Спецможливості
Архів

До реформування АПК одесити ставляться цілком серйозно

05.06.2008
260
До реформування АПК одесити ставляться цілком серйозно фото, ілюстрація
До реформування АПК одесити ставляться цілком серйозно

До реформування АПК одесити ставляться цілком серйозно
Цiєї зими "Проект пiдтримки сiльськогосподарських пiдприємств i сiльського населення" (ППСПСН), що впроваджується в Одеськiй областi за пiдтримки Мiнiстерства Великої Британiї у справах мiжнародного розвитку, вiдзначив свою другу рiчницю. З цiєї нагоди спецiалiстами Проекту було органiзовано семiнар, участь у якому взяли представники Мiнагрополiтики України, Держкомзему, Мiнфiну, Комiсiї з питань аграрної полiтики при Президентовi України, Одеської облдержадмiнiстрацiї, а також преса, науковцi, керiвники реформованих господарств. Протягом двох днiв було обговорено чимало тем, пов’язаних з теоретичними аспектами реформування, а ще бiльше - з практичними. Кореспондент "Пропозицiї" Павло Коротич записав три з них, якi й пропонує до уваги читачiв.
Два кольори мої
Марiя Осипова, керiвник вiддiлу соцiального розвитку села ППСПСН
Ми розробили анкети i роздали їх мешканцям села - усiм соцiальним групам: пенсiонерам, молодi, працюючим, пiдприємцям, iнтелiгенцiї. З-помiж iнших в анкетi було питання про розвиток народних промислiв. Тобто чи вмiють вони щось майструвати - вишивати, лiпити з глини абощо. I так ми з’ясували, що дуже багато людей володiють традицiйною вишивкою. Розвинуто було також плетiння з очерету - кошелів, лаптiв. Спочатку ми хотiли розвинути цей напрямок, проте з’ясувалося, що плести вмiють здебiльшого дуже старi люди, яким було б важко i заготовляти очерет, i навчати молодь.
Тому зупинилися на вишивцi. Почали виготовляти дослiднi зразки. Потiм репрезентували їх на ринку, щоб дiзнатися, чи є на них попит, i якщо є, то за якою цiною. Такi маркениговi дослiдження ми робили серед туристiв на Морвокзалi i в готелях, а також серед жителiв Одеси. З’ясувалося, що вишитi серветки, рушники, скатерки, кисети усiм дуже подобаються i попитом користуються. До речi, як ми згодом зрозумiли, про експортий варiант цих виробiв неможливо говорити не дбаючи про упаковку. Тому розробка i створення упаковки стала одним з напрямкiв навчання у нашому центрi.
Пiсля маркетингового дослiдження розпочали виготовляти вироби бiльш цiлеспрямовано. Адже кожен вироб повинен знайти свого покупця. Ми так собi уявляємо, що ринок формуватиме наше виробництво у двох напрямах. Перший - це ексклюзивнi вироби, якi займають дуже малий сегмент ринку. Проте такi вироби дуже трудомiсткi й дорогi. Другий напрям має бiльш сучасний характер. Тут будуть представленi вироби недорогi, але такi, що користуються бiльшим попитом. Ними можна, наприклад, прикрасити iнтер’єр кухнi, вiтальнi. Сьогоднi подiбнi вироби мають попит як подарунки до рiздвяних i великоднiх свят. Саме у виликодньому напрямі ми й напрацьовуємо нинi асортимент.
Пiд час проведення анкетування з’ясувалося, що в одному селi було 5 мешканцiв, в iншому - 7, хто хотiв би виготовляти цi вироби на професiйних засадах. А як люди почали дiзнаватися, що до виробiв є iнтерес, почали приєднуватися й iншi. Нинi у Ренiйському районi до нас звернулися 45 осiб. Вони виявили бажання навчатися в нашому центрi шити, вишивати, тобто заробляти цим грошi. Таким чином, можна вже говорити про iснування реальної матерiальної мотивацiї. Середнiй мiсячний заробiток у майстринь становить близько 70 гривень.
"Хочу вас завiрити..."
Володимир Жмуцький, заступник голови Держкомзему України
Нам в Українi пощастило. Тому що тiєї любовi до землi, яка притаманна нашому господарю, немає нiде. Ми бачимо, як без великих субсидiй селяни працюють, i досить успiшно. Майже кожного дня до мене звертаються люди, якi хочуть зайнятися пiдприємництвом. Вони шукають порадника, такого собi "домашнього лiкаря", тобто юриста, який би допомiг їм це робити. В Одеськiй областi саме таким "домашнiм юристом" є ваш проект. В iнших подiбних проектiв, якi працювали в Українi, не зовсiм вийшло. Вони погналися за кiлькiстю видачi актiв, за звiтнiстю. Ваш проект не є таким глобальним; можливо, тому ви працювали скрупульознiше i вашi досягнення бiльшi.
