Спецможливості
Статті

Дає практика результати?

02.09.2008
218
Дає практика результати? фото, ілюстрація

У сучасному землеробстві існує агроекологічний напрям, який передбачає застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, що забезпечують одержання екологічно чистої і біологічно повноцінної продукції рослинництва. Високу екологічну й економічну ефективність цих технологій обумовлюють мікробні препарати, які здатні поліпшувати азотне та фосфорне живлення рослин.

У сучасному землеробстві існує агроекологічний напрям, який передбачає застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, що забезпечують одержання екологічно чистої і біологічно повноцінної продукції рослинництва. Високу екологічну й економічну ефективність цих технологій обумовлюють мікробні препарати, які здатні поліпшувати азотне та фосфорне живлення рослин.

Потенціал асоціативної азотфіксації в кореневій зоні як озимої, так і ярої пшениці досить високий, але його реалізація можлива лише за умови оптимально сформованої рослинно-бактеріальної асоціації. Одними з активних асоціативних бактерій кореневої зони пшениці є представники Agrobacterium radiobacter. На основі відселекціонованих активних штамів цієї бактерії створено бактеріальний препарат Діазофіт. Препарат випробувано в численних польових та виробничих дослідах, які засвідчили його високу ефективність. Зазвичай, збільшення зерна пшениці від інокуляції становить 3–9 ц/га. Важливим є те, що інокуляція сприяє активізації азотасиміляторних ферментів у рослинах, завдяки чому відбувається додатковий синтез білка в зерні. У зв’язку з цим продукція, яку виростили із застосуванням Діазофіту, завжди є вищого гатунку, ніж у контрольному врожаї.
Ефективний на озимій пшениці також Поліміксобактерин — препарат, функціональною основою якого є фосфатмобілізуюча бактерія Paenіbacillus polymyxa КВ. Крім мобілізації фосфатів грунту, бактерія є активним продуцентом фітогормонів, тому препарат можна вважати рістстимулюючим. За даними Миронівського інституту пшениці УААН, застосування Поліміксобактерину забезпечило збільшення врожайності на 19,3%.
 У виробничих дослідах на чорноземі типовому підтверджено високу ефективність бактеризації насіння озимої пшениці сортів Миронівська 61, Миронівська 33 та озимого тритикале АЛМ 11 на чотирьох фонах мінерального живлення: без добрив, N90K90, N30P30K30, N90P90K90 (табл. 1).
Бактеризація насіння озимої пшениці в агрофірмі “Лосинівська”(Чернігівська обл.) сприяло збільшенню врожайності культури на 8 ц/га за врожайності в контролі 57 ц/га.
За даними Полтавського інституту агропромислового виробництва УААН, застосування біопрепарату Поліміксобактерин для передпосівної обробки насіння озимої пшениці сорту Селянка сприяло одержанню від 5 до 9,5 ц/га додаткового врожаю зерна залежно від агрофону (табл. 2).
На чорноземі глибокому середньогумусному Полтавської дослідної станції застосування Поліміксобактерину вплинуло на зростання врожаю зерна озимої пшениці на рівні 1,6 ц/га, або на 8,0% проти контролю.
Виробнича перевірка ефективності бактеризації насіння пшениці ярої сорту Колективна-3 фосфатмобілізуючими бактеріями в дослідному господарстві “Черкаське” Черкаського інституту АПВ теж свідчить про суттєве зростання врожайності.
Дані досліджень Рівненської державної сільськогосподарської дослідної станції свідчать, що у виробничих дослідах на чорноземі неглибокому слабогумусному бактеризація насіння озимої пшениці сорту Подолянка препаратом підвищує врожайність на 7,6 ц/га, або на 15,5 % .
 У польових дослідах, проведених на чорноземі звичайному важкосуглинковому малогумусному Ерастівської дослідної станції Інституту зернового господарства УААН за схемою: 1. Контроль (без добрив); 2. Гній + солома; 3. Гній + солома + Харнес; 4. Гній + N60P45K30; 5. N90P60K60; 6. N90P60K60 + післядія гною, — перевіряли ефективність бактеризації насіння озимої пшениці сорту Одеська 162. Як показали дослідження, застосування мікробного препарату Поліміксобактерин у технології вирощування озимої пшениці сприяло підвищенню врожаю зерна від 0,4 до 3,7 ц/га.
Застосування препарату в технологіях вирощування зернових культур сприяє покращанню якості продукції. Вміст протеїну в зерні збільшується до 3%.
На сьогодні протруєння насіння сільськогосподарських культур є обов’язковим агрозаходом, що забезпечує захист проростків і сходів від хвороб та шкідників. У разі протруювання насіння його поверхня стає зоною взаємодії бактерій із хімічним агентом. Токсична дія останнього може значно знижувати ефект інокуляції. Під час проведення досліджень із вивчення дії фунгіцидів на життєздатність біоагентів мікробних препаратів встановлено, що під впливом фунгіцидів (Раксил, Вінцит, Фундазол) біоагенти Діазофіту (Agrobacterіum radіobacter 204) втрачають нітрогеназну активність, тому препарат рекомендовано застосовувати без протруйників насіння.
Проте в цьому разі для бактеризації можна застосовувати Поліміксобактерин, основою якого є спорові бактерії, стійкі до дії низки протруйників. Так, бактеріальний препарат Поліміксобактерин можна використовувати під час протруєння насіння фунгіцидами (Раксил, Вега, Діксил, Кольчуга, Раксил Екстра, Раксил Ультра FS, Раназол, Стиракс, Вікінг, Фундазол, Вітавакс 200, Вітавакс 200ФФ та інші). Під дією протруйника бактерії Paenibacіllus polymyxa KB зберігають агрономічно цінні властивості. Це пояснюється тим, що Поліміксобактерин має стійкі до впливу зовнішніх чинників бактеріальні спори, завдяки чому можливе його поєднання з обробкою насіння пестицидами. Це значно розширює можливості його застосування.
Ми розробили спосіб бактеризації насіння як зернових культур, так і насіння ріпаку. Останній у дослідах з препаратом теж показав суттєве збільшення врожаю зерна.  

В. Волкогон,
д-р с.-г. наук, професор
Л. Токмакова,
канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,
Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН

Advertisement

Інтерв'ю
Юрий Крутько
25 квітня керівнику районної організації ГО «Аграрна самооборона України» в Кропивницького районі Віталію Береговому серед білого дня в обласному центрі спалили автомобіль. Сталося це після того, як «Аграрна самооборона України» втрутилася... Подробнее
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від

1
0