Спецможливості
Новини

Два лиха зернового врожаю, або Чому малий хліб — горе, великий — двоє

10.11.2009
394
Два лиха зернового врожаю, або Чому малий хліб — горе, великий — двоє фото, ілюстрація

Питання забезпечення ефективного використання зернових культур урожаю 2009 року на внутрішньому і зовнішньому ринках стали темою обговорення під час слухань у парламентському Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин. 

Питання забезпечення ефективного використання зернових культур урожаю 2009 року на внутрішньому і зовнішньому ринках стали темою обговорення під час слухань у парламентському Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин.

Мінус мільярди
валютної виручки
"Зернове питання" для України з кожним роком стає дедалі актуальнішим, зазначив у своїй доповіді голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Присяжнюк. Більше того, воно вже перемістилося у площину політичних спекуляцій. Кажуть, в Україні існують усього два лиха - маленький урожай і великий урожай!
Торік трапилось друге. І що?.. Ринок залихоманило, і всі кинулися гасити чергову "пожежу" - зернову кризу. В результаті - під ударом опинився статус України як авторитетного гравця на світовому ринку зерна.
 Невже ми не в змозі самостійно створити належні умови аби навести лад на внутрішньому зерновому ринку та відстояти національні економічні інтереси на світовому?!
Ситуація сьогодні така, що мусимо визнати: країна справді не здатна стратегічно використовувати переваги великих урожаїв(!), не спроможна забезпечити логістику, транспортне та маркетингове супроводження!
Тому і недоотримує держава мільярди валютної виручки від повноцінної участі у світовій зерновій торгівлі.

Що робити, щоб житницю відродити
На думку голови комітету, ми маємо знайти відповідь, що потрібно зробити, аби ефективно використовувати врожаї зернових - як для внутрішніх, так для зовнішніх потреб.
Нині Україна за своїми кліматичними умовами, якістю грунтів, трудовим потенціалом, традиціями сільгоспвиробництва, безумовно, може бути провідним сільгоспвиробником зернових у Європі, а потенційно - провідним світовим експортером цієї продукції.
Одним із головних чинників у цьому аспекті, вважає Микола Присяжнюк, є ефективна система організаційно-економічних механізмів координації національного зернового ринку. Впровадження такої системи має стати основною функцією єдиного національно зернотрейдера.
За прикладами, мовляв, далеко ходити не треба - Росія. Там створена і вже ефективно працює "Об'єднана зернова компанія", яка виступає єдиним державним трейдером на зерновому ринку. Втім, українські посадовці давно декларували необхідність створення агента - держтрейдера, який виступав би від імені держави на світовому зерновому ринку.
Проте у сусідів цей процес пройшов набагато оперативніше, ніж в Україні: активні роботи із створення почалися з літа минулого року. Напевне, ми ще відчуємо істотні зміни роботи на ринку Причорномор'я у зв'язку з появою такого могутнього гравця.
Подібними структурами є і палати з питань зерна в Австралії та Канаді - інших провідних держав-експортерів.
Микола Присяжнюк упевнений, що створення в Україні єдиного потужного національного зернотрейдера абсолютно реальне. Зробити це можна на основі трьох структур: Аграрного фонду, ДАК "Хліб України" та Держкомрезерву. Сьогодні їхні функції перетинаються, а в результаті маємо повну недолугість на зерновому ринку - як зовнішньому, так і внутрішньому.
Саме національний зернотрейдер з відповідною матеріально-технічною базою зможе впорядковано займатися збільшенням обсягів закупівлі і реалізації зерна на внутрішньому ринку, обсягів експорту зерна, модернізацією і будівництвом нових елеваторів і портових терміналів.
Адже розвиток елеваторних потужностей, транспортної і портової інфраструктури є найважливішою умовою підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору і розширення конкурентних переваг України на продовольчих ринках.
До речі, щодо активності уряду в цьому питанні. Постановами № 645 і 838 передбачалося залучення іноземного кредиту (300 мільйонів доларів) під гарантії уряду для розбудови елеваторів та впровадження ресурсоощадних технологій. Але це традиційно виявилось черговим популізмом. Досі справа стоїть на місці. Навіть угоду не укладено.
Національний зернотрейдер - це державний агент під час проведення закупівельних і товарних інтервенцій на ринку зерна, головна мета яких - підтримати вітчизняних сільгоспвиробників і підвищити їхню конкурентоспроможність. Вдобавок можна активно використовувати механізми державно-приватного партнерства в процесі реалізації інвестиційних програм і проектів.

