді корову заради приплоду. Нам потрібна ефективна й прибуткова корова. Тому до відтворення допускають лише тварин, які зможуть у нащадках виявити свої кращі якості, а в поєднанні з кращим плідником дадуть тварин із потенціалом значно вищим, ніж наявне стадо.

Засоби підвищення генетичного
потенціалу стада
Щороку в Україні видають каталог бугаїв-плідників, сперму яких дозволено для використання. Асортимент плідників лише молочних і молочно-м'ясних порід налічує понад 1200 голів як вітчизняної, так і імпортованої селекції. Найбільшою популярністю для підвищення продуктивності поголів'я користується голштинська порода, яку справедливо називають фабрикою для виробництва молока. Відомо, що в світі від голштинів надоюють 90% молока, вони найкраще відповідають продуктивністю на спожитий корм. Застосування голштинських плідників на масивах вітчизняної худоби дало можливість створити українську червоно- і чорно-рябу молочні породи, нещодавно затверджено червону молочну. Навіть помісі, отримані від схрещування місцевих тварин з голштинами, дають продуктивність по 1 тис. кг і більше молока за лактацію порівняно з вихідною породою.
Оцінка власного стада є обов'язковим заходом для підвищення відсотка ефективних тварин як дорослих особин, так і молодняку. Відбір тварин для майбутнього використання починають від народження теляти. Під час процесу вирощування здійснюють постійний контроль за рівнем росту й розвитку молодняку, його відповідністю вимогам промислового виробництва молока. Відомо, що від телички, яка хворіла на пневмонію чи диспепсію, в дорослому віці виробник не отримає (орієнтовно) по 1 тис. кг молока! Висновки ...

Технології, що прискорюють насичення генетичного потенціалу тварин
Однією з них є використання секстованої за статтю сперми. Нині практично всі виробники молока в світі застосовують у відтворенні цю технологію. Що являє собою секстована сперма? Це сперма бугаїв-плідників, яку одразу після забору з допомогою спеціального обладнання поділили на ту, що несе в собі Х-хромосому, тобто жіночий набір генів, і ту, що несе Y-хромосому, або чоловічий набір генів. У зв'язку з тим, що яйцеклітина самки завжди містить у собі лише жіночий набір генів, то при злитті з Х-хромосомою сперми бугая ми маємо в приплоді жіночу особину, тобто телицю. Економічний ефект від застосування такої технології надзвичайно великий. Ми підрахували, якщо внаслідок отелення одержати в приплоді теличок із високим генетичним потенціалом замість бугайців (а поділяють, в основному, сперму від найкращих плідників), то ефект у грошовому виразі становитиме близько 15 тис. грн у стаді з продуктивністю 6 тис. кг молока за лактацію і 24 тис. грн - за продуктивності понад 8 тис. кг. Єдиним обмеженням є лише те, що таку сперму краще використовувати на телицях. Вартість її доволі висока, а телиці, на відміну від корів, запліднюються краще, тож і ефект буде більший.
Вперше в Україну секстовану за статтю сперму ми завезли 2007 року. Відтоді нею запліднено телиць у десяти господарствах. Хоча концентрація сперматозоїдів в одній дозі становить, за стандартом, лише 2,1 млн, ми одержали заплідненість телиць на рівні 75% у шести господарствах. На інших чотирьох фермах, де застосовували технологію штучної стимуляції статевої охоти, заплідненість становила 54%. В приплоді мали понад 90% живих телиць, що відповідає усталеному в світі стандарту використання такої сперми.
Отже, ми розглянули один з основних аспектів ефективності корови - якість тварини. Слід зауважити: щоб одержати тварину з високим генетичним потенціалом, доведеться витратити більше часу, ніж на створення кормової бази, забезпечення господарства сучасною технікою і навіть на будівництво нової ферми. Тож цю роботу слід починати вже зараз.

В. Фичак,
ПП "Генетика і селекція"