Нещодавно спiльно з послом США Паскуалем ми намагалися провести аналiз усiх американських проектiв, що дiють в Українi. I дiйшли висновку, що єдиною американською програмою, яка принесла користь нашiй державi, є проект, пов’язаний з купiвлею-продажем земель несiльськогосподарського призначення. А як зайшла мова про сiльське господарство, то нiчого, крiм вашого проекту, хоч вiн i не є американським, я видiлити не мiг. Деякi проекти (не хочу виголошувати їхнi назви) працювали з порушенням нашого законодавства: видавали акти на право приватної власностi на землю, якi не були пiдкрiпленi виносом натури, документи не вiдповiдали чинному законодавству.
Тепер що стосується проходження нового Земельного кодексу. Пiсля прийняття у першому читаннi вiн був вiдданий у комiтет Верховної Ради з аграрної полiтики для доопрацювання. На жаль, на цьому етапi наших спецiалiстiв слухати почали менше. I тi набутки, що були нами напрацьованi, почали трансформовуватися. Ми розробляли Земельний кодекс для того, щоб передусiм визначити власника землi. Надалi цей власник мав би змогу заставити землю в банку, отримати пiд невеликi вiдсотки кредит i починати розбудовувати своє приватне господарство. Намагання обмежити право власностi на землю ставить пiд сумнiв економiчну доцiльнiсть земельної реформи. Якщо обмежити це право площею у 100 га, то це скоротить i можливiсть користування iпотекою. Адже є рiзнi сiльгоспвиробники, рiзнi бiзнесмени. Якщо хтось вирощує квiти i йому для теплицi потрiбнi 2-3 сотки, то iншому, хто займається зерном у вiддаленнi вiд великих мiст, щоб стати рентабельним, не вистачить i 100 га. Кажуть, вiн може брати землю в оренду. Але в цьому разi вiн не буде її власником i звернутися до банку iз заставою цiєї землi не зможе. Ця колiзiя є найбiльш небезпечною в розвитку нашого земельного законодавства.
У новому Земельному кодексi вводиться таке поняття як сервiтут, тобто право користування чужою дiлянкою на певних умовах: право проходу, проїзду тощо. На жаль, депутати цю норму iстотно скоротили. У цiлому ж, є сподiвання, що Земельний кодекс буде прийнято до початку сiльськогосподарського року.
Нещодавно вiдбулася зустрiч голови Держкомзему з Президентом України. I Президент видав Держкомзему певний карт-бланш на роботу в такому ж темпi i в тому ж напрямі. Наша робота оцiнена позитивно, але водночас поставлено i новi завдання, якi ми, безумовно, виконаємо. Зокрема, нам доручено провести замiну земельних сертифiкатiв на державнi акти на право приватної власностi на землю. I 20% сертифiкатiв ми маємо обмiняти вже цього року. Але тут не просто слiд замiнити один папiрець на iнший: треба розвивати геодезичну мережу навколо тих земельних дiлянок. Ми не можемо собi дозволити виносити в натурi межi дiлянок з такою точнiстю, як це було в Латвiї, Молдовi й iнших державах. Тiльки завдяки використанню нових технологiй ми можемо довести точнiсть винесення меж в натурi до 10 см.
Бюджетом України’2001 на земельну реформу видiлено 25 млн гривень. Сума не така вже й велика, але, повiрте менi, 1 млн 200 тис. справжнiх власникiв землi у нас нинiшнього року з’являться. А для розбудови земельного ринку найближчим часом ми створюватимемо земельнi бiржi i земельнi аукцiони.
Нам хочуть допомагати, i через USID буде проведено тендер на кращу програму iз земельної реформи. Є вже три фiрми, якi хочуть змагатися. Але поки вони мiж собою змагатимуться, спливуть мiсяцi. I тому ми їм вiдверто кажемо: якщо ви такими темпами будете входити в наш ринок, то помiч буде вже не на часi. Так само затягнулася i обiцяна МВФ допомога у 80 млн доларiв. Я думаю, що поки всi цi програми будуть пiдписанi, ми вже бiльшу половину актiв видамо.
Хочу вас завiрити, що видача актiв вiдбуватиметься лише на добровiльних засадах.
