Спецможливості
Технології

Деякі cвітові тенденції у захисті рослин

07.09.2009
230
Деякі cвітові тенденції у захисті рослин фото, ілюстрація

Пропонуємо ознайомитися з деякими прогнозами щодо основних світових тенденцій у захисті рослин

Пропонуємо ознайомитися з деякими прогнозами щодо основних світових тенденцій у захисті рослин

Історично склалося так, що розвиток науки, спрямований на пошук нових ефективніших методів регулювання чисельності фітофагів, визначав структурне співвідношення різних методів у загальній системі захисту рослин. Так з'явилися періоди чи, радше, цілі "епохи" біометоду, хімічного, генетичного (хімічної стерилізації комах) методів тощо. Наукова думка не стояла на місці, продукувала нові ідеї, і виникали, як здавалося, методи, що відповідали вимогам часу, - або ефективніші, або екологічніші, спрямовані на мінімізацію антропогенного тиску на агроценоз. З часом постало питання спільного використання різних методів захисту рослин. І, відповідно, виникла проблема науково обгрунтованого співвідношення між ними. Загострили ситуацію, з одного боку, демографічний вибух, з іншого, - зменшення площ земель, придатних для розвитку рослинництва. Так чи інакше, всі ці проблеми зв'язалися у великий вузол, зміцненню якого, звичайно, посприяло і забруднення довкілля.
А відтак перед наукою постало завдання створити систему захисту рослин, побудовану на використанні різних методів, яка дала б змогу, говорячи простою мовою, і нагодувати населення, і звести нанівець шкідливий вплив на навколишнє середовище. На жаль, комплексного "мозкового" штурму цієї проблеми здійснено не було. Але і науковці, і виробничники, інтуїтивно відчуваючи потребу пошуку подібної "золотої пропорції", намагалися вирішити проблему "по-своєму", в межах конкретних культур і "рідних" ентомологічних об'єктів. Відтак у сільськогосподарській ентомології виникла ціла література щодо ефективності поєднаного застосування різних методів у певних умовах. Зрозуміло, ефективність була різною, а отже, і висновки дослідників або зводилися до розпачу, або оберталися ейфорійним піднесенням.
На жаль, голий емпіризм у розробці цього напряму приніс більше шкоди, ніж користі. Адже навмання "натрапити" на оптимальну за тих чи інших умов стратегію і тактику захисту рослин просто нереально бодай через те, що кількість можливих варіантів сягає астрономічних значень. Іншими словами, без теоретичного підходу, без моделювання тут не обійтися. Та й тут не все просто. Який напрям вибрати? Екологічний чи соціально-економічний? Виникає дилема "гроші - якість довкілля". Здавалося б, зрозуміло, соціальне та економічне благополуччя мають бути пріоритетними для цивілізованої людини. Та ось парадокс, досягнувши певного рівня статків, людина починає надавати перевагу не грошам, а якості довкілля. Та на жаль, аж ніяк не завжди можна повернути тому довкіллю якість ... До чого ми ведемо? До речей простих і відомих кожному з дитинства. Не можна бути жадібними. Жадібність, виявляється, є руйнівною не тільки у морально-етичному плані, саме вона спричиняє наші екологічні негаразди. Про шкідливість споживацького підходу у сільському господарстві написано багато, зокрема щодо рослинництва про це писав ще у другій половині XVIII сторіччя засновник теорії фізіократів Франсуа Кене. Та не вдаватимемося в історію. Чим же небезпечний "споживач" у негативному розумінні?
Щодо агроценозу це виливається у прагнення отримати максимальний урожай, зменшити втрати від шкідників, застосовуючи "жорсткі" методи захисту рослин, а найчастіше - сучасні хімічні препарати. "Жадібність" іншого роду - заощадження на "хімії". Такого роду "екологізація" здатна принести економічний ефект лише у майбутньому: відразу повернути агроекосистеми до стабільного стану неможливо. Потрібен певний перехідний період, який має характеризуватися оптимізованою структурою захисту рослин від шкідників, що раціонально поєднувала б різні методи захисту, забезпечуючи певний економічний прибуток (збереження урожаю) і мінімальний рівень пестицидного забруднення. Але тоді (й знову дається взнаки та сама "жадібність") це означає, що потрібно "ділитися" з фітофагами ... Так, і не просто ділитися, а й вводити їхню "частку", причому, зауважимо, скоріше, не "комашину", а "левову", у свої прогнозні розрахунки, визначаючи можливий діапазон маневрування нею в межах тактики реалізації тієї чи іншої захисної стратегії. І це на тлі виникнення резистентності, періодичних спалахів розмноження тощо. Все це змушує дещо під іншим кутом подивитися на проблему захисту рослин.
