Досвід господарств Миколаївщини та Харківщини
Провадимо далі спільний проект журналу "Пропозиція", телевізійної програми "Сільський час" та компанії "АМАКО" розповідями про нових героїв. Головний критерій вибору господарів - високі показники ефективності виробництва, соціальна сфера, цікавий досвід, який може стати в пригоді нашим читачам.
СВФ "Агро союз",
Миколаївська область
Селянська виробнича фірма "Агро союз" свого часу стала першим у Веселинівському районі Миколаївської області приватним сільгосппідприємством. За роки, що минули, Валерій Бєдний - директор фірми - довів і землевласникам, які повірили й віддали йому свою землю в оренду (а це близько тисячі людей, які вже з минулого року отримують по 3,5% орендної плати), і всім подільським селянам, що на їхніх полях можна й потрібно працювати ефективно. А зиск від того матимуть усі.
Господарство обробляє понад 10 тис. га землі, на якій працює порівняно невеликий колектив - усього 55 осіб. Оптимальна кількість працюючих, вважає директор, дає можливість платити вищу заробітну плату тим, хто трудиться й прагне заробити.
Валерій Бєдний, директор СВФ "Агро союз":
- Система проста й, мабуть, прогресивна: механізатор має відсоток від зібраного врожаю й місячну фіксовану зарплату. Тобто все прозоро і ясно. Механізатор може порахувати свій загальний заробіток на жнивах: з кожної тонни пшениці, яку він зібрав, певний відсоток - це йому доплата.
У середньому за рік щомісячна заробітна плата сягає 4 тис. грн. А тому й зацікавлені всі працювати на кінцевий результат.
З механізатором Іваном Цопою вперше ми познайомилися навесні, коли тут, на мехдворі, хлопці готували техніку. Початок року. Перед виходом у поле всі машини поставлено на техогляд: щось треба підварити, підремонтувати - під час посівної чи жнив будуть інші турботи. Для керівника та спеціалістів новий аграрний сезон традиційно починається з планування: що вирощувати, за якою технологією і які витрати це передбачає. Валерій Вікторович стоїть на позиції, що на Півдні основна культура - озима пшениця, і вона тут має бути першого-другого класу й давати не менше 50 ц/га. Під озиму пшеницю підпорядковують інші культури сівозміни: ячмінь, ріпак, сорго, соняшник. Удруге ми приїхали в село Поділля в жнива. Врожайність пшениці вища за торішню - близько 50 ц/га, при тому що середня по району - 25-27 ц/га. Вже зібраний ячмінь дав по 43 центнери.
На полях "Агро союзу" врожай збирають найманими комбайнами. Директор господарства переконаний, що купувати й утримувати власну таку техніку - економічно не вигідно.
Валерій Бєдний, директор СВФ "Агро союз":
- Нехай кожен керівник візьме ручку й порахує, скільки ж це коштів піде на утримання такого дорогого комбайна. То в колгоспну пору за хліб була битва. А тепер битви не має бути. Механізатори повинні займатися підготовкою грунту, а наймані комбайни та машини - збирати й відвозити.
Техніка для підготовки грунту під висівання у господарстві власна: трактори, ріпери тощо. Використання сучасної техніки дає змогу своєчасно та ефективно виконувати всі належні роботи.
Валерій Бєдний, директор СВФ "Агро союз":
Її випустили в Америці в 2008 році, і компанія "Амако" вже цими сільгоспмашинами торгує, то й ми купили ці ріпери. Вони якісно загортають рослинні рештки. Дуже ефективно працюють.
Корпорація "Сварог Вест Груп"
- Актуальне питання для багатьох цьогорічних випускників навчальних закладів, куди влаштуватися на роботу, значну частину учнів професійно-технічного училища селища Гриців Хмельницької області ніколи не хвилювало. Бо вони мали можливість зробити свій вибір ще в процесі навчання.
Дмитро Ганаба, директор ВПТУ селища Гриців:
- Співпраця з агрокорпорацією "Сварог" почалася з 2007 року. Ми уклали угоду, згідно з якою у нас різні методи й форми співпраці: діти вивчають на базі МТС (у селі Макіївка) нову сільгосптехніку, якої у нас в училищі немає, освоюють її, проходять практику на машинно-тракторних агрегатах з механізаторами корпорації "Сварог".
Андрій Гордійчук, голова правління корпорації "Сварог Вест Груп":
- Ми робимо багато, щоб змінити стереотип у молодих людей про сільське господарство: що це неприваблива галузь, що тут механізатори якісь засмальцьовані... Щоб вони зрозуміли, що сучасні технології та сучасний рівень заробітку й оплати праці навіть на нашому підприємстві досить високий.
