До війни мало хто замислювався що Україна є житницею Європи, і не тільки

До нападу Росії Україна була житницею Європи і, особливо, Африки та Азії. Зараз фермери в Україні самі потребують підтримки.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на korrespondent.

До війни про це майже не знали в Західній Європі: Україна є житницею континенту, точніше була нею до того, як Росія напала на країну в лютому 2022-го. Україна була одним з основних експортерів пшениці, кукурудзи та ячменю завдяки високоврожайним чорноземам, що є одними з найродючіших у світі. Штефан Майстер, експерт з питань Східної Європи Німецького товариства з міжнародних відносин (DGAP), пояснює, що уже близько десяти років світова ринкова ціна на зерно по суті формувалася у Чорноморському регіоні:

«Те, що звідти експортується, значною мірою визначає світову ринкову ціну, адже ідеться про понад 20 відсотків у загальному обсязі».

Загальна площа орних земель в Україні — 32 мільйони гектарів, що відповідає близько 70 відсоткам площі України або, іншими словами, третині орних земель усього Європейського Союзу. До країн Азії та Африки поставки здійснювалися суднами через Чорне море, Європа також була одним з основних покупців українських основних продуктів харчування. У 2021 році, до війни, країна експортувала лише їх на суму 55,68 мільярда євро.

З початком війни проти України Росія блокувала транспортування збіжжя через Чорне море. За посередництва Туреччини і ООН з 1 серпня діє угода, що дозволяє експортувати близько десяти мільйонів тонн зернових. Однак критики нарікають на те, що значна їх частина іде в Європу, а, наприклад, найбідніші країни Африки майже не забезпечуються.

Водночас і середні сільгосппідприємства в Україні потерпають не тільки через проблеми, що виникли через тривале блокування експорту, а й через наслідки війни. Напади на порти країни призвели до того, що близько 20 мільйонів тонн зерна не могли бути відвантажені протягом декількох місяців.

Cпроба ж спрямувати експорт до Західної Європи залізницею провалилася через різну ширину колії. Це мало надзвичайні наслідки, особливо для малих та середніх фермерських господарств в Україні: врожай 2021 року не знайшов покупців і заблокував зерносховища. Як наслідок: відсутність доходів і відповідно коштів для фінансування вкрай необхідної посівної.

Певне полегшення настало завдяки вищезгаданій угоді, однак її дія не була бездоганною через Росію й після важких переговорів була продовжена на 120 днів у листопаді. Утім, бодай частково вона уможливила експорт через Чорне море.

Станом на середину вересня з України вже вийшло 167 зерновозів з близько 3,7  мільйона тонн сільгосппродукції.

Однак від цього виграють, в першу чергу, великі зернотрейдери. А для багатьох малих і середніх фермерських господарств в Україні угода з Росією, ймовірно, запізнилася: запаси врожаю, які вони б давно продали, якби не війна, незабаром опиняться під загрозою псування.