Спецможливості
Статті

Добрива під ріпак

05.06.2008
4028
 Добрива під ріпак фото, ілюстрація
Добрива під ріпак

Добрива під ріпак

Для успішного вирощування культури слід зробити ретельний аналіз грунту під майбутні посіви ріпаку, бо він дуже вимогливий як до основних елементів живлення, так і до мікроелементів. Нестача їх веде до зменшення продуктивності, а надлишок викликає зниження олійності насіння і зростання витрат. Озимий ріпак виносить більше елементів живлення, ніж ярий, для формування одиниці врожаю (з урахуванням побічної продукції) використовує їх в 1,5—2 рази більше, ніж зернові культури. При врожайності насіння 30 ц ярий ріпак виносить з 1 га 150—180 кг азоту, 70—100 кг фосфору, 180—270 кг калію. Тому вносити добрива слід навіть на родючих грунтах.

Озимий ріпак для формування врожаю насіння 30 ц/га потребує: азоту 150—180 , фосфору 75—105, калію 120—210, кальцію 120—210, магнію 20—35, сірки 60—75, бору 0,25—0,35 кг/га.
Обов’язково перевірте рівень рН грунту. За даними вітчизняних дослідних установ, він повинен становити 5,8—6,5. Якщо цей показник менший — обов’язково треба провести вапнування (5—10 т/га).
Зарубіжні дослідники вважають, що рівень рН на піщаних грунтах повинен дорівнювати 6,0—6,6, а на глинистих — 7,5—8,0. На дерново-підзолистих грунтах бажано вапнувати доломітовим борошном, яке збагачує їх кальцієм і магнієм.
Для розрахунку кількості внесення мінеральних добрив можна запропонувати кілька методів:
Балансовий метод розрахунку за формулою:
де Д — доза добрив у фізичній масі, кг/га;
У — запланований урожай;
В — винесення поживних речовин
у розрахунку на 1 т урожаю, кг д.р.
П — вміст поживних речовин у грунті;
V — об’ємна маса грунту, г/см3;
Н — глибина орного шару, м
І1 — використання визначуваного
елементу з грунту, %
І2 — використання визначуваного
елементу з добрива, %
Е — вміст визначуваного елементу
у добриві, %
Значення І1, І2 та В уточнюють за даними агрохімічного обстеження та листкової діагностики або користуючись табл. 1.
Для ярого ріпаку, який вирощують на вилужених важкосуглинкових чорноземних грунтах на базі використання регресійного аналізу А. В. Шевченком була розрахована залежність урожаю від кількості внесених мінеральних добрив. Ця модель має такий вигляд:
У=22,91+2,09N-0,42N2+0,55Р,
що свідчить про більшу значимість азотних і фосфорних, ніж калійних туків у формуванні врожаю насіння.
Зазвичай фосфорно-калійні добрива вносять під озимий і ярий ріпак під основний обробіток грунту восени. Але в тих районах, де спостерігається вимивання калію на піщаних і супіщаних грунтах, 30—50% калійних добрив можна вносити рано навесні.
Ознакою фосфорного голодування є: зменшення темпів росту; темно-зелене листя на ранніх стадіях розвитку; у старого листя спостерігається почервоніння краю листкової пластини. При нестачі калію старе листя зморщується, його край жовтіє, добре видно плями, хлороз та відмирання тканин, квітки в’януть і гинуть.
При безпосередньому контакті з добривом насіння ріпаку погано проростає, тому краще вносити туки стрічковим способом, коли добриво знаходиться на 1,25—1,5 см збоку від насіння і дещо глибше.
Спеціалісти фірми “Лембке” залежно від забезпеченості грунту поживними елементами розрахували орієнтовні норми внесення фосфору, калію і магнію залежно від рівня запланованого врожаю (табл. 2 ).
Для трьох наведених рівнів урожаю насіння норма азотних добрив, відповідно, становить 130; 190; 245 кг/га. Після добрих попередників і при міцному розвитку стебел та коріння до початку раннього відновлення весняної вегетації після м’якої зими з недостатньою кількістю опадів норму азоту, що планується внести під ріпак, можна зменшити на 20—40 кг/га. Після поганих попередників, раннього закінчення осінньої вегетації і при слабкому розвитку листя та коріння восени і навесні, а також при великій забур’яненості посівів норму внесення азоту збільшують на 20—40 кг/га.
Пам’ятайте, що деякі сорти ріпаку мають низьку стійкість до вилягання, особливо після загущеної сівби.
Озимий ріпак майже не потребує азотних добрив в осінній період, за винятком коли розміщення його здійснюється після зернових. У цьому разі по стерні вносять 20—30 кг/га азоту.