Україна сіє, експортує Росія?..
Одним із важливих та ефективних механізмів утвердження України на світових ринках є формування зернового пулу з Російською Федерацією і Казахстаном, розмірковував під час виступу глава комітету.
У світі країни по-різному намагаються протистояти кризі. Хтось зводить митні бар'єри, сподівається на жорсткі тарифи. Але ще дієвішою може стати політика узгодження зусиль, єдність дій. Тим більше, що у наших країн є для такої політики серйозна основа. Як відомо, і Росія, й Україна підписали Стратегію економічного розвитку СНД на період до 2020 року. У цьому документі, серед іншого, передбачається активна співпраця в галузі АПК і серйозні ініціативи із забезпечення продовольчої безпеки. Росії, Україні і Казахстану потрібно скоординувати свої дії на зерновому ринку, оскільки вони є найбільшими виробниками зерна на євразійському просторі.
Цьогоріч аграріями України зібрано понад 42 млн т зернових за внутрішньої потреби у 27,3 млн. Експортний потенціал становить близько 16 мільйонів.
Росія, Україна і Казахстан разом мають величезні експортні можливості в 2009 році - до 60 млн тонн:
n Росія - 40 млн
n Україна - 16,7 млн
n Казахстан - 5 мільйонів тонн.
За узгодження цінової політики, показників якості зерна і умов постачань наші країни можуть істотно впливати на ціни і контролювати до третини його світового ринку. А нині через відсутність такої узгодженості ми вимушені продавати зерно дешевше, ніж зерновиробники ЄС. Якщо три країни домовляться між собою, то вплив на ринок буде колосальним. Створення картелю дасть змогу контролювати якість зерна, умови експорту, надійно захищати наш спільний внутрішній ринок.

Внутрішній ринок лише тоді чогось вартий, якщо він уміє захищатись
За інформацією Миколи Присяжнюка, в 2008-2009 маркетинговому році країни ЄС через введення імпортних мит практично закрили свій ринок для експорту зерна на 19 млн тонн! І їм не завадили норми СОТ.
У 2008 році ООН планувала купити в Україні 10 млн тонн збіжжя для боротьби з продовольчою кризою в бідних країнах, але через неузгоджені дії влади зерно було куплене в інших виробників.
У 2007-2008 роках Україна вважалася потужним експортером на ринки ЄС, Північної Африки, Кореї та Індонезії. Але через введення імпортних мит в країнах ЄС в Україні - надлишок зерна на внутрішньому ринку! Абсолютно зрозуміло, що йде жорстка боротьба за ринки збуту. Тож співпраця Росії, України і Казахстану в сфері виробництва і продажу зерна може стати важливим чинником гарантування продовольчої безпеки наших країн.
Ми не повинні виснажувати себе безплідною конкуренцією там, де узгоджена політика цін, якості, логістики і контрактних умов може принести значно більше вигоди кожній із наших країн-партнерів.

