Спецможливості
Статті

Добір гібридів кукурудзи для використання зерна на біопаливо

26.09.2008
362
Добір гібридів кукурудзи для використання зерна на біопаливо фото, ілюстрація

Ситуація, що склалася нині на вітчизняному ринку насіння кукурудзи, а саме: зростання попиту на насіння цієї культури — спричинена значним розширенням площ висіву як в Україні, так і в усьому світі.

Ситуація, що склалася нині на вітчизняному ринку насіння кукурудзи, а саме: зростання попиту на насіння цієї культури — спричинена значним розширенням площ висіву як в Україні, так і в усьому світі.

Якщо в 2000–2005 роках важко було знайти покупців недешевого імпортного насіння, то сьогодні важко продати дешеве вітчизняне насіння. Ситуація 2008 року засвідчила: ніхто не розраховував, що так стрімко зросте попит на імпортне насіння. Лідерів світового ринку високоякісного насіння та й менші компанії такі зміни заскочили “зненацька”. В них не виявилося достатньої кількості насіння гібридів кукурудзи, які вже зареєстровано в Україні. Тому тепер до нас завозять насіння невідомих гібридів. Очікується, що більшість із них буде не придатна для українських грунтово-кліматичних умов, отже, і врожай буде менший, ніж у відомих зареєстрованих гібридів. Згадаймо початок 60-х років минулого століття, коли в СРСР царицю полів сіяли від Криму до Мурманська, а насіння було тільки середньо- та пізньостиглих гібридів. Таке господарювання призвело до штучного голоду, кукурудзяного хліба та усунення з поста Микити Хрущова. Історія має властивість повторюватися.
За наслідками державних випробувань 2005–2007 років, Державна служба з охорони прав на сорти рослин зареєструвала на 2008 рік 118 нових гібридів кукурудзи. Найбільше їх було районовано в лісостеповій і степовій зонах — 106 і 35, відповідно. Через посуху 2007 року та методику використання “умовного стандарту” не вдалося включити до “Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні” багато нових гібридів кукурудзи. (Така методика придатна для умов теплиць, де клімат можна регулювати штучно). Кілька років тому було порушено питання щодо внесення змін до методики використання стандарту, але кінцевого рішення так і не прийняли. Та повернімося до зареєстрованих гібридів 2008 року. Ми проаналізували понад 120 гібридів кукурудзи, які після дво- трирічного випробування в Лісостеповій зоні було внесено до “Державного реєстру сортів рослин на 2008 рік” та в список перспективних рослин на 2008 рік за врожаєм зерна, збиральною вологістю та вмістом крохмалю в зерні. Перерахували ми і вихід крохмалю для всіх цих гібридів. Ці дані дуже корисні для спеціалістів переробної промисловості, тому що їх можна використовувати для добору гібридів не тільки високоврожайних за зерном, а й за виходом з нього крохмалю. Такі гібриди вигідно використовувати для виробництва спиртів та біопалива. Вони знижуватимуть собівартість як крохмалю, так і біопалива. За нашими даними, кращий гібрид має перевагу від 0,1 до 21,2 ц/га за виходом крохмалю.
В табл.1 наведено дані сортовипробування гібридів різних груп стиглості в 2005– 2007 роках у лісостеповій зоні України.
Аналізуючи наведені дані, ми бачимо прогрес у селекції кукурудзи щодо зростання врожайності зерна та зменшення збиральної вологості у гібридів, які було зареєстровано 2008 року порівняно з умовним стандартом (середній показник усіх гібридів, що були зареєстровані протягом останніх п’яти років у кожній з груп стиглості).
Ранньостиглі гібриди в лісостеповій зоні України потенційно мають нижчі врожайність зерна та вихід крохмалю, хоча в деяких із них вміст крохмалю в зерні високий. Ці гібриди можна рекомендувати як перші для збирання в конвеєрі. Ми рекомендуємо в ранньостиглій групі такі гібриди, як Клементе, Оріоль, Баксос, ПВ 75-01. За виходом крохмалю знову ж кращі Клементе, Оріоль та ПВ 75-01. Але їхня врожайність була значно нижча, ніж у середньоранніх та середньостиглих гібридів (табл. 2).
Середньоранні гібриди мали найвищу врожайність. У цій групі було 58 гібридів кукурудзи. Найбільше зерна дали сорти: НК Фантус, ПР39Р20, Амеліор, Коло МС 280, Кадет, ДКС 3420, Акселль. Кращими за виходом крохмалю були: НК Фантус, Амеліор, Коло МС 280, НК Перформ, Акселль, ПР39Р20, ДКС 3759 та Кадет. Вони дали від 71,3 до 74,0 ц/га крохмалю.
Середньостиглі гібриди мали в середньому нижчу врожайність зерна, ніж середньоранні гібриди, — 87,1 проти 88,6 ц/га. Збиральна вологість у середньостиглих гібридів була вища в середньому на 2,4%, ніж у середньоранніх. За вмістом крохмалю гібриди цієї групи — переможці. Але вони відстають від середньоранніх за виходом крохмалю. Це пояснюється тим, що більшість середньостиглих гібридів має зубоподібне зерно, в якому вміст крохмалю вищий. Дані середньоранніх гібридів підтверджують досвід агрономії та селекції кукурудзи, а саме: за врожайністю для Лісостепу України найбільше придатні гібриди з ФАО 200–300. Деякі з них мають також високий вміст крохмалю та загальновисокий його вихід. Але ж більшість із цих гібридів має проміжну форму зерна — кременисто-зубоподібну, — тому вміст крохмалю в них трохи нижчий, ніж у гібридів, що мають зубоподібне зерно.
Серед середньостиглих гібридів лідерами з урожайності зерна є Джуксін, КХА 5376, Стожар 330 МВ, НК Леморо, МАС 115927 та Ранг МС 310. За виходом крохмалю лідер один — Джуксін, потім — КХА 4394 та Ранг МС 310.
Серед проаналізованих гібридів кукурудзи було 29,4% ранньостиглих, 25,9 — середньоранніх та 33,3% — середньостиглих, що мають вміст крохмалю понад 76%. У табл. 3 наведено перелік гібридів за групами стиглості, що мають більший вихід крохмалю на 5% і більше за середній показник.
Отже, можна досить ефективно добирати гібриди на вирощування для виробництва біопалива. Сподіваємося, що ці гібриди цінніші для сучасних умов та недалекого майбутнього сільського господарства України, ніж ті, що їх завозять у державу і які ще не були в Державному сортовипробуванні.

В. Гур’єв,
канд. с.-г. наук
А. Лівандовський,
завлаб аналітичних досліджень експертизи сортів рослин на придатність для поширення,
Український інститут експертизи сортів рослин

 

Інтерв'ю
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових
Міжнародна насінницька компанія Strube, яка спеціалізується на селекції цукрового буряка, пшениці, жита і ріпаку, в 2017-му відзначає своє 140-річчя. В Україні офіс компанія відкрила в 2008 році. Про

1
0