Знаєте, чим наше підприємство різниться з іншими великими утвореннями, які працюють на аграрному ринку не тільки Західної України? Лише тим, що робота нашого підприємства диверсифікована. Ми взяли за основу модель сільськогосподарського виробництва, якою послуговувалися в радянські часи. В українців генетично закладено вміння правильно господарювати на землі. Інша річ, що потрібно накладати сучасні розробки, які є в світі, й обережно втілювати їх у життя в нас. Не існує в світі рекомендації і завершеної моделі сільгоспвиробництва.
І добре, що тепер, в умовах світової фінансової кризи, всі звертають увагу на потенціал нашої держави в сільському господарстві. Бо це є основою виведення не лише з кризи, а й основою розвитку нашої держави.
Працювати на землях Шепетівського району Хмельницької області корпорація почала 2003 року (тоді це був лишень аграрний відділ цукрового комбінату), маючи в обробітку 4 тис. га землі. Нині це об'єднання сільгосппідприємств, що розмістилися на території двох областей у восьми районах, загальною площею земель 75 тис. гектарів.
Модель сільськогосподарського виробництва корпорації - розвиток за всіма напрямами, що можуть бути прибутковими, - від рослинництва й тваринництва до системи переробки та зберігання продукції. Це забезпечує загальну рентабельність виробництва за будь-яких умов.
Такий підхід плюс використання всіх необхідних складових агротехнології забезпечили цього року врожайність зернових по 50, а кукурудзи - понад 80 центнерів з гектара.
Тваринництво корпорації (а це на сьогодні 13 тис. поголів'я) розвивається за двома напрямами: м'ясне й молочне скотарство.
Корпорація входить у десятку найбільших в Україні виробників тваринницької продукції (до речі, у господарствах корпорації чи не найвища продуктивність худоби), щодоби продаючи майже 42 т молока й виробляючи м'яса на відгодівлі ВРХ 300-350 т живої маси за місяць. Основа цього - племінна робота і якість відгодівлі.
Незважаючи на кризу, "Сварог Вест Груп" не зменшив ні рівня виробництва, ні рівня темпів нарощування оплати праці. Тут (і в цьому знову ж таки відмінність від інших великих формувань, що працюють нині на аграрному ринку) два роки тому було створено спеціальний відділ, який займається безпосередньо роботою із сільськими громадами, й затверджено програму системної роботи з місцевими закладами освіти, із закладами духовності в плані підтримки й надання потрібної допомоги. Так, на газифікацію селища Гриців корпорація виділила понад 137 тис. гривень.
400 землевласників тільки селища Гриців віддали свої земельні паї в оренду корпорації і вже з минулого року отримують орендну плату по 3% від вартості паю. Крім того, в різних сільгосппідрозділах тепер працює левова частка місцевого працездатного населення, стабільно одержуючи достойну заробітну плату.
Середній рівень оплати праці в корпорації - близько 2,5 тис. грн. Не виняток і спеціалісти - механізатори, тваринники, - які отримують і по 3, і по 5 тис. гривень.
Сергій Іщук, головний інженер ТОВ "Серединське" корпорації "Сварог Вест Груп":
- Зернозбиральних комбайнів у нас на сьогодні 24 одиниці - всі іноземного виробництва. Близько 20 одиниць техніки, яку ми придбали в компанії "Амако", - це зернозбиральні комбайни, розкидачі міндобрив, трактори та зернові сівалки.
Волохів Яр,
Харківська область
Мешканці села Волохів Яр, що в Чугуївському районі Харківської області, з усіма своїми проблемами звикли звертатися до місцевого сільгосппідприємства. На території місцевої сільської ради працюють вісім фермерських господарств і товариство "Агро сервіс ЛТД". Щороку 728 землевласників села здають свою землю в оренду товариству, своєчасно отримуючи як орендну плату різну сільгосппродукцію - це вигідніше, ніж грошима, адже кожен тримає вдома якесь господарство. Володимир Старусьов теж здає земельну ділянку в оренду "Агро сервісу". Крім того, має стабільну заробітну плату і в господарстві. Механізаторський стаж Володимира Миколайовича чималий. Колись починав на Т-150, а останні три роки трудиться на новій машині, придбаній у компанії "Амако".
Відчутно оновити технічний парк господарство зуміло позаторік - тоді якраз ціни на сільгосппродукцію склалися сприятливі, тож змогли придбати кілька тракторів, комбайн, грунтообробну техніку.
Торішній хороший урожай теж спонукав господарників взяти в кредит і лізинг нові машини. Всі подальші перипетії з ціною на зерно та коливаннями курсу валют додали чималу ложку дьогтю в економіку господарства. І все ж, навесні, попри відчутне подорожчання основних складових агротехнологій, тут зуміли вкласти в землю і в посіви все необхідне. Запланований урожай озимої пшениці, наприклад, мав би бути не менше 50 ц/га. Та втрутилася посуха, тож недобір озимої пшениці за врожайністю суттєвий: приблизно на 10 ц менше, ніж планували.