Внаслідок доброго розвитку рослин ріпаку в передзимовий період дуже часто навесні перед початком вегетації запаси азоту в грунті невеликі. Для весняного підживлення можна використовувати всі види азотних добрив, які краще вносити у два етапи: 2/3 норми (не більш як 100 кг/га) на мерзлоталий грунт, а решту — на початку стеблування. Розподіл азоту, що вноситься, на дві дози (якщо необхідно внести більше ніж 120 кг/га) підвищує дієвість добрива, особливо для нових сортів ріпаку з низьким вмістом ерукової кислоти. Крім того, це дає змогу більшою мірою визначитися з кількістю добрив, необхідних для другого підживлення.
Як основні добрива під ярий ріпак використовують суперфосфат з додаванням бору, сульфат амонію (у разі недостатнього забезпечення грунту сіркою). Надлишок азотних добрив призводить до зменшення вмісту олії як у озимого, так і у ярого ріпаку.
Під озимий ріпак по стерні на грунтах з невисоким бонітетом можна вносити рідкий гній з розрахунку 30—50 кг на еквівалент азотних добрив, але не більш як 30—40% норми азоту, що підлягає внесенню.
Під ярий ріпак теж можна вносити рідкий гній і навіть навесні, але після цього поле боронують, а сівбу проводять лише через 2—3 дні.
Ярий і озимий ріпак потребує для формування одного кілограма насіння 15—20 кг сірки. У фазу стеблування—цвітіння ця культура виносить щодоби 0,5—1 кг/га зазначеного елементу.
Нестача сірки може проявитись одразу після відновлення весняної вегетації. Візуально це можна встановити по втрачанню кольору й пожовклості листя між жилками, хлорозу і ламкості, блідому вигляду квіток, відсутності зав’язі, зменшенню розміру стручків, скороченню основних фаз розвитку ріпаку. Пам’ятайте, що навіть короткочасне обмеження у живленні цим елементом призводить до недоотримання насіння 10—15 ц/га.
Потреба озимого ріпаку в сірці різниться по фазах вегетації. Восени вона незначна і буде достатньо тих сульфатів, що містяться у грунті. Але на піщаних грунтах, а також дуже фільтруючих, кислих, змитих, в умовах дощової осені при підживленні калієм, фосфором, азотом доцільно використовувати сульфатні добрива. Особливо зростає потреба у сірці навесні, від відновлення вегетації — до кінця цвітіння. Підживлення краще проводити у той час, коли висота стебла вище 20 см. Це проводять і на родючих грунтах, якщо внаслідок сильних опадів восени і взимку (350 мм), частих перепадів температури у весняний період втрачаються рухомі форми сірки.
Для підживлення вносять 100—150 кг/га сульфату амонію (500 л/га) позакореневим способом. Для нормального розвитку ріпаку потрібні бор, молібден і марганець. Вміст цих поживних речовин залежить від показників кислотності грунту. Живлення бором обмежується при надмірному вапнуванні, а молібденом — при зниженні рН менше оптимального значення. Нестача бору призводить до уповільнення транспірації пластичних речовин у рослинах, гофрованості листя, ураження фомозом.
При нестачі молібдену спостерігається деформація листя з утворенням рудиментарної пластинки, його пожовтіння з наступним відмиранням. Бор та молібден при потребі доцільно вносити переважно у грунт в ті терміни, коли вносять фосфорні добрива. Особливо ефективним є внесення борних добрив на грунтах, де його вміст не перевищує 0,3 мг/кг грунту. Але пам’ятайте, що деякі культури, особливо ячмінь, який нерідко вирощують після ріпаку, дуже негативно реагують на підвищену кількість цього елементу, тому при вмісті його більше як 1,2 мг/кг у легких грунтах і більше 0,2 мг/кг у важких внесення бору недоцільне. Незначний дефіцит бору можна компенсувати обпудрюванням насіння, а позакореневе живлення краще провести перед цвітінням.
Підживлення сульфатом марганцю робиться виключно позакореневим способом (0,5% розчин) на початку стеблування — до появи перших бутонів при потребі 400 л/га робочого розчину.
При нестачі міді спостерігається всихання верхньої частини листків. При потребі вносять 5—10 кг/га препаратів, що вміщують мідь.

Н. Коломієць,
Укр ДНДПТІ “Агроресурси”

Інтерв'ю
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і
Радник з сільського господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перрен
    Радник Посольства Франції в Україні з питань сільського господарства Ніколя Перрен розповів сайту propozitsiya.com, чому в званні великої аграрної країни нема нічого поганого, чим його батьківщина заслужила це звання і чим зі свого... Подробнее

1
0