Про селекційні новації
й наукові рекомендації
У своїй доповіді голова комітету зупинився ще на декількох важливих позиціях.
По-перше, підвищення врожайності зернових культур. Для цього слід зробити нормою використання високопродуктивного посівного матеріалу, а тим більше - районованих сортів. Адже відомо, що вітчизняна селекція має такі сорти. Справа - у їхньому використанні у виробництві. А уряду слід передбачити дотації за використання елітного насіння районованих сортів.
Другим, не менш важливим, питанням є суворе додержання науково рекомендованих сівозмін, що є однією з умов вирішення проблеми збереження родючості грунтів. Державний контроль у цій сфері - відсутній. Схоже, зазначив М. Присяжнюк, уряд чекає, коли українські чорноземи перетворяться на піщану пустелю. Тож необхідно терміново створити у складі МінАП Державну службу охорони родючості грунтів. Комітетом це вже неодноразово озвучувалось. Були відповідні звернення і до уряду. Та КабМін, здається, цього просто не чує.

Є пшениця - не голодуватиме худоба та птиця
Під час комітетських слухань учасники дискусії наголошували, що нинішнього сезону валове виробництво зерна у вазі після доробки очікується у межах 42,9 млн тонн (минулого - було 53,3 млн). А загальна пропозиція "хлібних" культур у 2009-2010 маркетинговому році, з урахуванням перехідних запасів, прогнозується на рівні 50,6 млн проти 60 млн тонн торік.
Це дасть змогу повністю задовольнити внутрішні потреби - 27,3 млн тонн. Так, на продовольчі цілі піде 6,8 млн тонн (зокрема, пшениці - 5,4 млн); на насіння - 3,1 млн тонн (пшениці - 1,5 млн.); на корм худобі та птиці - 15 млн тонн (пшениці - 3,8 млн); нехарчова переробка оцінюється у 2 млн тонн (пшениці - 300 тис.); втрати обігу - 500 тис. тонн (пшениці - 200 тис.). А на 1 липня 2010 року перехідні запаси зерна прогнозуються на рівні 6,6 млн тонн, зокрема пшениці - 3,4 млн тонн.
До того ж, можливий експорт принаймні 16,7 млн тонн зернових культур. За даними Союзу аграрних бірж України, на біржовому ринку на 8 жовтня 2009 року було укладено угоди на експорт 8239,6 тис. тонн зерна, зокрема ячменю - 3073,7 тис., продовольчої пшениці - 2785,6, фуражної - 1625,2, кукурудзи - 564,7, гороху - 163,5 тис. тонн тощо.
Якщо поглянути у недалеке минуле, експорт зернових у 2003/2004 маркетинговому році становив 2,8 млн тонн, у 2004/05 - 11,1, 2005/06 - 13,2, 2006/07 - 9,6, 2007/08 - 4,2, 2008/09 - 25,2 млн тонн.
З урожаю'2009 за кордон уже продано понад 8,2 млн тонн зернових. Прогнозується, що нинішнього маркетингового року за межі країни буде продано 16,7 мільйона тонн, тоді як попереднього за кордон пішло 25,2 млн тонн. За оперативними даними Держмитслужби, приміром, у липні-вересні експортовано 6,4 млн тонн зерна, з них пшениці - 3,6 млн (зокрема, продовольчої - 1,7), ячменю - 2,2 млн тонн, кукурудзи - 500 тис., борошна вивезено 35,9 тис. тонн.
А впродовж трьох тижнів жовтня за межі держави пішло 1 млн 744 тис. тонн зернових культур, зокрема пшениці 871 тис. тонн, ячменю - 669,6 тис., кукурудзи - 184,2 тис. тонн.

