«Десерти» для озимої пшениці

Пшениця озима формує добрі врожаї з високими хлібопекарськими якостями за умов, що протягом усього періоду вегетації рослини будуть у достатній кількості забезпечені поживними речовинами за оптимального співвідношення всіх елементів мінерального живлення.

С. Попов, канд. с-г наук
Н. Рябчун, канд. с.-г. наук,
засл. працівник сільського господарства України,
М. Цехмейструк, канд. с.-г. наук,
Інститут рослинництва
ім. В. Я. Юр'єва НААН
 
Що вище її врожаї, то більше вона споживає азоту, фосфору, калію та інших елементів живлення з грунту. Отже, одним з головних у системі заходів, що визначають величину врожайності і якість зерна пшениці, є забезпечення її мінеральним живленням.
Найінтенсивніше рослини пшениці озимої споживають поживні речовини у фази виходу в трубку й колосіння (критичний період), тобто в період інтенсивного росту листя, стебел і колосів. В основному, живлення рослин макро- і мікроелементами відбувається через кореневу систему, але навіть за умови достатнього вмісту поживних елементів у грунті часто виникають проблеми з їхньою доступністю рослинам через посуху, знижений температурний режим, несприятливу кислотність грунту, ураження кореневої системи хворобами тощо. За таких умов рекомендовано застосовувати позакореневе підживлення посівів макро- та мікроелементами, що сприяє реалізації потенціалу продуктивності та підвищенню якості зерна сучасних сортів пшениці озимої.
Вибірковий аналіз грунтів в господарствах регіону показує, що вміст деяких життєво необхідних зерновим культурам мікроелементів, особливо цинку, міді, марганцю, є досить низьким. При цьому ефективність застосування традиційних мінеральних добрив (NPK) різко знижується.
Слід зазначити, що нестача мікроелементів починає проявлятися також на фоні високих доз внесення мінеральних добрив та їхнього тривалого використання. Особливо часто така ситуація складається на бідних на елементи живлення пісчаних та супісчаних грунтах, а також за зрошення.
   Експериментально доведено, що мікроелементи необхідні для багатьох найважливіших біохімічних процесів, нестача елементів сповільнює ці процеси і навіть зупиняє їх. Роль мікроелементів у живленні рослин багатогранна, їх неможливо замінити іншими речовинами. Мідь, марганець, молібден, кобальт, цинк, бор та інші підвищують активність ферментативних систем у рослинному організмі, покращують використання рослинами поживних речовин з грунту та добрив, підвищують імунітет рослин. Від вмісту восени в рослинах мікроелементів, особливо марганцю, залежить їхня стійкість до вимерзання. Наприклад, пшениця відчуває найбільшу потребу у міді, яка бере участь у фотосинтезі, підвищує стійкість хлорофілу, впливає на засвоєння рослинами азоту, на обмін азоту і вуглеводів, а також підвищує стійкість рослин до захворювань та позитивно впливає на кількість і якість зерна у колосі.
Головними чинниками, які сьогодні спонукають вітчизняних аграріїв застосовувати мікродобрива, є низький вміст доступних рослинам мікроелементів, низький рівень внесення (в середньому до 0,8 т/га) органічних добрив та недостатнє використання сидератів.
За таких обставин аграрії все більше нарощують обсяги внесення мікродобрив, оскільки вирощування сучасних високопродуктивних сортів пшениці озимої потребує застосування повного та збалансованого мінерального живлення в сучасних ресурсоощадних технологіях, які забезпечують достатньо високий рівень урожайності, поліпшують якість продукції за значно менших затрат. Слід, однак, зауважити, що використання мікродобрив не замінює основного мінерального живлення рослин, а доповнює та балансує систему живлення біоценозу.

