Доїння в «паралелі»: зручно та надійно

На сторінках нашого журналу вже багато говорилося про різні типи доїльних залів. Звичайно, кожне господарство обирає для себе саме той тип, який найбільше для нього придатний. У господарстві ТОВ «Вітчизна», що у селі Шпотівка Конотопського району Сумської області, до цього підійшли досить зважено і грунтовно. Адже під час планування створення доїльного залу помилок припускатися не можна.

Р. Панічев,
спеціально для журналу «Пропозиція»

Планомірний розвиток
Усе було сплановано заздалегідь. Проект молочної ферми було розроблено ще у 2005 р., і з тих пір крок за кроком агропідприємці йдуть до своєї мети. За словами Сергія Чижика, генерального директора господарства, на фермі все враховано і все проаналізовано. Нині це повністю автоматизований та механізований комплекс, за роботою якого наглядає комп’ютер, забезпечений сучасною системою контролю мікроклімату, є родильне відділення, профілакторій для телят, цех із вирощування молодняку до шести місяців, обладнано найсучаснішою технікою три цехи із виробництва молока та доїльний зал, де одночасно можна доїти 40 корів.
Передусім, було вирішено дотримуватися сучасних принципів тваринництва, а саме — утримування корів безприв’язно. Відомо, що така система зручніша в умовах великої товарної ферми. Проте тут докорінним чином змінюється підхід до управління поголів’ям порівняно із фермою із прив’язним утриманням. А річ тут ось у чому.
Корови, що вільно рухаються, потребують обов’язкової ідентифікації, що в цій системі відіграє дуже важливу роль. Це дає змогу чітко відокремити корів за певними групами. Разом з тим, у ТОВ «Вітчизна» проводять і постійний моніторинг стійлового простору для запобігання переущільненню корів. У корівнику із прив’язним утриманням на кожну корову припадає одне місце, і проблеми з цим не виникає.
Робота на фермі у Шпотівці організована так, аби можна було вчасно виявити корів на ранніх етапах захворювання. Про це дбають місцеві ветеринари. За їхніми словами, серед великої кількості тварин, що пересуваються вільно, легко прогледіти перші ознаки захворювання. Тому вони організовують щоденні обходи тварин у стійлах, ретельні огляди новотільних корів.

Корми
Саме життя корови на фермі у ТОВ «Вітчизна» відрізняється від існування тварини в прив’язному корівнику, адже вони мають постійний доступ до кормового столу. І тут велику увагу приділяють годуванню корови, оскільки, внаслідок незбалансованого раціону, усі позитивні починання з безприв’язним утриманням корів можуть виявитися марними.
Маючи багаторічний досвід роботи у молочному скотарстві, підприємство констатує, що вдало проведена заготівля грубих кормів та їхня висока якість на сьогоднішній день є чи не найбільшою конкурентною перевагою на ринку молока. Адже в собівартості цього продукту до 70% припадає саме на корми.
Важливим для фермерів також є і правильне закладання сінажної маси в яму. Щоб зробити це якісно, господарство виокремило чотири основних пункти: правильна вологість маси під час закладання в яму, правильна довжина її нарізки, ретельне ущільнення маси в ямі та оперативність процесу. Вологість маси перевіряють (як уручну, так і у мікрохвильові печі) через три години після скошування (із плющенням). За вологості 65–70% масу згрібають у валки, де вона доходить до 60–65%, та підбирають причепом-підбирачем, при цьому вологість біомаси перевіряють із кожної привезеної партії. Довжина нарізки — відповідно до потреб жуйних — 4 см. Причіп-підбирач повністю виконує дану умову.

Вибір залу
І так, крок за кроком, підприємство рухалося до своєї мети згідно з розробленим планом. Спочатку, коли корів було не так багато — 300 голів, — на фермі доїли у відра та молокопровід. Однак зі збільшенням стада фермери нарешті підійшли до фази відкриття власного доїльного залу. Хоча роботи з розширення молочного комплексу ще тривають, але вже відомо, що стадо тут буде велике: 1200 фуражних та 1100 дійних корів.
«У нас точилося дуже багато дебатів з приводу того, який же нам зал потрібен. Були пропозиції щодо “тандему”, “каруселей” чи “ялинок”. Важко було вибрати. Тоді ми їздили по різних господарствах, у Терезине їздили. Але зрозуміли, що нам треба, коли потрапили на тваринницьку виставку у Ганновері», — каже Сергій Чижик.
Врешті-решт, ТОВ «Вітчизна» зупинилося на «паралелях» фірми DeLaval зі схемою 2 по 20. За словами працівників господарства, цього цілком достатньо, аби доїти три рази на добу заплановані 1100 голів.

Робота «паралелі»
Щоб відповісти на питання, чому ж саме зупинилися на залі типу «паралель», слід придивитися, як узагалі ці зали облаштовуються і працюють. У цей доїльний зал корів запускають групами з накопичувального тамбура в різні боки: групи корів, що рухаються з корівника в доїльний зал, а також навпаки, безперервно чергуються.
У ТОВ «Вітчизна» кожна корова, виходячи з залу, неодмінно проходить через ванну для дезінфекції ратиць. Завдяки цьому зменшується захворюваність тварин, їхнє самопочуття краще, та й молока більше.
А у зал корови потрапляють… під музику. За словами працівників ферми, існують дослідження про те, що приємна музика подобається тваринам. У таких умовах вони почувають себе краще і дояться ліпше. У свої стійла корови входять, починаючи з першого стійла і без пропусків, а грудні упори переміщують їх близько до краю доїльної ями. Тут для оператора відкривається зручний і безпечний доступ до вимені ззаду.
Щойно перша корова стала на своє місце, оператор доїння починає виконувати потрібні операції (мити вим’я, приєднувати доїльні апарати тощо), переходячи від однієї корови до іншої. Після закінчення процесу доїння кожної корови, автоматична система плавно повертає доїльні апарати на своє місце.
Після доїння всіх корів у групі, оператор доїння відкриває бічні упори (у разі швидкого виходу), і всі корови групи виходять із залу, а їхнє місце займає наступна група.
Доїльний зал повністю автоматизовано та механізовано. Автоматичне доїння гарантує повну стерильність молока високої якості, яке відразу ж охолоджується до 4°С. Середні надої становлять 20 л/добу на одну корову, що дає змогу нині отримувати його до 15 т/добу.

Надійність
Яка ж причина того, що господарство не захотіло встановлювати ні «ялинки», ні «каруселі»? На фермі розповіли, що доїльні зали типу «ялинка» досить придатні, але поки туди зайдуть усі корови, на «паралелі» доїння йтиме вже повним ходом.
«Що ж стосується “каруселі”, то тут усе просто. Постає утилітарне питання: що робити, якщо раптово зупинилася “карусель”?», — запитує голова підприємства Сергій Чижик. За його словами, це може трапитися з цілої низки причин. Він згадує: одного разу відбувся стрибок напруги і вийшли з ладу певні прилади. Поки стояла одна сторона «паралелі» і шукали заміну цього вузла, доїння проводили на другій половині.
«Так, тоді доїння трохи затяглося, ми втратили трохи молока. Ну і що? Головне, що корови доїлися і цей процес не переривався», — пояснює Сергій Чижик.