У них упало, в нас - пропало
Ситуація на внутрішньому ринку, йшлося під час слухань, формується під впливом тенденцій світового. В червні світовий ринок зерна почав падати. Зниження цін світового ринку, яке продовжилося й у жовтні, зумовило здешевлення продовольчої пшениці виробництва США на 18-19%, Росії - на 16%, України - на 15 відсотків.
Таке падіння пояснюється оптимальними прогнозами виробництва зерна та збільшенням оцінки світових перехідних запасів на початок маркетингового року.
Цінова ситуація на світовому ринку зерна є мінливою: понижувальні тенденції, зумовлені фундаментальними чинниками: наявність достатньої кількості зерна, оптимістичні прогнози світового виробництва - компенсуються високим рівнем зацікавленості спекулятивного капіталу. До того ж, на відміну від зовнішнього ринку, в Україні останнім часом спостерігаються тенденції до зростання цін на продовольче та фуражне збіжжя. Підвищення попиту світового ринку щодо зерна українського виробництва (як продовольчого, так і фуражного) є передумовою для стабілізації цінової ситуації та поступового зростання закупівельних цін внутрішнього ринку. Так, зниження цін на зерновому ринку в червні досягло свого "дна", та починаючи з липня, середньозважені закупівельні ціни на продовольче збіжжя дещо зростають. А середньозважені закупівельні ціни на фуражне зерно мають тенденцію до стабілізації.
На біржовому ринку середньозважені ціни на пшеницю 3 класу становлять 1000 грн/т, 6 класу - 808, на ячмінь - 790, на кукурудзу - 970 грн/тонну. Водночас закупівельні ціни у сільгоспвиробників на пшеницю 3 класу - 1040 грн/т, 4 класу - 936, 6 класу - 843, на ячмінь - 799, на кукурудзу - 901 грн/тонну.

Шлях здешевлення собівартості вирощеного пролягає через елеватори та залізницю
Доповідачі звертали увагу на те, що послуги зі зберігання зерна, до якого належать приймання, доробка, сушіння, зберігання та відвантаження зерна, є надзвичайно важливою складовою витрат, що пов'язані із постачанням зерна як на експорт, так і на внутрішній ринок. Вартість послуг із зберігання, підкреслювали представники зернової галузі, значною мірою різниться в регіонах.
Учасники слухань наголошували, що загальна вартість елеваторних послуг зберігання зерна, порівняно з минулим роком, зросла на 5%. При цьому вартість приймання збіжжя у середньому збільшилася у 2,4 раза, очищення - у 3,7 раза, зберігання - вдвічі та вантаження на елеваторі - у півтора раза.
На думку народних депутатів, одним із резервів зниження затрат у маркетинговому ланцюзі поставки зерна на зовнішні ринки є визначення можливостей зниження розцінок за послуги елеваторів стосовно всіх технологічних операцій із зерном, а також уніфікація таких розцінок.
Учасники заходу вважають, що за останні два роки збільшилася вартість послуг перевезення зерна залізничним транспортом. Так, зокрема, залізничний тариф зріс більш як в 1,7 раза, додаткові збори - в 1,8 раза, експедиторські послуги - на 35%. Тому необхідно розвивати інфраструктуру автомобільного та річкового транспорту для перевезень зернових культур, що можуть скласти конкуренцію залізничним перевезенням.
За результатами обговорення учасники слухань дійшли висновку, що для оптимізації та вдосконалення маркетингового ланцюга поставки зернових на зовнішні ринки потрібно визначити можливості зниження розцінок за послуги елеваторів стосовно всіх технологічних операцій із зерном. А сертифікацію зерна проводити за схемою "одного вікна", що не лише спростить саму процедуру і заощадить час на оформлення документів, а й дасть змогу не допустити дублювання роботи служб.
Водночас народні депутати рекомендують учасникам ринку, звісно, за наявності у них достатніх фінансових ресурсів, орендувати чи купувати власні елеватори, зокрема й на кооперативних засадах. Так напевне вдасться мінімізувати витрати на зберігання зерна.   

На комітетських слуханнях побувала Галина Квітка

Інтерв'ю
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки
Николай Сафонов
Потенціал зростання органічного сегменту великий, його частка може досягти 5-10%. Тоді як поки що в Україні на нього припадає це менше 0,1% від загального споживання продуктів харчування. І статися це може в найближчі 5-10 років. Багато що... Подробнее

1
0