   Наші дослідження із удосконалення елементів екологічно безпечної ресурсоощадної технології вирощування пшениці озимої, яка включала раціональне застосування мінеральних добрив та їхнє поєднання з мікродобривами по попереднику (сидеральний пар), показали, що формування урожаю значною мірою залежало від погодних умов вегетаційного періоду, рівня азотного живлення та дії мікродобрив. Загальний мінеральний фон включав припосівне внесення нітроамофоски (N15P15K15) та прикореневе підживлення рослин аміачною селітрою (N30) у фазі весняного кущіння. Мікродобриво Реаком-Р-зерно (5 л/га) та карбамід (N30) застосовували у фазі колосіння (VIII етап органогенезу). За застосування мікродобрива Реаком-Р-зерно відмічено краще формування елементів продуктивності колоса, а саме, кількості колосків і зерен у колосі та маси зерна з колоса.
У середньому за три роки на контролі (фон - припосівне внесення (NPK)15 + прикореневе N30) врожайність була на рівні 5,45 т/га. Застосування мікродобрива Реаком в усі роки забезпечило суттєве підвищення врожайності пшениці озимої, відповідно, 0,43 та 0,30 т/га порівняно з контролем.
У середньому за три роки найвища прибавка урожайності отримана у варіанті з позакореневим підживленням рослин у фазі колосіння баковою сумішшю карбаміду (N30) з мікродобривом Реаком (5 л/га), вона становила 0,43 т/га, або 7,8%, порівняно з контролем (табл. 1). Порівняно з підживленням посівів карбамідом (N30), приріст врожаю зерна був у середньому 0,29 т/га, або 5,2%. Встановлено, що високий рівень продуктивності досягнуто за рахунок формування великого, добре розвинутого, зерна.
Застосування такої схеми добрив сприяло також підвищенню показників якості зерна, яке за технологічними показниками відповідало вимогам третього класу за вмістом білка в зерні на рівні 12,0-12,2% та клейковини у борошні - 23,2-23,6%, а показник ІДК був на рівні 95 одиниць. Таке позакореневе підживлення сприяло отриманню вагоміших економічних результатів за рівня рентабельності 143,5%.
Установлено, що для позакореневого підживлення рослин мікроелементи особливо ефективні у формі комплексонатів (хелатів) металів. До таких належить рідке мікродобриво Наномікс, яке є водорозчинним комплексом органічно зв'язаних хелатованих мікроелементів Fe, Mn, Zn, Cu, Co, В, Мо, (Mg, S) з добавкою природних «енергетичних» кислот (бурштинової, яблучної, винної та лимонної) і їхніх біологічно активних похідних (сукцинатів, малатів, тартратів і цитратів). Композиції для передпосівної обробки насіння підсилені гетероауксинами.
Швидкість проникнення хелатованих мікроелементів через епідерміс і кутикулярний шар рослин зростає в 12-15 разів. Це дає змогу ефективно використовувати препарат Наномікс для позакореневого підживлення вегетуючих рослин і багаторазово знизити його робочу концентрацію.
Похідні бурштинової, оксибурштинової (яблучної і винної), щавлевої і лимонної кислот беруть участь в найважливіших окислювальних циклах перетворення речовин в організмі (Кребса, Робертса і Барро), виконуючи на різних стадіях функцію активаторів енергетичних процесів, сприяючи накопиченню в клітинах АТФ (аденозинтрифосфату) і підсиленню постачання кисню, що підвищує адаптивність рослин.

   У 2009 та 2010 рр. в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН проводили випробування рідкого мікродобрива Наномікс-зернові на пшениці озимій сорту Досконала.
Найефективнішим було застосування препарату Наномікс-зернові в складному за погодними умовами 2010 р. Мікродобриво за застосування у фазі трубкування позитивно впливало на коефіцієнт продуктивного кущіння рослин пшениці озимої на удобреному фоні. Використання препарату Наномікс-зернові сприяло покращанню продуктивного кущіння, підвищувало висоту рослин, довжину та зазерненість колоса.
 
   За результатами досліджень було встановлено, що обприскування посівів препаратом Наномікс-зернові на сівозмінному фоні (без добрив) сприяло підвищенню врожайності пшениці озимої на 1,79 т/га, а за вирощування пшениці озимої на фоні N60P60K60 прибавка врожайності становила 1,24 т/га.
Аналогічні результати отримано за виробничих випробувань рідкого мікродобрива Наномікс-зернові. Так, на полях ТОВ «Агрофірма »Лан» Сумської області найвищу прибавку урожайності пшениці озимої отримано за застосування «Наномікс зернові» - 1,16 т/га, або 48,4%, щодо контролю.
Високоефективним є також використання комплексного добрива Нутрівант Плюс зерновий, до складу якого входять азот, фосфор, калій в легкозасвоюваній формі та низка мікроелементів. Його застосування в поєднанні з іншими продуктами сприяє кращому формуванню та розвитку репродуктивних пагонів і їхній реалізації як продуктивних колосів, потужному наростанню фотосинтетично-активної листкової поверхні і, в кінцевому підсумку, формуванню вищої врожайності зерна (табл. 3).
Найвищу прибавку до контролю відмічено за застосування 2 кг/га Нутрівант Плюстм зерновий та 0,5 л/га Мікрокат Zn + Mn у фазі кущіння та у фазі колосіння - 0,94 т/га за урожайності в несприятливому 2010 р. 4,12 т/га. Вміст білка у зерні у цьому варіанті був 15,0%, що на 1,1% більше, ніж на контрольному варіанті.
Таким чином, застосування комплексних препаратів мікродобрив може бути ефективним елементом сучасних ресурсоощадних технологій вирощування пшениці озимої і не потребує значних додаткових витрат, оскільки обприскування посівів мікродобривами в період кущіння - початок трубкування збігається з періодом основного внесення гербіцидів, а у фазі колосіння - з внесенням інсекто-фунгіцидів.
Отже, використання мікродобрив на посівах пшениці озимої є виправданим як з агрономічної, так і з економічної точок зору. Застосування цих препаратів дає змогу збільшити врожайність пшениці озимої, покращити якість продукції і підвищити економічну ефективність вирощування культури.