Спецможливості
Статті

Данські технології — у скарбничку студентського досвіду

23.10.2014
314
Данські технології — у скарбничку студентського досвіду фото, ілюстрація

Вітаю! Мене звати Володимир Влізло. Мені 23 роки, навчаюсь на шостому курсі ветеринарного факультету Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжицького.  Дякую вам, що ви майже у кожному номері журналу «Тваринництво та ветеринарія» даєте можливість студентам розповісти про перебування на стажуванні у різних країнах світу. Це допомагає майбутнім спеціалістам, так би мовити, набратися сміливості, щоб і самому вирушити на закордонне стажування. Так, я майже півтора року проходив практику із ведення свинарства в Данії за програмою компанії agriLIDA, з якою тісно спів­працює наш університет.  Для мене як ветеринарного спеціаліста це був, безперечно, корисний досвід, який уже найближчим часом я використаю на благо вітчизняного сільського господарства.

 

Вітаю! Мене звати Володимир Влізло. Мені 23 роки, навчаюсь на шостому курсі ветеринарного факультету Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжицького.  Дякую вам, що ви майже у кожному номері журналу «Тваринництво та ветеринарія» даєте можливість студентам розповісти про перебування на стажуванні у різних країнах світу. Це допомагає майбутнім спеціалістам, так би мовити, набратися сміливості, щоб і самому вирушити на закордонне стажування. Так, я майже півтора року проходив практику із ведення свинарства в Данії за програмою компанії agriLIDA, з якою тісно спів­працює наш університет.  Для мене як ветеринарного спеціаліста це був, безперечно, корисний досвід, який уже найближчим часом я використаю на благо вітчизняного сільського господарства.

Моє стажування проходило на свинофермі біля містечка Віпперод, що за 60 км від Копенгагена. У господарстві утримують 1400 основних свиноматок та 10 000 поросят породи ландрас. Основна спеціалізація ферми — продаж поросят усередині країни та реалізація їх до країн Європи, зокрема Італії, Польщі, Німеччини.
Ферма володіє 100 га землі, на якій вирощують ріпак та ячмінь для потреб господарства.
Зі мною на фермі працювало вісім співробітників, і всі ми були із різних куточків світу: данійці, литовці, молдавани, українці. Наш робочий день починався о 6.00 і закінчувався о 15.00 (звісно, у разі потреби робочий час пролонгувався). Кожного дня, о 18.00 та 21.00, призначений черговий проводить обхід; також обов’язковими є чергування у суботу та неділю.

Сама ферма складається із чотирьох відділень.
У першому відділенні перебувають поросні свиноматки, яких утримують у 16 секціях по 24 тварини у кожній. Переводять їх сюди відразу після відлучення поросят. Осіменяють спермою породи дюрок у період із четверга по неділю кожного тижня. Ремонтних свинок осіменяють у віці 9–10 місяців за досягнення живої маси 110–120 кг. Вихід поросят на тиждень становив 14,5 (на одну свиноматку), а всього народжувало у цей період  75–80 свинок.

У другому — родильному — відділенні, окрім надання рододопомоги, ми проводили мануальне внутрішньоматкове обстеження з метою виявлення та видалення ненароджених самостійно поросят. Без дивацтв не обійшлося: одного разу під час такого дослідження було зафіксовано 32 живих поросяти та 11 мертво­народжених — усього 43 плоди. Доля такої «матері-героїні» виявилась досить банальною: свиноматки нашого господарства народжують до семи разів із подальшим транспортуванням на бійню, незважаючи на ті показники, які у них були. От ця багатодітна свиноматка якраз поросилася всьоме, тож її
«з усіма почестями» відправили на бійню.

Відлучають поросят у віці 22–23 дні за набрання ними ваги
6–7 кг і переводять у третє відділення. За досягнення ваги 28–32 кг  тварин продають. У середньому щовівторка ферма продавала 750–1200 поросят. Одне порося коштує 500 данських крон
(майже 100 дол.).

У четвертому відділенні, що складається із двох кімнат, розділених на чотири секції кожна, утримують по 40–50 голів бракованих, некондиційних, свиней (наприклад, із грижами, наривами, ранами, відкушеними вухами чи хвостами тощо). Цих свиней відгодовують до набрання ними 45–50 кг і відправляють на бійню.

Корм для тварин у господарстві роздається автоматично – весь процес комп’ютеризовано. Невідлученим поросятам корм роздають вручну, до його складу входить ячмінь, комплекс мінералів. Додатково добавляли Zn і вітамін А (по 2,5 і 3 кг, відповідно).
Відлученим поросятам залежно від віку дають престартерні корми,
багаті на вітаміни, мінерали, білки. Свиноматок годують такими самими
міксами, що й поросят, однак вміст вітамінів та мінералів у них менший.
Корми закуповують тільки в Данії, від місцевих виробників.

Санацію приміщень проводять за принципом «пусто — зайнято».
Водночас приміщення механічно очищують, миють водою під високим тиском та дезінфікують гашеним вапном один раз на два-три місяці.
Ветеринарне обслуговування суворо контролює державна ветеринарна служба, а в межах господарства обслуговування проводять працівники ферми, оскільки більшість із них за фахом є ветеринарними лікарями.
Так, у одноденному віці поросятам спилюють ікла, у триденному – обрізають хвости, роблять кастрацію, а у чотириденному – вводять підшкірно ферумдекстриновий препарат Uniferum у дозі 1 мл. Під час відлучення поросятам ставлять індивідуальні номери.
Взагалі лікування тварин не проводять, однак за потреби (наприклад, щоб позбутися абсцесів) свиноматкам можуть застосовувати антибіотик Noropen у дозі 10–15 мл протягом трьох днів.
Зазвичай такі операції
ми проводили «на швидку руку», незважаючи на вимоги щодо дотримання стерильності.
Однак навіть за таких дій смертність тварин у господарстві становить лише 1%.

Окрім роботи, часу вистачало і на відпочинок. Так, на машині, яку купив фермер для задоволення приватних потреб своїх працівників, ми з колегами виїжджали до Копенгагена на відпочинок. А подивитися там є що: парк атракціонів Тіволі, палац королеви Амалієнборг, парк Крістіанія… Тож повернувся я з Данії не лише з набутим цінним життєвим досвідом і практичними навиками, а й незабутніми враженнями.

Інтерв'ю
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее
Керівник агрохімічної лабораторії з дослідження ґрунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн
Майбутня урожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. Визначити, яких елементів бракує, а яких забагато, допоможе аналіз ґрунту. США як один із світових лідерів у вирощуванні зернових та бобових накопичили великий... Подробнее

1
0