Держспоживслужба повідомила про фітосанітарний стан озимих
Станом на 15 вересня 2017 року на посівах озимого ріпаку розвиваються хрестоцвіті блішки, які за щільності 0,5-3, макс. 20 екз. на м2 пошкодили 2-12% рослин у Херсонській області. Личинками ріпакового пильщика пошкоджено 1-3, макс. 18% рослин Київщини. Гусениці озимої совки за чисельності 0,5-2 екз. на м2 пошкодили до 3% рослин. У Степу та Лісостепу гусениці листогризучих совок, біланів, капустяної молі пошкодили 2-10% рослин. Осередково в господарствах Волинської, Львівської та Рівненської областей білокрилою заселено 4-10% рослин культури. У Хмельницькій, Херсонській областях розпочалось заселення рослин ріпаку попелицею.
Озимий ріпак за наявності 3-5 блішок на м2, за теплої сонячної погоди захищають препаратами на основі діючих речовин циперметрину, дельтаметріну, тіаклоприду, хлорпірифосу, пише propozitsiya.com з посиланням на інформацію Держспоживслужби.
На 3-29% обстежених площ культури відмічається ураження 1-5% рослин пероноспорозом - таке явище спостерігається у Тернопільській, Чернігівській та Чернівецькій областях, на Черкащині - білою плямистістю, на Вінничині - альтернаріозом та чорною ніжкою у Київській і Рівненській областях. Надалі помірні температури та дощі сприятимуть розвитку і поширенню хвороб. За появи симптомів хвороб експерти радять рослини обробляти дозволеними фунгіцидами.
Скрізь на 3-11, макс. 24% на Тернопільщині рослин кукурудзи гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика закінчують живлення та відходять на зимівлю. З хвороб розвиваються гельмінтоспоріоз та іржа, якими охоплено 6-13% рослин. Скрізь пухирчастою сажкою уражено 2-5% рослин, летюча сажка має місце на 1-4% рослин. На качанах в усіх агрокліматичних зонах виявлено фузаріоз, яким охоплено 0,5-2, макс. 8% качанів у Кіровоградській області. У господарствах Волинської, Дніпропетровської, Тернопільської, Чернівецької областей бактеріозом уражено 1-3% качанів. Осередково у Черкаській області на 5% качанів виявляли темне пліснявіння, у Чернівецькій області на 14% рослин кукурудзи відмічали біль качанів.
У посівах сої триває живлення гусениць акацієвої вогнівки, листогризучих совок, подекуди павутинного кліща. Аскохітозом, септоріозом, пероноспорозом, церкоспорозом, іржею, бактеріальним опіком, осередково фузаріозом, жовтою та зморшкуватою мозаїкою охоплено 2-20, макс. 30% (аскохітоз, Миколаївська область) рослин. За 14 днів до збору врожаю та вологості насіння 35-40% треба провести десикацію посівів дозволеними до використання препаратами.
На сходах ранніх посівів озимої пшениці у Вінницькій області відбувається літ злакових мух.
На полях соняшника розвиваються біла та сіра гнилі, нею вражено 1-11% рослин, а також фомоз, іржа. У степових областях відмічають пошкодження рослин соняшниковими вогнівкою та шипоноскою, гусеницями бавовникової совки та лучного метелика.
На незібраних плантаціях цукрові буряки хворіють на церкоспороз - 3-15, макс. 20-25% рослин (Волинська, Київська, Тернопільська області), фомоз, борошнисту росу, пероноспороз, альтернаріоз та жовтяницю. В лісостепових та поліських областях 1-14% коренеплодів уражені дуплистістю, хвостовою, фузаріозною, сухою гнилями, паршею звичайною.
Відмічається повсюдне зростання популяції звичайної, гуртової полівок, а також польової та хатньої мишей, які мігрують із місць резервацій. Осередково у Кіровоградській області на посівах озимого ріпаку обліковують 0,5-1 колонію на гектар. На багаторічних травах, подекуди цукрових буряків, соняшника, стерні, неугіддях мають місце 1-5 жилих колоній на гектар. Знешкодження мишоподібних гризунів досягається в першу чергу вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка позбавляє їх корму і надійного сховища. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту їх через обробки родентицидами.
У степових та лісостепових областях на полях після стерньових попередників триває вихід з ґрунту жуків хлібної жужелиці, відкладання ними яєць, відродження та живлення їх личинок.
Також на падалиці триває розвиток та живлення личинок злакових мух, попелиць, цикадок, хлібних блішок, які надалі заселятимуть посіви озимих зернових та завдаватимуть їм шкоди. За достатніх тепла та вологи можливі осередки значних пошкоджень рослин, де виникатиме необхідність в крайових або суцільних обробках інсектицидами.
Борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом уражено 1-8% рослин падалиці зернових.
У Миколаївській, Херсонській та інших степових областях низька вологість ґрунту негативно впливає на розвиток хлібної жужелиці, внаслідок чого відмічається висихання яйцекладок.