Згiдно з прийнятим нещодавно законом "Про лiцензування" на Держкомзем покладено лiцензування двох видiв робiт: оцiнка землi i землевпорядкування. Тепер з ошукуванням селян тут буде покiнчено. Вже працюють три учбовi центри з пiдготовки оцiнювачiв землi - у Львовi, Києвi i Харковi. Є також намiр об’єднати нашi обласнi управлiння з обласними фiлiями iнституту землеустрою. Це потрiбно для того, щоб на базi iнститутських наукових кадрiв досягти зрушень у напрацюваннi методик, роз’яснень, тобто заповнити iснуючi прогалини у земельному законодавствi.
Вiд землi до "Iскристого" - один крок
Володимир Джагiашвiлi, керiвник ПП "Барабойський завод продтоварiв", Овiдiопольський р-н
Наше пiдприємство спецiалiзується на виготовленнi шипучих вин з мiсцевої сировини. Незабаром плануємо придбати додаткове обладнання, пiсля чого розливання цього напою буде повнiстю механiзовано. Крiм шипучих, розливаємо також i "тихi" вина: хоча й дещо примiтивно, але для заводу це дає певний прибуток i створює асортимент, який ми можемо запропонувати покупцевi. У найближчому майбутньому збираємося ставити iтiлiйську лiнiю потужнiстю 3 тисячi пляшок "тихого" вина на годину. Нинiшнього року плануємо також втiлити у виробництво австрiйську технологiю виготовлення слабоградусних напоїв на основi вина, якi мають створити конкуренцiю "джин-тонiку" та iншим напоям, що виготовляють на основi спирту. На пiдприємствi працює 40 чоловiк. Зарплата становить пересiчно 340-350 грн; отримують її люди стабiльно.
Минулого рiку нас дуже "прищемив" новий акциз, який було введено на шипучi вина: 75 копiйок замiсть попереднiх 6! Ранiше ми вiдвантажували свою продукцiю за цiною 3.30 пляшка, тепер же цiна перевищує 4 гривнi. Усi покупцi говорять, що такий рiвень є неприйнятним.
До речi, український ринок алкогольних напоїв нинi пересичений. Оптимальний варiант - якби були вирiшенi питання з експортом. Ми маємо вiдповiдну лiцензiю i вже три роки намагаємося прорватися до Росiї. Проте й досi нам це не вдалося. Європа ж хоче брати лише наливом - у цистернах, що для нас абсолютно невигiдно.
Нашi працiвники були свого часу членами КСП i тому мають сертифiкати на земельнi частки. На базi цих часток ми створили ще одне пiдприємство - "Iверiя", куди, крiм працiвникiв заводу, увiйшли й кiлька пенсiонерiв. Таким чином було поєднано 64 земельнi паї i створено масив у 250 га. Пiдприємства "Iверiя" i "Барабойський завод продтоварiв" (я i там голова - i тут директор) уклали договiр. Наша принципова мета - створити власнi виноградники. Тож третiй рiк поспiль ми займаємося викорчовуванням старих виноградникiв i нинiшнього року роботу цю закiнчуємо.
Нинi йде процес оформлення актiв на право приватної власностi на землю i визначення земельних дiлянок на мiсцевостi. Ми переконуємо селян, що необхiдностi користуватися правом виходу з пiдприємства зi своїм надiлом немає. Немає в цьому й сенсу. Адже якщо розiбратися, то перш за все у цих людей виникнуть проблеми з технiкою i технологiями. Крiм того, частина їхнiх земель вiдiйде на дороги, адже до кожної дiлянки треба буде забезпечити прохiд i проїзд.
Проте тенденцiї до вiдособлення в селi немає. Є iнша тенденцiя: люди придивляються, яке з новостворених пiдприємств працює краще i землю прагнуть вiддати саме туди. Так, пiдприємство "Овочi" вже лiквiдувалося, а його пайовики переуклали договори на оренду своїх земель з iншими.
Ми з нашими працiвниками за оренду земельних часток розрахувалися повнiстю. Невелика заборгованiсть залишилася тiльки iз зерна пшеницi, тому що її врожай був поганим. За бажання пайовик може взяти плату i грошима - це його право. Проте у сiльськiй мiсцевостi перевага вiддається зерну.
Якщо перевести орендну плату на грошi, то за пiдсумками минулого року вийшло щось близько 1200 грн. I це набагато бiльше, нiж обумовлено в українському законодавствi. Слiд також зазначити, що в нашому селi всi пiдприємства платять на цьому ж рiвнi.

Advertisement

Інтерв'ю
Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, англ. IFC) - міжнародний фінансовий інститут, що входить у структуру Світового банку. Штаб-квартира організації знаходиться у
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських

1
0