Спецможливості
Архів

Данія: швидкий розвиток за будь-яку ціну?

01.12.2011
1279
Данія:  швидкий розвиток  за будь-яку ціну? фото, ілюстрація

Виробники молока в Данії багато інвестують. Вони готуються до виходу з квотування молока у 2015 році.

Виробники молока в Данії багато інвестують. Вони готуються до виходу з квотування молока у 2015 році.

Група журналістів top agrar була дещо шокована, коли Бент Лунд із данського Хьойера розповідав про те, як розвивалося його господарство: "У 1992 році я купив у своїх батьків ферму на 80 корів зі старим корівником із прив'язною системою та 100 га землі. Сьогодні ми доїмо 450 корів та обробляємо 600 га угідь. І я добре собі уявляю, що можу своє стадо ще збільшити".
Між тим, зовсім нещодавно він купив ферму на 500 корів у Бранденбурзі, яку нині вже розширив до 1000 голів. Також він є співвласником аграрного холдингу в Росії. Однак Бент Лунд зовсім не нагадує типового данського фермера.
Останніми роками багато виробників молока в Данії збільшили інвестування галузі. У рекордному, 2008 році, чисті капіталовкладення сягали 2700 євро/гол. - справжнє потроєння за п'ять років!

Суттєва зміна структури
Структура господарств зазнала великих змін: кількість молочних господарств із 30000 у 1984 році зменшилася до 4300 на сьогодні. Середній розмір господарств у цей самий період збільшився уп'ятеро: з 28 до 132 голів. Поріг зростання перебуває, між тим, на рівні 1,2 млн кг молочної квоти, річний темп зростання господарства - близько 10%. Тому консалтингова фірма Syddansk Kvg розраховує, що у 2015 році молоко вироблятимуть тільки 2500 ферм.
Господарства, що розвиваються, задають темп данській молочній індустрії. Якщо хтось не може його витримати, - сходить із дистанції. Тому що виробництво молока в Данії - це не солодка цукерка, швидше, - навпаки: тоді як сільське господарство бореться за кращий імідж у суспільстві, уряд зв'язує фермерів жорсткими податками. У цих умовах найбільшими перепонами для агророзвитку мимоволі стають:
   навколишнє середовище: уряд постійно ужорсточує вимоги щодо захисту навколишнього середовища, що значно уповільнює будівництво тваринницьких приміщень. І це також ускладнює життя фермерам: наприклад, із 2011 року рідку гноївку можна вносити на луки лише внутрішньогрунтовим способом;
   захист тварин: уряд приділяє цьому питанню посилену увагу. Однак на початку 2010 року введення в дію закону про обов'язкове утримання пасовищ зірвалося, хоча найближчим часом прив'язне утримання тварин буде заборонене на законодавчому рівні;
   робітники: через достатньо низький рівень безробіття важко знайти хороших працівників, а узаконений мінімальний розмір заробітної плати додатково підвищує витрати господарства на її виплату працівникам;
   документація: кожне перше обстеження і лікування хворої тварини має проводити ветеринарний лікар. Виробники молока не мають права давати антибіотики сухостійним коровам.
Та одним із найважливіших моментів у веденні фермерських господарств є право успадкування. Хоча батьки можуть передати ферму у спадщину своїм дітям, та податок на спадщину є колосальним. Тому нащадки принципово купують ферму в своїх батьків. Під час укладення торговельної угоди щодо ферми всередині родини держава слідкує за тим, щоб ціна не перевищувала фактичну ринкову ціну більше ніж на 15% та щоб відбувалося фактичне надходження коштів.
Однак випадки передавання ферми всередині однієї родини становлять лише незначну частку. У понад ніж 90% випадків керівники господарств, які готові розширюватися, приймають ферми, що згорнули свій бізнес. Та й тут діє жорстке правило: наступник такого господарства "успадковує" й борги свого попередника і вже з першого робочого дня застрягає в них по самісінькі вуха. Тому що дозволити собі сплатити таку ціну, як правило, можна тільки залученням капіталу, вдаючись до послуг кредитних спілок та банків.