Вже тепер досягнутий рівень біологізації рослинництва варіює в окремих країнах від 1,5-2% (США) до 9-10% (Швеція). В окремих країнах (Німеччина, Велика Британія) на значних площах сільськогосподарських угідь реалізовано ідею повної відмови від застосування засобів хімічного захисту рослин або, принаймні, надання біометоду значних переваг. З іншого боку, за попередніми даними міжнародної організації біологічного контролю шкідливих тварин і рослин IOBC-Global, частка біологічного захисту у міжнародному масштабі у 2050 році становитиме 35-40% (Єрмоленко, 2008). Це дає змогу уявити майбутнє галузі рослинництва крізь призму захисту рослин у вигляді певної прогнозної моделі.
Лінія "max виграшу людини" в запропонованій моделі символізує закінчення періоду тотального використання хімічних засобів захисту рослин, який характеризується відносно високими врожаями (орієнтовно, це 70-80-ті роки минулого століття). Лінія "max" є основою трапеції А - буферної зони, періоду, протягом якого відбувається "впровадження" біологічного методу до систем захисту, що супроводжується поступовим зменшенням виграшу людини, але не настільки, щоб це було відчутно для світової економіки.
У 2008-2009 роках, навіть якщо рівнятися на європейські країни, не можна вважати що загальний рівень біологізації захисту рослин сягнув вагомих показників - не більше 10% (відповідний розрив у трапеції А). Неістотність цього рівня підтверджується і невідчутністю економічних збитків. 2050 рік - критичний період. За прогнозами, саме в цей час насичення захисту рослин біометодом сягне 35-40%, тобто стане оптимальним - таким, що відповідатиме компромісному співвідношенню між економічним зиском від виробництва та екологізацією агроценозів і продукції рослинництва. Дальше зростання частки біометоду призведе до порушення цієї рівноваги, що символізує трикутник Б, і у кінцевому результаті призведе до точки "min виграшу людини".
Чим це зумовлено?
1. Дефіцит родючих грунтів у світовому масштабі та високий рівень зростання народонаселення висунув проблему забезпечення людства продовольством, що у минулому столітті було вирішено (принаймні частково) завдяки "зеленій революції".
2. Введення в обіг сільськогосподарського виробництва високопродуктивних сортів, генетичне спрямування яких саме на продуктивність поставило ці сорти у залежність від інтенсифікації рослинництва, високого агрофону.
Яким же може бути розвиток подій?
1. Зменшення антропогенного навантаження на агроценози, впровадження до систем захисту культур від шкідливих організмів частки біологічного методу, що істотно перевищує 40%-ний поріг, або й взагалі тотальна екологізації рослинництва призведе до того, що високопродуктивні сорти не зможуть витримати конкуренції з боку бур'янів чи мати належну стійкість щодо шкідників і хвороб. А отже, поступово проходитиме заміна цих сортів менш продуктивними, але витривалішими та стійкішими. Відповідно зменшуватиметься і "виграш людини".
2. Результатом повної екологізації буде повернення рівня виробництва у рослинництві до своєрідного "середньовіччя" - низької продуктивності галузі, що на тлі  зростання чисельності населення буде просто неприйнятним.
3. Але навряд чи дійде до цього, ймовірно, після відчутного падіння "виграшу людини" - орієнтовно 2070 рік (відповідний розрив у трикутнику Б) - знову буде зроблено ставку на "економіку", а відтак зросте і антропогенне, у тому числі й пестицидне навантаження на агроценози (у представленій моделі цей період відповідає трапеції С).
4. Зростання "виграшу людини" до максимуму, враховуючи сучасний асортимент хімічних речовин (точніше, їхніх діючих речовин), має відбутися порівняно швидко - за 10-20 років.
5. Отже, біологізація захисту рослин уявляється як динамічна циклічна система з циклом 100-120 років.

А. Фокін,
канд. біол. наук

Advertisement

Інтерв'ю
З кожним роком український агробізнес стає більш інноваційним, високотехнологічним та складним. Такі глобальні зміни у колись звичному й традиційному для України секторі вимагають від управлінця нових підходів до ведення бізнесу й... Подробнее
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських

1
0