На збиранні врожаю працювали двома мехзагонами. Робочий день - з 5-ої до 22-ої години. Від обсягу виконаних робіт - і заробітки. Зібране зерно після доочищення поки що зберігатимуть на елеваторі до кращої ціни.
- Тисяча з копійками, а за фураж - 650-700 грн за тонну, - розповідає Анатолій Костін, директор ТОВ "Агро сервіс ЛТД", - дуже смішна ціна. Підтримки від держави не відчуваємо. І не тільки за зерно, а й у тваринництві теж. Товариство утримує 4,5 тис. гол. свиней і 410 гол. дійного стада. Відповідна племінна робота, збалансована годівля тварин уже тепер дають змогу надоювати від кожної корови по 20 кг молока. От тільки продавати його доводиться за копійки - 1,80 грн за літр. Ми стараємося, щоб надої зростали, але наша продукція йде за безцінь.
- Образливо, - каже Світлана Старусьова, бригадир молочно-товарної ферми, - адже вкладаємо душу, доглядаючи тварин. Та й керівництво товариства забезпечує всі умови для нормальної праці: доярки заробляють 3-3,5 тис. грн. А взагалі, у нас, у Волоховому Яру, проблеми з працевлаштуванням немає, було б тільки бажання працювати, а заробити можна.
Агрофірма "Юг-М",
Харківська область,
Ізюмський район
На такому комбайні в жнива за зміну Олександр Демиденко намолочував майже по 100 тонн зерна. Якщо за кожну тонну платять не менше 6 грн, то заробіток виходить непоганий, є за що працювати.
Олександр Демиденко, комбайнер:
- На такій машині працювати можна. Це - не наш трактор, і не комбайн отой старий. Тут працювати - одне задоволення. Крім того, нас годують: обід, вечеря. Все влаштовує.
Анатолій Проскурін на тракторі працює вже майже 25 років. На цьому, новому, - третій рік. За зміну дискує близько 70 гектарів.
Анатолій Проскурін, механізатор:
- Працюємо й заробляємо за принципом: скільки зробив, стільки й одержав. Чим більше, тим краще: 1 га - 5 грн. Ще година роботи - і в мене буде 45 га. А до вечора ще далеченько - зроблю більше).
Агрофірма "Юг-М", що в Ізюмському районі Харківської області, на 4 тис. га землі вирощує різні сільгоспкультури. Крім того, майже 3 тис. га довкола - луги й пасовища. Тут сам Бог велів займатися тваринництвом. І займалися колись.
- Та, на жаль, політика в держави така, що сільгоспвиробник змушений вирізати поголів'я через низькі закупівельні ціни, - розповідає Михайло Шевляков, директор агрофірми "Юг- М". - Працювати збитково ми не можемо. Дешеве м'ясо завозять із закордону, а в нашого сільгоспвиробника продукцію ніхто не купує.
А тому на свинофермі агрофірми від торішніх 1200 голів залишилося тільки 200. Це при тому, що повністю реконструювали приміщення, вклали чималі кошти в їхню модернізацію. Щоб не згортати виробництво, планують зайнятися розведенням племінного поголів'я.
Тож головна ставка - на продукцію рослинництва.
Відразу після збирання зернових поле дискуватимуть і готуватимуть до посіву озимих. Грунтообробну техніку, так само, як чимало іншої, придбали в компанії "Амако".
Михайло Шевляков, директор агрофірми "Юг-М":
- Завдяки співпраці з АМАКО, ми економимо наші енергоресурси, пальне. Купили в них сівалку точного висіву, грунтообробну техніку та й зекономили не лише енергоресурси, а й робочу силу, і маємо стабільні прибутки.
Роботи в господарстві ніхто не боїться. Тут усе роблять для того, щоб мати високі врожаї, але поки що затрати не перекриваються ціною, яку пропонують за зерно. А тому його зберігатимуть у складських приміщеннях в очікуванні кращих часів.
Михайло Шевляков, директор агрофірми "Юг-М":
- От нині обіцяють: купуватимемо у вас пшеницю по 1200-1400 грн/т. Але ж насправді ніхто нічого не купує. А нам потрібно платити податки, зарплату, розраховуватися з пайовиками, купувати пальне, запчастини...
Агрофірма "Юг-М" - найбільший платник податків на території місцевої сільської Ради. Цьогорічне перевиконання надходжень до місцевого бюджету дасть можливість виділити додаткові кошти на потреби села. Крім того, господарство й конкретними справами завжди допомагає у вирішенні сільських проблем.
Михайло Чигиринець, сільський голова села Заводи:
- До Шевлякова звертаємося з усіма проблемами, і він ніколи ні в чому не відмовляє. Допомагає й школі продуктами.