Потрібне фінансування, як часто зустрічається на практиці, має такий вигляд: ферма зі 100 га угідь, 85 гол. корів та старими списаними будівлями коштує 2,75 млн євро. Кредитна спілка надає кредит розміром 1,75 млн євро. Решту коштів дає банк (413000 євро) та програма підтримки молодих фермерів (535000 євро). Враховуючи втрати від коливання курсу - 60000 євро, - підприємство має вкласти в це фінансування добрих 100000 євро власного капіталу.
Майже тільки залучений капітал
Частка залученого капіталу становить цілих 96%. "Усе ж, майже всі господарства сплачують за виплатою. Тому що керівники господарств тісно співпрацюють із банками і мусять погоджувати з ними всі свої рішення", - пояснює Педер Рінггорд Йессен із Syddansk Kvg. Якщо, наприклад, у господарстві ламається трактор, то банк, а не фермер вирішує, чи купуватимуть йому новий.
Виробникам молока в Данії ця обмежена свобода прийняття рішень мало заважає. Сам факт, що багато хто з них не зможе виплатити борги до кінця свого трудового життя, залишає їх байдужими. "Я ще ніколи не замислювався над тим, щоб бути вільним від боргів. Чому? Вважаю, що раціональніше заробляти гроші та вкладати їх у виробництво, ніж гасити ними кредити. Саме господарство, врешті-решт, я можу продати навіть із боргами", - говорить фермер Таге Лаустен з Льогумклостер. Тож за останні 20 років він збільшив ферму з 60 до 650 голів корів переважно завдяки залученому капіталу. Упродовж двох наступних років він хоче побудувати ще один корівник та збільшити поголів'я до 1000 корів.
Правда, світова фінансова криза не минула для Данії безслідно. Це відчули також і молоковиробники. Фермер Таге Лаустен з гіркотою констатував: "У 2009 ми вперше залишилися в мінусі!"
І в цьому він не один. Оцінювання від Danks Kvg показало, що господарства з 80-160 гол. корів у 2009 році мали на своєму рахунку приблизно 74000 євро збитків. Ферми з 240-320 гол. корів отримали навіть ще більші збитки: 240000 євро.
Через це банки стали дещо обережнішими. Однак, попри борги та втрати, фермери не згортають бізнес. Для дорадника Педера Рінггорда Йессена причина цього очевидна: "У банків усе одно немає альтернативи. Хто ще, окрім фермерів, продовжуватиме вести господарство? Для банків це єдиний шанс отримати хоча б частку виплат за кредитами". Водночас вони стали значно стриманішими, видаючи нові кредити. "За інвестиційною програмою всі вони хочуть уже з першого дня бачити позитивне сальдо, але це зовсім нереально!", - заявляє Педер Рінггорд Йессен.
Однак хвиля будівництва корівників, як і рівень торгівлі з молочними господарствами, з кризового 2009 року значно знизилися. Це вплинуло і на ціну на землю. Вона у піковий період - до 2008 року - підіймалася до 40000 євро/га. Наразі у деяких регіонах один гектар коштує менше половини цієї ціни.
Це підбадьорює багатьох виробників молока щодо майбутнього. Тому що земля - це ключ до подальшого розвитку підприємства. І також актуальне підвищення цін на молоко значно покращило настрій молочних фермерів. Так, молокозавод-гігант Arla, який заготовляє 90% данського молока, нещодавно підвищив закупівельну нетто-ціну на молоко до 31,9 євроцентів/кг (4,2% - жир; 3,4% - білок).
Таким чином економічно кращі господарства зможуть знову заробляти кошти. Оцінювання дорадчого центру в Скейбі показало, що такі господарства досягають маржонального доходу у 22 євроценти за кілограм.
Незвичною за оцінкою господарств є ефективна продуктивність праці. Так, за кожну оплачувану робочу годину виробляється в середньому 240 кг молока. Порівняно зі світовими показниками, тут вирізняються лише Нова Зеландія (260 кг) та Австралія (250 кг) із системами занижених витрат.
Добра ефективність роботи є результатом високих витрат на заробітну плату. Так, завфермою отримує близько 4500 євро в місяць, дояр - 3000 євро (за 37-часового робочого тижня). Понаднормовий час оплачуються додатково: по 15 євро/год. Високий рівень зарплати спричинив потік закордонної робочої сили: в господарствах все більше працює практикантів зі Східної Європи, які отримують значно менше за місцевих робітників, але й тут є мінімальна межа.
Тому дорогі робочі години мають бути використані якнайефективніше. Через це і середня молочна продуктивність за всіма породами підвищилася до 9022 кг. Водночас під час будівництва приміщень та їхнього облаштування керівники господарств беруть у розрахунок і високу продуктивність праці. Тож вони роблять ставки на багаторядні корівники із закріпленими за планом проходами та видаленням гною шиберами. Утримання тварин у корівниках підкуповує фермерів тим, що, завдяки доброму освітленню та провітрюванню, підвищується комфорт для корів.
За звичайної системи доїння доїльний зал здебільшого розташований окремо. Типовими є потужні групові доїльні установки, такі як "ялинка" або "паралель".
Стандартним є і загін для очікування перед доїнням. У залі на виході після доїння здебільшого встановлене й обладнання для групування тварин. Тому що багато фермерів ставлять корів на роздоювання і до трьох тижнів після отелення - в окремі бухти з солом'яною підстилкою. Також тварин можна цілеспрямовано відокремити від загального стада для проведення лікування.
Тенденція автоматизації
Головна тенденція - автоматизація. І в близько 900 господарствах (20% господарств, а також корів) доїння автоматизоване. Більшість із них застосовують по дві установки, таким чином, по всій Данії працюють близько 2000 роботів-доярів.
Також і автоматизована годівля на фермах зустрічається все частіше. Приблизно на 300 фермах основні та концентровані корми коровам роздають за допомогою роботів. Зростає автоматизація розкидання підстилки у бокси або видалення гною зі щілинної підлоги.
Поряд з усіма інвестиціями данські виробники молока не залишають поза увагою закінчення квотування у 2015 році. Бо вони хочуть бути готовими до вільного ринку.
"Політики намагаються відійти від квотування, а також і більшість виробників молока хочуть вирватися із "корсета" квот", - говорить Ральф Сандерінк із Рібе, де він утримує ферму на 300 корів. "Користь від квот отримали лише ті, хто знайшли шляхи збуту!" Тому що і в Данії квоти мають свою ціну. Однак у лютому 2009 року квоти були майже за безцінь: 7 євроцентів/кг, а в серпні 2010-го ціна знову піднялася до 31 євроцента/кг. Причина: після того, як данці довгий час не набирали національного рекомендованого обсягу у 4,7 млрд кг, цього разу вони з 19,5 млн кг (0,42%) зайшли значно далі. А 324 господарства вимушені були навіть виплатити за перевиробництво суму розміром майже 5,5 млн євро (в середньому - 17000 євро/господарство).
Тому Крістіан Шмідт Лунд, фермер та дорадник з Рьоддігна, "підганяє": "Квоти мають бути відмінені що скоріше, то краще. Молоді фермери хочуть нарешті "дати газу".
Щоправда, він також упевнений, що не всі господарства "переживуть" вихід із квотування, та попереджає: "У період після квот будуть діяти закони природи: виживуть сильніші." Роботу своєї власної ферми на 230 корів при цьому він вважає добре налагодженою. 
К. Сандерінк, П. Лісте

Інтерв'ю
брак ЗЗР
Засоби захисту рослин — одна з дефіцитних позицій серед ресурсів для проведення посівної та отримання якісного врожаю. Про це зазначає керівник ФГ «Агрофірма Базис» (5 тис. га у Черкаській області) Володимир Осадчий, пише УНІАН. «Ми... Подробнее
У квітні 2020 року в компанії CLAAS відбулися кадрові перестановки. Гельмут Клаас, її багаторічний керівник та ідейний натхненник, під керівництвом якого концерн CLAAS став саме тією компанією, яку сьогодні знають на всіх континентах,... Подробнее

1
0